Вульф Георгій Вікторович видатний український вчений-кристалофізик Виконав: вчитель фізики Спаського НВК Коржан В.П.

Актуальність 10 червня 2013 року виповнюється 150 років з дня народження видатного українського кристалографа, вченого кристалофізика - Георгія Вікторовича Вульфа

Життєвий шлях Народився 10 червня 1863 року в м. Ніжин в інтелігентній сімї: батько майбутнього вченого трудився викладачем, директором гімназій у Ніжині, Чернігові та Варшаві. мати – Лідія Григорівна Гудима належала до старовинного українського дворянського роду, була дочкою директора славної Чернігівської чоловічої гімназії

Освіта Григорій Вікторович покинув рідну землю й провів дитинство та юність у Варшаві, де у 1880 році закінчив 6-ту гімназію - найкращу у тодішньому Царстві Польському. Того ж року вступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Варшавського університету

Навчання в університеті Вже з ІІ-го курсу здібний студент долучається до наукової діяльності: займається кристалографією у професора-мінеролога О.Є. Лагоріо, і одночасно працює у фізичній лабораторії професора М.Г. Єгорова. На ІІІ-му курсі виконав експериментальну роботу, за яку на конкурсі отримав золоту медаль. За успіхи у навчанні, після закінчення університету (1885) Вульфа залишили на кафедрі мінералогії для написання дисертаційної роботи.

Наукова робота Молодого науковця 1889 року відрядили в Мюнхен до патріарха європейської кристалографії – професора Пауля Грота, де Г.Вульф виконав основну частину магістерської дисертації. Згодом Вульф працює вже над проблемами удосконалення метрології в Паризькій лабораторії академіка Альфреда Корню

Повернення на рідну землю В 1896 році Г. Вульф не надовго повертається на рідну українську землю, щоби в Новоросійському університеті, м. Одеса, захистити докторську дисертацію, присвячену фізичним закономірностям процесу вирощування кристалів

Переїзд в Росію Після успішного захисту роботи займає професорську вакансію на кафедрі мінералогії та кристалографії Казанського університету а через три семестри повертається до Варшави на посаду ординарного професора кафедри мінералогії у своїй alma mater

Трудовий шлях В 1909 веде приват-доцентський курс на кафедрі мінералогії у професора В.І. Вернадського в Московському університеті та одночасно створює кристалографічну лабораторію в приватному Народному університеті імені А.Л. Шанявського. У 1911 залишив університет в знак протесту проти реакційних дій міністра освіти Кассо і перейшов у Народний ун-т ім А. Л Шанявського. Повернувся в Московський ун-т професором вже після Жовтневої революції (в 1917).

Наукова праця Від 1911 року Г. Вульф розпочинає перші в Росії дослідження кристалів за допомогою рентгенівських променів (або Х-променів). Проявив надзвичайний інтерес до теми дослідження структури кристалів, про що свідчить публікація ним тільки в 1913 році восьми наукових публікацій з питань інтерференції Х-променів у кристалах. В них теоретично пояснив відбивання Х- променів від пластинок слюди, яке спостерігали також англійці Генрі та Лоуренс Брегги.

Всесвітньо відоме відкриття Незалежно від батька та сина Бреггів (статті з друку вийшли майже одночасно) зовсім іншим шляхом Г.Вульф вивів формулу, яка описує кількісно явище дифракції Х-променів в кристалах або закон інтерференції рентгенівських променів, відбитих атомними площинами кристалів Це рівняння носить назву «правила Вульфа- Брегга»

Правило Вульфа-Брегга 2d·sinθ=n·λ d - міжплощинні відстані в кристалічній решітці; θ кут між падаючим на кристал рентгенівським променем і відповідною системою атомних площин (кут ковзання); n =1, 2, 3, … порядок відбиття., λ довжина хвилі За це відкриття Бреггам була присуджена в 1915 році Нобелівська премія з фізики, а наш вчений- співвітчизник залишився без нагороди

До скарбниці світової науки ввійшла також відома сітка Вульфа Сітка Вульфа - це стереографічна проекція всієї системи меридіан і паралелей, нанесених на поверхню сфери. Площиною проекцій є площина одного з меридіанів. Положення будь-якої точки на сітці Вульфа визначається її сферичними координатами φ і ρ. За допомогою сітки Вульфа графічно вирішуються багато завдань сферичної тригонометрії, зокрема сферичної астрономії. Зручність вживання пов'язано з тим, що всі великі і малі круги сфери зображаються на ній в вигляді кіл

Наукове визнання За особливі заслуги в галузі рентгеноструктурного аналізу Г. Вульфа у 1921 році обирають членом- кореспондентом Російської академії наук. Крім того саме йому доручають керівництво Московським фізичним товариством, до якого входили тоді практично всі корифеї російської фізичної науки: Іоффе, Жуковський, Тімірязєв, Умов, Ландсберг, Вавилов, Тамм, Павлов, Мандельштам, Еренфест та інші.

Помер Георгій Вікторович Вульф у Москві 25 грудня 1925 року, похований у місті Тарусі

Після викладеного На жаль, імя вченого в Україні майже забуто. Враховуючи важливість постаті вченого та з метою повернення українській науці славетних імен видатних вчених-земляків Георгія Вікторовича Вульфа можемо повноправно вважати вченим- фізиком українського походження, до того ж з глибокими українськими коренями. Це зовсім не заважає за фактом проживання й діяльності в університетах Польщі та Росії вважати його також російським або польським ученим

Дякую за увагу !