Василь Слапчук

Біографія Народився 23 грудня 1961 р. в селі Новий Зборишів Горохівського району Волинської області. Після закінчення Лобачівської середньої школи навчався професії шліфувальника у Луцькому технічному училищі 1, після якого працював на автозаводі Комунар м. Запоріжжя. Військовий обовязок відбував в Афганістані. Служив у 3 батальйоні 66 ОМСБ, що знаходилася у м. Джелалабаді р. відділення у якому служив Слапчук залишили прикривати відхід колони, під час бою БМП (бойова машина піхоти) підбили з гранатомета. У результаті вибуху заклинило башту.

Слапчуку вдалося усунути пошкодження, після чого продовжували бій р. отримав контузію, коли БМП підірвалася на міні. Від госпіталізації відмовився, зоставшись на бойовій позиції р. під час штурму бази моджахедів в ущелині Тора-Бора (одна із пяти наймасштабніших військових операцій, що проводилися радянськими військами на території Афганістану 1981р.) у провинцїї Нангархар був тяжко поранений. Ця база стала відомою після того, як 2001 р. її довелося штурмувати американським військам. Лікувався у шпиталях м. Ташкента та м. Львова.

Закінчив факультет української філології Луцького педагогічного інституту ім. Лесі Українки ( ). Одружений. Дружина Наталія Гранич. Діти Іван (від першого шлюбу), Дмитро.

Літературна діяльність Перша поетична збірка «Як довго ця війна тривала» виходить у 1991 році й разом із повістю «Прокляття» (1991) та книжкою віршів «Німа зозуля» (1994) утворює обєднане афганською тематикою трикнижжя. «Мовчання адресоване мені» (1996) – чергове поетичне трикнижжя із графічним художнім оформленням у авторському виконанні. Наступні поетичні книжки Слапчука – «Укол годинниковою стрілкою» (1998), а також обєднані просвітленим образом хлопчика-мудреця збірки «Трикнижжя Явіна» (1996) і «Крапка зсередини» (2000)

Однією з найбільш важливих та болючих у творчості Слапчука є тема Україна та українці. Письменник, із піднесеним натхненням сприйнявши Помаранчеву революцію 2004 р., написав книжку поезії і публіцистичних заміток під назвою «Так!..» (2005). У 2004 р. Слапчук перший серед волинських письменників отримує Національну премію імені Тараса Шевченка за дві поетичні книжки – «Сучок на костурі подорожнього» та «Навпроти течії трави». У 2003 р. зявляється роман «Сліпий дощ» – перший у серії прозових книг, які впродовж наступних років виходять друком у видавництві «Факт». Роман «Осінь за щокою» (перший великий прозовий твір у доробку Слапчука), який складається з восьми новел, вийшов друком у 2006 році.

Твори Книги поезій: «Як довго ця війна тривала» (Луцьк: Видавничо- редакційний відділ Волинського обласного управління по пресі, 1991) «Німа зозуля» (Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 1994) «Мовчання адресоване мені» (Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 1996) «Трикнижжя Явіна» (Луцьк: Волинське обласне редакційно-видавниче підприємство «Надстиря», 1996) «Укол годинниковою стрілкою» (Луцьк: Ініціал, 1998) «Крапка зсередини» (Львів: Престиж Інформ, 2000) «Навпроти течії трави» (Луцьк: Надстиря, 2001) «Сучок на костурі подорожнього» (Луцьк: Видавництво «Волинська обласна друкарня», 2002) «Птах з обпаленим крилом» (Луцьк: Видавництво «Волинська обласна друкарня», 2002)

«Соломяна стріха Вітчизни» (Луцьк: Видавництво «Волинська обласна друкарня», 2003; 2004) «Так!..» (Луцьк: Твердиня, 2005) «Дванадцять ню» (Луцьк: Твердиня, 2005) «Новенький ровер старенького пенсне» (Луцьк: Твердиня, 2007) «Золоті куполи» (Луцьк: Видавництво «Волинська обласна друкарня», 2008) «Вибране» (Луцьк: Твердиня, 2011)

