Пора року весна

Ознаки приходу весни: - - оживає природа; - повітря – теплішає; - день – довший; - ніч – коротша.

Тема: Люблю я свій народ, шаную його звичаї.

Україна Україна – це наша країна. Народ наш український. Ми – українці.

Що таке звичай? – Звичай – це правило поведінки, яке придумане народом.

Яких свят ми зараз очікуємо? Весь український народ очікує Великодніх свят.

Великодні свята: - 7 квітня - Благовіщення; - 8 квітня – Вербна неділя; - 15 квітня – Воскресіння Христове, Паска, Великдень;

Великий 40-ка денний піст. Піст вміння людини володіти собою, перемагати зло у собі, свої недобрі звички, прощати. " "Якщо хочеш бути щасливим хвилину – відімсти, якщо хочеш бути щасливим завжди – прости. (Святе Письмо) Під час Великого посту не можна їсти м'ясного, молочного, риби та яєць.

Благовіщення (7 квітня) Це свято воскреслої землі, пробудження життєвої сили природи. За народним повірям, цього дня Бог благословляє Землю і все живе починає рости.

Вербна неділя (8 квітня) Не я б'ю верба б'є, За тиждень Великдень. Освячені гілки верби зберігали за образами до наступної Вербної неділі, їх ніколи не викидали, а спалювали в печі, коли пекли великодні паски. Ними виганяли вперше на пасовисько худобу, вживали як лікувальний засіб чи для відвернення грози.

Чистий четвер: - стригли та купали дітей, вмивалися самі; - прибирали домівки; - прали білизну та одягались у все чисте, святкове. Вмивалися у цей день і хворі, насамперед. Воду після купання виливали на перехресті доріг «щоб хвороба заблудила», бо пере- хрестя завжди сприймалось як «нечисте» місце;

Страсна п'ятниця: Походить від слова страсті (страждання) Ісуса Христа. В цей день, його розіп'яли; (священики у темному одязі виносять Плащаницю). Жінкам не можна: прибирати, шити, а чоловікам - тесати, рубати. В це день не можна співати.

Плащаниця: символізує полотно, в яке був загорнутий Ісус Христос після зняття з Хреста. Після Воскресіння на тому полотні залишився відбиток Ісуса Христа; після внесення Плащаниці, люди можуть дещо зїсти, а саме: хліб і городину. І взагалі, в цей день люди обід не готували.

Великодня субота В цей день господині, а також діти, роблять крашанки. Готують кошики з пасками. Крашанки – це яйця, помальовані в різні кольори, здебільшого в червоний, бо це нам нагадує кров Спасителя.

Великодній кошичок

Передвеликодня ніч. У цю ніч майже У цю ніч майже не спали. Вважалося, що Вважалося, що хто засне у перший день Великодня, той проспить своє щастя.

Великдень (15 квітня) На Великдень до церкви збиралися всі люди, святили паски, яйця, сир, сіль, сало, ковбаси.

Привітання - - Хри с тос Воскрес! - Воістину Воскрес!

: Вдома сім'я: Сідала до святкового столу, а перед тим усі вмивались із череп'яної миски з червоними крашанками. Першими вмивались дочки, потім сини, мати і наприкінці батько, «щоб гарні були». Сідала до святкового столу, а перед тим усі вмивались із череп'яної миски з червоними крашанками. Першими вмивались дочки, потім сини, мати і наприкінці батько, «щоб гарні були». Потім усією родиною Потім усією родиною молились перед образами. молились перед образами. Після молитви батько брав Після молитви батько брав миску із свяченими стравами миску із свяченими стравами і тричі обходив стіл, після і тричі обходив стіл, після цього ділив свячені крашанки цього ділив свячені крашанки й паску, даючи кожному по й паску, даючи кожному по шматочку зі словами: «Дай, шматочку зі словами: «Дай, Боже, і на той рік дочекатись Боже, і на той рік дочекатись світлого празника в щасті й світлого празника в щасті й здоров'ї». Починався обід з паски та яєць. здоров'ї». Починався обід з паски та яєць.

Шкаралупу зі свячених яєць можна було викидати лишень на третій великодній день і не будь-куди, а в річку, або закопати на городі.

Завершення Великодніх свят: - Світлий понеділок; - Світлий вівторок; - Провідна неділя.