Словесні, наочні та практичні методи навчання

План Характеристика словесних методів навчання. Характеристика словесних методів навчання. Місце та роль наочних методів у процесі навчання. Місце та роль наочних методів у процесі навчання. Специфіка практичних методів навчання. Специфіка практичних методів навчання.

Література Волкова Н.П. Педагогіка – К., 2003, с Волкова Н.П. Педагогіка – К., 2003, с Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка. – К., 2003, с Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка. – К., 2003, с Малафіїк І.В. Дидактика. – Рівне, 2003, с Малафіїк І.В. Дидактика. – Рівне, 2003, с Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. – К., 2007, с Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. – К., 2007, с Настільна книга педагога. Навчально- методичний посібник. – Харків, 2006, с Настільна книга педагога. Навчально- методичний посібник. – Харків, 2006, с Савченко О.Я. Дидактика початкової школи – К., 2002, с Савченко О.Я. Дидактика початкової школи – К., 2002, с Фіцула М.М. Педагогіка. – К., 2002, с Фіцула М.М. Педагогіка. – К., 2002, с Ягупов В.В. Педагогіка. – К., 2002, с Ягупов В.В. Педагогіка. – К., 2002, с

Особливості словесних методів навчання інформація подається учням через слово вчителя, а сприймання здійснюється у процесі її слухання; інформація подається учням через слово вчителя, а сприймання здійснюється у процесі її слухання; дозволяють за короткий час повідомити учням значний обсяг інформації (поставити перед ними проблему і вказати шляхи її розв'язання); дозволяють за короткий час повідомити учням значний обсяг інформації (поставити перед ними проблему і вказати шляхи її розв'язання); за допомогою слова вчитель може створювати в свідомості учнів яскраві картини і образи минулого, нинішнього і майбутнього; за допомогою слова вчитель може створювати в свідомості учнів яскраві картини і образи минулого, нинішнього і майбутнього; слово активізує уяву, пам'ять, почуття учнів; слово активізує уяву, пам'ять, почуття учнів; можуть застосовуватися на всіх етапах навчання (під час підготовки до засвоєння нового матеріалу, в процесі його пояснення, засвоєння, узагальнення, застосування). можуть застосовуватися на всіх етапах навчання (під час підготовки до засвоєння нового матеріалу, в процесі його пояснення, засвоєння, узагальнення, застосування).

Функції словесних методів навчання (за В.О.Онищуком ) створення психологічної установки на засвоєння нового матеріалу, мотивація пізнавальної діяльності учнів під час вивчення нової теми, постановка перед учнями проблемних завдань; створення психологічної установки на засвоєння нового матеріалу, мотивація пізнавальної діяльності учнів під час вивчення нової теми, постановка перед учнями проблемних завдань; розкриття змісту фактичного матеріалу; розкриття змісту фактичного матеріалу; розкриття причинно-наслідкових та інших звязків між предметами та явищами навколишнього середовища; розкриття причинно-наслідкових та інших звязків між предметами та явищами навколишнього середовища; зведення знань у певну систему; зведення знань у певну систему; інструктування учнів щодо їхньої діяльності. інструктування учнів щодо їхньої діяльності.

Види словесних методів навчання евристичні (запитальні) - бесіда; евристичні (запитальні) - бесіда; акроматичні (викладальні) - пояснення, розповідь, лекція, інструктаж, робота з підручником. акроматичні (викладальні) - пояснення, розповідь, лекція, інструктаж, робота з підручником.

БЕСІДА діалогічний метод навчання, за якого вчитель із допомогою вдало поставлених питань спонукає учнів відтворювати раніше набуті знання, робити самостійні висновки-узагальнення на основі засвоєного фактичного матеріалу діалогічний метод навчання, за якого вчитель із допомогою вдало поставлених питань спонукає учнів відтворювати раніше набуті знання, робити самостійні висновки-узагальнення на основі засвоєного фактичного матеріалу

Типи дидактичного діалогу: «викладач - учень»; «викладач - учень»; «учень - учень»; «учень - учень»; «учень - підручник»; «учень - підручник»; «учень - комп'ютер» «учень - комп'ютер»

Види бесід за дидактичною метою: вступна бесіда (підготовка до вивчення нового матеріалу); вступна бесіда (підготовка до вивчення нового матеріалу); пояснювальна бесіда (організація засвоєння нового навчального матеріалу через діалог учителя з учнями); пояснювальна бесіда (організація засвоєння нового навчального матеріалу через діалог учителя з учнями); підсумкова бесіда (завершує вивчення нового матеріалу або є розгорнутим підсумком уроку); підсумкова бесіда (завершує вивчення нового матеріалу або є розгорнутим підсумком уроку); контрольно-перевірна бесіда (контроль якості засвоєних знань у вигляді фронтального опитування). контрольно-перевірна бесіда (контроль якості засвоєних знань у вигляді фронтального опитування).

