© Риліна Ірина Олександрівна. Мета уроку: Дати поняття про віруси, як неклітинні форми життя, внутрішньоклітинних паразитів Розвинути вміння відрізняти.

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
Віруси План : Загальне поняття Будова вірусів Вірус як живий організм Поширені вірусні захворювання.
Advertisements

НЕКЛІТИННІ ФОРМИ ЖИТТЯ. Віруси (лат. «отрута») – облігатні внутрішньоклітинні паразити. Вони вражають всі групи живих організмів, так як живуть в клітинах.
В ІРУСИ Віруси неклітинні форми живих організмів, які складаються з нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК) і білкової оболонки, зрідка включаючи інші компоненти.
Виконала Анастасія Петренко. Першим, хто виділив вірусів як конкретну групу інфекційних агентів, був російський вчений Дмитро Іванович Івановський. У.
Віруси Петрушкіної Наталії 5-в клас. Віруси Вірус (від лат. virus отрута) дрібні неклітинні частки, що складаються з нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК)
Віруси неклітинні форми живих організмів, які складаються з нуклеїнової кислоти і білкової оболонки, зрідка включаючи інші компоненти. Вони вражають всі.
Віруси - є найдрібніші форми життями, які складаються з молекули нуклеїнової кислоти, носія генетичної інформації, оточеної захисною оболонкою з білків.
Неклітинні форми життя Походження та життєві цикли вірусів.
Поняття про віруси Розміри вірусів Історія вивчення вірусів Будова віруса Властивості вірусів Характеристика вірусів Класифікація вірусів Механізми проникнення.
Вірус (від лат. virus отрута) дрібні неклітинні частки, що складаються з нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК) і білкової оболонки. Розділ біології, що вивчає.
НЕКЛІТИННІ ФОРМИ ЖИТТЯ. Віруси (лат. «отрута») – облігатні внутрішньоклітинні паразити. Вони вражають всі групи живих організмів, так як живуть в клітинах.
Віруси, їх будова, життєві цикли Ф.К. ВІДКРИТТЯ ВІРУСІВ Д.Й. Івановський - основоположник науки про віруси. Д.Й. Івановський - основоположник науки про.
2013 Виконала учениця 10-А класу Данільченко Віталія Перевірила Жованик Л.І Спеціалізована школа I-III ступенів з поглибленим вивченням української мови.
НЕКЛІТИННІ ФОРМИ ЖИТТЯ. Неклітинні форми життя – це автономні структури на молекулярному рівні організації життя, до яких відносять віроїди, пріони, віруси.
Механізми проникнення вірусів у клітини Підготувала : учениця 10 класу Сало Альона.
Закінчити речення: 1. Низькомолекулярні органічні сполуки, здатні реагувати між собою і утворювати молекули полімерів називаються … ; 1. Низькомолекулярні.
Підготувала Учениця 9 класу Максименко Діана. Мета: Вивчити будову, властивості, механізм проникнення вірусів у клітину. З'ясувати роль вітчизняних вчених.
Віроїди відкрив 1971 році Теодор Дінер, який вивчав інфекційне захворювання картоплі, відоме під назвою «веретеноподібність бульб». На превеликий подив.
Презентація На тему: ВірусиВіруси Неклітинні форми життя. Вони представляють собою перехідну форму між живою та неживою матерією. Вони вражають всі групи.
Транксрипт:

© Риліна Ірина Олександрівна

Мета уроку: Дати поняття про віруси, як неклітинні форми життя, внутрішньоклітинних паразитів Розвинути вміння відрізняти представників Царства Віра від всіх інших царств живої природи Виховувати розуміння цінності людського життя та здоровя та прагнення зберегти його

Жива природа Неклітинні форми життя Клітинні форми життя Царство Віра Еукаріоти Прокаріоти Царство Дробянки Царство Тварини Царство Гриби Царство Рослини

Визначення Вірус (від лат. virus отрута) дрібні неклітинні частки, що складаються з нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК) і білкової оболонки. Є внутрішньоклітинними паразитами, розмножуючись тільки в живих клітинах вони використовують їхній ферментативний апарат і переключають клітину на синтез зрілих вірусних часток віріонівлат.

Форми вірусів Спочиваюча (перебуває у спокої), або позаклітинна (вірусні частки, або віріони) Репродукуюча, або внутрішньоклітинна (комплекс вірус - клітина)

Будова вірусів ГеномКапсид Присутній тільки один вид нуклеїнової кислоти (або ДНК, або РНК). Є віруси, які мають дволанцюгову ДНК у кільцевій або лінійній формі; віруси з одноланцюговою або дволанцюговою РНК; які мають дві ідентичні одно- ланцюгові РНК Білкова оболонка, яка захищає геном як від дії нуклеаз ферментів, що руйнують нуклеїнові кислоти, так і від впливу ультрафіолетового випро­ мінювання. Складні віруси можуть мати також і ліпопротеїдну мембрану, вуглеводи та нзструктурні білки-ферменти

Будова і властивості 1) капсид (білкова оболонка) 2) геном (або ДНК, або РНК) 3) капсомер 4) нуклеокапсид 5) віріон 6) ліпідна оболонка 7) мембранні білки оболонки. А. Простий вірус В. Складний вірус

Особливості вірусів Не мають власного обміну речовин; У них відсутні клітинні органели та структури; Поза організмом або клітиною не виявляють ознак життя; У їхньому складі відсутня вода; Деякі віруси (наприклад, грипу) містять ферменти

Класифікація Віруси класифікуються на ті, що містять ДНК (вірус простого герпесу) і ті, що містять РНК (вірус імунодефіциту людини). За структурою капсомерів. Ізометричні (кубічні), спіральні, змішані. За наявністю або відсутністю додаткової ліпопротеїдної оболонки За клітинами-хазяїнами

Механізм проникнення вірусу до клітини-хазяїна На поверхні клітини-хазяїна є особливі рецепторні ділянки, які «впізнають» відповідні білки оболонки вірусу. Цим забезпечується висока специфічність вірусів: часто віруси вражають лише певний тип клітин певного виду організмів. Якщо вірус прикріплюється до інших ділянок поверхні клітини, зараження може і не відбутись.

