І. П. Котляревський М.Бендери 2009 рік ( )

240 років з ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВЕЛИКОГО СЛУЖИТЕЛЯ СЛОВА Іван Петрович Котляревський – класик нової української літератури – автор перших, справді національних творів – невянучої Енеїди і безсмертної Наталки Полтавки, поява яких знаменувала собою початок нової доби в історії нашої культури.

Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди: Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть! Т.Г.Шевченко ПОЕТ, ЩО ЛЮБИВ УСЕ БЛАГОРОДНЕ

В о д н о м у з м а л ь о в н и ч и х к у т о ч- к і в П о л т а в и, в с і м ї д р і б н о г о ч и- н о в н и к а – к а н ц е л я р и с т а 9 в е р е с н я (2 9 с е р п н я с т. с т.) р о к у н а р о- д и в с я І. П. К о т л я р е в с ь к и й.. Т у т, у П о л т а в і, с е р е д м а л ь о в н и ч о ї п р и р о д и н а д В о р с к л о ю й п р о й ш л и д и т я ч і т а ш к і л ь н і р о к и К о т л я р е в с ь к о г о в о б с т а- н о в ц і, д у ж е б л и з ь к і й д о с і л ь с ь- к о ї. П е в н и х в і д о м о с т е й п р о п о ч а т к о в у о с в і т у К о т л я р е в с ь- к о г о н е м а є. В і д о м о л и ш е, щ о в р о к а х в і н п е р е б у в а є у П о л т а в с ь к і й д у х о в н і й с е м і - н а р і ї р. К о т л я р е в с ь к и й в и б у в а є з с е м і на р і ї, н е з а к і н ч и в ш и ї ї п о в н о г о к у р с у.

Я к с в і д ч и т ь п е р ш и й б і о г р а ф п и с ь м е н н и- к а С. П. С т е б л і н­К а м і н с ь к и й, К о т л я р е в с ь к и й щ е в ю н о м у в і ц і м а в п р и с т р а с т ь д о в і р ш у- в а н н я і в м і в д о в с я к о г о с л о в а м а й с т е р н о д о б и р а т и р и м и, д о т е п н і і в д а л і, щ о т о в а р и ш і й о г о п о с е м і н а р і ї п р о з в а л и р и ф м а ч е м. В с е ц е м а ло в п л и в н а п о ч а т о к л і т е р а т у р - н о ї д і я л ь н о с т і К о т л я р е в с ь к о г о, н а й о г о з а х о п л е н н я в і р ш у в а н н я м. С а м е т о д і в і н в и в ч а є р о с і й с ь к у, н і м е ц ь к у т а ф р а н ц у з ь к у м ов и.

САДИБА І. П. КОТЛЯРЕВСЬКОГО

Кабінет С в і т л и ц я Кухня Кабінет Вітальня Кухня У б у д и н к у п и с ь м е н н и к а

Д в а н а д ц я т ь р о к і в (1796 – 1808) п е р е б у в а в К о т л я р е в с ь к и й н а в і й с ь к о в і й с л у ж б і. С і в е р с ь к и й п о л к, в я к о м у в і н с л у ж и в, п р и й м а в у ч а с т ь у з а д у н а й с ь к о м у п о х о д і р о с і й с ь к о ї а р м і ї 1806 – 1807 рр. п і д ч а с р о с і й с ь к о ­ т у р е ц ь к о ї в і й н и. З а в и я в л е н у х о р о б р і с т ь у б о я х т а з а у м і л е в и к о н а н н я д и п л о м а т и ч н и х д о р у ч е н ь й о г о б у л о д е к і л ь к а р а з і в н а г о р о д ж е н о, н а д а н о о ф і ц е р с ь - к и й ч и н к а п і т а н а.

В и й ш о в ш и у в і д с т а в к у і н е в л а ш т у – в а в ш и с ь н а с л у ж б і в П е т е р б у р з і, К о т – л я р е в с ь к и й ч е р е з д е я к и й ч а с о с е л я - є т ь с я у П о л т а в і і з а й м а є в р. п о с а д у н а г л я д а ч а в Б у д и н к у д л я в и х о в а н н я б і д н и х д в о р я н. БУДИНОК ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ БІДНИХ ДВОРЯН.. Заснован у 1805 році князем О. Б. Куракіним.

