ВНУТРІШНЬОПОЛІТИЧНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ В 1945 – 1964 рр.

1945 – 1954 рр. Зміцнення впливу комуністичної партії Зростання чисельності партії Контроль партії над усіма сферами життя суспільства Відновлення діяльності органів радянської влади 1947р.- проведення виборів до ВР і місцевих рад Скасування органів управління воєнного часу Реорганізація системи управління господарством (1946р.-РНК перейменували на Раду Міністрів УРСР

Перша половина 50-х років Призначення О.Кириченка головою ЦК КПУ Українізація адмінапарата, українці в союзному керівництві 1956р. – ХХ зїзд КПРС – початок десталінізації р.-смерть Сталіна, початок відлиги ХІХ зїзд – ВКП (б) перейменовано на КПРС (голова КПУ Л.Мельников) Передудова і вдосконалення держапарату Ліквідація 4867 підрозділів міністерств, відомств і т.д. Розширення прав місцевих органів влади Скорочення 92,5 тис посад адмінапарату Ліквідація воєнних трибуналів МВС, особливих нарад МВС, концтаборів

В i д л и г а «Вiдлига» - перiод який охоплює рр. Biн характеризується лiквiдацiєю таких проявiв сталiнського режиму, як мacoвi репресiї, тотальний контроль за вciмa сферами дiяльностi тощо, i спробою проведення суспiльнополiтичних, економiчних реформ з метою надати нового iмпульсу розвитку радянського суспiльства на шляху до «побудови комунiзму». Десталiнiзацiя - система заходiв по усуненню найбiльш одiозних проявiв сталiнського режиму.

1.Лiбералiзацiя суспiльно- полiтичного життя: - лiквiдацiя систем и масових репресiй, ГУЛАГу; - змiна системи судочинства; - децентралiзацiя управлiння тощо. 2. Реабiлiтацiйнi процеси: - незаконно репресованих громадян; - репресованих народiв. Складовi десталiнiзацiї.

Реабiлiтацiйний процес. Перший етап ( ). Реабiлiтацiя торкалася лише незначної частини незаконно репресованих. Проголошуються мacoвi амністії. Вiдбувався демонтаж сталiнської репресивної системи. Правоохоронна система приводиться у вiдповiднiсть з принципами законностi. Другий етап ( ). Реабiлiтацiя стала масовою. Було створено 90 спецiальних комiсiй, якi мали право розглядати справи безпосередньо в таборах За перiод рр. було повнiстю реабiлiтовано 80 тис. чоловiк..

Амнiстiя Амнiстiя 1953 р. - стосувалась осiб, засуджених на строк до п'яти pокiв, а також засуджених за посадовi, господарськi та вiйськовi злочини. Вона мало торкнулася полiтичних в'язнiв, якi мали значно бiльшi термiни ув'язнення. Також проголошувались амнiстiї для воїнів УПА, якi складуть зброю, - i тих, хто утримувався в таборах. До1957р.було звiльнено понад 65534бiйцiв ОУН-УПА. Амнiстiя 1955 р. - стосувалась осiб, що спiвробiтничали з окупантами в роки вiйни, але не чинили злочинiв. Проте амнiстiя не передбачала реабiлiтацiю. Звiльненi полiтичнi в'язнi продовжували носити клеймо «Bopoгiв народу». За рр. було реабiлiтовано лише 8 тис. чоловiк. Спочатку реабiлiтації пiдлягали репресованi дiячi КПУ - В. Чубар, С. Kociop, В. 3атонський, М. Скрипник, Ю. Коцюбинський та iншi. У липнi 1956 р. в пресi з'явились повiдомлення про реабiлiтацiю драматурга М. Кулiша, режисера Л. Курбаса та iнших р. комiciї по реабiлiтації поступово припинили свою роботу. Реабiлiтації не пiдлягали колаборацiонiсти, активнi дiячi ОУН-УПА, жертви полiтичних репресiй до 1934р., а також вci репресовaнi за «український буржуазний нацiоналiзм». Держава не визнала себе винною у депортації.

Лiквiдацiя репресивної системи. Восени 1953 р. було лiквiдовано вiйськовi трибунали МВС та особливу нараду МВС р. сформовано Kомiтeт державної безпеки (КДБ) СРСР i УРСР(переглянути заведенi на громадян полiтичнi справи) р. - створено комiсiю Президії ЦК КПРС iз розслiдування злочинiв Й.Сталiна р.- запроваджено прокурорський нагляд. Розпочата робота зi створення нового кримiнального, кримiнально-процесуального, адмiнiстративного кодексiв, воєнного статуту. Лiквiдовано систему ГУЛАГу, в якому на 1954 р. утримувалося 949 тис. в'язнiв.

ЗМІНИ ВИЩОГО ПАРТІЙНОГО КЕРІВНИЦТВА УРСР рр. Кириченко О. I. У перiод його правлiння вiдбувається «українiзацiя» КПУ, здiйснюється кампанiя по реабiлiтації репресованих, ставиться питання про чистоту української мови, про розвиток нацiональної науки. Його вiдданiсть Хрущову не була не помiчена рр. Пiдгорний М. В. Вихованець сталiнської школи партiйних кадрiв був слухняним виконавцем волi вищого кepiвництва. Пiдгорний згодом вiдiграв вирiшальну роль в усуненні Хрущова вiд влади в жовтнi 1964 р рр. Шелест П. Ю. Своєю карєрою зобов'язаний пiдтримцi Хрущова i Пiдгорного. Коли Коли постало питання про усунення Хрущова, Шелест вважав, що обєктивної необхiдностi замiнювати Хрущова на Брежнева не було: «Це моє тверде переконання, хоча сам брав участь у тому, що сталося» »

Розширення повноважень союзних республiк. Українцi стали частiше висуватися на кepiвнi посади в республiцi, а також в Союзi. Активiзувалась дiяльнiсть УРСР на мiжнароднiй apeнi. Так, якщо в 1953 р. республiка була членом 14 мiжнародних органiзацiй, то в 1955 р До пiдпорядкування республiки передавалися питання обласного адмiнiстративно-територiального устрою, районування, вiднесення мicт до обласного, республiканського пiдпорядкування. Розширились функцiї i пiдвищилась вiдповiдальнiсть КПУ. Розширилися права республiки у формуваннi свого бюджету, у питаннях матерiально-технiчного постачання, збуту продукцiї, будiвництва, використання капiталовкладень. До компетенцil УРСР належали питання прийняття кримiнального, цивiльного i процесуального кодексiв, установлення основ законодавства про судоустрiй та судочинство. У наслiдок реформи управлiння економiкою в 1957 р. пiд контроль Ради Miнicтpiв УРСР, зокрема рад народного господарства i Micцевих рад депутатiв трудящих, перейшло 97 % пiдприємств проти 34 % у 1953 р.

Д/З: сделать конспект –схему §15 (стр ), §23.