Ракоподібні Краби і раки

Загальна характеристика Ракоподібні - клас тварин, які мають зчленований, схожий на шкаралупу скелет, що слугує їм каркасом для м'язів та внутрішніх органів і захистом від ушкоджень та ворогів. Клас включає близько 25 тисяч видів тварин, які живуть переважно у морських і прісних водоймах. Він поділяється на два підкласи: нижчі і вищі раки. Нижчі раки живуть у товщі води і входять до складу планктону. Вони мають важливе значення у біосфері - є частиною харчового раціону багатьох риб і китоподібних. Вищі раки - мешканці морських і прісних водойм. На суші з цього класу живуть тільки стоноги та деякі раки, наприклад, краб пальмовий злодій.

Річкові раки Безхребетні тварини ряду десятиногих ракоподібних, довжина тіла 6-15 см, іноді до 80 см. В Україні зустрічається три види: - рак широкопалий, поширений у деяких невеличких річках і озерах правобережної заплави Дністра, Пруту й Тетерева; -рак товстопалий, поширений у Дніпровсько-Бузькому лимані; -рак вузькопалий, поширений у всіх прісноводних та солонувато- водних водоймах.

РІЧКОВИЙ РАК

Ареал Річкові раки зустрічаються в річках і озерах з мулистим дном і урвистими берегами. Тіло його вкрите панцирем – карапаксом, який має захисне бруднувато- буре забарвлення. У пошуках їжі рак повільно повзає по дну, рухаючи своїми довгими вусами. Пересувається він за допомогою 4-х пар ходильних ніг, а свої довгі кінцівки, озброєні клешнями, тримає напоготові у піднятому положенні і хапає ними здобич, яка підвертається по дорозі. В разі небезпеки рак повзе назад, відштовхуючись клешнями, різкими рухами підганяє під себе членисте черевце і завдяки цьому пливе також у зворотному напрямку.

Загальна характеристика Річковий рак - мешканець прісних водойм. Він надає перевагу тільки чистій воді, тобто раки дуже чутливі до забруднення водойм, що спричиняє їх масову загибель. Найпоширеніші в Україні два види: довгопалий та широкопалий раки. Довгопалий рак більш стійкий до забруднення водойм, більш плодючий, тому витісняє широкопалого, який занесений до Червоної книги. Тривалість життя річкових раків – до 20 років.

Відділи тіла Тіло річкового рака складається з трьох відділів: голови, грудей і черевця. Голова і груди нерухомо зєднані та утворюють головогруди. Передні дві пари кінцівок головогрудей перетворилися на довгі та короткі вусики, три наступні - використовуються для жування, подрібнення їжі - верхні та нижні щелепи. Груди складаються з восьми сегментів. Три передні пари грудних кінцівок перетворені на ногощелепи. Черевце складається з сегментів та анальної пластинки, останні з яких - розширені й разом з анальною пластинкою утворюють хвостовий плавець.

Тіло рака вкрите панциром, що складається з хітинової шкірки - кутикули, просоченої вапняковими (неорганічними) солями, які додають йому міцність і твердість. Панцир захищає тіло від пошкоджень. Під ним розташований шар епітеліальних клітин. На панцирі можна побачити поперечний шов, що відділяє голову та груди. Панцир, добре захищає річкового рака від різних ворогів, робить його малорухливим. Проте в деяких місцях на його тілі хітин дуже тонкий і досить гнучкий, Панцир, що покриває черевце, розділений на ряд члеників. Тому черевце річкового раку може згинатися і випрямлятися. Щит головогрудного відділу не розділений на членики, але якщо подивитися на рака знизу, то можна побачити, що у нього і головогруди також членисті. Таким чином, річковий рак, має членисте тіло. Панцир.

У живого річкового рака панцир має досить мінливе забарвлення - від світло-зеленого до майже чорного, хоча всі вважають, що раки мають зеленувато-буре забарвлення. Таке забарвлення має захисний характер: як правило, воно підходить до кольору мулистого дна, на якому рак живе. Забарвлення річкового рака залежить від того, що хітиновий покрив містить кілька барвників, або пігментів: червоний, блакитний, зелений, коричневий. Якщо кинути рака в окріп, блакитний пігмент перетворюється в червоний, а зелений і коричневий розчиняються, тобто під дією високих температур усі, крім червоного пігменту, руйнуються, тому у вареного рака панцир червоніє. Забарвлення.

Кінцівки Кінцівки річкового рака в залежності від того, де вони розміщені на тілі, і які функції виконують, мають різну форму. Видозміненими кінцівками є дві пари вусиків: довгі – антени та короткі – антенули. На головогрудному відділі є також п'ять пар ходильних ніг, з яких особливо велика перша пара, озброєна потужними клешнями. Кожний сегмент черевця несе пару двогіллястих кінцівок.

