Вплив факторів середовища на тварин МЕТА: розглянути взаємини тварин з навколишнім середовищем, показати їх тісний взаємозвязок з іншими організмами та неорганічною природою. Біологія 8 клас. Урок 56 Презентацію створено вчителем біології Красноріченської ЗОШ І-ІІІ ступенів Кремінського району Бутко Ольгою Миколаївною

Ареал частина простору, у межах якої поширені особини певного таксона (виду, роду, родини тощо). Завдання. Дослідити поняття: ареал, екологічна ніша, харчовий ланцюг, біогеоценоз, мутуалізм, паразитизм, коменсалізм, структура виду, конкуренція

Ареал поширення амурського тигра

Екологічна ніша положення виду в системі біогеоценозу, зумовлене його взаємодією з іншими видами, а також умовами середовища існування. На відміну від ареалу, екологічна ніша є не лише просторовим поняттям. Вона містить у собі й сукупність умов життя всередині екосистеми, прийнятні для виду, і харчові взаємини виду з іншими видами угруповання.

Харчовий (трофічний) ланцюг взаємини між організмами під час перенесення енергії їжі від її джерела (зеленої рослини) через низку організмів, що відбувається шляхом поїдання одних організмів іншими з більш високих трофічних рівнів. У ланцюзі харчування кожен вид займає певну ланку. Звязки між видами в харчовому ланцюзі називаються трофічними. Під час перенесення енергії від ланки до ланки харчового ланцюга переважна її частина (80–90 %) губиться у вигляді теплоти.

Простий трофічний ланцюг

ТРОФІЧНИЙТРОФІЧНИЙ ЛАНЦЮГЛАНЦЮГ

Трофічний ланцюг в природі

Сукупність організмів, що живуть на ділянці місцевості з більшменш однорідними умовами існування і взаємодіють між собою та з умовами середовища існування, утворюють біогеоценоз.

Мутуалізм взаємовигідне співіснування двох видів (найпростіші, здатні перетравлювати клітковину, і рослиноїдні тварини, у кишечнику яких вони живуть).

Паразитизм співіснування двох видів (людина й стьожкові черви), за якого один вид використовує інший як середовище існування і джерело харчування.

Коменсалізм співіснування двох видів (кліщі, які харчуються шерстю, що випала, у норах гризунів), за якого один вид використовує інший вид або житло іншого виду як середовище існування, але не завдає йому шкоди, а харчується відходами його життєдіяльності.

Конкуренція співіснування особин одного (внутрішньовидова конкуренція) або різних (міжвидова конкуренція) видів, за якого вони змагаються за ресурси середовища існування.

Структура виду це його внутрішній поділ на групи особин. Найменшою структурною одиницею виду є популяція (сукупність особин, що живуть на одній території та відносно ізольовані від решти виду). Сукупність частини популяцій виду, якій властиві певні ознаки, що відрізняють їх від інших популяцій, утворює підвид.

ВИСНОВКИ: Ареал частина простору, у межах якої поширені особини певного таксона (виду, роду, родини тощо). Екологічна ніша положення виду в системі біогеоценозу, зумовлене його взаємодією з іншими видами, а також умовами середовища існування. На відміну від ареалу, екологічна ніша є не лише просторовим поняттям. Вона містить у собі й сукупність умов життя всередині екосистеми, прийнятні для виду, і харчові взаємини виду з іншими видами угруповання. Харчовий (трофічний) ланцюг взаємини між організмами під час перенесення енергії їжі від її джерела (зеленої рослини) через низку організмів, що відбувається шляхом поїдання одних організмів іншими з більш високих трофічних рівнів. У ланцюзі харчування кожен вид займає певну ланку. Звязки між видами в харчовому ланцюзі називаються трофічними. Під час перенесення енергії від ланки до ланки харчового ланцюга переважна її частина (80–90 %) губиться у вигляді теплоти. Сукупність організмів, що живуть на ділянці місцевості з більшменш однорідними умовами існування і взаємодіють між собою та з умовами середовища існування, утворюють біогеоценоз. У біогеоценозі спостерігаються різні види симбіозу (форми співіснування двох різних видів). До них належать мутуалізм, паразитизм, коменсалізм і конкуренція. Мутуалізм взаємовигідне співіснування двох видів (найпростіші, здатні перетравлювати клітковину, і рослиноїдні тварини, у кишечнику яких вони живуть). Паразитизм співіснування двох видів (людина й стьожкові черви), за якого один вид використовує інший як середовище існування і джерело харчування. Коменсалізм співіснування двох видів (кліщі, які харчуються шерстю, що випала, у норах гризунів), за якого один вид використовує інший вид або житло іншого виду як середовище існування, але не завдає йому шкоди, а харчується відходами його життєдіяльності. Конкуренція співіснування особин одного (внутрішньовидова конкуренція) або різних (міжвидова конкуренція) видів, за якого вони змагаються за ресурси середовища існування. Структура виду це його внутрішній поділ на групи особин. Найменшою структурною одиницею виду є популяція (сукупність особин, що живуть на одній території та відносно ізольовані від решти виду). Сукупність частини популяцій виду, якій властиві певні ознаки, що відрізняють їх від інших популяцій, утворює підвид.

Завдання для самоконтролю: ТЕСТ 1 Ареал : а) дружба, товаришування б) вид тварин в) частина простору, у межах якої поширені особини певного таксонав) частина простору, у межах якої поширені особини певного таксона г) екологічна ніша д) структура виду

ТЕСТ 2 Біогеоценоз : а) повітря б) спосіб розмноження в) харчовий ланцюг г) спосіб розмноження д) сукупність організмів, що живуть на ділянці місцевості з більш менш однорідними умовами існування і взаємодіють між собою та з умовами середовища існуванняд) сукупність організмів, що живуть на ділянці місцевості з більш менш однорідними умовами існування і взаємодіють між собою та з умовами середовища існування