Чехословаччина в 1928 – 1938 роки

Чехословаччина Че́хо-Слова́ччина, Че́хослова́ччина (Československo, Česko- Slovensko) історична країна в Центральній Європі, що існувала з 1918 по 1992 роки. Складалася з двох соціалістичних республік Чехії та Словаччини зі столицею в Празі. ЧСР постала 28 жовтня 1918; у серпні 1992 було ухвалено рішення про створення окремих Чеської і Словацької республік.

Загальні відомості Столиця - Прага Мови - чеська і словацька Форма правління - Республіка Президент – 1918– Томаш Гарріг Масарик – Едвард Бенеш Прем'єр-міністр – Карел Крамарж Ян Сировий Історія - Незалежність від Австро-Угорщини 28 жовтня Мюнхенська угода 30 вересня 1938 Площа – км2 Населення осіб Валюта - Чехословацька крона

Міжвоєнний період Так звана перша республіка ЧСР (191938) була багатонаціональною державою. Крім чехів і словаків, в ЧСР жили німці (23 % населення), угорці (5,6 %), поляки (0,6 %) й закарпатські українці (3,85 %). Останні приєдналися до ЧСР у результаті домовлення між представниками закарпатської еміграції в США і Т. Масариком та рішення Руської Центральної Ради в Ужгороді ; це було санкціоноване Сен-Жерменським договором , який гарантував Пудкарпатській Русі статус автономного краю в рамках ЧСР. (Про політику ЧСР в українській частині держави див. Підкарпатська Русь). Прага хронічно мала проблеми з своїми меншостями, головним чином з німцями й угорцями, у справі яких велася ревізіоністична акція з боку Німеччини й Угорщини. Словаки також домагалися територіально-політичної автономії.

Восени 1938 гітлерівська Німеччина, підтримувана Угорщиною й Польщею; створила міжнародну кризу довкола ЧСР. Для захисту власної території в Чехословаччині були утворені Народні Гвардії. Проте Мюнхенська конференція схвалила перехід чеських земель (Судетська область) на окраїнах Богемії й Моравії до німецького Райху. Під тиском Польщі уряд ЧСР віддав їй Тешинську Сілезію а Угорщині за результатами Віденського арбітражу передано південні окраїни Словаччини і Карпатської України. «Друга», обкраяна, республіка, на чолі з президентом Е. Гахою, проіснувала до середини березня 1939 як федеративна держава з широкою автономією, наданою Словаччині, за законом Карпатській Україні Богемію й Моравію окупували німці, ставши «протекторатом», а Словаччина і Карпатська Україна оголосили самостійність; останню також невдовзі окупувала Угорщина. З 1940 у Лондоні оформився уряд ЧСР в екзилі на чолі з президентом Е. Бенешем, якого визнали альянти. У цьому уряді інтереси підкарпатських русинів обстоювали П. Цібере й І. Петрущак. В СРСР генерал Л. Свобода організував в 1943 р. Чехословацьку бригаду для боротьби з німцями на боці альянтів, у якій опинилося чимало підкарпатських русинів.

Чехословаччина у 1920–1938 роках. Фізична карта

Економіка Нова Чехословацька Республіка з населенням понад 13,5 млн. осіб успадкувала від Австро-Угорщини фарфорову і скляну промисловість, цукрові заводи; більше 40% винокурних і пивоварних заводів; «Škoda Holding» Пльзені, яка виробляла озброєння, локомотиви, автомобілі, машини; хімічну промисловість північної Чехії. Сімнадцять відсотків від вартості всієї угорської промисловості, яка склалася в Словаччині в кінці 19-го століття також перейшла до Чехословацької республіки. Чехословакія була одією з десяти найбільш промислово розвинених держав в світі на той час.

Зовнішня політика Чехословаччина була членом Малої Антанти, у міжнародній політиці не протидіяла проекту Міжмор'я тому не мала добрі сусідські стосунки з Польщею та Угорщиною. Було обрано військовий союз з Францією та Радянським Союзом, який у вирішальний момент виявилися неефективними. У 1938 р., після втрати Судетів, держава була перетворена в Другу Чехословацьку Республіку.

Дерджавні символи Прапор Герб Девіз чеська: Pravda vítězí ("Правда передусим") Гімн Kde domov můj, Nad Tatrou sa blýska й Podkarpatskiji Rusíny

Прапор

Герб

Державні діячі Форма правління Республіка Президент –1935 Томаш Гарріг Масарик –1938 Едвард Бенеш Прем'єр-міністр –1919 Карел Крамарж Ян Сировий

Висновки Чехословаччина була заснована 28 жовтня 1918 реалізуючи Піттсбурзькі угоди - угода про створення спільної держави, підпісана в США 30 травня 1918 між чеськими і словацькими іммігрантами. До складу новітньої держави увійшли терени Цислейтанії: Богемія, Моравія, Чеська Сілезія, Транслейтанії: Словаччина ("Верхня Угорщині») і Підкарпатська Русь, Німецької імперії : Глучинська Сілезія. Провідною ідеєю була у чеської еліти створення панславянської держави, у словацької вирватися з-під угорського панування. Провідним будівничим об'єднання був чеський політичний діяч і перший президент Томаш Гарріг Масарик, а також Едвард Бенеш (який пізніше став президентом) і словак Мілан Растіслав Штефаник.

Висновки Державні кордони були встановлені договорами: Версальським (1919), Сен-Жерменським і Тріанонським (1920). З 1920 до складу Чехословаччини увійшли також Тешинська Сілезія, Спиш і Орава, і невеликі терени Нижньої Австрії і Прусської Сілезії. З самого початку існування держави, постало Тешинське питання між Польщею і Чехословаччиною. У міжвоєнний період Чехословаччина була одним з найбільш економічно і технологічно розвинених держав Європи, хоча існували корінні відмінності в рівні розвитку її складових, мала політичну стабільність і до кінця свого існування залишалася єдиною демократичною країною Центральної Європи. Інші східноєвропейські держави мали авторитарні і диктаторські режими.

Висновки Протягом міжвоєнного періоду були невдалі спроби створити «чехословацькоу національну самосвідомість» та «чехословацької мови», тзв. «ідея чехословакізму». Офіційна доктрина чехословацької нації була пов'язана з тим, що в Чехословаччині, було більше німців, ніж словаків.

Дякую за увагу! Роботу виконала учениця 10 – А класу Алейнікова Калерія