1 Лекція на тему: Чоловіча статева система. Заслужений працівник освіти України, доцент Л.І. Остапюк МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ КАФЕДРА АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ

План лекції 1. Класифікація чоловічих статевих органів (ЧСО) 2. Функціональна анатомія внутрішніх ЧСО 3. Функціональна анатомія зовнішніх ЧСО 4. Розвиток ЧСО 5. Вади розвитку (аномалії) ЧСО 2

3 Стать людини визначається хромосомним набором (46,ХХ – жінка; 46,ХY – чоловік), що обумовлює первинні та вторинні ознаки певної статі. Стать людини визначається хромосомним набором (46,ХХ – жінка; 46,ХY – чоловік), що обумовлює первинні та вторинні ознаки певної статі. Статевий розвиток чоловіків та жінок розпочинається ідентично (індиферентна стадія розвитку в ембріогенезі обох статей), тому при диференціації та детермінації статі трапляються аномалії.

4 Статеві органи, або геніталії, забезпечують: розвиток і виведення статевих клітин; розвиток і виведення статевих клітин; ендокринну функцію( регулюється передньою долею гіпофіза та центрами проміжного мозку ); ендокринну функцію( регулюється передньою долею гіпофіза та центрами проміжного мозку ); копулятивну функцію; копулятивну функцію; запліднення запліднення

5 Топографічно розрізняють: внутрішні та зовнішні статеві органи. внутрішні та зовнішні статеві органи. За будовою розрізняють: За будовою розрізняють: статеві залози(паренхіматозні статеві залози(паренхіматозні органи) і статеві шляхи(трубчаті органи) і статеві шляхи(трубчаті органи). органи).

Чоловічі статеві органи

Внутрішні чоловічі статеві органи, organa genitalia masculina, представлені: 1) статевими залозами: яєчком (головна залоза); сім'яними пухирцями; передміхуровою залозою; цибулино-сечівниковими залозами; 2) шляхами виведення сперми: протокою надяєчка; сімявиносною протокою; сімя`випоркувальною протокою; чоловічим сечівником

До зовнішніх чоловічих статевих органів відносяться: калитка статевий член з сечівником.

Яєчко Яєчко – це парна складна трубчаста залоза змішаної секреції (зовнішньої і внутрішньої), яка має паренхіму та строму. Строма яєчка: білкова оболонка, середостіння яєчка, міждолькові перегородки. Паренхіма яєчка: звивисті трубочки, прямі трубочки, сітка середостіння.

Форма і величина яєчок індивідуально варіюють. Характерною їх особливістю є асиметрія. Ліве яєчко розташовано, як правило, нижче правого, але в деяких випадках більш низьке положення займає праве яєчко. Це спостерігається, наприклад, при зворотному положенні нутрощів. За масою ліве яєчно дещо перевершує праве.

В звивистих сім'яних трубочках є два види клітин (клітини Сертолі і сперматоцити) і відбувається сперматогенез. По прямих і далі по виносних трубочках спермії поступають в протоку надяєчка (ductus epididymidis). У надяєчку виділяють: головку надєчка; середню частину(тіло); хвіст, який продовжується у сімявиносну протоку(ductus deferens);

Яєчко також є залозою внутрішньої секреції, яка здійснює синтез і виділення чоловічих статевих гормонів – андрогенів(anrdos - мужчина). Андрогени синтезуються в інтерстеціальних клітинах Лейдига, що розташовані між звивистими сім`яними трубочками.

Сімявиносна протока Сімявиносна протока – це канал для проведення сімя, який має три оболонки: слизову, м'язову з трьома шарами м'язів і адвентицію. Ductus deferens має три відділи. Кінець сімявиносної протоки зєднується з видільною протокою пухирчастої залози, утворюючи сімявипорскувальну протоку, яка відкривається на сімяному горбку в передміхуровій частині сечівника.

Сімяний канатик Сімяний канатик простягається від внутрішнього отвору пах винн ого каналу до верхнього кінця яєчка. В ньому виділяють пах винну і калиткову частин и. Довжина канатика залежить від положення яєчка і складає см.

Сімявипорскувальна протока оточена печеристою тканиною і мязовою тканиною передміхурової залози, за рахунок яких відбувається замикання її просвіта.

Під час еякуляції відбувається одномоментне загальне скорочення мязів сімявиносної протоки і виносної протоки пухирчастої залози. І сімяна рідина проштовхується через сімявипорскувальну протоку в сечівник. Обєм сімяної рідини під час виверження дорівнює 2-6 мл, в середньому 3.5 мл.

Передміхурова залоза одержала назву за своїм положенням перед сечовим міхуром при оперативному підході до нього з боку промежини. Орган має залозисто-мязову будову. В залозі розрізняють три групи залоз: 1) периуретральні, розташовані в колі сечівника; 2) внутрішні; 3) зовнішні, які займають периферію органу. Проточки залоз у кількості відкриваються в передміхурову частину сечівника.

