Виконала Учениця 11 класу Марусич Оленка

Україна – держава, де живе багато національностей У ній проживають представники понад 130 націй та народностей Україна – держава, де живе багато національностей У ній проживають представники понад 130 націй та народностей

В Україні історично склалося п'ятнадцять історично- етнографічних регіонів: Середня Наддніпрянщина, Полісся, Волинь, Поділля,Галичина, Підкарпатська Русь (Підкарпатська Україна), Буковина, Покуття, Південна Бессарабія, Таврія, Крим, Запорізька Січ, Донщина, Слобожанщина і Сіверщина.

Серед земель, є й такі,що колись становили єдиний етнічний масив України, а зараз не належать Україні: Кубанщина, Мармарощина, Берестейщина, Сновська земля.

З часом спільні риси,такі як мова, культура, єдність території набувають стійкого характеру,тому ще більше єднають усі етнографічні групи,у націю.

\ Спільні ознаки нації території мова культура господарська діяльність Спільні ознаки нації території мова культура господарська діяльність

Найбільшою групою за кількістю в національному складі населення є українці-77,8%

Етнографія – наука, що вивчає культуру побут, походження та розселення народів. З грецької етнос – племя, народ, графос – пишу. Етнографія – наука, що вивчає культуру побут, походження та розселення народів. З грецької етнос – племя, народ, графос – пишу.

На українському етнічному ґрунті нині збереглося п'ять етнографічних груп: гуцули, бойки, лемки, поліщуки та литвини.

Нація - етнічна спільнота ( етнос ) з єдиною мовою і самосвідомістю ( як особистим відчуттям національної ідентичності, так і колективним усвідомленням своєї єдності та відмінності від інших). Етнос корінний – народи, які проживають на своїй етнічній території. Народ – група людей, що відрізняється спільністю ряду ознак – мови, культури, території, релігії, історичного минулого.

Гуцу́ли українці, що живуть у Карпатах: Івано-Франківська, Чернівецька і Закарпатська області України Чи не єдина група українського етносу для якої вівчарство завжди було провідною галуззю господарства.

Бо́йкигрупа українців, що живуть на північних і південних схилах Карпат («Бойківщина»). В Україні розселені в гірських р- нах Українських Карпат і Прикарпатті Центром Бойківщини вважається карпатське містечко Турка.

Бойки зберегли багато старовинних звичаїв і обрядів. Основні галузі традиційного господарства бойків гірське скотарство та землеробство, лісові промисли та солеваріння, ремесла та художні промисли. В сучасних умовах бойки займаються переважно землеробством і тваринництвом, працюють на лісо- і нафторозробках, розвинені художні промисли, існує курортна галузь.

Ле́мки етнографічна група українців. Мешкали в українських Карпатах (по обох схилах Східних Бескидів) Внаслідок операції «Вісла» 1947 року більшість лемків було переселено на територію УРСР, а решту на північно- західні землі Польщі. Відтак самі лемки та їхні сусіди почали називати свою етнографічну територію Лемківщиною

Чоловічий стрій Лемки носили коротку лляну сорочку, яку заправляли в штани; сорочка мала вишитий стоячий комірець (1,5 см), а також була вишита на рукавах; крім того ззаду мала розпірку, як і в бойків. Штани (ногавки) носили також лляні. На голові носили чорний фетровий капелюх (калап).

Жінки лемків носили лляні вишиті хрестиком на верху рукава і на грудях сорочки. Сорочки були з манжетами, мали сті́йку або викладний комірець, який вишивали або пришивали до нього широке мереживо. Спідниці (фартух, фарбанка) носили вовняні з нашитими на них поперечними трьома стрічками (червоні, небесні, жовті, білі). На ногах носили шкірні (черевики). На шиї носили коралі (пацьорки).

Дякую за увагу!