Степан Васильович Васильченко (Панасенко). Гуманістичне й оптимістичне звучання оповідання « Приблуда » Мета: виявити глибину розуміння учнями змісту прочитаного; розвивати творче мислення та навички співставляти, аналізувати, робити висновки; виховувати вміння відчувати прочитане; сприяти громадянському вихованню учнів.

Епіграфи Мудрець сказав: живи, добро звершай Та нагород за це не вимагай. Лише в добро і вищу правду віра Людину відрізня від мавпи й звіра. Нехай ця істина стара: Людина починається з добра. Л. Забашта

Коли тебе в тяжку годину Людина виручить з біди, Про це добро, аж поки віку, Ти, синку, пам'ятай завжди. Коли ж людині щиросердно Ти зробиш сам добро колись, Про це забудь, аж поки віку, Мовчи й ніколи не хвались! Л.Компанієць

Гра в асоціації Кістка – це… Гуманізм – це… Оптимізм – це…

Словникова робота. Гуманізм – ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, гідність. Оптимізм – здатрість людини бачити в дійсності позитивні сторони, сподіватися на краще; переконання в тому, що у світі перемагає добро.

3. Проблемне питання. Чому ж ці поняття стоять поряд? Як вони повязані з твором «Приблуда»? Чи є вони важливими для осмислення того, що хотів нам сказати С. Васильченко цим оповіданням?

Із літопису життя і творчості українського письменника, майстра поетичної прози СТЕПАНА ВАСИЛЬЧЕНКА

Містечко Ічня на Чернігівщині, де я народився року, одне з кращих містечок на Україні.

Незважаючи на вбогість, сімя жила дружно. Тут панував культ пісні, часто читали твори Т.Шевченка і М.Гоголя. "Між працею і будуванням все ж можна було почути в сімї і пісню, і жарт, і байку, і книжку". Майбутній письменник був 5-ю дитиною. Після нього народилося ще 5-о дітей.

Батько письменника, який сам був грамотним, намагався будь-що дати дітям освіту, вивести їх у люди. В 1886 році С.Васильченко вступає до Ічнянської пятирічної школи. Пізніше так він згадає про це: "Записався я в неї боязким, соромливим, непомітним хлопчиком, кінчав - кращим учнем, живим, ініціативним, з нахилом до протестанства й навіть до дерзостей, що трохи турбувало моїх учителів".

Російська, слов'янська, арифметика, геометрія, історія – 5, географія – 4, співи – 3 (колишня система оцінювання) Шістнадцятирічним юнаком він вступає до Коростишівської вчительської семінарії, де вчиться протягом трьох років. Мріє про вищу освіту, університет, але дітям з бідних селянських родин важко було вступити навіть до вчительської семінарії. Сюди могли потрапити найздібніші.

Після закінчення семінарії у 1898 році девятнадцятирічний юнак їде вчителювати в с.Потоки на Канівщині. Молодий учитель із запалом береться до педагогічної роботи, хоч умови для праці були нелегкі. С.Васильченко повністю віддає себе школі: працює над удосконаленням навчального процесу, розгортає позакласну роботу. Турбуючись про освіту для дорослих, відкриває для них вечірні класи.

"...Так жити не можна - треба боротись. Та як? За зброю до такої боротьби я вирішив узяти слово" С.Васильченко пише ряд творів, де майстерно змальовує життя школи, правдиво відтворює образи народних учителів року С.Васильченко вступив до Глухівського вчительського інституту. Пізніше він так згадував про цей навчальний заклад: "Сумна була ця школа. Незважаючи на те, що її вважали за мужицький університет».

В інституті провчився півтора року. Відчувши, що цей заклад не задовольняє його, не сприяє літературній праці, С.Васильченко залишає навчання і знову працює в школі, віддається літературі. Охочіше за все писав про школу і для школи. Але хоч мовиться про письменника- педагога, творам його зовсім чужі моралізаторство, повчальний тон це справжній художник, який цілком довіряє переконливій силі образу.

Чистота дитячої душі, її світлі мрії, фантазії, пристрасті, що тільки зароджуються, це найулюбленіші мотиви творчості Степана Васильченка В бурянах- повість про Т. Г. Шевченка. С.Васильченку імпонувало дитинство Тараса, бо воно ніби перегукувалося з картинами життя дітей, поданими в новелах.

