Пачовський Василь Миколайович ( 12 січня 1878 р. – 5 квітня 1942 р.)

Мислитель-державник, icтopiocoф, поет-етик, драматург, прозаїк, кіносценарист, публіцист, педагог, громадсько- політичний діяч. Мислитель-державник, icтopiocoф, поет-етик, драматург, прозаїк, кіносценарист, публіцист, педагог, громадсько- політичний діяч.

Біографія Народився 12 січня 1878 р. в с. Жуличі на Львівщині. Народився 12 січня 1878 р. в с. Жуличі на Львівщині. Ocвітy здобував у гімназії, у Львівському й Віденському університетах. Вчителював у Станіславі, Львові. Ocвітy здобував у гімназії, у Львівському й Віденському університетах. Вчителював у Станіславі, Львові. Перші поезії опублікував 1900 р., належав до провідних діячів модерністичного літературного угруповання "Молода Муза". Перші поезії опублікував 1900 р., належав до провідних діячів модерністичного літературного угруповання "Молода Муза".

У 1915–1918 pp. працював у австрійських таборах українських полонених, у 1918–1919 pp. служив чотарем (командир взводу) в Українській Галицъкій Армії, був редактором військового часопису "Стрілець". У 1915–1918 pp. працював у австрійських таборах українських полонених, у 1918–1919 pp. служив чотарем (командир взводу) в Українській Галицъкій Армії, був редактором військового часопису "Стрілець". У 1920–1929 pp. працював професором Ужгородсъкої гімназії, вчителював у Берегові на Закарпатті. У 1920–1929 pp. працював професором Ужгородсъкої гімназії, вчителював у Берегові на Закарпатті. Працював у гімназіях Перемишля, Львова. Працював у гімназіях Перемишля, Львова. Помер 5 квітня 1942 р. у Львові. Помер 5 квітня 1942 р. у Львові.

Рання лірика В.Пачовського Збірка "Розсипані перли" – це лірика кохання, найхарактернішою ознакою якої, без сумніву, можна назвати фольклоризм, що полягає в органічному засвоєнні та переосмисленні фольклорних зразків, типових народнопоетичних мотивів та образів. Збірка "Розсипані перли" – це лірика кохання, найхарактернішою ознакою якої, без сумніву, можна назвати фольклоризм, що полягає в органічному засвоєнні та переосмисленні фольклорних зразків, типових народнопоетичних мотивів та образів. Складається з трьох циклів: "Над морем", "На гори" та "Пурпуровий танець" Складається з трьох циклів: "Над морем", "На гори" та "Пурпуровий танець"

Збірка "Розсипані перли" найкраще ілюструє обмеження авторського інтересу конкретною, відносно вузькою сферою людського існування – сферою почуттєвою, асоціальною, то тематичний діапазон його творчості періоду "Молодої Музи" розширюється, в основному, за рахунок звернення автора до нових мотивів – пейзажних, міфологічних, національних, філософських. Збірка "Розсипані перли" найкраще ілюструє обмеження авторського інтересу конкретною, відносно вузькою сферою людського існування – сферою почуттєвою, асоціальною, то тематичний діапазон його творчості періоду "Молодої Музи" розширюється, в основному, за рахунок звернення автора до нових мотивів – пейзажних, міфологічних, національних, філософських.

"Мевина пісня" Уперше море захопило творчу уяву В.Пачовського у 1903 році, коли він відвідав Венецію. Тут поет створив мариністичний цикл "Мевина пісня", уривки з якого були надруковані в альманасі "За красою". Уперше море захопило творчу уяву В.Пачовського у 1903 році, коли він відвідав Венецію. Тут поет створив мариністичний цикл "Мевина пісня", уривки з якого були надруковані в альманасі "За красою". В якій ефектні картини італійської природи контрастують з тужливим настроєм суб'єкта, підсилюють психологічну напругу зображення. В якій ефектні картини італійської природи контрастують з тужливим настроєм суб'єкта, підсилюють психологічну напругу зображення.

