ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА windows

Ознайомлення з операційною системою Програмне забезпечення (ПЗ) набір програм, необхідний для виконання того чи іншого завдання.

За призначенням програмне забезпечення поділяється на системне, прикладне та інструментальне: * Системне програмне забезпечення забезпечує роботу інших програм, управляє апаратними складовими комп'ютера Прикладне програмне забезпечення призначене для розв'язування певної, конкретної задачі із заданої облас­ ті. До цього виду програмного забезпечення належать тек­стові редактори, графічні редактори, музичні програвачі, комп'ютерні ігри тощо. Інструментальне програмне забезпечення являє собою середовища програмування, що дозволяють створити нове програмне забезпечення.

Операційна система це набір програм, які здійснюють керування оперативною пам'яттю, процесором, зовнішніми пристроями і файлами, а також ведуть діалог із користувачем.

Коли комп'ютер ввімкнено, операційна система весь час працює. Наприклад, для того щоб виконати прикладну програму, її потрібно відшукати в зовнішній пам'яті (на диску), помістити в оперативну пам'ять (знайти для неї вільне місце), запустити програму, контролювати роботу всіх пристроїв машини під час виконання завдання і у разі збоїв повідомити користувача. Усю цю роботу виконує операційна система.

Функції ОС:

Інтерфейс програми це її оболонка, призначене для користувача середовище, що надає людині можливість просто і зручно спілкуватися з апаратною та програмною частинами комп'ютера. Найпоширеніший варіант інтерфейсу графічний.

Графічний інтерфейс це оболонка, що дозволяє ви­ користовувати для виконання програм графічні елементи (вікна, значки тощо), які можна бачити на екрані монітора.

Значки (піктограми, іконки) невеликі картинки на екрані, які позначають програми, файли, папки, диски тощо.

Вікна основний елемент графічного інтерфейсу, тому його іноді називають віконним інтерфейсом. Крім вікон, у графічному інтерфейсі широко використовують графічні об'єкти умовні позначення, що за­кріплені за різними діями, програмами і пристроями.

Об'єкт це деяка частина навколишнього світу, яку можна розглядати як єдине ціле. Об'єктам притаманні певні властивості: форма, колір, запах, смак, призначення тощо.

Файл це будь-які дані, збережені на носії під певним ім'ям.

У комп'ютері зберігається велика кількість даних. Для їхнього зручного зберігання і пошуку їх групують за певними ознаками, розкладають у папки. У папці можуть зберігатися також інші об'єкти операційної системи.

Папка це об'єкт операційної системи, що спрощує зберігання даних шляхом групування їх за певними ознаками.

Ярлик це файл, що містить посилання на об'єкт (програму, папку тощо). Ярлики створюють, як правило, для швидкого запускання програм або відкриття папок, які під час роботи використовують частіше, ніж будь-які інші.

Після вмикання комп'ютера починається завантаження ОС, яке за-- зершується виведенням на екран системної папки Робочий стіл. Об'єкт Робочий стіл подібний до звичайного письмового стола: користувач може розмістити на своєму віртуальному робочому столі будь-які значки у зручному для нього порядку.

Керування ОС за допомогою миші Маніпулятор миша має, як правило, дві клавіші: ліву та праву. Біль­шість операцій здійснюється за допомогою лівої клавіші миші. При кла­цанні цією клавішею відбувається виділення об'єктів (файлів, папок, ярликів), активізація пунктів меню та кнопок, установлення прапорців та індикаторів.

При подвійному клацанні лівою клавішею миші на ярлику заванта­ жується програма або відкривається папка, при виконанні такої самої дії на значку, що позначає файл, відкривається файл.

При клацанні правою клавішею миші відкривається контекстне меню об'єкта.

Контекстне меню це перелік команд або операцій, які можна виконати над вибраним об'єктом. Майже кожний об'єкт операційної системи має своє контекстне меню.

Керування вікнами Вікно це область екрана, обмежена прямокутною рамкою. У ньому відображається зміст папки або документа програми, що працює, запитання до користувача тощо.

Вікно стандартного розміру займає частину площі екрана. За бажанням можна перемістити таке вікно в інше місце екрана за до­помогою операції Drag and Drop, для чого слід навести курсор миші на рядок заголовка вікна. У разі потреби можна змінити розміри такого вікна.