Деякий час письменник працював в Києві завідуючим дитячим будинком. Добрий знавець життя, С. Васильченко не міг обійти теми безпритульності, що була однією з провідних у тодішній літературі. Моя творчість ішла в парі з мої життям, моїми переконаннями, виходячи від серця дітей, і контролювалась розумом. С.Васильченко був оптиміст. Він пишався тим, що "школа бадьоро дивиться в своє майбутнє, й вірить, що вона згодом стане в повному розумінні тією кузнею, "де кується краща доля".

У новелі Приблуда (1925) письменник звертається до змалювання життя дитячого будинку, прагнучи показати паростки нового, труднощі росту свідомості юних. Реаліст не приховує негараздів – голод, холод, нестача приміщень. Незважаючи на похмурий колорит і картини безпритульності, твір звучить бадьоро й оптимістично. Колективізм, потяг до знань, віра в свої сили, в своє майбутнє – риси характеру майбутніх зірок нового життя.

С.Васильченко ввійшов у літературу вже у зрілому віці. Письменникові йшов тридцять перший рік, коли він систематично почав друкувати свої твори. І хоч критика письменника "не дуже балувала взагалі", його твори стали широко популярні в народі, особливо серед юнацтва. Я мало ще прочитав Ваших оповідань. Читав Романа, та Свекра,та Мужицьку арихметику, і так вони мені сподобались, що я читав їх по багато разів. Я прчитаю ще все, що Ви написали.

Тест « Найуважніший читач ». 1. Події відбуваються в дитячому будинку. 2. Завідуюча не прийняла дівчат, яких привіз чоловік в окулярах? 3. У дитячому будинку було багато вільного місця. 4. У Мишка були батько й мати. 5. Хлопчик не вмів читати. 6. На обід у дітей були борщ з мясом, каша молочна і чай із булкою?

7. Мишко не покинув дитячого будинку, тому що не хотів повертатися додому. 8. «Плаксухою з міста» діти називали Параску Калістратівну. 9. Під ліжком діти сховали собаку. 10. Діти зраділи, почувши, що завідуюча «так реве, аж захлинається». 11. Параска Калістратівна нагодувала, одягла Мишка і залишила в дитячому будинку. 12. Пісню «На городі…» постійно співали хлопці.

ВІДПОВІДІ НА ТЕСТ НАЙУВАЖНІШИЙ ЧИТАЧ 1 -Так 2 - Ні 3 - Ні 4 - Ні 5 -Так 6 – Ні 7 - Ні 8 - Так 9 - Ні 10-Так 11-Так 12- Ні 1, 5, 8, 10, 11 – Так 2, 3, 4, 6, 7, 9, 12 - Ні

2. Бесіда за змістом прочитаного. 1. Зачитайте початок твору. Які почуття він у вас викликає? Чому? 2. Які деталі свідчать про жалюгідний стан дитячого будинку? 3. Опишіть зовнішній вигляд мешканців будинку. 4. Який елемент портрету дітей контрастує з їхньою зовнішністю? Чому?

3. Інсценізація уривку «Та що ж це за хлопець?...? до слів «… це будуть артисти». 4. Робота з художньою деталлю. - Чому хлопчик так наполягає, що в нього є батьки, що він вміє читати, що в нього все гаразд? - Діти під час діалогу сміялися, і раптом посерйознішали. Що сталося? Продовження бесіди. 1. Прочитайте, чим обідали діти? Про що це свідчить? 2. Цілий день Мишко допомагав дітям: лагодив двері, підмітав, носив воду – і раптом на вечір зажурився. Чому?

3. Виразне читання і коментування уривку від слів «»А вітер: гу-гу-гу! – за вікнами. Аж мурашки…» до слів «…Товариші, коти з спальні: здається, шумить-гримить наша Параска!» 5. Робота в парах. Побудуйте монолог Параски Калістратівни від її імені. Продовження бесіди. Знайдіть невідповідність зовнішнього вигляду завідуючої з її внутрішнім світом. Які деталі вказують нам на безкінечну доброту, душевність, теплоту цієї жінки? Через весь твір рефреном проходить картина холодного вітру. Чи випадково це? Що хотів автор цим нам підкреслити?

V. Підсумки уроку. 1.Створіть кольорову гаму твору, (згадайте настрій оповідання на початку, в середині, наприкінці) Поясніть, чому саме ці кольори ви вибрали? 2. Доведіть, що « Приблуда » -це оповідання. 3. Відповідь на проблемні питання.

«Яким я хочу бачити цей світ?».

5. Слайд-шоу «Яким я хочу бачити цей світ?». VІ. Домашнє завдання. 1. Читайте «Блакитну дитину» А. Дімарова, порівняйте з оповід. «Приблуда» 2. Дайте відповідь на запитання Якими я хочу бачити своїх однокласників?