За рівнем пізнавальної діяльності: репродуктивно-відтворююча (запитання мають інформаційний характер («Що?», «Де?», «Коли?»); орієнтована на актуалізацію пам'яті, мислення учнів є репродуктивним); репродуктивно-відтворююча (запитання мають інформаційний характер («Що?», «Де?», «Коли?»); орієнтована на актуалізацію пам'яті, мислення учнів є репродуктивним); евристична, або сократична (запитання мають проблемний характер («Чому?», «Як Ви вважаєте?»); мислення є творчим, продуктивним). евристична, або сократична (запитання мають проблемний характер («Чому?», «Як Ви вважаєте?»); мислення є творчим, продуктивним).

За кількістю учасників: індивідуальна бесіда (питання адресовані одному учневі класу); індивідуальна бесіда (питання адресовані одному учневі класу); фронтальна бесіда (питання адресовані учням усього класу). фронтальна бесіда (питання адресовані учням усього класу).

Види запитань за рівнем складності: запитання про факти; запитання про факти; запитання, які передбачають порівняння і відповідний аналіз явищ; запитання, які передбачають порівняння і відповідний аналіз явищ; запитання про причинні зв'язки і значення явищ; запитання про причинні зв'язки і значення явищ; запитання, на які можна відповісти, розкривши зміст понять, обґрунтувавши загальні висновки за допомогою індуктивних та дедуктивних висновків; запитання, на які можна відповісти, розкривши зміст понять, обґрунтувавши загальні висновки за допомогою індуктивних та дедуктивних висновків; запитання, які потребують доведень. запитання, які потребують доведень.

За рівнем самостійності учнів під час відповіді: основні (передбачають самостійну розгорнуту відповідь учня); основні (передбачають самостійну розгорнуту відповідь учня); додаткові (передбачають уточнення по ходу відповіді учня); додаткові (передбачають уточнення по ходу відповіді учня); допоміжні (навідні - допомагають виправити неточності у відповіді учня). допоміжні (навідні - допомагають виправити неточності у відповіді учня).

За рівнем пізнавальної активності учнів: репродуктивні (з метою відтворення вивченого); репродуктивні (з метою відтворення вивченого); реконструктивні (з метою застосування знань і вмінь у змінених ситуаціях); реконструктивні (з метою застосування знань і вмінь у змінених ситуаціях); творчі (з метою застосування знань і вмінь у нестандартних умовах, перенесення засвоєних принципів доведення на вирішення складніших мислительних завдань). творчі (з метою застосування знань і вмінь у нестандартних умовах, перенесення засвоєних принципів доведення на вирішення складніших мислительних завдань).

За формулюванням питання: звичайні («Які умови є важливими для життя рослин?»); звичайні («Які умови є важливими для життя рослин?»); проблемні («Чи можливо побудувати трикутник, сама кутів якого становить більше ніж 180 градусів?»). проблемні («Чи можливо побудувати трикутник, сама кутів якого становить більше ніж 180 градусів?»).

Педагогічні вимоги Відповідність темі та меті уроку. Відповідність темі та меті уроку. Питання: стислі, чіткі, змістовні; ставляться в логічній послідовності; спонукають до розвитку уваги, мислення, уяви, памяті; їх кількість - оптимальна. Питання: стислі, чіткі, змістовні; ставляться в логічній послідовності; спонукають до розвитку уваги, мислення, уяви, памяті; їх кількість - оптимальна.

Відповіді учнів (за змістом і за стилем): повні; усвідомлені; аргументовані; логічні; чіткі; літературно правильно оформлені. Відповіді учнів (за змістом і за стилем): повні; усвідомлені; аргументовані; логічні; чіткі; літературно правильно оформлені. Необхідно спочатку ставити запитання до всього класу, відтак викликати для відповіді учня. Необхідно спочатку ставити запитання до всього класу, відтак викликати для відповіді учня. Необхідно здійснювати диференційований підхід до учнів. Необхідно здійснювати диференційований підхід до учнів. Метод можна застосовувати лише за наявності в учнів певного рівня знань з питання, яке обговорюється. Метод можна застосовувати лише за наявності в учнів певного рівня знань з питання, яке обговорюється.