Щоб змінити один розмір, слід навести курсор миші на потрібну сторону обрамлення, натиснути ліву клавішу миші та, не відпускаючи її, перетягнути сторону вікна у нове положення. Щоб змінити два розміри водночас, слід так само потягнути мишею за кут обрамлення вікна.

Під час перетягування обрамлення вікна курсор миші має вигляд двобічної стрілки, як показано на малюнку. Вікно, розгорнуте на весь екран, має максимальний розмір. Згорнуте вікно відображається у вигляді кнопки на Панелі задач. Щоб відкрити згорнуте вікно або згорнути вже відкрите, потрібно клацнути на кнопці вікна на Панелі задач.

Програмні вікна (вікна додатків). У таких вікнах відобра­жуються завантажені в оперативну пам'ять програми. У згорнутому вікні додатка триває виконання програми. Вікна документів (вторинні вікна). Завжди розташовані в ме­жах свого програмного вікна, в них відображуються документи, з яки­ми «працює» програма. Дані з кожного вікна можна зберегти в окре­ мому файлі. Вікна запитів (діалогові). З'являються під час роботи з операцій­ною системою і додатками, при цьому розташовуються попереду всіх вікон на екрані. У них міститься запит якої-небудь інформації від ко­ристувача або підтвердження його дій. Для відповіді на запит діалогові вікна мають текстові поля й кнопки. Вікна запитів не можна змінювати з розмірах, згортати й розгортати, їх можна лише закривати.

Такі вікна закриваються автоматично після відповідіна запит або примусово клацанням на кнопці, що закриває.

Що означає термін «версія програми»? Кожен програмний продукт в ході свого розвитку змі­нюється: набуває нових можливостей і позбавляється від помилок. Для того щоб повідомити користувачів про зміни у продукті, на кожному новому витку його розвитку автори збільшують номер його версії

Файли і папки Усі програми й дані зберігаються в пам'яті комп'ютера та на дисках у вигляді файлів. Ім'я файлу складається з двох частин, відокремлених одна від одної крапкою: власне саме ім'я та розширення, наприклад:

Ім'я файлу придумує той, хто його створив. Операційна система дозволяє використовувати імена файлів, що містять від одно­го до 255 символів. В імені файла не можна використовувати символи: > < | ? * / \ : ".

Розширення імені файлу це послідовність символів, що додається до імені файлу для визначення типу даних, які зберігаються в цьому файлі. Програма, в якій створено файл, зазвичай додає розширення авто­матично або надає користувачеві можливість вибрати його з переліку варіантів.

Розширення складається, як правило, з трьох букв. Найбільш поширені типи файлів:

Система зберігання файлів нагадує зберігання великої кількості книг у бібліотеці:

Уявіть собі ситуацію: ви працюєте у бібліотеці і отримали завдання піти у сховище під шифром С, знайти шафу під назвою Казки, у ній полицю Укра­ їнські казки і взяти книгу «Котигорошко». Змінимо ситуацію. Книга зберігається в електрон­ному вигляді у комп'ютері. Для того щоб нею скорис­татися, необхідно: відкрити диск С: (вінчестер), знай­ти і відкрити папку Казки, знайти і відкрити папку Українські казки, відкрити файл Котигорошко-

Отже, шлях до книги Котигорошко має такий вигляд: У бібліотеці:

\ символ, який називається слеш і використо­вується як розділювач між іменами папок у запису шляху до файлу. Шлях до файлу складається з літери імені диска, після якої ставлять двокрапку та слеш, і послідовності папок, що також розмежовують символом слеш.

Папка, яка відкривається одразу після звернення до при­строю зберігання даних, називається кореневою (інша її назва кореневий каталог).

Дії над файлами і папками Під час роботи на комп'ютері над файлами найчастіше виконують такі операції, як зміна даних, копіювання, видалення й переміщення. Ці операції подібні до роботи з книгами в бібліотеці:

При роботі з файлами слід дотримуватися таких правил: Перш ніж видалити файл, поміркуйте, чи не знадобиться він знову. Називайте файли іменами, що пояснюють їхній зміст. Зберігайте файл у тій папці, де його легко буде знайти. Не слід видаляти або переміщувати файли, що містят­ся в папках прикладних програм, це може призвести до того, що програми припинять роботу.

Збереження даних, що створені або відредаговані за допомогою прикладних програм. Переважна більшість програм має віконне меню, до складу якого входить пункт меню Файл