ТЕМА :НАРОСТАННЯ ТРИВОЖНИХ СИМПТОМІВ У СВІТІ ДИТИНСТВА Соціальний педагог с.ш196 березень 2011

Що таке насильство? Насильство – фізичний або психологічний вплив однієї людини на іншу, що порушує конституційне право людини на особистісну недоторканість (у фізичному і духовному розумінні). Насильство – фізичний або психологічний вплив однієї людини на іншу, що порушує конституційне право людини на особистісну недоторканість (у фізичному і духовному розумінні). (Словник-довідник для соціальних педагогів та соціальних працівників/за заг. ред. А.Й. Капської, І.М. Пінчук, С.В. Толстоухової) (Словник-довідник для соціальних педагогів та соціальних працівників/за заг. ред. А.Й. Капської, І.М. Пінчук, С.В. Толстоухової) Насильство – застосування грубої фізичної сили одного субєкта над іншим чи морального тиску на нього Насильство – застосування грубої фізичної сили одного субєкта над іншим чи морального тиску на нього (Словарь социального педагога и социального работника/под ред. И.И. Калачевой, Я.Л. Коломинского, А.И. Левко) (Словарь социального педагога и социального работника/под ред. И.И. Калачевой, Я.Л. Коломинского, А.И. Левко) Насильство – навмисне застосування людиною, групою різних форм примусу по відношенню до конкретної особи, групи з метою досягнення певної мети (утиск конституційних прав та свобод громадянина, нанесення шкоди чи загроза фізичному, психічному стану) Насильство – навмисне застосування людиною, групою різних форм примусу по відношенню до конкретної особи, групи з метою досягнення певної мети (утиск конституційних прав та свобод громадянина, нанесення шкоди чи загроза фізичному, психічному стану) (Словарь социального педагога/Авт. сост. Л.В. Мардахаев) (Словарь социального педагога/Авт. сост. Л.В. Мардахаев)

За характером насильницьких дій: За характером насильницьких дій: Фізичне Фізичне сексуальне сексуальне Психологічне (емоційне) Психологічне (емоційне) Економічне Економічне Харасмент (виробниче) Харасмент (виробниче) Медичне Медичне Інституційне Інституційне За характером обєкта насильства: За характером обєкта насильства: Вік Вік Стать Стать Стан здоровя Стан здоровя Родинні відносини Родинні відносини Етнічна приналежність Етнічна приналежність Соціальний статус Соціальний статус Професія та ін. Професія та ін.

Соціальні та культурні фактори ризику 1. Відсутність в суспільній свідомості чіткої оцінки фізичних покарань 2. Демонстрування насильства в ЗМІ 3. Права громадян на недоторканість приватного життя, особисту та сімейну таємницю, закріплені в Конституції, не дозволяють своєчасно встановити факт насильства і здійснити втручання 4. Відсутність ефективної превентивної політики держави 5. Недостатнє розуміння суспільством насильства як соціальної проблеми 6. Низька правова обізнаність населення 7. Погана поінформованість дітей про власні права 8. Недосконалість законодавчої бази

Демонстрування насильства в ЗМІ Систематичний показ брутальних і жорстоких сцен на екрані; жорстокі компютерні ігри, віртуальне сприймання дійсності, приглушення почуття емпатії та співпереживання.

ФАКТОРИ РИЗИКУ ЗАСТОСУВАННЯ НАСИЛЬСТВА НА РІВНІ РОДИНИ 1. Соціально – економічні фактори ризику насильства в родині: Низькі доходи і постійна нестача грошей Низькі доходи і постійна нестача грошей Безробіття, низький трудовий статус Безробіття, низький трудовий статус Багатодітна родина Багатодітна родина Молоді батьки Молоді батьки Неповна родина Неповна родина Приналежність до групових меншин Приналежність до групових меншин Погані житлові умови, перенаселеність житлової площі Погані житлові умови, перенаселеність житлової площі Відсутність соціальної допомоги Відсутність соціальної допомоги

