Автор: Середюк Степан

Починаючи з 60-х років минулого століття, у багатьох публікаціях згадувалось, що команда заснована в листопаді 1927 року. Однак жодних документальних підтверджень цьому до цих пір не наведено. Різні дослідники історії футбольної команди київського «Динамо» вказують на різні дати заснування клубу, що займають період між 13 травня 1927 року (реєстрація статуту Київського пролетарського спортивного товариства (ПСТ) «Динамо» міжвідомчою комісією зі справ громадських організацій та союзів Київського округу) та 1 липня 1928 року (перша відома нам гра команди в Білій Церкві). Понад 50 років у засобах масової інформації, спортивно-інформаційних виданнях, книгах з історії футболу згадується, що команда заснована в 1927 році.

Ця дата знайшла своє відображення на сучасній емблемі клубу та зафіксована в офіційних документах і довідниках ФІФА й УЕФА. Реєстрація ПСТ «Динамо» 13 травня 1927 року, у рамках якого пізніше зародилась футбольна команда, підтверджена документами, які знаходяться в Центральному державному архіві найвищих органів влади та управління України (фонд 5, опис 3, справ 418, лист 25, а також у тому ж фонді й опису – справа 472, лист 66). Жодних інших документів про створення футбольної команди «Динамо» в рамках Київського ПСТ «Динамо», які відносяться до 1927 чи початку 1928 року, на даний момент не виявлено. Тому 13 травня 1927 року можна вважати датою днем народження футбольної команди

Перший зареєстрований матч відбувся 17 липня 1928 проти клубу Динамо Одеса (2:2).

1929 року "Динамо" проводить свій перший міжнародний матч з австрійською робітничою командою року Динамо здійснює поїздку до Франції, де в товариській грі громить клуб "Ред Стар" з рахунком 6:1. До 1936 року єдину першість Радянського Союзу не проводили. Кияни здобували досвід у іграх на першість спортивного товариства «Динамо». Там вони вигравали в «динамівців» з Одеси і Харкова, київська команда явно була найсильнішою в УРСР, але рівня майстерності московського «Динамо» ще не досягли. Наприклад, у фіналі динамівської першості-1933 москвичі з рахунком 2:1 перемогли саме киян.

1936 року команда бере участь в 1-му чемпіонаті СРСР з футболу в найсильнішій лізі групі «А». Динамо підсилилось відомими в Україні гравцями, зокрема: оборонцем Костянтином Фоміном та воротарем Миколою Трусевичем. Дебют відбувся у Києві 24 травня 1936 року, коли «Динамо» (Москва) розгромило господарів, «Динамо» (Київ) - 5:1. Єдиний гол нападника Миколи Махині став для українського клубу першим голом в чемпіонатах Радянського Союзу. За всі роки проведення чемпіонатів СРСР київське "Динамо" (як і їх одноклубники з Москви), жодного разу не залишало вищий дивізіон. Перший чемпіонат "Динамо" завершило на другому місці. Місцеві уболівальники сприйняли такий виступ як безумовний успіх.

У рр. попід Черепановою горою споруджувався новий Республіканський стадіон. Відкриття цього спортивного комплексу, в будівництві якого методом «суботників» брав участь увесь Київ, призначалося на 22 червня 1941 р. Мав відбутися футбольний матч між командами київського «Динамо» та московського ЦДКА. Але того дня почалася війна, матч відмінили.

Також в цей період «Динамо» брало участь у розіграшах Кубка Української РСР, здобувши цей трофей у 1936, 1937, 1938, 1944, 1946, 1947 та 1948 роках.

Стадіон «Динамо» став називатися Німецьким стадіоном, Республіканський Українським. Саме на ньому 7 червня 1942 р. відбулося офіційне відкриття футбольного сезону. Грали команда «Старт» хлібозаводу 1 та українська команда «Рух». Перемогли колишні досвідчені динамівці з рахунком 7:2. Такими ж переможними були й усі наступні зустрічі, що відбувалися вже на стадіоні «Зеніт»: 21 червня з командою угорських вояків (6:2), 5 липня з румунськими вояками (11:0), 11 липня з німецькою командою PGS (6:0), 19 липня з угорською командою MSG Wal (5:1). Через тиждень мадяри викликали «Старт» на матч-реванш і знов програли 2:3. 6 серпня відбувся матч «Старту» з командою німецьких зенітників «Flakelf», і знову перемога 5:1. 9 серпня відбувся матч-реванш з зенітниками. «Старт» переміг з рахунком 5:3. 16 серпня «Старт» грав з «Рухом» і переміг з рахунком 8:0. Це була остання гра, після якої команду хлібозаводу 1 запроторили до Сирецького концтабору.

