шарль бодлер 20 серпня 1857 року в Палаці правосуддя в Парижі відбувся суд над французьким поетом Шарлем Бодлером і його збіркою Квіти зла Часом сумніваєшся у психічному стані пана Бодлера…. Його вірші – це здебільшого монотонне й зумисне повторення одних і тих самих думок Мерзенність тут межує з паскудністю, огидне змішане зі смородом Він обливає брудом все наше суспільство Цей негідник поетизує зло Чи треба вам говорити, що в цю жорстоку книгу я вклав усе своє серце, всю свою ніжність, всю свою релігію (вивернуту), всю свою ненависть Жодна із сучасних книг не сповнена такого жаху перед Злом, як моя Про книгу треба судити в її цілісності і тоді з неї випливає жорстокий моральний урок

Вірші, які увійшли до збірки, були написані впродовж 1840-их і першої половини 1850-их років. Вони почали поступово з'являтися в журналі «La Revue des deux Mondes» у Всього було надруковано 18 поезій. Бодлер послав свої вірші видавцю Огюсту Пуле-Малассі 4 лютого 1857.

Поезії збірки згруповані в 6 частин: 1.Сплін та ідеал. 2.Паризькі картинки. 3.Вино. 4.Квіти зла. 5.Бунт. 6.Смерть.

Природа храм живий, де зронюють колони Бентежні стогони і неясні слова. Там символів ліси густі, немов трава, Крізь них людина йде і в них людина тоне. Всі барви й кольори, всі аромати й тони Зливаються в могуть єдиного єства. Їх зрівноважують співмірність і права, Взаємного зв'язку невидимі закони.

Є свіжі запахи, немов дітей тіла, Є ніжні, як гобой, звитяжні, молодечі, Розпусні, щедрі, злі, липучі, як смола, Як ладан і бензой, як амбра й мушмула, Що опановують усі безмежні речі; В них захват розуму, в них відчуттям хвала.

Програмні принципи символізму Природа – живий храм, у якому все говорить, перегукується між собою, розмовляє мовою символів Звук, запах, форма, колір створюють єдність, і між ними існує відповідність, яку митець має відчувати інтуїтивно Спосіб написання віршів, коли колірні асоціації, звуки і запахи виражають одне через одне, називають синестезією Завдання поета – уважно вслухатись в голос світобачення, фіксувати нечіткі швидкоплинні враження, вдивлятися у красу, яка підкаже потрібні образи-символи, що допоможуть відчути приховані реальності Поезія перетворюється на чародійство і сугестивну магію Сугестивне навіювання – вплив на підсвідомість, навіювання певного настрою

Вечірній час прийшов. На кожній стебелині вже квіти куряться, немов кадильний дим; і звуки, й пахощі в повітрі голубім; меланхолійний вальс, кружіння й млості дивні. Вже квіти куряться, немов кадильний дим; ридає скрипка десь, як серце в самотині; меланхолійний вальс, кружіння й млості дивні; сумна краса небес в спокої віковім.

Ридає скрипка десь, як серце в самотині, зненавидівши те, що чорним звуть нічим; сумна краса небес в спокої віковім, пірнуло сонце в кров, що застигає в сині... Зненавидівши те, що чорним звуть нічим, шукає серце втіх в минулій світлій днині. Пірнуло сонце в кров, що застигає в сині, а слід горить в мені потиром золотим......