ФАКТОРИ РИЗИКУ ЗАСТОСУВАННЯ НАСИЛЬСТВА НА РІВНІ РОДИНИ 2. Фактори ризику, обумовлені структурою родини й моделлю спілкування: Родина батька-одинока, багатодітність родини Родина батька-одинока, багатодітність родини Вітчим у родині, прийомні батьки Вітчим у родині, прийомні батьки Конфліктні або насильницькі відносини Конфліктні або насильницькі відносини Проблеми між подружжям Проблеми між подружжям Міжпоколінна передача Міжпоколінна передача Проблеми взаємин батьків і дітей Проблеми взаємин батьків і дітей Емоційна і фізична ізоляція родини Емоційна і фізична ізоляція родини

ФАКТОРИ РИЗИКУ ЗАСТОСУВАННЯ НАСИЛЬСТВА НА РІВНІ РОДИНИ 3. Фактори ризику, обумовлені особистістю батька: Особливості особистості батьків Особливості особистості батьків Негативне відношення батьків до оточення і неадекватні соціальні очікування стосовно дитини Негативне відношення батьків до оточення і неадекватні соціальні очікування стосовно дитини Низький рівень соціальних навичок Низький рівень соціальних навичок Психічне здоровя батьків Психічне здоровя батьків Алкоголізм і наркоманія батьків Алкоголізм і наркоманія батьків Проблеми зі здоровям Проблеми зі здоровям Емоційна спрощеність і розумова відсталість Емоційна спрощеність і розумова відсталість Нерозвиненість батьківських навичок і почуттів Нерозвиненість батьківських навичок і почуттів

ФАКТОРИ РИЗИКУ ЗАСТОСУВАННЯ НАСИЛЬСТВА НА РІВНІ РОДИНИ 4. Особистість дитини як фактор насильства: Небажані діти Недоношені діти Діти, які живуть у багатодітній родині Діти з порушеннями здоровя Діти з розладами і особливостями поведінки Діти із звичками, що діють на нерви батькам Діти з низькими соціальними навичками

Інформація про факти насильства ЧИ ЗНАЛИ ВИ ЩО? ЧИ ЗНАЛИ ВИ ЩО? Більше 50% населення України потерпали від насильства в сімї впродовж свого життя, причому 30% зазнавали насильства у дитячому віці] Більше 50% населення України потерпали від насильства в сімї впродовж свого життя, причому 30% зазнавали насильства у дитячому віці]] Жінки потерпають більше від домашнього насильства, ніж від пограбувань, зґвалтування незнайомими та в автомобільних катастрофах, разом узятих.[2] Жінки потерпають більше від домашнього насильства, ніж від пограбувань, зґвалтування незнайомими та в автомобільних катастрофах, разом узятих.[2][2] У більшості випадків про домашнє насильство у правоохоронні органи не повідомляють. У більшості випадків про домашнє насильство у правоохоронні органи не повідомляють % викликів, що надходять до міліції, стосуються домашнього насильства.[3] 30-40% викликів, що надходять до міліції, стосуються домашнього насильства.[3][3]

СТАТИСТИКА МВС УКРАЇНИ ПРО НАСИЛЬСТВО В СІМЇ У 2009 та 2010 роках кількість зареєстрованих випадків вчинення насильства в сімї суттєво зросла, оскільки було привернено додаткову увагу до даного питання як з боку міжнародних організацій, так і державних органів влади. У звіті МВС стосовно виконання Закону України "Про попередження насильства в сім'ї" за 5 місяців 2010 року зазначено: За вказаний період було близько 91 тис. осіб на обліку. Чоловіки становлять 94% осіб, які стоять на обліку за вчинення насильства в сiмї. Лише 6% насилля чинять жінки. В Україні на даний момент найбільшою мірою ідентифікується з боку МВС фізичне насилля. Більше половини випадків (18 тис. осіб), поставлених на профілактичний облік, стосуються саме фізичного насилля. Близько 14 тис. осіб, поставлених на профілактичний облік МВС за 5 місяців 2010 року, стосуються психологічного насильства в сiмї. 918 осіб (2,8 % від усіх випадків насильства в сімї) поставлено на профілактичний облік МВС за вчинення економічного насильства в сiмї. Лише 9 випадків насильства в сімї (із осіб, поставлених на профілактичний облік) стосуються сексуального насильства в сiмї. Правоохоронним органам значно складніше виявити сексуальне насильство в сiмї, оскільки ця тема вважається приватною та є доволі замовчуваною. За 5 місяців 2010 року правоохоронними органами здійснено близько 54 тис. виїздів на сімейні конфлікти.

