Голодомор р. в Яготині та Яготинському районі

Вся Україна скорботно згадує важкі, голодні роки. Місто Яготин не стало винятком. По Яготинщині також пронеслася важка, чорна хмара голоду.

Яготинщина

Лихоліття – трагедія віку, Жертв безвинних і досі без ліку. Голод нищив безжально родини, Вкарбувався у память дитини.

Яготинський район створений постановою Президії Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету від 7 березня 1923 року. 30-ті роки минулого століття були позначені чорною сторінкою в історії Яготинщини – голодомором. Насильницькими методами здійсьнювалась колективізація та під впливом розкуркулення проводилось масове знищення селянських господарств. Здійсьнювалось воно руками сільських активістів, які забирали все до останку, застосовуючи покарання до тих, хто противився віддавати нажиті тяжкою працею майно, худобу, птицю, реманент до колгоспу.

Насильницькі методи з вилучення продовольчих запасів застосовувались і проти колгоспників, прирікаючи людей на неминучу смерть від голоду. Голодні люди змушені були споживати в їжу макуху, рогозу, кропиву, спориш, лободу, кукурудзяні стебла та ін. Вимирали сімї. За пять колосків, піднятих на полі, жорстоко бли та увязнювали. В багатьох селах району зафіксовані факти людоїдства.

Архіви, повязані з голодомором, у районі відсутні. Події трагедії Голодоморуи років частково висвітлювалися на сторінках районої газети. За свідченнями очевидців вдалося встановити імена 7860 померлих від голоду. На сьогодні в Яготинському районі проживає 3138 постраждалих від голоду років. У селах району встановлено 18 памятних знаків жертвам Голодомору років.

м. Яготин

В 30-х роках ХХ ст. селяни Яготина і Лісняків обєдналися в 9 колгоспів, проте добрий урожай, вирощений в 1932 році, обернувся голодом 1933 року. Загальна кількість людей, які загинули в Яготині, точно не відома.

с. Богданівка

Село засноване у 1730 році. На початку 30-х років с. Богданівка входило до Шрамківського району Харківської області. За свідченями очевидців, загальна кількість померлих від голодомору – 194 жителі. Хоронили померлих на сільських кладовищах.

с. Воронівщина

Засноване в 1911 році. На початку 30-х років входило до складу Пирятинського району Полтавської області. Під час голодомору померлих ховали на місцевому кладовищі. Свідки трагедії пригадали прізвища 94-ох своїх односельців, замучених голодом.

с. Годунівка

Засноване 1648 року. На початку 30-х років вуходило до складу Шрамківського району Харківської області. В 1930 році в селі був створений колгосп Нова громада, який існував до розподілу в 1934 році на два колгоспи: Нова громада та Червоний заможник. 12 сімей були розкуркулені, з яких 3 сімї вивезено з села. Під час штучного голодомору, викликаного тим, що сільські активісти відібрали у односельців усі продовольчі запаси, померло 94 жителі.

с. Двірківщина

Засноване в 1911 році. На початку 30-х років входило до складу Пирятинського району Полтавської області. