КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА ЗА ЯРОСЛАВОВИЧІВ

Мета : ознайомити учнів з історією Київської держави за правління синів Ярослава; формувати навички самостійної роботи та сприяти розвитку критичного мислення; розвивати вміння працювати з історичними джерелами, висловлювати власну думку. Поняття : «половці», «Любецький зїзд»

План 1.Становище в державі за часів правління Ярославовичів. 2.Боротьба між Ярославичами за Київський престол. 3.Любецький з їзд князів.

Із настанови Ярослава Мудрого своїм синам Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви есте брати від одного отця та одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде в вас, і по¬корить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер вже поручаю я, замість себе, стіл свій, Київ, найстаршому синові своєму Ізяславу, брату вашому. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене. А Святославу даю Чернігів яв, а Всеволоду Переяславль…. 1) Чим Яросалав аргументував заклик до синів своїх жити в злагоді? 2) Поміркуйте, яку ідею щодо спадковості влади відображає цей текст?

Принципи престолонаслідування Київської русі в різні часи Принцип престолонаслідування, що діяв до 1054 року Батько Старший син Молодший син Син Принцип престолонаслідування, запроваджений Ярославом Мудрим Батько Старший син Середній син Молодший син

Ізяслав Ярославич ( рр. з перервами) У період першого правління не видав киянам зброї на боротьбу з половцями, боячись повстання. Був змуше¬ний тікати; удруге повернувся з польськими військами і вчинив жорстоку розправу над киянами. За нас його правління була зроблена спроба відродити «Союз трьох Ярославичів», створений новий збірник законів «Правда Ярославичів»; утретє повернувся в 1077 р. разом із поля¬ками, але в 1078 р. загинув у битві з братом Всеволодом. Всеволод Ярославич ( рр.) Був дуже освіченою та розумною людиною, знав п'ять мов; розширив зв'язки з іншими державами. Віддав дочку заміж за німецького цісаря, а його син Володимир одружився з дочкою англійського короля; посів Київський престол за правом старшинства після загибелі Ізяслава; із його смертю закінчилося правління першого покоління Ярославичів Святослав Ярославич ( рр.) Посів київський престол у 1073 р. в ході боротьби з Ізяславом, який утік до Польщі; уважався найздібнішим з усіх Ярославичів. У своїй політиці нагадував батька Ярослава Мудрого; об'єднав під своєю владою майже всі українські 'землі; мав потяг до книг, дбав про розвиток освіти, але водночас прославився своєю жорстокістю; 20 років князював у Чернігові. Був одоначальником Че­ рнігівської династії Ольговичів.

Повстання у Києві 1068 року. (Мініатюра з радзивіллівського літопису). Після поразки, як свідчить нині існуючий текст «Повісті минулих літ»: «... люди київські прибігли до Києва, і вчинили віче на торговищі і сказали, пославши (послів) до князя: «Ось половці розсипалися по землі. Дайно, княже, зброю та коней, і ми ще побємося з ними». Але, Ізяслав цього не послухав» Київське повстання на початку вересня 1068 року, городян Києва і частини сільського населення Київської землі проти князя Ізяслава Ярославича. Причиною повстання стала відмова князя видати киянам зброю і коней для продовження боротьби з половцями, які восени 1068 розбили об'єднані сили Ярославичів (Ізяслава, Всеволода і Святослава) на річці Альті і грабували київські землі. Святослав після розгрому втік до Чернігова, а Ізяслав і Всеволод до Києва. 1) Визначте, що спричинило повстання 1068 р. в Києві ? 2) З'ясуйте хід цього повстання та його наслідки ?

Любецький зїзд Князівські зїзди як своєрідна форма державного правління, засіб прийняття важливих рішень та вирішення спірних питань, почали збиратись у другій половині XI ст. Любецький зїзд 1097 року за своєю актуальністю та вагомістю прийнятих рішень історики відносять до найважливіших. У той час князівські чвари розїдали колись велику державу - Київську Русь. Запанувало феодальне розмежування. Кожен князь бажав силою загарбати багатства сусіда, і всі разом прагнули сісти на великокняжий стіл у Києві. У звязку із зростаючою половецькою небезпекою постала нагальна потреба обєднати всі сили Ураїни-Руси та будь-яким чином припинити князівські чвари.В 1097 р. великий князь київський Святополк Ізяславич, переяславський князь Володимир Мономах, смоленський князь Давид Святославич, чернігівський князь Олег Святославич, володимир-волинський князь Давид Ігоревич та теребовльський князь Василько Ростиславич разом з малими дружинами зібрались у місті Любеч, в Любецькому замку на зїзд. 1) Як ви гадаєте, із якою метою був скликаний з'їзд князів у Любечі ? 2) Яке рішення прийняли князі на цьому з'їзді ? 3) Яким було його значення ?

Дякуємо за увагу !