ДІТИ-СВІДКИ У 2010 році зафіксовано 714 випадків насильства у сімї по відношенню до дітей, 2574 дитини перебувають на обліку з приводу насильства чи жорстокого поводження з ними.[4][4] Існує вдвічі вища вірогідність того, що хлопчики, які стають свідками жорстокості, скоять насильство по відношенню до своїх партнерів, коли вони стануть дорослими.[5][5] Від 30% до 60% осіб, що вчиняють насильство по відношенню до своїх партнерів, схильні до проявів жорстокості по відношенню до дітей у родині.[6] [6]

Профілактика (від грецького «запобіжний») 1. Заходи, що запобігають виникненню й поширенню хвороб, сприяють охороні здоров'я населення. 2. техн. Сукупність заходів, які запобігають передчасним поломкам і спрацюванню машин, механізмів і т. ін., відвертають аварії на виробництві, транспорті. 3. Комплекс цільових дій, спрямованих на зниження ймовірності виникнення захворювань або нещасних випадків, або наслідків, пов'язаних з подібними ситуаціями

ПРОФІЛАКТИКА СОЦІАЛЬНА (грецьк. Ргорhylakticos - запобіжний) діяльність, спрямована на запобігання виникненню, поширенню чи загостренню негативних соціальних явищ та їх небезпечним наслідкам. Соціальна профілактика це один із напрямів реалізації соціальної політики, який здійснюють шляхом прийняття відповідного законодавства, економічними заходами, діяльністю установ освіти, охорони здоров'я, соціальної роботи культури, правоохоронних органів, засобів масової інформації тощо.

Мета соціальної профілактики - не тільки попередження проблем і негативних явищ, а й створення умов для повноцінного функціонування суспільства та життєдіяльності окремих осіб. Основні напрями профілактики: виявлення, усунення чи нейтралізація чинників, що породжують негативні соціальні явища та соціальні проблеми, сприяють їх загостренню та заважають розвитку людини, а також формування в людей якостей, необхідних для подолання проблем і задоволення потреб нешкідливим чином.

Особливості профілактичної роботи Проблема насильства торкається питань гідності людини, прав людини, медико-соціального забезпечення, інформування та виховання, морально- етичних аспектів, і не в останню чергу також політично-соціального та культурного аспекту.

Результати опитування показали що підлітки мають досить точне уявлення що підлітки мають досить точне уявлення про фізичне, сексуальне та трохи гірше про психологічне насильство, про фізичне, сексуальне та трохи гірше про психологічне насильство,

Де найчастіше зустрічаються прояви насильства

Що говорять діти: Був свідком коли старшокласники били та ображали менших; В нашому класі є учень який бє та ображає інших; В класі є драчун якого я боюсь; Мене батьки бють рідко; Часто бачу насилля в інтернеті та по телевізору; Старші діти знущаються над молодшими; Мого друга Сашу батьки змушують робити всю хатню роботу і постійно кричать на нього;

За відповідями учнів можна скласти наступний перелік найпоширеніших проявів насильства, якого зазнають діти: приниження; побиття; образи; використання прізвиськ; навішування ярликів; кривдження; сварки; Такий перелік може стати відправною точкою для планування роботи щодо попередження проявів насильства. Тобто попередження саме цих явищ має стати першочерговою задачею.