Мариністична лірика В.Пачовського У мариністичній ліриці В.Пачовського відчутне характерне для поетики імпресіонізму органічне поєднання суб'єктивного і об'єктивного, людини і природи. Автор постає в ній як поет настрою, його марини мають сугестивний характер. У мариністичній ліриці В.Пачовського відчутне характерне для поетики імпресіонізму органічне поєднання суб'єктивного і об'єктивного, людини і природи. Автор постає в ній як поет настрою, його марини мають сугестивний характер.

У кольоровому спектрі циклу У кольоровому спектрі циклу "Над морем" переважають барви, що походять від назв дорогоцінних каменів, – золотий, срібний, смарагдовий, опалевий, перловий, рубіновий, хоч поет майже не використовує перехідних кольорів, півтонів. "Над морем" переважають барви, що походять від назв дорогоцінних каменів, – золотий, срібний, смарагдовий, опалевий, перловий, рубіновий, хоч поет майже не використовує перехідних кольорів, півтонів.

В.Пачовський майстерно творить зорово-слухові асоціації за допомогою відповідних ритміко-інтонаційних засобів та строфічної побудови. Він вдало користується таким засобом звукопису, як алітерація, що служить відтворенню настроєвих нюансів (наприклад, "Своє серце, сум і сміх..."), звукових ефектів ("Плесо плеще, піниться...") та зорових асоціацій ("Легісько леліялись филі...", "чорний човник"). В.Пачовський майстерно творить зорово-слухові асоціації за допомогою відповідних ритміко-інтонаційних засобів та строфічної побудови. Він вдало користується таким засобом звукопису, як алітерація, що служить відтворенню настроєвих нюансів (наприклад, "Своє серце, сум і сміх..."), звукових ефектів ("Плесо плеще, піниться...") та зорових асоціацій ("Легісько леліялись филі...", "чорний човник").

Мозаїчність алітераційних малюнків здебільшого сприяє "оживленню" відтворюваної ліричної ситуації чи ліричного переживання, картини природи завдяки їм позбуваються штучності, наповнюються різними звуками і барвами. Мозаїчність алітераційних малюнків здебільшого сприяє "оживленню" відтворюваної ліричної ситуації чи ліричного переживання, картини природи завдяки їм позбуваються штучності, наповнюються різними звуками і барвами. Серед найпоширеніших асоціацій, що спостерігаються у мариністичній ліриці, C.Кочерга виділила таку головну сполуку, як МОРЕ – ДУША, СЕРЦЕ, "в якій К.Г.Юнг знаходив відображення законів, закладених самою природою, тому ця асоціація характерна для різних національних поезій"4. Цей асоціативний ряд стоїть в епіцентрі сугестивно-настроєвих марин В.Пачовського, в яких усі складові формули "море, серце, душа" належать до ключових образів. Серед найпоширеніших асоціацій, що спостерігаються у мариністичній ліриці, C.Кочерга виділила таку головну сполуку, як МОРЕ – ДУША, СЕРЦЕ, "в якій К.Г.Юнг знаходив відображення законів, закладених самою природою, тому ця асоціація характерна для різних національних поезій"4. Цей асоціативний ряд стоїть в епіцентрі сугестивно-настроєвих марин В.Пачовського, в яких усі складові формули "море, серце, душа" належать до ключових образів.

Творчий цикл На гори Що за поєднанням різних мотивів є найбільш строкатим. З одного боку, він містить кращі зразки його лірики, в яких зримо проступає міфологізоване сприйняття природи і світу, а з другого – ідейно суперечливі і навіть скандальні поезії ("Жіночий храм", "Українській дівчині"), що дали підставу критиці звинуватити автора в місогінізмі. Про винятковість таланту В.Пачовського-лірика свідчать, зокрема, поезії, в яких він інтерпретує національні легендарно- міфологічні образи та сюжети. Фольклоризм, характерний для "Розсипаних перлів", виявляється тут на новому рівні ліричного засвоєння – міфологічному. Що за поєднанням різних мотивів є найбільш строкатим. З одного боку, він містить кращі зразки його лірики, в яких зримо проступає міфологізоване сприйняття природи і світу, а з другого – ідейно суперечливі і навіть скандальні поезії ("Жіночий храм", "Українській дівчині"), що дали підставу критиці звинуватити автора в місогінізмі. Про винятковість таланту В.Пачовського-лірика свідчать, зокрема, поезії, в яких він інтерпретує національні легендарно- міфологічні образи та сюжети. Фольклоризм, характерний для "Розсипаних перлів", виявляється тут на новому рівні ліричного засвоєння – міфологічному.