К о л и п о ч а л а с я В і т ч и з н я н а в і й н а р о к у, К о т л я р е в с ь к о м у я к о ф і ц е р о в і б у л о д о р у ч е н о с ф о р м у в а т и 5-й к о з а ч и й п о л к, з ч и м в і н с п р а в и в - с я ш в и д к о й у с п і ш н о. П р о т е й о м у н е д о в е л о с я б р а т и б е з п о с е р е д н ь о ї у ч а с т і в б о я х. П і с л я з а к і н ч е н н я в і й н и з Н а п о л е о н о м К о т л я р е в с ь к и й з з а п а л о м в і д д а є т ь с я т е а т р а л ь н і й д і я л ь н о с т і. В і н б е р е у ч а с т ь в у л а ш т у в а н н і л ю - б и т е л ь с ь к и х в и с т а в, в и к о н у ю ч и р я д к о м і ч н и х р о л е й в п о п у л я р н и х т о д і п є с а х К н я ж н і н а. У р. й о г о б у л о п р и з н а ч е н о д и р е к т о р о м П о л т а в с ь к о г о т е а т р у.

… Жив Котляревський скромно і просто. Під скромною простотою українця, - пише його біограф С.П.Стеблін­Камінський, - Котляревський приховував найпіднесенішу душу, доступну всім благородним почуванням... подавав тим, що зверталися до нього, добрі й корисні поради і по змозі допомагав. Він любив бувати в товаристві, був люблений і шанований у вищому колі і в середньому; був душею всякої бесіди, особливо дружньої, мав чудовий дар розповідати розумно й весело, часто вживав алегорично, завжди до речі і з вигадливістю, приказок і різних місць з книг... Він любив бувати в товаристві, був люблений і шанований у вищому колі і в середньому; був душею всякої бесіди, особливо дружньої, мав чудовий дар розповідати розумно й весело, часто вживав алегорично, завжди до речі і з вигадливістю, приказок і різних місць з книг... … Мова його відтінювалась малоросійським наріччям, але була жвава, оригінальна усмішка раз у раз вигравала на устах. … Мова його відтінювалась малоросійським наріччям, але була жвава, оригінальна усмішка раз у раз вигравала на устах.

М.Коцюбинський у своїй промові образно визначив роль І.П.Котляревського в розвитку української культури, підкресливши, що забуте й закинуте під сільську стріху слово, немов фенікс з попелу, воскресло знову... і голосно залунало на весь світ з його творів.

Літературний доробок І.П.Котляревського Поема Е н е ї д а Поема Е н е ї д а Поема П і с н і н а Н о в и й 1805 г о д к н я з ю К у р а к і н у Поема П і с н і н а Н о в и й 1805 г о д к н я з ю К у р а к і н у П'єса Н а т а л к а П о л т а в к а П'єса Н а т а л к а П о л т а в к а П'єсаМ о с к а л ь – ч а р і в н и к П'єсаМ о с к а л ь – ч а р і в н и к Переклад російською мовою О д и С а ф о - твору давньогрецької поетеси Сапфо Переклад російською мовою О д и С а ф о - твору давньогрецької поетеси Сапфо

Поема Енеїда вперше побачила світ у Петербурзі 1798 р. без відома автора, з ініціативи і на кошти багатого конотопського поміщика М.Парпури, який займався видавничою діяльністю. Поема вийшла під назвою Малороссийская Энеида в трех частях (на титульній сторінці – Энеида на малороссийский язык перелициованная И.Котляревским) з присвятною сторінкою Любителям малороссийского слова усерднейше посвящается. Друге видання Енеїди з'явилося в Петербурзі 1808р., трете, тепер уже підготовлене автором і доповнене четвертою частиною, появилося 1809 р. Повний текст поеми під назвою Виргилиева Энеида, на малороссийский язык переложенная И.Котляревским був опублікований в 1842 р. в Харкові, вже після смерті письменника. Енеїда писалася, як відомо, протягом усього творчого життя поета: розпочав він її за молодих літ, а закінчив на схилі віку. Енеїда писалася, як відомо, протягом усього творчого життя поета: розпочав він її за молодих літ, а закінчив на схилі віку.

Котляревського «Наталка Полтавка» Котляревського «Наталка Полтавка» «Наталку Полтавку» І. Котляревського називають «праматірю українського театру». Справді, саме з цього твору починається наша драматургія. «Наталку Полтавку» І. Котляревського називають «праматірю українського театру». Справді, саме з цього твору починається наша драматургія. Важко знайти твір, який мав би таке довге і щасливе життя. Мабуть, немає в Україні театру, де б не зверталися до цієї пєси. Все в ній приваблює: і чудова мова, і виразні діалоги, і зворушлива історія кохання… Та є ще одна обстоятельство величезної популярності «Наталки Полтавки» - мелодійні пісні, створені видатним українським композитором М. В. Лисенком. Завдяки чарівній музиці «Наталка Полтавка» стала улюбленою оперою, яку хочеться не лише дивитися, а ще й слухати і насолоджуватися. Не можуть не зворушити пісня Наталки «Віють вітри» і пісня Петра «Сонце низенько». А як люблять в народі дотепну пісню виборного «Ой під вишнею, під черешнею»!