Нелегко було комплектувати команду в перші повоєнні роки. З попереднього складу залишились Антон Ідзковський, Микола Махиня, Макар Гончаренко, і всі вони вже були ветеранами. Тренерська лихоманка від 1946 до 1951 року клуб змінив аж дев'ятьох наставників, також не сприяла швидкому відродженню «Динамо» року «Динамо» зайняло передостаннє місце в чемпіонаті і за регламентом мало понизитися у класі, проте для команди зробили виняток, пригадавши втрати воєнного часу. У перші повоєнні роки київське «Динамо» поповнила ціла група вихідців з закарпатських клубів: В.Годничак, Е.Юст, З.Дерфі, З.Сенгетовський, М.Коман, Д.Товт та інші. Багато з них з часом стали відомими майстрами, а першим успіхом стала перемога в турнірі дублерів у сезоні 1949-го.

В сезоні 1961-го «Динамо» вперше виграло чемпіонат СРСР. На 4 очки команда зі столиці України випередила московське «Торпедо». Це був перший випадок в історії першостей Радянського Союзу, коли звання чемпіона країни виборов немосковський клуб. Золоті медалі отримали: О.Макаров, М.Кольцов, В.Щегольков, А.Сучков, В.Ануфрієнко, Й.Сабо, Ю.Войнов, В.Турянчик, В.Серебряников, О.Базилевич, А.Біба, В.Трояновський, В.Лобановський, В.Канєвський. На тренерському містку перебував В'ячеслав Соловйов, а допомагав йому Михайло Коман

Перший Кубок володарів Кубків Ера київського «Динамо» в радянському футболі. В середині 60-х під керівництвом Віктора Маслова Динамо тричі поспіль виграє чемпіонат СРСР. Дебют у клубних європейських турнірах. Перший Кубок володарів Кубків європейських країн та Суперкубок Європи. Олег Блохін отримує «Золотий м'яч» від журналу France Football, стаючи, таким чином, найкращим футболістом Європи 1975 року

На початку 80-х В. В. Лобановський залишає Динамо і повертається 1984 року. «Команда Лобановського» підтверджує свій міжнародний клас: «Динамо» вдруге перемагає в Кубку Кубків, у збірній СРСР майже повним складом виступає на ЧС-86 та ЧЕ-88, де стає віце-чемпіоном Європи. Ігор Бєланов другий динамівець лауреат «Золотого м'яча» (1986). В кінці 80-х на початку 90-х Динамо займається активною трансферною політикою, повністю змінюючи свій склад. Динамо ще виграє передостанній чемпіонат СРСР, проте клуб знову залишив Лобановський, а рівень молодих гравців був невисоким.

Валерій Васильович Лобановський (народився 6 січня 1939, Київ помер 13 травня 2002, Запоріжжя) радянський та український футболіст і тренер. Багаторічний наставник «Динамо» (Київ), на чолі якого двічі вигравав Кубок володарів кубків. Тричі був наставником збірної СРСР, з якою став віце- чемпіоном Європи Тренер збірної України у роках. Майстер спорту СРСР. Нагороджений радянськими орденами «Знак Пошани» і Трудового Червоного Прапора. Заслужений тренер СРСР та України. Герой України.Валерій Васильович Лобановський (народився 6 січня 1939, Київ помер 13 травня 2002, Запоріжжя) радянський та український футболіст і тренер. Багаторічний наставник «Динамо» (Київ), на чолі якого двічі вигравав Кубок володарів кубків. Тричі був наставником збірної СРСР, з якою став віце- чемпіоном Європи Тренер збірної України у роках. Майстер спорту СРСР. Нагороджений радянськими орденами «Знак Пошани» і Трудового Червоного Прапора. Заслужений тренер СРСР та України. Герой України.

В червні 2009 року Юрій Сьомін залишив посаду головного тренера, повернувшись до московського Локомотива. Головним тренером було призначено росіянина Валерія Газзаєва.[5] Сезон 2009/2010 Динамо розпочало матчем за Суперкубок України, де перемогло полтавську Ворсклу (0:0, по пенальті 4:2). [6] Також Динамо «відмітилось» подвійним розгромом своїх суперників у 1-му(вдома над «Чорноморцем» з Одеси, рахунок 5:0) та 2-му(у гостях над «Таврією» з Сімферополя, рахунок 6:0) турах. Власники клубу