Рак повзає по дну водойми або виповзає на берег за допомогою п'яти пар ніг, прикріплених до головогрудей. Він може й плавати. Важливим органом плавання є хвостовий плавець. Розправляючи його і підгинаючи черевце, річковий рак робить сильний поштовх і пливе заднім кінцем вперед. Однак він може, швидко перебираючи плавальними ніжками, повільно пересуватися і головою вперед. Таким чином, черевце - важливий орган руху. Ось чому воно має сильно розвинені м'язи. Пересування рака

Протягом дня рак ховається в безпечних місцях: під каменями, між коренями прибережних рослин або в нірках, які викопує клешнями. Тільки з настанням ночі річковий рак виходить шукати собі їжу. Це - всеїдна тварина. Харчується різними водними тваринами, але не гребує і трупами або залишками тварин. Цим користуються люди при відловлюванні річкових раків, які охоче йдуть на м'ясну приманку. Їдять раки і водорості. На зимівлю вони ховаються в свої нірки. Живлення

Линяння. Час від часу хітиновий покрив змінюється, тобто відбувається линька річкового рака. У молодому віці річковий рак линяє частіше. Отже, линька пов'язана з ростом, затверділий хітин не здатний розтягуватися, і затримує зростання. Досягнувши значних розмірів, річковий рак перестає рости і линяє набагато рідше Линяють раки 1-2 рази на рік. До панциру річкового рака з внутрішньої сторони прикріплені м'язи. Таким чином, панцир рака відіграє роль не тільки покриву, але і зовнішнього скелету.

Під час линьки у річкового рака часто відламуються клешні або частини ніжок. Поступово вони відновлюються, тобто відбувається регенерація. Якщо річкового рака схопити за клешню, він обламує її. Через деякий час втрачена клешня відростає. Мязове зусилля, за допомогою якого рак відділяє клешню, називається самоскалічення, але та частина потім відновлюється, тобто регенерує. Регенерація

У раків добре виражений статевий диморфізм: - у самців черевце вужче від грудей,; - у самок черевце ширше грудей, перша пара черевних кінцівок рудиментарна; - у період розмноження до черевних кінцівок прикріплюються запліднені яйцеклітини; - 2 передні пари черевних ніжок трубчасті і беруть участь в заплідненні. Статевий диморфізм

Травна система Складається з ротового отвору, глотки, стравоходу, шлунку, середньої кишки, задньої кишки, що закінчується анальним отвором. Ротовий отвір розташований знизу голови, оточений ротовими органами: верхньою губою, парою верхніх та двома парами нижніх щелеп, трьома парами ногощелеп. Верхня губа - це непарна пластинка над ротом. Пара верхніх щелеп – потовщені пластинки із зубцями для перетирання їжі. Ногощелепи – це три передні пари коротких грудних кінцівок.

У передній «жуйній» частині шлунку знаходяться три хітинові, просякнені вапном, жуйні пластинки, що перетирають їжу. У задній «цідильній» частині шлунку розташована з тоненьких виростів його стінок своєрідна сітка, де їжа профільтровується. Лише дрібні частки надходять у коротку середню кишку, де відбувається основне перетравлення, під дією травних соків печінки і всмоктування їжі. Анальний отвір знаходиться на середній пластинці хвостового плавця. Травна система Шлунок

Видільна система Представлена парою зелених залоз, що названі так за своє забарвлення і розташовані в головному відділі. Вони мають вигляд пухирців із вивідними канальцями, що відкриваються назовні в основі довгих вусиків. зелена залоза

Кровоносна система Кровоносна система незамкнена. Серце пятикутне, має вигляд мішечка з трьома парами отворів, через які надходить кров. Гемолімфа в ракоподібних містить пігмент гемоціанін, що бере участь у транспорті кисню і надає крові блакитного кольору. Кров рухається по артеріях від серця за різними напрямками, далі в порожнину тіла, де забезпечує органи киснем. По особливих судинах кров попадає до зябер і збагачується киснем, потім повертається до серця. серце

Дихальна система Представлена зябрами, що є тонкостінними виростами основ грудних ніг і вкриті ззовні складкою панцира. Розташовані в зябровій порожнині по боках, усередині головогрудного щита (карапакса). Дихає рак розчиненим у воді киснем. Циркуляція води в зябровій порожнині забезпечується постійним рухом особливих відростків другої пари нижніх щелеп (200 махальних рухів за хвилину). Карапакс спрямовує тік води до зябер. Дихальна система

Нервова система Складається з навкологлоткового нервового кільця і черевного ланцюга. До очей і вусиків нерви підходять від навкологлоткового ганглія, до ротових органів – від підглоткового. Черевний ланцюжок має парні ганглії у кожному сегменті, іннервує всі кінцівки та внутрішні органи. нервове кільце черевний ланцюжок