О с т а н н і р о к и ж и т т я в і н з о в с і м м а л о в и х о д и в з д о м у, а л е й о г о б е з - п е р е р в н о в і д в і д у в а л и д р у з і. Н е з а д о в г о п е р е д с м е р т ю в і н в і д- п у с т и в н а в о л ю д в і с і м ї с в о ї х к р і - п а к і в і р о з д а в р о д и ч а м т а з н а й о м и м в с е с в о є м а й н о. О с т а н н і р о к и ж и т т я в і н з о в с і м м а л о в и х о д и в з д о м у, а л е й о г о б е з - п е р е р в н о в і д в і д у в а л и д р у з і. Н е з а д о в г о п е р е д с м е р т ю в і н в і д- п у с т и в н а в о л ю д в і с і м ї с в о ї х к р і - п а к і в і р о з д а в р о д и ч а м т а з н а й о м и м в с е с в о є м а й н о. У р. ч е р е з х в о р о - б у К о т л я р е в с ь к и й з а л и ш а є с л у ж б у і в и х о д и т ь у в і д с т а в к у. У р. ч е р е з х в о р о - б у К о т л я р е в с ь к и й з а л и ш а є с л у ж б у і в и х о д и т ь у в і д с т а в к у.

. Помер Котляревський 29 жовтня 1838 року. На похорон зійшлося населення всього міста, виявляючи свою глибоку шану великому письменникові і простій, щирій, гуманній людині.

Згідно з бажанням поета, його поховали на околиці міського кладовища Полтави, поблизу дороги на Кобеляки (колишня вулиця Кобеляцька, тепер Фрунзе). Перший надмогильний пам'ятник спорудив 1839 на власні кошти П. С. Стеблін - Камінський. Це була невелика увінчана хрестом цегляна колона на чотирикутному постаменті з написом на мідній пластині: «Маіор И. П. Котляревский, сочинитель Энеіди на малорусском наречии род.1769 г»

Чи відомо Вам, як повязане м.Бендери з імям І.П.Котляревського? К Котляревський перебував у нашому місті. Одна частина Енеїди була написана письменником під час його перебування в м.Бендери.

Чи залишив згадку І.П.Котляревський про наше місто в своїх творах? Так.

Чи відомо Вам, коли в м.Бендери встановлена меморіальна дошка памяті І.П.Котляревського? 9 вересня 1994 року. З нагоди 225-річчя з Дня народження письменника.

ИМЕНЕМ І. П. КОТЛЯРЕВСЬКОГО НАЗВАНО: КІНОТЕАТРИ у містах Полтава, Львів. БІБЛІОТЕКИ у Полтаві, Києві, Сімферополі. ПАРОПЛАВ Котляревський Дніпровського річкового пароплавства. ШКОЛИ у Полтаві, селі Горошині Семенівського району Полтавської області; в селі Н. Троїцьке Червоноармій-ського району Запорізької області.

МЕМОРИАЛЬНІ ДОШКИ І. П. КОТЛЯРЕВСЬКОМУ встановлено: - У с. Горошиному Семенівського району. Встановлена на фасаді колишнього будинку поміщика Левка Гудими (тепер Горошинська дільнична лікарня). У серпні 1812 І. П. Котляревський сформував у селі 5-й козачий кінний полк, який 2 вересня виступив на Лубни, Пирятин, Прилуки, а звідти на Калугу й Тулу; згодом взяв участь у боротьбі з наполеонівськими загарбниками. Дошка мармур, відкрита У Полтаві. Встановлена на фасаді будинку колишнього Полтавського благодійного лікувального закладу (тепер головний корпус Полтавької обласної лікарні їм. М. В. Скліфосовського) по вул. Шевченка 23, попечителем якого був І. П. Котляревський. Дошка мармур, відкрита У Полтаві. Встановлена 1969 біля входу на територію садиби І. П. Котляревського.

І. П. Котляревський недаремно вважається «батьком української літератури». Він все робив першим: звернувся до живої народної мови, відтворив український національний побут, оспівав душевну красу простої людини-трудівника, висміяв лицемірство, підступність і безсердечність панства.

А отже, саме тому наш навчальний заклад носить імя видатного письменника І.П.Котляревського. А отже, саме тому наш навчальний заклад носить імя видатного письменника І.П.Котляревського.

Кінець