Розповідь образний, динамічний, доступний, емоційний виклад інформації про різні явища і події. образний, динамічний, доступний, емоційний виклад інформації про різні явища і події.

Види за дидактично метою: розповідь-вступ (використовують перед вивченням нової теми для стимулювання та актуалізації опорних знань); розповідь-вступ (використовують перед вивченням нової теми для стимулювання та актуалізації опорних знань); розповідь-викладання (пояснення нової теми); розповідь-викладання (пояснення нової теми); розповідь-завершення (проводять після пояснення або вивчення теми з метою узагальнення вивченого). розповідь-завершення (проводять після пояснення або вивчення теми з метою узагальнення вивченого).

За особливостями проникнення в явища дійсності: художня (образний переказ фактів, вчинків дійових осіб); художня (образний переказ фактів, вчинків дійових осіб); науково-популярна (виклад наукового або взагалі складного питання в загальнодоступній формі); науково-популярна (виклад наукового або взагалі складного питання в загальнодоступній формі); описова (чітка, виразна, образна характеристика предметів, явищ, подій, їхніх ознак, властивостей). описова (чітка, виразна, образна характеристика предметів, явищ, подій, їхніх ознак, властивостей).

Розповідь повинна: Тривати хв. Тривати хв. Містити лише достовірні, науково перевірені факти. Містити лише достовірні, науково перевірені факти. Містити слова та вирази, що зрозумілі учням і відповідають їхньому рівню розвитку. Містити слова та вирази, що зрозумілі учням і відповідають їхньому рівню розвитку. Включати достатню кількість яскравих і переконливих прикладів, фактів, що доводять правильність наведених положень. Включати достатню кількість яскравих і переконливих прикладів, фактів, що доводять правильність наведених положень.

Мати чітку логіку викладу. Мати чітку логіку викладу. Бути емоційною. Бути емоційною. Викладатися простою і доступною мовою. Викладатися простою і доступною мовою. Виражати особисту оцінку і ставлення вчителя до подій і фактів, які повідомляються. Виражати особисту оцінку і ставлення вчителя до подій і фактів, які повідомляються. Бути для учнів зразком побудови зв'язної, логічної, переконливої розмови, вчити їх грамотно висловлювати свої думки. Бути для учнів зразком побудови зв'язної, логічної, переконливої розмови, вчити їх грамотно висловлювати свої думки.

Пояснення словесне тлумачення понять, явищ, слів, термінів, принципів дій, прикладів. словесне тлумачення понять, явищ, слів, термінів, принципів дій, прикладів.

Види за способами міркування: індуктивні - забезпечують можливість переходу від одиничних фактів до загальних положень; індуктивні - забезпечують можливість переходу від одиничних фактів до загальних положень; дедуктивні - зводяться до вивчення спершу загальних положень (законів, правил, формул та ін.), а потім - часткових випадків або виявів загального положення; дедуктивні - зводяться до вивчення спершу загальних положень (законів, правил, формул та ін.), а потім - часткових випадків або виявів загального положення; традуктивні - посилання і висновки є судженнями однакового ступеня загальності (висновок від одиничного до одиничного, від часткового до часткового, від загального до загального; різновидом традуктивного умовиводу є аналогія). традуктивні - посилання і висновки є судженнями однакового ступеня загальності (висновок від одиничного до одиничного, від часткового до часткового, від загального до загального; різновидом традуктивного умовиводу є аналогія).

За змістом: причинні виявляють причини певного явища, події, факту (пояснення передумов різних історичних подій, причин виникнення фізичних, хімічних та інших явищ); причинні виявляють причини певного явища, події, факту (пояснення передумов різних історичних подій, причин виникнення фізичних, хімічних та інших явищ); генетичні розкривають передісторію явищ; генетичні розкривають передісторію явищ; закономірні розшифровують зміст закономірних зв'язків, конкретних виявів закону; закономірні розшифровують зміст закономірних зв'язків, конкретних виявів закону; структурні розкривають будову об'єкта, взаємодію його елементів (пояснення будови машин, приладів, механізмів); структурні розкривають будову об'єкта, взаємодію його елементів (пояснення будови машин, приладів, механізмів); функціональні - допомагають усвідомити специфіку функціонування об'єкта (пояснення дії приладу, машини). функціональні - допомагають усвідомити специфіку функціонування об'єкта (пояснення дії приладу, машини).