Діти вчаться тому, чому їх вчать Якщо діти живуть з критикою, вони вчаться осуджувати. Якщо діти живуть з критикою, вони вчаться осуджувати. Якщо діти живуть з ворожістю, вони вчаться битися. Якщо діти живуть зі страхом, вони вчаться боятися. Якщо діти живуть зі страхом, вони вчаться боятися. Якщо діти живуть у жалості, вони вчаться жаліти себе. Якщо діти живуть з насміхом, вони вчаться бути боязкими. Якщо діти живуть з насміхом, вони вчаться бути боязкими. Якщо діти живуть із заздрістю, вони вчаться зневірі. Якщо діти живуть із соромом, вони вчаться почуватися винними. Якщо діти живуть із соромом, вони вчаться почуватися винними. Якщо діти живуть із заохоченням, вони вчаться терпінню. Якщо діти живуть із похвалою, вони вчаться вдячності. Якщо діти живуть із похвалою, вони вчаться вдячності. Якщо діти живуть з визнанням, вони вчаться любити. Якщо діти живуть зі схваленням, вони вчаться любити себе. Якщо діти живуть зі схваленням, вони вчаться любити себе. Якщо діти живуть у розумінні, вони вчаться цілеспрямованості. Якщо дітей вчать ділитися, вони вчаться бути щедрими. Якщо дітей вчать ділитися, вони вчаться бути щедрими. Якщо діти живуть у чесності, вони вчаться бути правдивими. Якщо діти живуть у справедливості, вони вчаться бути справедливими. Якщо діти живуть у справедливості, вони вчаться бути справедливими. Якщо діти живуть у добрі та ввічливості, вони вчаться поважати. Якщо діти живуть у безпеці, вони вчаться вірити в себе й довіряти тим, хто поруч з ними. Якщо діти живуть у безпеці, вони вчаться вірити в себе й довіряти тим, хто поруч з ними. Якщо діти живуть у дружелюбності, вони вчаться розуміти, що світ – прекрасний.

«СОЦІАЛЬНО- ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПОРТРЕТ УЧНЯ» АНКЕТУВАННЯ УЧНІВ 7- 10КЛАСІВ

Як ти думаєш, від чого чи від кого найбільше залежить твоє життя? а) переважно від тебе самого, твоїх здібностей і зусиль; 90% б) від того, як складуться обставини; 10%

2. Тобі подобається більшість людей, з якими ти знайомий? а) так; 95% б) ні. 5% 3. Тобі здається, що ти подобаєшся людям? а) так; 24% б) ні; 4% в) не знаю.72%

4. Чи є у тебе проблеми у стосунках з людьми? а) ні, у тебе нормальні стосунки з усіма; 78% б) так: 22% з батьками; з учителями; з однокласниками; з друзями.

5. У чому полягають ці проблеми? а) над тобою знущаються; б) з тебе роблять «цапа-відбувайла»; в) ти вважаєш, що до тебе ставляться несправедливо; г) не надають тобі достатньої свободи; д) змушують багато працювати; е) тебе дратує поведінка інших людей; є) ти не любиш, коли тебе повчають; ж) тебе не розуміють; з) інше:

6. Чи багато у тебе друзів? а) так; 67% б) Ні 33% 7. Як ти вважаєш, для чого потрібні друзі? а) щоб весело проводити час; б) щоб ділитися особистими проблемами; в) щоб отримати добру пораду; г) щоб підтримати у скрутні часи; д) щоб підвищити твою популярність;

8. З ким найчастіше ти сваришся? а) з батьками; б) з учителями; в) з сусідами чи іншими сторонніми людьми; г) з однолітками; д) з друзями; е) ні з ким..

9. Як ти намагаєшся розвязувати конфлікти* а) будь-що намагаєшся уникати їх, навіть нехтуючи своїми бажаннями і потребами; б) поступаєшся, якщо предмет конфлікту для тебе не має великого значення; в) завжди намагаєшся знайти взаємовигідне рішення чи піти на взаємні поступки; г) прагнеш перемогти в будь-який спосіб (сварка, лайка, бійка тощо).

10. Ти часто вирішуєш конфлікти сварками чи кулаками? а) так; б) не часто; в) дуже рідко; г) ніколи.

12. Що є основною причиною твоїх стресів? а) трагічна подія або хвороба (твоя або членів родини); б) розрив близьких стосунків з твоєю дівчиною (хлопцем); в) розрив дружніх стосунків; г) надмірне навантаження (навчання, робота після школи, спортивні тренування); д) постійна матеріальна скрута чи раптове погіршення матеріального становища; е) часті сварки з батьками, учителями, однолітками; є) раптовий переїзд; ж) самотність; з) інше

13. Як, на твою думку, можна найкраще подолати стрес? а) поплакати; б) поділитися проблемою з близькою людиною; в) піти на дискотеку; г) послухати музику; д) зайнятися спортом; е) поспати; є) викурити сигарету; ж) випити пива, вина тощо;

14. Чи впливає на тебе реклама алкогольних і тютюнових виробів? а) дуже впливає, одразу хочеться спробувати; б) впливає деякою мірою (подобається, як хтось палить чи пє пиво); в) тобі байдуже; г) викликає негативні почуття, ти розумієш мету й хитрощі рекламодавців. 15. Чи палить (вживає спиртне) хтось у твоєму оточенні? а) ні; б) так, один з членів родини (батько, мати, брат, сестра); в) так, кілька членів родини; г) так, твої друзі або приятелі; д) так, твоя дівчина (хлопець).

