Призентація на тему: КОСМОЛОГІЯ Учня 11-Б класу Сквирського ліцею Редюка Олега

Космологія Космоло́гія (грец. κοσμολογία від грец. κόσμος «всесвіт» і грец. λογια «вчення») вчення про Всесвіт у цілому та про місце людства у ньому. Незважаючи на давність самого вчення, термін «космологія» був уперше введений філософом Крістіаном Вольфом (нім. Christian Wolff) лише в 1730 році і на даний момент використовується в фізиці,

Висвітлення космологічних поглядів в українській філософії –Українська школа філософії опирається на радянську школу, дарма що стан гуманітарних наук у СРСР був не на найвищому рівні. Це зумовлювалось несиметричним ставленням радянської верхівки до природничих та гуманітарних наук, не на користь других. У результаті гуманітарні науки стали заручниками політичної пропаганди, базованої на поглядах вождів революції Володимира Леніна, Карла Маркса та Фрідріха Енгельса, виконуючи при цьому суто пасивну роль і не маючи достатніх умов для самостійного розвитку.

Прикладні напрямки На даний момент слід розрізняти чотири основні вчення про Всесвіт, які різняться між собою шляхами та методами здобуття знань: Фізика та астрофізика відіграють провідну роль у розвитку фізичної космології розділу астрономії, який вивчає Всесвіт як ціле опираючись на закони фізики і використовуючи результати фізичних експериментів та астрофізичних спостережень. Частиною світоглядної філософії є метафізична космологія, яка передбачає використання людської свідомості для формування інтуєтивних висновків про природу Всесвіту, людини та Бога і/або їх взаємозв'язків між собою базованих на розширені деякого набору припущень запозичених з духовного досвіду і/або спостережень. Космологія є важливим витоком віри в релігії і міфології, які намагаються пояснити буття та природу дійсності. В деяких випадках, уявлення про створення (космогонія) і руйнування (есхатологія) Всесвіту відіграють центральну роль у формуванні структури релігійної космології, метою якої є зрозуміти роль людського суспільства у Всесвіті. На протиріччі між релігією та філософією виникла езотерична космологія відмінна від релігійної космології меншою залежністю від традицій та впевненістю в інтелекті а не вірі, і, відмінною від метафізичної космології в її акценті на духовності як базовому понятті.

Фізична космологія Фізична космологія підрозділ астрономії, який досліджує фізичне походження Всесвіту і його природу в найбільших масштабах. На раньому етапі свого розвитку, фізична космологія була тим, що зараз відомо як дослідження небосхилу та небесна механіка. Грецькі філософи Аристарх Самоський, Арістотель і Птоломей запропонували різні космологічні теорії[1]. Зокрема геоцентрична система Птолемея, яка відпочатку була побудована на космологічній моделі Арістотеля, а згодом набула самостійного значення, довгий час слугувала для розрахунку та пояснення видимих рухів світил на небосхилі. Згодом, Ніколай Коперник запропонував значно простішу для розрахунків та уявного відтворення геліоцентричну модель сонячної системи[2], яка в той час утотожнювалась з моделлю Всесвіту.

Метафізична космологія У філософії та метафізиці, космологія має справу з Всесвітом який, за означенням, охоплює весь простір, час і всі явища. Історично, космологія мала доволі широкі межі, і в більшості випадків була заснована на релігії. Древні Греки не робили різниці між таким її застосуванням та їх моделлями космосу. Однак, в сучасному застосуванні метафізична космологія займається проблемами Всесвіту, які лежать поза можливостями науки (фізичної космології). Відмінність метафізичної космології від релігійної космології полягає в тому, що перша наближається до цих питань використовуючи філософські методи (такі як діалектика, тощо). Сучасна метафізична космологія пробує вирішити такі питання, як: Яке походження Всесвіту? Яка його першопричина? Його існування необхідне? (див. монізм, пантеїзм, еманатіонізм і креаціонізм); Які остаточні матеріальні компоненти Всесвіту? (див. механізм, динамізм, гіломорфізм, атомізм); Яка кінцева причина для існування Всесвіту? Всесвіт має ціль? (див теологія);

Релігійна космологія Більшість релігійних світів базуються на вірі, яка пояснює походження Всесвіту та життя. Часто вони засновані на біблійних вченнях та мають вигляд догматичної віри, однак в деяких випадках можуть бути розширені з допомогою філософських та метафізичних аргументів. В деяких вірах, Всесвіт є створений дією Бог-бога/богів, який/які також відповідальний/і за створення людства (див. креаціонізм). В більшості випадків, релігійна космологія також передбачає кінець Всесвіту шляхом окремої божої дії або як наслідок початкового божого помислу.

Езотерична космологія Більшість езотеричних і окультних вчень містять доволі складну космологію. Вони складають мапу Всесвіту і станів існування та свідомості відповідно до світоглядних поглядів цієї специфічної доктрини. Ця космологія покриває багато проблем які розглядаються в релігійній та філософській космологіях, зокрема такі як походження, мету та долю Всесвіту і свідомості та природу існування. Тому досить важко відрізнити де кінець релігії чи філософії і початок езотеризму та/або окультизму. Загальні теми, до яких звертаються в езотеричній космології еманація, заплутаність, еволюція, епігенезис, грані існування, ієрархія божественого існування, космічні цикли (такі як космічний рік, Юга), йогічні або духовні дисципліни, і посилання на змінені стани свідомості.

Уявлення древніх вавилонців про Всесвіт

Уявлення древніх індійців про Всесвіт

Уявлення древніх греків про Всесвіт

Уявлення древніх єгиптян про Всесвіт