ПЕДАГОГІЧНІ ВИМОГИ Створення бази пояснення - актуалізація раніше засвоєних знань, на основі яких будуватиметься пояснення (буває: пасивна (вчитель сам нагадує учням опорні знання); активна (учні одержують завдання, у процесі виконання яких згадують раніше вивчене). Створення бази пояснення - актуалізація раніше засвоєних знань, на основі яких будуватиметься пояснення (буває: пасивна (вчитель сам нагадує учням опорні знання); активна (учні одержують завдання, у процесі виконання яких згадують раніше вивчене). Доказовість. Доказовість. Логіка викладу Логіка викладу Підбір аргументації. Підбір аргументації. Чіткість мовлення, його темп. Чіткість мовлення, його темп. Образність мови. Образність мови.

Тлумачення рідко вживаних слів, уточнення термінів (понять), використання аналогії та образного зіставлення, перефомулювання (перефразування) основних питань, використання повторення при поясненні найбільш складних моментів. Тлумачення рідко вживаних слів, уточнення термінів (понять), використання аналогії та образного зіставлення, перефомулювання (перефразування) основних питань, використання повторення при поясненні найбільш складних моментів. У випадку, коли учні не зрозуміли навчальний матеріал в ході пояснення, вчитель використовує розяснення. Воно містить додаткове тлумачення наукових понять, сутності явищ та процесів і т.д. У випадку, коли учні не зрозуміли навчальний матеріал в ході пояснення, вчитель використовує розяснення. Воно містить додаткове тлумачення наукових понять, сутності явищ та процесів і т.д.

ІНСТРУКТАЖ короткі, лаконічні, чіткі вказівки (рекомендації) щодо виконання дії. короткі, лаконічні, чіткі вказівки (рекомендації) щодо виконання дії.

Види за дидактичною метою розрізняють: вступний (проводять перед початком самостійної роботи учнів, щоб довести до них мету й способи виконання завдання); вступний (проводять перед початком самостійної роботи учнів, щоб довести до них мету й способи виконання завдання); поточний (проводять у процесі самостійної роботи; розрахований на допомогу окремим учням; якщо помилки є типовими, вчитель перериває роботу і дає додаткові роз'яснення всім учням); поточний (проводять у процесі самостійної роботи; розрахований на допомогу окремим учням; якщо помилки є типовими, вчитель перериває роботу і дає додаткові роз'яснення всім учням); заключний (проводять з метою підведення підсумків, демонстрації кращих робіт учнів, оцінки їх, визначення подальшої перспективи). заключний (проводять з метою підведення підсумків, демонстрації кращих робіт учнів, оцінки їх, визначення подальшої перспективи).

РОБОТА З ПІДРУЧНИКОМ метод організації самостійної роботи учнів з друкованим текстом, що дає їм змогу глибоко осмислити навчальний матеріал, закріпити його, виявити самостійність у навчанні. метод організації самостійної роботи учнів з друкованим текстом, що дає їм змогу глибоко осмислити навчальний матеріал, закріпити його, виявити самостійність у навчанні.

ПЕДАГОГІЧНІ ВИМОГИ Роботу з підручником слід ретельно планувати, добирати для неї вдалі теми. Роботу з підручником слід ретельно планувати, добирати для неї вдалі теми. Діями учнів треба чітко керувати: вказувати, що читати, з якою метою, на які питання відповісти, які завдання виконати після читання параграфу і т.д. Діями учнів треба чітко керувати: вказувати, що читати, з якою метою, на які питання відповісти, які завдання виконати після читання параграфу і т.д. Робота з підручником не повинна тривати весь урок, слід поєднувати її з іншими видами навчальної діяльності. Робота з підручником не повинна тривати весь урок, слід поєднувати її з іншими видами навчальної діяльності. Необхідно спостерігати за самостійною роботою учнів, ставити окремим з них запитання для з'ясування, наскільки вони зрозуміли навчальний матеріал, що вивчається за підручником. Необхідно спостерігати за самостійною роботою учнів, ставити окремим з них запитання для з'ясування, наскільки вони зрозуміли навчальний матеріал, що вивчається за підручником.