Секрет передміхурової залози має лужну реакцію, завдяки цьому він стимулює рух сперматозоїдів. Гладка мязова тканина складає біля 1/4 маси органа. Мязи сприяють випорскуванню секрету із залози, а при еякуляції приймають участь в замиканні початкової частини сечівника, перешкоджаючи закиданню сімя в сечовий міхур.

39 До зовнішніх чоловічих статевих органів відносяться: калитка статевий член з сечівником.

Статевий член є чоловічим копулятивним органом і скаладється: з парних печеристих тіл непарного губчастого тіла, в якому проходить сечівник. Будова печеристих і губчастого тіл характеризується наявністю в їх тканині комірок, в які відкриваються завиткові артерії.

Судини статевого члена мають пристосування, які регулюють притік і відтік крові. При сексуальному збудженні комірки наповнюються кровю і білкова оболонка печеристих тіл напружується - наступає ерекція. Печеристі тіла збільшуються і стають щільно-еластичними.

Чоловічий сечівник довжина - у дорослих см; частини - передміхурова (3-4 см), перетинчаста (1-2 см) і губчаста (15-17 см). Три звуження: 1) в ділянці внутрішнього отвору; 2) в перетинчастій частині; 3) в ділянці зовнішнього отвору; Три розширення: 1) в передміхуровій частині, 2) в ділянці цибулини статевого члена, 3) в ділянці головки статевого члена (човноподібна ямка).

51 Розвиток чоловічих статевих органів

52 Поперечний розріз зародка: 1 - нервова трубка; 2 - хорда; З – аорта; 4 - склеротом; 5 - міотом; 6 – дерматом; 7 - первинна кишка; 8 – целом; 9 – сегментарна ніжка (нефротом)

53 Ровиток чоловічих статевих органів тісно повязаний з ембріогенезом сечової системи: Переднирка (pronephros) функціонує у людини лише год на початку 3-го тижня; включає протонефридії і протонефротичну протоку; Первинна нирка (mesonephros) закладається на 3-му тижні з 25 сегментних ніжок, які перетворюються на метанефридії та ductus mesonephricus (Вольфова протока), латерально від якого відділяється d. Paramesonephrycus (Мюллерова протока) Постійна нирка (metanephros) утворюється з нефрогенної тканини та похідних ductus mesonephrycus

54 Розвиток внутрішніх чоловічих статевих органів 4, 5 тиждень ембріогенезу: 1. Утворюється статеві складки з целомічного зачаткового епітелію на задній стінці coelom – індиферентні гонади (стать невідома) 2.З жовточного мішка в зачатки гонад мігрують первинні статеві клітини – гоноцити 3.Зачатковий епітелій гонад вростає в мезенхіму тяжами, в яких є два види клітин (первинні статеві і целомічний епітелій)

55 7, 8 місяць ембріогенезу – 1. відбувається гістологічна статева диференціація гонад; 2. Епітеліальні тяжі перетворюються в звивисті сім`яні трубочки, гоноцити – у сперматогонії, целомічний епітелій – у сустентоцити 3. Паралельно зі статевою диференціацією гонад в різному напрямку розвиваються інші закладки сечостатевої системи: Вольфове тіло (метанефридії і ductus mesonephrycus) та ductus paramesonephrycus. З метанефридій у чоловіків розвиваються такі шляхи виведення сперми: прямі канальці, сітка яєчка та виносні проточки. З Вольфової протоки розвиваються: протока надяєчка, сімявиносна протока, сім`яні пухирці та сімявипорскувальна протока

Б

60 І ІІ А Б В Г

61 У деяких випадках аномалії призводять до появи осіб з ознаками обох статей, відомих як гермафродити. Гермафродит – у давньогрецькій міфології син Гермеса і Афродіти, зєднаний богами з німфою Салмакідою так, що їхні тіла утворили єдине ціле. Розрізняють справжній і несправжній гермафродитизм.

62 Аномалії чоловічих статевих органів ( 5 – 7%) Вади розвитку яєчка: 1)Анорхізм – вроджена відсутність яєчок (тяжкі інфекційні захворювання, глибокі порушення гормональної системи) 2)Крипторхізм – яєчка не опустились в калитку 3)Монорхізм – розвинулось одне яєчко 4)Псевдокрипторхізм (надмірний розвиток m. сremaster, що затягує яєчко в черевну порожнину) 5)Ектопії яєчка (абдомінальна, стегнова…) Вади розвитку сечівника: 1)Епіспадія (верхнє розчеплення) 2)Гіпоспадія (розчеплення нижньої стінки) Вади сперматогенезу: 1)Олігоспермія (мала кількість сперматозоїдів у спермі) 2)Азооспермія (відсутність живих сперматозоїдів у спермі)

Дякую за увагу!