Правила в нашому житті Поняття правила Поняття правила Правила у нашому житті Правила у нашому житті Види правил Види правил Урок 1 Розділ 1. Правила і закони в суспільстві та твоєму житті

Правознавці називають правила соціальними нормами, адже суспільство латинською мовою означає «соціум». Правознавці називають правила соціальними нормами, адже суспільство латинською мовою означає «соціум». Правила бувають дуже різні. Правила бувають дуже різні. Правила це норми суспільного життя, які визначають дії людей, організацій, колективів у певних життєвих ситуаціях.

Правила існують всюди, наприклад : у спорті на дорозі

Класифікація правил відповідно до того, хто їх запровадив: Ті, що запроваджує держава, Верховна Рада, уряд, міністерства, інші державні органи. Такими є закони, Правила дорожнього руху, правила офіційних спортивних змагань та ін. Створені різними релігійними організаціями. Релігійні канони, правила відправлення релігійних обрядів, повсякденної поведінки віруючих. Ті, які формуються в житті людей самостійно. Моральні правила, які визначають розуміння добра й зла, співвідношення порядності та безчестя.

Існують правила, що формуються внаслідок багаторазового повторення – звичаї, традиції

Саме завдяки правилам існує звичний для нас суспільний порядок

ПРАВО Поняття та ознаки права Поняття та ознаки права Норми права Норми права Галузі права Галузі права Правовідносини Правовідносини Урок 2

Право – система загальнообовязкових, формально визначених правил поведінки, що встановлюються, гарантуються і охороняються державою та регулюють суспільні відносини між людьми.

Ознаки права: право встановлюється і санкціонується державою; право встановлюється і санкціонується державою; право – це система норм; право – це система норм; право має загальних характер, тобто правові норми поширюються на невизначену кількість відносин; право має загальних характер, тобто правові норми поширюються на невизначену кількість відносин; право є загальнообовязковим; право є загальнообовязковим; правові норми формально визначені, закріпленні в нормативно-правових актах; правові норми формально визначені, закріпленні в нормативно-правових актах; право гарантується й охороняється державою. право гарантується й охороняється державою.

Норма права - формально визначене, загальнообов'язкове правило поведінки, що регулює суспільні відносини, закріплене в праві і забезпечене державою, інститутами і субінститутами (підінститутами).

Структура норми права: Гіпотеза елемент, який вказує на адресата норми (суб'єктів регульованих відносин) і умови, при яких норма підлягає застосуванню. Гіпотеза елемент, який вказує на адресата норми (суб'єктів регульованих відносин) і умови, при яких норма підлягає застосуванню. Гіпотеза Диспозиція містить саме правило поведінки і вказує на те, якою може бути і якою повинна бути ця поведінка, яку повинні дотримуватися учасники правовідносин, встановлює суб'єктивні права і обов'язки адресатів. Диспозиція містить саме правило поведінки і вказує на те, якою може бути і якою повинна бути ця поведінка, яку повинні дотримуватися учасники правовідносин, встановлює суб'єктивні права і обов'язки адресатів. Диспозиція Санкція вказує на правові наслідки недотримання встановлених вимог які, як правило, несприятливі для правопорушника. Санкція вказує на правові наслідки недотримання встановлених вимог які, як правило, несприятливі для правопорушника. Санкція

Норми права Встановлюються державою Охороняються засобами державного примусу Закріплені в законах чи інших нормативно- правових актах

Галузь права – це сукупність правових норм, що регулюють однорідну сферу суспільних відносин у межах конкретного предмету і методу правового регулювання. Конституційне Цивільне Кримінальне Адміністративне Трудове Сімейне Земельне Фінансове Екологічне Цивільно-процесуальне Кримінально-процесуальне Кримінально-виконавче Міжнародне Господарське Галузі права:

Правовідносини - це врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких мають субєктивні права та юридичні обовязки, що забезпечуються державою. Структура правовідносин: Структура правовідносин:Субєкт Обєкт Обєкт Зміст Зміст Юридичні факти Юридичні факти

Субєкти правовідносин: фізичні особи; юридичні особи; держава; різні спільності (нація, народ, етнічні групи).

Об'єкти правовідносин - це ті реальні соціальні блага, які задовольняють інтереси й потреби людей і з приводу яких між суб'єктами виникають, змінюються чи припиняються суб'єктивні права чи юридичні обов'язки. Об'єкти правовідносин - це ті реальні соціальні блага, які задовольняють інтереси й потреби людей і з приводу яких між суб'єктами виникають, змінюються чи припиняються суб'єктивні права чи юридичні обов'язки. Обєкти правовідносин поділяють на матеріальні і нематеріальні (духовні блага та цінності), дії суб'єктів правовідносин (результати їхньої діяльності). Обєкти правовідносин поділяють на матеріальні і нематеріальні (духовні блага та цінності), дії суб'єктів правовідносин (результати їхньої діяльності).