У разі необхідності перед самостійною роботою учнів з підручником проводити демонстрації дослідів та наочних посібників з метою створення на уроці проблемної ситуації та стимулювання учнів до більш вдумливого осмислення навчального матеріалу, що передбачено вивчити. У разі необхідності перед самостійною роботою учнів з підручником проводити демонстрації дослідів та наочних посібників з метою створення на уроці проблемної ситуації та стимулювання учнів до більш вдумливого осмислення навчального матеріалу, що передбачено вивчити. Необхідно проводити вибіркове читання окремих місць тексту з метою самостійного засвоєння питань описового характеру. Необхідно проводити вибіркове читання окремих місць тексту з метою самостійного засвоєння питань описового характеру.

Не варто вимагати від учнів завчати напам'ять прочитане. Не варто вимагати від учнів завчати напам'ять прочитане. Потрібно вчити учнів виділяти під час читання головну думку кожного абзацу, складати письмовий план прочитаного. Потрібно вчити учнів виділяти під час читання головну думку кожного абзацу, складати письмовий план прочитаного. Варто широко використовувати графічний матеріал підручника для самостійної роботи: проаналізувати малюнок, схему, графік. Варто широко використовувати графічний матеріал підручника для самостійної роботи: проаналізувати малюнок, схему, графік. Слід цілеспрямовано працювати із запитаннями, які подаються в кінці параграфів. Слід цілеспрямовано працювати із запитаннями, які подаються в кінці параграфів.

Наочні методи навчання ілюстрування; ілюстрування; демонстрування; демонстрування; самостійне спостереження. самостійне спостереження.

Особливості наочних методів навчання безпосередньо повязані із застосуванням наочності (унаочнення змісту навчання, тобто застосування конкретних образів, що безпосередньо сприймаються учнями). безпосередньо повязані із застосуванням наочності (унаочнення змісту навчання, тобто застосування конкретних образів, що безпосередньо сприймаються учнями).

Види наочності за особливостями сприймання: безпосередня (реальні предмети); безпосередня (реальні предмети); опосередкована (зображення, макети реальних предметів). опосередкована (зображення, макети реальних предметів).

За взаємодією учня з обєктом споглядальна (учні під керівництвом учителя спостерігають, розглядають обєкти в натурі або в зображеннях); споглядальна (учні під керівництвом учителя спостерігають, розглядають обєкти в натурі або в зображеннях); дієва (учні під керівництвом вчителя пізнають обєкти діючи - виготовляють (моделі, карти, діаграми, таблиці), спостерігають і виготовляють різні предмети й матеріали в навчальних майстернях, кабінетах, лабораторіях). дієва (учні під керівництвом вчителя пізнають обєкти діючи - виготовляють (моделі, карти, діаграми, таблиці), спостерігають і виготовляють різні предмети й матеріали в навчальних майстернях, кабінетах, лабораторіях).

За відображенням засобами наочності дійсності натуральні обєкти (рослини, тварини, знаряддя і продукти праці, мінерали, та ін.) дають конкретне, повне, багатогранне уявлення про обєкт, проте їх не завжди можна застосовувати (наприклад, живі вуж, їжак). натуральні обєкти (рослини, тварини, знаряддя і продукти праці, мінерали, та ін.) дають конкретне, повне, багатогранне уявлення про обєкт, проте їх не завжди можна застосовувати (наприклад, живі вуж, їжак).

зображальні (образно- опосередковані) засоби (навчальні картини, репродукції художніх картин, макети, муляжі та ін.) дають яскраве, образне уявлення про обєкт, проте при їх використанні необхідно звертати увагу на внутрішню суть зображень (навчити учнів читати картину). зображальні (образно- опосередковані) засоби (навчальні картини, репродукції художніх картин, макети, муляжі та ін.) дають яскраве, образне уявлення про обєкт, проте при їх використанні необхідно звертати увагу на внутрішню суть зображень (навчити учнів читати картину).

схематичні засоби (географічні, топографічні, історичні карти, схеми, малюнки, діаграми, графіки) відображають дійсність в умовних, символічних і графічних формах, чітко показують кількість і просторові відношення між окремими елементами відображених явищ, звязки й залежності між різними сторонами обєкта, проте роблять це схематично. схематичні засоби (географічні, топографічні, історичні карти, схеми, малюнки, діаграми, графіки) відображають дійсність в умовних, символічних і графічних формах, чітко показують кількість і просторові відношення між окремими елементами відображених явищ, звязки й залежності між різними сторонами обєкта, проте роблять це схематично.