16. Тобі пропонували спиртне чи сигарети? а) ні, ніколи; 57% б) так, кілька разів (знайомий, друг, родич,батько, мати); 23% в) так, часто (знайомий, друг, родич,батько, мати).20% 17. Ти палиш? а) ні; б) зрідка; в) одну-дві сигарети на день; г) більше двох сигарет на день.

18. Ти вживаєш спиртне (пиво, слабоалкогольні коктейлі, вино)? а) ні; б) зрідка; в) досить часто (один-два рази на місяць); г) часто (більше двох разів на місяць). 19. Чи є у твоєму оточенні ті, хто вживає наркотики? 20. Тобі пропонували вжити наркотик? 21. Чи вживаєш ти наркотики?

22. На вечірці (дискотеці) друзі пропонують тобі спробувати «косяк» (самокрутку з марихуаною). Ти: а) категорично відмовишся, підеш геть, повідомиш батьків і адміністрацію школи; б) категорично відмовишся, відмовлятимеш друзів, нікому не скажеш, але якщо вони не припинять цього робити, розірвеш стосунки; в) відмовишся, але нікого не вмовлятимеш, адже це особиста справа кожного; г) погодишся, якщо від цього залежатимуть твої стосунки з друзями; д) погодишся із задоволенням.

23. З якого віку краще розпочинати статеве життя: а) до 16 років; б) років; в) 18 – 20 років; г) вік не має значення; д) після одруження. 25. Чи хотів би ти мати близького друга протилежної статі? а) так; б) ні; в) вже маєш.

24. За яких обставин ти готовий розпочати статеве життя: а) тільки після одруження; б) коли зустрінеш людину, яку покохаєш; в) коли захочеш мати дитину; г) якщо партнер (партнерка) наполягатимуть; д) якщо партнер (партнерка) запропонує; е) коли трапиться нагода; є) ти про це не думаєш; ж) інше

27. Ти хотів би дізнатися більше про безпечний секс: а) з індивідуального посібника; б) від лікаря під час індивідуальної консультації; в) розповіді вчителя; г) від батьків; д) від ровесника; е) тебе це не цікавить. 28. Коли ти хочеш створити свою сімю? а) одразу, як покохаєш;. б) коли отримаєш освіту; в) коли матимеш матеріальну можливість; г) коли захочеш мати дітей; д) ти про це не думав; е) інше

29. Хто, на твою думку, ризикує інфікуватися ВІЛ? а) споживачі наркитиків; б) працівники секс-бізнесу; в) ті, хто має багато сексуальних партнерів; г) гомосексуали; д) лікарі; е) ті, хто контактує з ВІЛ-інфікованим; є) будь-хто. 32. Чи зазнавав ти коли-небудь дискримінації*: 31. Якщо зазнавав, то від кого:

32. Що тобі не подобається у твоїй зовнішності? а) високий зріст; в) низький зріст; г) надмірна вага; д) худорлявість; е) статура; є) риси обличчя; ж) стан шкіри; з) стан волосся (лупа, жирність, колір тощо); и) ти задоволений своїм тілом; і) інше:

33. Якби ти міг, чи змінив би ти себе? а) ні; б) так; в) частково. 34. Якщо так, то що саме: а) зовнішність; б) характер; в) звички; г) інше:

35. Які твої плани після закінчення школи? а) продовжити навчання; б) створити сімю; в) працювати; г) ще не думав про це; д) не знаєш. 36. Чи легко тобі висловлювати свої почуття? а) так; б) ні, ти часто стримуєш їх.

37. Як ти ставишся до невдач? а) сприймаєш по-філософськи, не надто переживаєш; б) довго страждаєш, вони «вибивають тебе з колії». 38. Як ти думаєш, чи потрібен телефон довіри і консультаційні центри для підлітків? а) так; б) ні; в) не знаю.