Відокремлені уточнюючі члени речення. ВІДОКРЕМЛЕНІ УТОЧНЮЮЧІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ Уточнюючі члени речення для конкретизації змісту, вираженого іншими компонентами.

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
Частини мови Самостійні Іменник Прикметник Займенник Числівник Дієслово Прислівник Службові Частка Прийменник Сполучник Вигук – особлива частина мови.
Advertisements

Українська мова Складне речення – теоретичний блок.
Другорядні члени речення Обставина. Обставина - другорядний член речення, який вказує на ознаку дії або іншої ознаки. Поділяються: на обставини способу.
ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА СТРУКТУРОЮ ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА СТРУКТУРОЮ ПРОСТЕСКЛАДНЕ Простим називається речення, у якому є тільки одна граматична основа (підмет і присудок)
Види складнопідрядних речень. Розрізнення сполучників підрядності та сполучних слів.
Лінгвістична гра Зустрів і каже йому: -На скільки питань ти можеш відповісти? -- На два: хто? що? - А я аж на пять! Послухай! Це я забезпечую тобі повну.
Простий і складений присудок (дієслівний та іменний) Ми подорожуємо.
ПІДГОТУВАЛА : ВЧИТЕЛЬ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ТЗШ I-III СТУПЕНІВ 9 Когутовська Ірина Михайлівна.
Головні члени речення Українська мова 3 клас. Підмет Член речення, який вказує про що або про кого говориться в реченні, називається підметом. Щоб визначити.
Обставина Мета уроку: - повторити про другорядні члени речення; - поглибити знання про обставину як другорядний член речення; - формувати навички розрізнення.
Відокремлені члени речення. Відокремлення це смислове та інтонаційне виділення членів речення для посилення їхнього значення. НАПРИКЛАД: Швидко надходив.
Самостійні частини мови. Іменник Ознаки іменника Загальне значення (назва предмета) Морфологічні ознаки (рід, змінюваність за числами, відмінками) Синтаксична.
Пропонована презентація допоможе вчителеві ознайомити учнів з самостійною частиною мови: іменником. Презентація включає основні характеристики даної частини.
Частини мови Самостійні: ІМЕННИК O Предмет O Хто? Що?
Складнопідрядне речення з підрядним означальним. Займенниково-означальне речення Легко здобуває знання той, хто хоче вчитися.
Частина мови, що означає дію предметів, відповідає на питання.
ВИДИ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕНЬ ЗА ЗНАЧЕННЯМ І БУДОВОЮ: з підрядними з'ясувальними частинами з підрядними обставинними частинами з підрядними означальними.
Розділ науки про мову, Будову словосполучень і речень Вживання розділових знаків на письмі Який вивчає.
Місячне затемнення
Транксрипт:

Відокремлені уточнюючі члени речення

ВІДОКРЕМЛЕНІ УТОЧНЮЮЧІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ Уточнюючі члени речення для конкретизації змісту, вираженого іншими компонентами речення. Уточнюючі члени речення для конкретизації змісту, вираженого іншими компонентами речення. Уточнюючі члени речення можуть бути і поширеними, і непоширеними. Уточнюючі члени речення можуть бути і поширеними, і непоширеними. Уточнюючими найчастіше бувають обставини місця і часу. Уточнюючими найчастіше бувають обставини місця і часу. Стосуються вони таких же обставин, але більш широких за значенням, уточнюють їх, відповідаючи на питання де (звідки, куди) саме? коли саме?: Отут, (де саме?) в низенькій цій хатині, моя любов жила колись (Малишко). Це було літом, (коли саме?) у жнива (Коцюбинський).

Рідше уточнюючими членами речення бувають Рідше уточнюючими членами речення бувають обставини способу дії: обставини способу дії: Жваво, (як саме?) з юнацькою енергією, заходився Семен ставити хатину (Коцюбинський). означення: означення: На тлі інших, (яких саме?) низеньких, будинок здається майже гігантом (Із газети). На тлі інших, (яких саме?) низеньких, будинок здається майже гігантом (Із газети). додатки: додатки: Кільком учням, (кому саме?) переможцям районної спартакіади, вручено призи (Із газети).

Уточнюватися можуть і головні члени речення: Уточнюватися можуть і головні члени речення: підмети: підмети: Два його сини, (хто саме?) Андрій і Віталій, також стали офіцерами (Із газети). іменні частини присудка: іменні частини присудка: "Я ж робітник, (хто саме?) червонодеревник", ніяковіючи сказав англієць (М. Олійник); "Я ж робітник, (хто саме?) червонодеревник", ніяковіючи сказав англієць (М. Олійник); дієслівні присудки: дієслівні присудки: Машини запрацювали, (що саме робили?) шуміли, скреготіли, грюкали, свистіли (Із газети). Машини запрацювали, (що саме робили?) шуміли, скреготіли, грюкали, свистіли (Із газети).