Ілюстрування метод навчання, який передбачає показ нерухомих (статичних) предметів і процесів у їх символічних зображеннях (фотографії, схеми, малюнки і т.п.) метод навчання, який передбачає показ нерухомих (статичних) предметів і процесів у їх символічних зображеннях (фотографії, схеми, малюнки і т.п.)

Значення: допомагає учням ефективніше сприймати навчальний матеріал; допомагає учням ефективніше сприймати навчальний матеріал; допомагає формувати конкретні уявлення, точні поняття; допомагає формувати конкретні уявлення, точні поняття; допомагає усвідомити суть явища, взаємозвязки між його компонентами. допомагає усвідомити суть явища, взаємозвязки між його компонентами.

Засоби ілюстрування предмети в натурі (рослини, живі тварини, мінерали, техніка та ін.); предмети в натурі (рослини, живі тварини, мінерали, техніка та ін.); зображення об'єктів, що вивчаються (фотографії, картини, моделі та ін.); зображення об'єктів, що вивчаються (фотографії, картини, моделі та ін.); схематичні зображення предметів вивчення (географічні, історичні карти, графіки, схеми, діаграми тощо). схематичні зображення предметів вивчення (географічні, історичні карти, графіки, схеми, діаграми тощо).

Демонстрування метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів в їх натуральному вигляді, динаміці (використання приладів, дослідів, технічних установок, навчальних телепередач, компютерний показ та ін.). метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів в їх натуральному вигляді, динаміці (використання приладів, дослідів, технічних установок, навчальних телепередач, компютерний показ та ін.).

Значення: допомагає сприйняти явище чи предмет в цілому; допомагає сприйняти явище чи предмет в цілому; допомагає ознайомити із зовнішнім виглядом предмета, його внутрішньою будовою; допомагає ознайомити із зовнішнім виглядом предмета, його внутрішньою будовою; допомагає розкрити динаміку явища. допомагає розкрити динаміку явища.

Засоби демонстрування демонстрування реальних предметів, явищ, процесів, що протікають в природних умовах (спостереження за погодою); демонстрування реальних предметів, явищ, процесів, що протікають в природних умовах (спостереження за погодою); демонстрування натуральних предметів у штучному середовищі (досліди в шкільній теплиці); демонстрування натуральних предметів у штучному середовищі (досліди в шкільній теплиці); демонстрування штучних обєктів у природному середовищі (копія механізму). демонстрування штучних обєктів у природному середовищі (копія механізму).

Методика і техніка ілюстрування та демонстрування: чітке визначення мети і предмета; чітке визначення мети і предмета; відповідність засобів ілюстрування або демонстрування змісту навчального матеріалу, методиці заняття; відповідність засобів ілюстрування або демонстрування змісту навчального матеріалу, методиці заняття; чітка організації спостереження (обєкт має бути розміщений так, щоб він був доступний усім учням); чітка організації спостереження (обєкт має бути розміщений так, щоб він був доступний усім учням); керівництво з боку вчителя спостереженням учнів (чітке визначення головного, зосередження уваги учнів на предметі показу або на відповідному елементі та постійне її підтримання); керівництво з боку вчителя спостереженням учнів (чітке визначення головного, зосередження уваги учнів на предметі показу або на відповідному елементі та постійне її підтримання);

детальне продумування пояснення; детальне продумування пояснення; відповідність темпу пояснення показу; відповідність темпу пояснення показу; дотримання технічних прийомів і правил; дотримання технічних прийомів і правил; вмотивованість, диференційованість, комплексність показу; вмотивованість, диференційованість, комплексність показу; залучення учнів до пошуку потрібної інформації. залучення учнів до пошуку потрібної інформації.

Самостійне спостереження метод навчання, який передбачає сприймання певних предметів, явищ, процесів у природному і виробничому середовищі без втручання в ці явища і процеси. метод навчання, який передбачає сприймання певних предметів, явищ, процесів у природному і виробничому середовищі без втручання в ці явища і процеси.

Види за особливостями взаємодії з обєктом безпосереднє; безпосереднє; за допомогою спеціальних приладів (мікроскоп, телескоп, термометр, барометр та ін.). за допомогою спеціальних приладів (мікроскоп, телескоп, термометр, барометр та ін.).

За часом проведення: короткочасні; короткочасні; тривалі (потребують систематичної фіксації фактів і висновків у щоденниках спостережень). тривалі (потребують систематичної фіксації фактів і висновків у щоденниках спостережень).