Внутрішня будова

На голові – пара коротеньких і довгих вусиків - органи нюху і дотику, пара складних (фасеткових) очей, які містяться на рухомих стебельцях. Фасеткові очі складаються з великої кількості простих вічок. У річкового рака їх понад 3 тисячі. На поверхні вічок розташовані хітинові прозорі кришталики, що заломлюють світло. Загальне зображення утворюється з часток зображень вічок. Такий зір називається мозаїчним. У основі коротеньких вусиків розміщений орган слуху і рівноваги. Органи рівноваги мають вигляд мішечка з чутливими щетинками, на які тиснуть при зміні положення тіла піщинки. Органи смаку розміщені на ротових кінцівках. Головогруди вкриті великою кількістю чутливих волосків, які можливо виконують функцію органів дотику і хімічного чуття. Органи чуттів

Розмноження Раки - роздільностатеві тварини. Статевозрілими стають приблизно у 3 роки. Статеві залози – сіменники та яєчники - непарні, розташовані у грудній порожнині. Статеві протоки - сімяпроводи та яйцепроводи – парні. Запліднення – внутрішнє. Наприкінці зими самка відкладає ікру, прикріплює її до черевних ніжок. На початку літа зявляються рачки. Розвиток прямий. Маленькі рачки схожі на дорослих раків. Деякий час перебувають на черевних кінцівках матері (від 10 до 12 діб) під їх захистом, потім – розповзаються.

Процес парування Цікаво відбувається парування раків. Самець відкладає на черевце самки сперматофори, захищені водонепрониклою оболонкою. Під час відкладення самкою яєць відбувається запліднення, і яйця прикріплюються до коротких черевних ніжок самки. Ворушачи ніжками, самки підганяють до яєць свіжу воду, необхідну для дихання зародків. На початку літа з яєць вилуплюються маленькі рачки, подібні до своїх батьків. Вони прикріплюються клешнями до тих же черевних ніжок матері.

Краби Краби - інфраряд десятиногих ракоподібних, у переважної більшості яких задня частина тіла - «хвіст» дуже вкорочена, через що вони отримали наукову назву (від грецького: brachy - короткий, ura - хвіст). Ротові органи крабів прикриті пласкими максиліпедами. Це тварини, в яких черевце повністю сховане під головогрудьми. Зазвичай, краби мають дуже товстий зовнішній скелет та пару клешень. Розповсюджені в усіх океанах, також існує багато прісноводних та сухопутних крабів, особливо в тропіках. Розміри крабів змінюються у великих межах: так краб- горох сягає лише кількох міліметрів завширшки, тоді як розмах кінцівок японського краба-павука може становити чотири метри.

омар

лангуст краб

Рак самітник креветки

Живлення Краби є всеїдними. Живляться переважно водоростями, але при нагоді можуть поїдати також молюсків, червів, інших ракоподібних, гриби, бактерій і детріт. В багатьох видів крабів наявність в раціоні як рослинної, так і тваринної їжі веде до прискоренного розвитку та більшої стійкості до несприятливих умов середовища.

Статевий диморфізм В більшості ракоподібних явно виражений статевий диморфізм, тому самців і самок легко розрізняти. В самців черевце вузеньке, а в самок - набагато ширше, для виношування запліднених яєць. У більшості десятиногих раків гонопори (статеві отвори) знаходяться на ногах. Але у крабів їх розташування змінилося, оскільки для передачі сімені вони використовують перші дві пари плеоподів (додатки черевця). Оскільки черевце самців вузьке, гонопори змістилися від ніг до центру черевця. Подібна зміна відбулася незалежно і у самок.

Видобуток крабів Ракоподібні широко використовуються людиною в їжу. Річкові і морські раки все більше зустрічаються в раціоні. Найбільше промислове значення в Україні має вузькопалий рак. Краби становлять до 20 % усіх морських ракоподібних, що видобуваються або штучно розводяться по всьому світу. Щорічно споживається понад 1,5 млн тонн крабів, причому споживання виду Portunus trituberculatus складає п'яту частину цього числа. Крім того раки є санітарами води, бо звільняють її від трупів водних тварин.

Раки як страва Живих раків добре промивають у холодній воді. Варять з додаванням солі, спецій, коренів у пиві або у хлібному квасі хв. з моменту закипання рідини. Для варіння у пиві або хлібному квасі на 10 шт. раків беруть 500 г рідини, додають тільки сіль. Потім посуд ставлять на край плити і залишають раків у відварі на хв., щоб вони набули приємного аромату. Використовують варених раків як закуску, а також для оформлення рибних страв та салатів.

Не знищуйте раків!