Шляхи проникнення вірусу до клітини-хазяїна Вірусні оболонки зливаються з клітинною мембраною (вірус грипу). Проникнення вірусу до бактеріальної клітини методом бактеріофага Вірусна частинка проникає в клітину шляхом піноцитозу

Будова бактеріофага 1. Головка віруса 2. Білкова оболонка 3. ДНК 6. Білковий чохол(нагадує пружину) з порожнім стрижнем в середині 7. Хвостові нитки

Проникнення бактеріофага в бактеріальну клітину 1. За допомогою хвостових ниток вірус сполучається з рецепторними ділянками клітини-хазяїна і прикріплюється до її поверхні. Білковий чохол скорочується. 2. Стрижень проходить через оболонку бактерії і впорскує вірусну ДНК усередину клітини 3. Порожня оболонка бактеріофага залишається назовні

Розмноження вірусів 1. Перепрограмування клітини : вірусна нуклеїнова кислота передає клітині-хазяїну спадкову інформацію, по якій будуть синтезуватися вірусні білки в клітині 2. Вірусні білки, накопичуючись пригнічують утворення власних білків клітини 3. Формування вірусних частинок всередині клітини- хазяїна : навколо молекули нуклеїнової кислоти утворюється білкова оболонка 4. Вихід вірусних частинок з клітини: вірусні частки в одних випадках залишають клітину, поступово відбруньковуючись від неї, а в інших випадках відбувається мікровибух, який супроводжується смертю клітини

Гіпотези походження вірусів Віруси - спрощена форма живих істот,що якийсь час вже перебували на більш високому рівні організації(бактерій): віруси не здатні до самостійного існування й обов'язково паразитують усередині нормально розвиненої рослинної або тваринної клітини. Віруси збереглися з прадавніх часів як одна з первісних форм матерії. Віруси - клітинні «заблукані» органели (рибосоми, фрагменти хромосом). Подібно до хромосом рослин і тварин, віруси можуть розмножуватися тільки знаходячись у складному середовищі, створюваному живою клітиною

Вірусні хвороби рослин (понад 1000) 1.Мозаїчність 2.П л ямистість 3.Відмирання органів 4.Пухлини (рак плодових дерев) Вірус Тютюнової мозаїки

Вірусні хвороби тварин 1. Ящур 2. Сказ 3. Ентерит 4. Чумка (у собак) 5. Чума у курей 6. A 1H1 (свинячий грип)

Вірусні хвороби людини 1. Кір 2. Грип 3. Поліомієліт 4. Сказ 5. Віспа 6. Герпес 7. Деякі види ракових захворювань 8. СНІД

Кір Кір - гостре вірусне захворювання, яке характеризується вираженою інтоксикацією, катаральними явищами з боку дихальних шляхів, кон'юнктивітом, появою своєрідних плям на слизовій оболонці щоки івірусне захворювання папулезно-плямистим висипом на шкірі.

Натуральна віспа Ві́спа вірусне захворювання, збудник віспи складний вірус.вірус В даний час віспа людини ліквідована за допомогою вакцинаціївакцинації. Однак існує можливість внутрішньолабораторного зараження при проведенні наукових досліджень з подальшим розповсюдженням хвороби.

Герпес Герпес група інфекційних вірусних захворювань, які характеризуються висипом згрупованих дрібних пухирців на шкірі, слизових оболонках (пухирчастий лишай) або гострим висипом вздовж окремих нервів. Встановлено, що 90% населення Землі заражено вірусом герпесу у вигляді латентної інфекції. О днак тільки у 5% інфікованих проявляються симптоми хвороби, а у інших вона протікає без клінічних виявлень

ВІЛ / СНІД ВІЛ – вірус імунодефіциту людини, що приводить до захворювання на СНІД. ВІЛ схильнийСНІД до стрімких мутацій. Пригнічує імунні реакції людського організму, який стає беззахисним перед будь-якими захворюваннями внаслідок пригнічення роботи лімфоцитів

Епідеміологічна ситуація на Україні Високий рівень захворювання Середній рівень захворювання Низький рівень захворювання

Як організм хазяїна захищається? Імуноглобуліни- це захисні білки (антитіла), які знешкоджують певні віруси, не допускаючи їхнього проникнення всередину клітини Інтерферони – захисні білки, які пригнічують розмноження вірусів, коли вони все ж потрапили в клітину 1 грам інтерферона коштує доларів

Домашнє завдання Знати конспект Прочитати §19 і §20 Підготуватися до с/р

Матеріал подано на основі ВЕЛИКОЇ ЕНЦИКЛОПЕДІЇ КИРИЛА ТА МЕФОДІЯ