За кількістю учасників: індивідуальні; індивідуальні; групові; групові; колективні. колективні.

За місцем проведення: на уроках; на уроках; поза уроками (на заняттях гуртка, вдома). поза уроками (на заняттях гуртка, вдома).

Методика організації самостійного спостереження інструктаж учителя про мету, завдання і методику спостереження; інструктаж учителя про мету, завдання і методику спостереження; повторення або вивчення навчального матеріалу, необхідного для свідомого виконання завдань спостереження; повторення або вивчення навчального матеріалу, необхідного для свідомого виконання завдань спостереження; здійснення спостереження, фіксація, відбір і аналіз його результатів учнем; здійснення спостереження, фіксація, відбір і аналіз його результатів учнем; узагальнення і формулювання висновків учнем; узагальнення і формулювання висновків учнем; вивчення вчителем поданих учнями матеріалів спостереження, їх аналіз і оцінка виконаної роботи; вивчення вчителем поданих учнями матеріалів спостереження, їх аналіз і оцінка виконаної роботи; колективні теоретичні узагальнення та оцінювання виконаної роботи. колективні теоретичні узагальнення та оцінювання виконаної роботи.

Практичні методи: вправи; вправи; лабораторні роботи; лабораторні роботи; практичні роботи; практичні роботи; графічні роботи; графічні роботи; дослідні роботи (досліди). дослідні роботи (досліди).

Особливості практичних методів навчання передбачають залучення учнів до різних видів самостійної роботи з метою безпосереднього сприймання дійсності, поглиблення знань, формування умінь та навичок. передбачають залучення учнів до різних видів самостійної роботи з метою безпосереднього сприймання дійсності, поглиблення знань, формування умінь та навичок.

Вправи метод навчання, який передбачає багаторазове повторення певних дій або видів діяльності з метою їх засвоєння, яке спирається на розуміння і супроводжується свідомим контролем і коригуванням. метод навчання, який передбачає багаторазове повторення певних дій або видів діяльності з метою їх засвоєння, яке спирається на розуміння і супроводжується свідомим контролем і коригуванням.

Види вправ за дидактичною метою: підготовчі - готують учнів до сприймання нових знань і способів їх застосування на практиці; підготовчі - готують учнів до сприймання нових знань і способів їх застосування на практиці; вступні - сприяють засвоєнню нового матеріалу на основі розрізнення споріднених понять і дій; вступні - сприяють засвоєнню нового матеріалу на основі розрізнення споріднених понять і дій; пробні - перші завдання на застосування щойно засвоєних знань (попереджувальні, коментовані, пояснювальні); пробні - перші завдання на застосування щойно засвоєних знань (попереджувальні, коментовані, пояснювальні); тренувальні - набуття учнями навичок у стандартних умовах (за зразком, за інструкцією, за завданням без докладних вказівок); тренувальні - набуття учнями навичок у стандартних умовах (за зразком, за інструкцією, за завданням без докладних вказівок); творчі - за змістом і методами виконання наближаються до реальних життєвих ситуацій; творчі - за змістом і методами виконання наближаються до реальних життєвих ситуацій; контрольні - переважно навчальні (письмові, графічні, практичні вправи). контрольні - переважно навчальні (письмові, графічні, практичні вправи).

За формою навчальної діяльності учнів: усні (усна лічба, усні вправи з мови); усні (усна лічба, усні вправи з мови); письмові (переписування, диктанти, стилістичні вправи, творчі роботи); письмові (переписування, диктанти, стилістичні вправи, творчі роботи); графічні (складання таблиць, креслення діаграм, графіків, карт, деталей машин, графічне розвязання задачі); графічні (складання таблиць, креслення діаграм, графіків, карт, деталей машин, графічне розвязання задачі); технічні (виконання розмітки, стругання). технічні (виконання розмітки, стругання).

Методика виконання вправ: вчитель, спираючись на усвідомлені учнями знання, пояснює їм мету та завдання діяльності, що відбувається; вчитель, спираючись на усвідомлені учнями знання, пояснює їм мету та завдання діяльності, що відбувається; вчитель показує, як потрібно виконувати вправу (матеріал для вправи необхідно поділити на окремі елементи, які учень повинен добре зрозуміти; необхідно обєднати розділений матеріал для своєрідного «звязування» окремо вироблених навичок); вчитель показує, як потрібно виконувати вправу (матеріал для вправи необхідно поділити на окремі елементи, які учень повинен добре зрозуміти; необхідно обєднати розділений матеріал для своєрідного «звязування» окремо вироблених навичок); первинне відтворення сильними учнями навчальних дій; первинне відтворення сильними учнями навчальних дій; багатократне тренувальне повторення навчальних дій до набуття учнями практичних умінь та навичок. багатократне тренувальне повторення навчальних дій до набуття учнями практичних умінь та навичок.