Зміст правовідносин характеризується синтезом фактичного і юридичного: Зміст правовідносин характеризується синтезом фактичного і юридичного: а. Юридичний зміст - це суб'єктивні права та юридичні обов'язки (як міра необхідної, найбільш розумної та доцільної поведінки суб'єкта) суб'єктів правовідносин, тобто можливість певних дій уповноважених суб'єктів і необхідність відповідних дій зобов'язаних суб'єктів. а. Юридичний зміст - це суб'єктивні права та юридичні обов'язки (як міра необхідної, найбільш розумної та доцільної поведінки суб'єкта) суб'єктів правовідносин, тобто можливість певних дій уповноважених суб'єктів і необхідність відповідних дій зобов'язаних суб'єктів. б. Фактичний зміст - це сама поведінка суб'єктів, їхня діяльність, в якій реалізуються суб'єктивні права та юридичні обов'язки сторін. б. Фактичний зміст - це сама поведінка суб'єктів, їхня діяльність, в якій реалізуються суб'єктивні права та юридичні обов'язки сторін.

Юридичні факти - це конкретні життєві обставини, передбачені гіпотезою правової норми, що спричиняють виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти - це конкретні життєві обставини, передбачені гіпотезою правової норми, що спричиняють виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні дії - це такі життєві обставини, що характеризують вольову поведінку суб'єктів, зовнішнє вираження їхніх волі та свідомості. Юридичні дії - це такі життєві обставини, що характеризують вольову поведінку суб'єктів, зовнішнє вираження їхніх волі та свідомості. Юридичні події - це такі життєві обставини, що виникають, розвиваються і припиняються незалежно від волі суб'єктів правовідносин. Юридичні події - це такі життєві обставини, що виникають, розвиваються і припиняються незалежно від волі суб'єктів правовідносин.

Що таке закон Поняття та ознаки закону Поняття та ознаки закону Підзаконні акти Підзаконні акти Як приймаються закони Як приймаються закони Урок 3

Закон письмовий документ, нормативний акт, який має вищу юридичну силу, приймається законодавчим органом держави в особливому порядку. Закон це письмовий документ; Закон це письмовий документ; Приймається тільки законодавчим органом або ж загальнонародним голосуванням; Приймається тільки законодавчим органом або ж загальнонародним голосуванням; Приймається в особливому порядку; Приймається в особливому порядку; Має вищу юридичну силу; Має вищу юридичну силу; Дотримання законів є обовязковим. Дотримання законів є обовязковим. Ознаки закону:

Підзаконний нормативно-правовий акт це документ компетентного органу держави, який видається відповідно до закону, на підставі закону, для конкретизації законодавчих розпоряджень та їх трактування або встановлення первинних норм.

Розрізняють такі акти: загальні (видаються органами загальної компетенції, діють у межах країни): наприклад, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України; загальні (видаються органами загальної компетенції, діють у межах країни): наприклад, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України; відомчі (видаються органами спеціальної компетенції – відомствами): наприклад, акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. відомчі (видаються органами спеціальної компетенції – відомствами): наприклад, акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. місцеві (видаються місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, діють у межах відповідної території); місцеві (видаються місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, діють у межах відповідної території); локальні (корпоративні) - видаються органами керування корпорації (підприємства, установи, організації), мають внутрішньокорпоративну дію. локальні (корпоративні) - видаються органами керування корпорації (підприємства, установи, організації), мають внутрішньокорпоративну дію.

Як створюються закони? Стаття 91. Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу (...). Стаття 93. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України, Кабінету Міністрів України і Національному банку України. Процедуру розроблення і прийняття законів називають законодавчим процесом, який має кілька етапів. Порядок прийняття законів України визначає Конституція України. Статті 91, 93, 94 Конституції України визначають стадії законодавчого процесу.

Основні стадії законодавчого процесу: Законодавча ініціатива. Законодавча ініціатива. Обговорення законопроекту у Верховній Раді України. Обговорення законопроекту у Верховній Раді України. Прийняття законопроекту Верховною Радою України (у кількох читаннях) не менше 226 голосів депутатів. Прийняття законопроекту Верховною Радою України (у кількох читаннях) не менше 226 голосів депутатів. Підписання закону Президентом України. Підписання закону Президентом України. Обнародування закону. Обнародування закону.

Правомірна поведінка. Правопорушення та юридична відповідальність Правова поведінка Правова поведінка Правопорушення Правопорушення Юридична відповідальність Юридична відповідальність Урок 4

Правова поведінка - передбачена нормами права соціально значуща поведінка індивідуальних чи колективних субєктів, що контролюється їхніми свідомістю і волею. Протиправна – поведінка, що характеризується порушенням норм права (правопорушення). Протиправна – поведінка, що характеризується порушенням норм права (правопорушення). Правомірна – суспільно необхідна, бажана поведінка індивідуальних чи колективних субєктів, що виражається у здійсненні правових норм, гарантується і охороняється державою.