Образ сонця Невід'ємним атрибутом пейзажних картин В.Пачовського є образ сонця, що займав особливе місце в поетичному космосі всіх молодомузівців. Невід'ємним атрибутом пейзажних картин В.Пачовського є образ сонця, що займав особливе місце в поетичному космосі всіх молодомузівців. До поетизації образу сонця як об'єктивного явища дійсності він вдається рідко. Частіше як поет із чітко вираженим міфологічним світовідчуттям піддає цей образ трансформації. Такий міфологізований образ сонця, одного з центральних елементів світобудови, В.Пачовський створив у віршах "Весілля", "Царівна Млака", "Дощова заграва". До поетизації образу сонця як об'єктивного явища дійсності він вдається рідко. Частіше як поет із чітко вираженим міфологічним світовідчуттям піддає цей образ трансформації. Такий міфологізований образ сонця, одного з центральних елементів світобудови, В.Пачовський створив у віршах "Весілля", "Царівна Млака", "Дощова заграва".

Історіософська концепція В.Пачовського Історіософська концепція В.Пачовського як поета-державника є центральним мотивом третього циклу збірки "На стоці гір" – "Пурпуровий танець". Він містить такі поетичні зразки ("Пурпуровий танець", "Видиво"). Історіософська концепція В.Пачовського як поета-державника є центральним мотивом третього циклу збірки "На стоці гір" – "Пурпуровий танець". Він містить такі поетичні зразки ("Пурпуровий танець", "Видиво"). При творенні таких містких образів, як "пурпуровий танець", "чорний шум", "червоний сміх", поет майстерно використовує художній прийом синестезії. При творенні таких містких образів, як "пурпуровий танець", "чорний шум", "червоний сміх", поет майстерно використовує художній прийом синестезії. (художній прийом, поєднання в одному тропі різних, іноді далеких асоціацій. Випливає із природної властивості людини переживати водночас враження, одержані від кількох органів чуття, що приводить до синтезу кількох відчуттів.) (художній прийом, поєднання в одному тропі різних, іноді далеких асоціацій. Випливає із природної властивості людини переживати водночас враження, одержані від кількох органів чуття, що приводить до синтезу кількох відчуттів.)

Збірка "Ладі й Марені терновий огонь мій" Показує оригінально-авторський підхід до інтерпретації матеріалу національного фольклору – первісної міфології, що виявляється в своєрідній трансформації образів Лади, Марени, русалок, та народної пісні. Показує оригінально-авторський підхід до інтерпретації матеріалу національного фольклору – первісної міфології, що виявляється в своєрідній трансформації образів Лади, Марени, русалок, та народної пісні. Збірка яскраво демонструє також орієнтацію українського модернізму на здобутки західноєвропейської літератури і мистецтва. Збірка яскраво демонструє також орієнтацію українського модернізму на здобутки західноєвропейської літератури і мистецтва.

Лірика "закарпатського" періоду творчості Збірки "Огні мести" ( ), Збірки "Огні мести" ( ), "З блакитної книги" ( ), "З блакитної книги" ( ), "Розгублені звізди" (1927) "Розгублені звізди" (1927) "Дзвін слави князям"(1933) "Дзвін слави князям"(1933) Для яких центральною темою є тема України. Для яких центральною темою є тема України.

Висновок Лірична творчість В.Пачовського належить до вершинних здобутків раннього українського символізму. Оригінальний ліричний талант, засвоєння досвіду національної і світової літератури, вроджене поетичне та історичне чуття дали йому змогу створити майстерні зразки дійсно модерної української лірики. Лірична творчість В.Пачовського належить до вершинних здобутків раннього українського символізму. Оригінальний ліричний талант, засвоєння досвіду національної і світової літератури, вроджене поетичне та історичне чуття дали йому змогу створити майстерні зразки дійсно модерної української лірики.