В різні роки Брехт стверджував, що ніколи не належав до експресіонізму, але немає сумніву, що експресіонізм був близький молодому Брехтові, студенту, котрий вивчав природничі науки, а пізніше був санітаром військового шпиталю. Що ж це за авангардистська течія у мистецтві, яка зіграла таку велику роль у становленні світогляду молодого митця? Експресіонізм (від латинського expressio вираження) слово досить широкого значення. Воно може виражати цілу гаму нюансів від душевної напруги автора, вираженої з особливою силою і почуттями до окремих характеристик творчості деяких старих майстрів, яким теж була не байдужа особлива сила і пристрасть у вираженні своїх почуттів. У вузькому смислі експресіонізм як термін культурологічний використовується для означення достатньо складного і суперечливого напряму у мистецтві. Він сформувався, наслідуючи деякі ідейні установки символізму і постімпресіонізму головним чином під впливом творчості Ван Гога і Поля Гогена на початку ХХ століття в Німеччині і відтіля розповсюдився по інших країнах. Експресіонізм виражав себе в живопису, скульптурі, літературі, музиці, театрі і являв собою ціле явище в світовій культурі, настільки сильне, що його вплив відчувається навіть сьогодні.

Більшість теоретиків культурології та мистецтвознавства вбачають коріння експресіонізму ще з 17 - го століття, знаходячи витоки цього напряму в творчості іспанського художника Франсиско Гойї. Особливо яскраво експресіонізм Гойї виражений в картині Сатурн, пожирающий своё дитя. (Мадрид. Прадо). На картині зображено, як бог Сатурн поїдає своїх дітей, боячись, що хто – небудь із них забере у нього владу над світом. Цей жорстокий міф знайшов відгук в душі Гойї, котрий ненавидів агресивність і ірраціональність відживаючого світу. Картина вражає своїми темними фарбами, сюжетом, це одна із знаменитих чорних картин, котрими Гойя розписав свій Дім Глухого.

В епоху першої світової війни експресіонізм виступав під прапором бунтарства й неприй- няття навколишньої дійсності. Художники – експресіоністи заперечували війну, однак це заперечення мало скоріше характер розгубленості перед смертю і можливими страхіт- тями, ніж активного протесту проти кривавої бойні. Вони проголосили своєю місією визволення людини від страж- дань і поневолення. Але для цього пропонували не руйну- вання соціальних умов, які спотворювали особу, а мораль- не самовдосконалення її. Брехт охарактеризував експресіонізм як ідеалістичну течію, що прого- лосила визволення людини і не здійснила його. Найбільш яскравими представниками експресіонізму ХХ – го століття вважають: Едварда Мунка Джеймса Енсора Отто Дікса Оскара Кокошка Ернста Людвіга Кірхнера

Оскар Кокошка Карлов мост в Праге.(Чехия. Прага).

О. Дикс «Раненый солдат» Офорт из серии «Война) 1924г. Нацизм переслідував творчість багатьох письменників, серед них – Отто Дікса. В серії офортів Війна художник створює апокаліптичний ад війни. В 1929 році він виставляє свою картину Окоп. На ній зображено покинутий окоп. Це суміш гнилистої грязі, розбитих колод і останків озброєння з гнилими лахміттями і шматками розірваних тіл. На фоні неба на колючій проволоці загорожі висить тіло вбитого солдата. В багнюці, в мішанині гнилі ледь видно то зуби розпухлої голови, то шмат ноги чи руки. Ніякі попередні зображення страхіть війни не можуть бути зіставлені з цими документально реальними страхіттями точно відтвореної дійсності. Це найбільш вистраждана і правдива картина Дікса, саме тому вона була знищена фашистами в 1933 році.

Отто Дікс. Офорт із серії Війна

Якщо головним предком – експресіоністом назвали Гойю, то головним батьком – експресіоністом ХХ – століття – Едварда Мунка. Його картину Крик вважають програмною. Перед нами мертве, бліде обличчя людини, на якому відображено страх смерті. Жорсткий контурний малюнок, підвищена динаміка композиції, дисонуючий колір – все це посилює трагічне звучання образу. Польський письменник Станіслав Пшибишевський писав: Крик! невозможно даже дать представление об этой картине, - всё её неслыханное могущество в колорите. Небо взбесилось от крика бедного сына Евы. Каждое страдание – это бездна затхлой крови, каждый протяжный вой страдания – клубы полос, неровных, грубо перемещённых, словно кипящие атомы рождающихся миров… И небо кричит, - вся природа сосредоточилась в странном урагане крика, а впереди, на помосте, стоит человек и кричит, сжимая обеими руками голову, ибо от таких криков лопаются жилы и седеют волосы.

Эдвард Мунк Крик. (Норвегия. Осло). Пізніше Едвард Мунк виконав гравюру Крик.

Перевір свої знання. 1.До якого літературного напряму належить творчість Б. Брехта? 2.Що ви дізналися про експресіонізм? 3.Назвати яскравих представників експресіонізму ХХ ст.? 4.Чи згідні ви з тим, що картини художників – експресіоністів викликають у глядачів почуття смутку, страху та безвиході? Для перевірки відповіді кликни мишею на вільному місці. (4 відповіді) Так. Експресіонізм (від лат. Expressio – вираження) складний і суперечливий напрям у мистецтві. Виражав себе в живопису, скульптурі, літ., музиці, театрі. На початку ХХ ст. став провідним напрямом у німецькій драматургії. Творчість Брехта належить до літературного напряму під назвою експресіонізм. Отто Дікс, Джеймс Енсор, Оскар Кокошка Едвард Мунк.

Продовжити речення: 1.Експресіонізм виник у...ст. в (країна). 2.Більшість теоретиків культурології та мистецтвознавства вбачають коріння експресіонізму ще з...ст. 3.Витоки цього напряму знаходять у творчості іспанського художника Особливо яскраво експресіонізм цього художника виражений в його картині Головним батьком – експресіоністом вважають Програмною є його картина Картина справила на мене (радісне, сумне, гнітюче) враження, тому що..... Для перевірки відповіді кликни мишею на вільному місці. (6 відповідей) 6. Крик. 1.ХХ ст. Німеччина. 2. ХVII ст. 3. Франсиско Гойя. 4. «Сатурн пожирает своих детей» 5. Едвард Мунк.