Правопорушення це винна дія або бездіяльність особи, яка порушує встановлені норми права, завдає шкоди й спричиняє юридичну відповідальність. Ознаки правопору- шення ШкодаВинаПротиправністьДіянняКараність

Види правопорушень - це класифікаційні групи правопорушень за різними підставами. Залежно від ступеню небезпечності розрізняють злочини і проступки. Види правопорушень - це класифікаційні групи правопорушень за різними підставами. Залежно від ступеню небезпечності розрізняють злочини і проступки. Злочин - це вид правопорушення, що передбачається кримінальним законом. (Кримінальне правопорушення). Злочин - це вид правопорушення, що передбачається кримінальним законом. (Кримінальне правопорушення). Проступки класифікуються як адміністративні, дисциплінарні та цивільно-правові. Проступки класифікуються як адміністративні, дисциплінарні та цивільно-правові.

Адміністративні проступки - це такі, що посягають на державний чи громадський порядок, власність, права і свободи осіб, на встановлений порядок управління. Адміністративні проступки - це такі, що посягають на державний чи громадський порядок, власність, права і свободи осіб, на встановлений порядок управління. Дисциплінарні проступки - це такі, що посягають на дисципліну праці, військову, державну, навчальну та інші види дисципліни. Дисциплінарні проступки - це такі, що посягають на дисципліну праці, військову, державну, навчальну та інші види дисципліни. Цивільно-правові проступки - це шкідливе, протиправне, винне порушення деліктоздатною особою врегульованих нормами цивільного права майнових і пов'язаних з ними немайнових особистих відносин. Цивільно-правові проступки - це шкідливе, протиправне, винне порушення деліктоздатною особою врегульованих нормами цивільного права майнових і пов'язаних з ними немайнових особистих відносин.

Юридична відповідальність - це передбачене законом і застосоване органами держави примусове обмеження або позбавлення правопорушника певних благ. Наявність складу правопорушення; Наявність складу правопорушення; Юридичний факт – скоєння самого правопорушення; Юридичний факт – скоєння самого правопорушення; Наявність правозастосовного акта, що набрав чинності. Наявність правозастосовного акта, що набрав чинності. Підстави юридичної відповідальності:

Види юридичної відповідальності: Адміністративна; Дисциплінарна; Цивільно-правова; Кримінальна.

Що таке конституція Конституція – Основний Закон держави. Конституція – Основний Закон держави. Як Конституція врегульовує життя громадян України. Як Конституція врегульовує життя громадян України. Урок 5

Конституція – Основний Закон держави, що визначає основи суспільного і політичного ладу, правове становище людини і громадянина, структуру та організацію діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, державну символіку та інші найважливіші питання функціонування держави.

Конституція є: За формою – писана і кодифікована; За часом прийняття – нова; За способом прийняття – прийнята ВРУ; За способом внесення змін – жорстка; За рівнем втілення у життя – реальна; За терміном дії – постійна; За державним устроєм – унітарна.

Конституція України є головним законом у нашій державі, оскільки вона регламентує такі найважливіші суспільні відносини: Державний лад; Державний лад; Правовий статус особи; Правовий статус особи; Взаємовідносини особи з суспільством та державою; Взаємовідносини особи з суспільством та державою; Організація та діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування. Організація та діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування.

Конституція України це закон, але закон особливий, що має тільки йому властиві ознаки (юридичні властивості): Конституція України це закон, але закон особливий, що має тільки йому властиві ознаки (юридичні властивості): 1) верховенство; 2) особливий порядок прийняття; 3) особлива форма викладання правових приписів; 4) особливий порядок внесення змін; 5) особливий зміст і особливий предмет правового регулювання; 6) особливий характер захисту; 7) особливий характер її функцій.

Конституція України була прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. Вона складається з преамбули; 15 розділів, 161 статті. Структура Конституції України: Структура Конституції України: Розділ І. Загальні засади. Розділ І. Загальні засади. Розділ II. Права, свободи та обов'язки людини і громадянина. Розділ II. Права, свободи та обов'язки людини і громадянина. Розділ III. Вибори. Референдум. Розділ III. Вибори. Референдум. Розділ IV. Верховна Рада України. Розділ IV. Верховна Рада України. Розділ V. Президент України. Розділ V. Президент України. Розділ VI. Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади. Розділ VI. Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади. Розділ VII. Прокуратура. Розділ VII. Прокуратура. Розділ VIII. Правосуддя Розділ VIII. Правосуддя Розділ IX. Територіальний устрій України. Розділ IX. Територіальний устрій України. Розділ X. Автономна Республіка Крим. Розділ X. Автономна Республіка Крим. Розділ XI. Місцеве самоврядування. Розділ XI. Місцеве самоврядування. Розділ XII. Конституційний Суд України. Розділ XII. Конституційний Суд України. Розділ XIII. Внесення змін до Конституції України Розділ XIII. Внесення змін до Конституції України Розділ XI. Прикінцеві положення. Розділ XI. Прикінцеві положення. Розділ XV. Перехідні положення. Розділ XV. Перехідні положення.