Умови, які сприяють успішному застосуванню вправ: якісна підготовленість вчителя, його уміння враховувати індивідуальні особливості учнів; якісна підготовленість вчителя, його уміння враховувати індивідуальні особливості учнів; розуміння учнями мети вправи, змісту і послідовності її виконання; розуміння учнями мети вправи, змісту і послідовності її виконання; підтримання в учнів постійного інтересу до вправи, усвідомленого ставлення до багаторазових повторень одноманітних дій; підтримання в учнів постійного інтересу до вправи, усвідомленого ставлення до багаторазових повторень одноманітних дій; дотримання доступного ритму, методично правильного чергування дій, що вимагають від учнів посиленого розумового і фізичного напруження; дотримання доступного ритму, методично правильного чергування дій, що вимагають від учнів посиленого розумового і фізичного напруження;

послідовність і систематичність у виконанні вправ, поступове підвищення самостійності учнів під час їх відпрацювання; послідовність і систематичність у виконанні вправ, поступове підвищення самостійності учнів під час їх відпрацювання; поступове ускладнення і зміна умов виконання вправ; поступове ускладнення і зміна умов виконання вправ; систематичний контроль за ходом вправ і відповідна постійна допомога учням у подоланні труднощів і помилок; систематичний контроль за ходом вправ і відповідна постійна допомога учням у подоланні труднощів і помилок; доцільна кількість вправ (залежить від індивідуальних особливостей школярів і має бути достатньою для формування навички); доцільна кількість вправ (залежить від індивідуальних особливостей школярів і має бути достатньою для формування навички); формування в учнів навичок самоконтролю і самооцінки дій. формування в учнів навичок самоконтролю і самооцінки дій.

Практичні роботи метод застосування учнями знань під час вирішення практичних завдань (наприклад, виготовлення аплікації на уроках трудового навчання). метод застосування учнями знань під час вирішення практичних завдань (наприклад, виготовлення аплікації на уроках трудового навчання).

Етапи проведення практичних робіт пояснення вчителя (теоретичне осмислення роботи); пояснення вчителя (теоретичне осмислення роботи); показ (інструктаж); показ (інструктаж); проба (2-3 учні виконують роботу, решта спостерігає); проба (2-3 учні виконують роботу, решта спостерігає); виконання роботи (кожен учень виконує роботу самостійно); виконання роботи (кожен учень виконує роботу самостійно); контроль (роботи учнів приймають і оцінюють). контроль (роботи учнів приймають і оцінюють).

Графічні роботи метод навчання, що передбачає відображення знань учнів у кресленнях, графіках, діаграмах, ескізах. метод навчання, що передбачає відображення знань учнів у кресленнях, графіках, діаграмах, ескізах.

Етапи виконання графічних робіт ознайомлення учнів з технікою виконання графічної роботи; ознайомлення учнів з технікою виконання графічної роботи; показ послідовності виконання графічної роботи; показ послідовності виконання графічної роботи; виконання графічної роботи; виконання графічної роботи; аналіз та оцінювання результатів. аналіз та оцінювання результатів.

Дослідні роботи метод виконання пошукових завдань і проектів, що передбачають індивідуалізацію навчання, розширення обсягу знань учнів. метод виконання пошукових завдань і проектів, що передбачають індивідуалізацію навчання, розширення обсягу знань учнів.

Етапи проведення дослідів вступна бесіда з метою усвідомлення учнями проблеми, яку необхідно розв'язати; вступна бесіда з метою усвідомлення учнями проблеми, яку необхідно розв'язати; запис питань, на які учні повинні будуть відповісти після спостереження; запис питань, на які учні повинні будуть відповісти після спостереження; читання опису досліду в підручнику; читання опису досліду в підручнику; виконання роботи відповідно до алгоритму, описаного в підручнику; виконання роботи відповідно до алгоритму, описаного в підручнику; відповіді на запитання; відповіді на запитання; узагальнення результатів досліду. узагальнення результатів досліду.