Книги прози: «Сліпий дощ» (К.: Факт, 2003) «Дикі квіти» (К.: Факт, 2004) «Осінь за щокою» (К.: Факт, 2006) «Клітка для неба» (К.: Факт, 2006) «Жінка зі снігу» (К.: Факт, 2008) Книги критики: «Політ механічної зозулі над власним гніздом» (Луцьк: Видавництво «Волинська обласна друкарня», 2001) «В очікуванні на інквізитора» (Луцьк: Видавництво «Волинська обласна друкарня», 2003) Книги есеїв: «Між шляхом воїна і Дао» (Луцьк: Терен, 2011)

Книги поезії й прози для дітей: «Гарний настрій» (К.: Веселка, 1991) «Йшов їжак бережком» (Дубно: Незабудка, 1992) «Зелений ведмедик» (Львів: Каменяр, 1993) «Миколаєва ніч» (Луцьк: Твердиня, 2004) «Окраєць хліба» (Луцьк: Твердиня, 2005) «Риба під парасолем» (К.: Ярославів Вал, 2005) «Бджолиний Бог і бджоленятко» (Луцьк: Видавництво «Волинська обласна друкарня», 2009)

Відзнаки і нагороди Державні нагороди і звання України Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2004) - за книги "Навпроти течії трави" і "Сучок на костурі подорожнього" Заслужений діяч мистецтв України (2001) Орден «За заслуги» III ст. (20 січня 2010) - за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави. Орден «За мужність» ІІІ ст. (14 лютого 1998) - за активну громадську діяльність, участь у вирішенні питань соціального захисту учасників бойових дій, інвалідів війни та сімей загиблих в Афганістані. Грамота Верховної ради України (2010) Медаль «Захиснику Вітчизни» (1999)

Ювілейна медаль «60 років визволення України від фашистських загарбників» (2004) Медаль Жукова (1998) Державні нагороди СРСР Орден Червоної Зірки (1987) Грамота Президії Верховної Ради СРСР воїну- інтернаціоналісту (1988) Ювілейна медаль «70 років збройних сил СРСР» (1988) Державні нагороди іноземних країн Медаль «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу» (Афганістан, 1988) Медаль «В память 10-ліття виводу радянських військ із Афганістану» (Білорусь, 1999) Медаль «65 років визволення Республіки Білорусь від німецько-фашистських загарбників»(Білорусь, 2009) Почесні звання Почесний громадянин м. Луцька (2010) Почесний громадянин Волині (2011)

Нагороди відомчих та громадських організацій Медаль "За сприяння Збройним Силам України"(Міністерство оборони України, 2011) Медаль «Почесна відзнака» (Національна спілка письменників України, 2011) Відзнака «Золотий нагрудний знак» (Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2011) Медаль «За заслуги» ІІІ ст. (Українська спілка ветеранів Афганістану, 2008) Медаль «За громадянську мужність» (Українська спілка ветеранів Афганістану, 2003) Орден ІІІ ст. «Бронзовий козацький хрест» (Українське реєстрове козацтво, 2009) Знак Губернатора Московської області «За ратну службу» (2009) Премії Премія Волинського фонду культури - «Надія» (1993) Премія імені Агатангела Кримського (1997)

Премія імені Василя Стуса (1999) Премія фонду Воляників-Швабінських (2000) Премія імені Павла Тичини (2001) Премія імені Миколи Гоголя - «Тріумф» (2001) Премія імені Івана Огієнка (2002) Премія імені Богдана Нестора Лепкого (2002) Премія імені Бориса Нечерди (Ліга українських меценатів, 2003) Премія імені Олекси Гірника (Ліга українських меценатів, 2006) Премія імені Івана Кошелівця (2008) Премія імені родини Косачів (2011) за книгу для дітей «Бджолиний бог і бджоленятко» Премія імені Пантелеймона Куліша (2011) за книгу поезій «Золоті куполи»