Ольга Юліанівна Кобилянська (27 листопада березня1942) Життєвий і творчий шлях

Основні відомості Дата народження:27 листопада 1863 Місце народження:Ґурагумора (зараз Румунія) Дата смерті:21 березня 1942 Місце смерті:Чернівці Національність:українка Громадянство:Австро-Угорське, Румунське, Радянське Мова творів:українська мова, німецька мова Рід діяльності:прозаїк

Дитинство Народилася Ольга Кобилянська 27 листопада 1863р. у містечку Ґура-Гумора в Південній Буковині. У багатодітній сім'ї, де було семеро дітей, вона була четвертою. З дитячих років знала не тільки українську, а й польську та німецьку мови, якими Розмовляли в її родині. Через п'ять років після народження Ольги, її батька перевели до Сучави. А з 1891 року жила у Чернівцях.

Походження Народилася в багатодітній сім'ї дрібного урядовця. Батько, Юліан Кобилянський, належав до шляхетського роду, який мав свій герб і походив з Наддніпрянщини. Мати, Марія Вернер, походила з німецької родини. Її родичем був відомий німецький поет- романтик Захарій Вернер. Брат Ольги Степан був живописцем (серед його творів портрети сестри). Ще один брат Юліан прославився як філолог, автор кількох підручників із латинської мови

Навчання У школі на О. Кобилянську значний вплив мала її вчителька пані Міллер, яка прищепила дівчинці любов до книг, а у бесідах про літературу стала для неї старшою подругою. З народної школи Ольга перейшла до дівочої «нормальної» школи, в якій навчалася лише до п'ятого курсу, бо для оплати подальшого навчання доньки в батька не вистачало грошей гарну освіту важливо було дати насамперед синам.

Перші твори У 1880 р. написане перше німецько-мовне оповідання Кобилянської «Гортенза, або Нарис з життя одної дівчини», у 1883 р. «Воля чи доля». Потім були створені алегоричні замальовки «Видиво» (1885), «Голубка і дуб» (1886), оповідання «Вона вийшла заміж» ( ).

Роль мови і культури в творчості Німецька мова, як і німецька культура, відіграли позитивну роль у житті й творчості Кобилянської. Німецька школа не могла дати Кобилянській будь-яких знань з історії культури українського народу. Але для утвердження Кобилянської як української письменниці необхідно було глибоко знати не лише українську мову, а й надбання української літератури. Цю істину вона все ясніше почала усвідомлювати і з кінця 80-х років і наполегливо вивчала культурну спадщину свого народу, виявляла дедалі більший інтерес до його життя.

Знайомство з Лесею Українкою У 1888 р. О. Кобилянська почала писати німецькою мовою повість «Лореляй», яка в 1896 році була опублікована українською мовою під назвою «Царівна». Саме завдяки цій повісті з О. Кобилянською як письменницею знайомиться Леся Українка, яка прочитала рукопис й відтоді пильно стежила за її творами.

Особиста драма На початку 1900-х pp. О. Кобилянська переживає драму особистого життя, пов'язану з іменем Осипа Маковея. Значення О. Маковея в долі письменниці неможливо недооцінити: саме він,, здавна приятелюючи з О. Кобилянською, стимулював її творчість. Тривалі дружні стосунки, які виникли між ними із взаємної симпатії переросли в почуття кохання. О. Кобилянська мріяла про одруження, і навіть першою заговорила про це. Проте Маковей несподівано одружився з іншою жінкою. Такий невмотивований учинок з боку коханої людини боляче вразив письменницю: до кінця життя О. Кобилянська залишалася самотньою.

Фемінізм в житті письменниці У 1892р. письменниця пише працю «Рівноправність жінок», того ж року виступає в журналі «Народ» із нарисом «Жіноча вистава в Чикаго». Наступного року бере участь у виданні альманаху «Наша доля», вміщуючи в ньому оглядову статтю про жіночий рух у країнах Європи.

Переїзд Через хворобливість матері та через молодших братів Ольги, які закінчували навчання, родина у 1891 р. переїжджає до Чернівців міста, в якому Кобилянська житиме до самої смерті. Для письменниці почався новий період життя. Із приїздом до Чернівців «серця Буковинської України» для неї відкривається новий світ, широкий і багатий для творчої праці. Тут Кобилянська входить у коло прогресивної інтелігенції, глибше знайомиться з українським літературним життям.

Вихід у світ повісті Людина,. У 1894 р. друкує в журналі «Зоря» повість «Людина» (присвячена Н. Кобринській відомій у Галичині письменниці й громадській діячці, ініціаторові створення Товариства руських жінок, яке розгорнуло широкий феміністичний рух), робить прилюдну доповідь «Дещо про ідею жіночого руху»! опубліковану згодом у газетах, відкриває бібліотеку, навчає дітей грамоти,.

Активна літературна діяльність Упродовж наступних років О. Кобилянська. активно пише повісті та оповідання «Він і вона» (1895), «Царівна» (1896) «Що я любив» (1896), а далі «Ніоба», «Некультурна», «Природа», (1898), «Земля», «У неділю рано зілля копала», «Через кладку», «За ситуаціями», «Апостол черні» та багато інших творів, в яких не тільки відтворила глибинні процеси соціального і суспільного буття, а й виробила модерну неоромантично-символістську стилістику з вражаючим імпресіоністичним розкриттям психічного стану людини.

Хворобливість У 1902р. письменниця написала соціально- психологічну повість «Земля». У 1903р. Ольга зібралася вдруге поїхати до Києва на ювілей Миколи Лисенка. Та важко захворіла мати, і вона змушена була залишитися вдома. Тяжка праця по господарству, а також застуда викликали хворобу в самої О. Кобилянської. Наприкінці 1903 р. її розбив частковий параліч. І хоча лікування на німецьких та чеських курортах до певної міри знешкодили наслідки недуги, починаючи з 1903р. вона постійно хворіла, а коштів на систематичне лікування не вистачало.

Останні роки життя У 1941 р. румунська воєнна жандармерія встановлює нагляд за О. Кобилянською, готуючи судову розправу над нею. О. Кобилянська померла 21 березня 1942р. Окупаційна влада заборонила публікувати некролог українською мовою та виголошувати промови над могилою. У Чернівцях в будинку, де жила письменниця, у 1944 відкрито меморіальний музей, до 100-річного ювілею Кобилянеької її ім'я присвоєно Чернівецькому театрові, вулицям у містах Буковини. У 1973р. відкрито музей письменниці в с. Димка, де вона влітку відпочивала.

Головне питання творів Письменниця порушила питання про тяжке становище жінки середньої верстви, активно виступила за рівноправність жінки й чоловіка. Ці думки виявилися в ранніх творах письменниці. У деяких з них, змальовуючи духовний світ своїх героїнь, письменниця робить наголос на їх пошуках особистого щастя.

Найвдаліший відгук про письменницю З верховіть Карпатських гір, з румунсько- українського пограниччя злинула буковинська орлиця, яка своїм проникливим зором охопила весь простір рідної землі, стала всеукраїнською письменницею. Творчість її складова невідривна частка духовних цінностей нашого народу, а в кращих, найвищих своїх осягненнях вагомий внесок у світову культуру.

Найвідоміші твори Меланхолійний вальс ЗемляЛюдина Слово зворушенного серця Царівна (1895) Ніоба (1905) Через кладку За ситуаціями (1913) Гортенза Доля чи воля БитваФантазія-експромтНекультурна В неділю рано зілля копала Юда Лист засудженого вояка до своєї жінки Назустріч долі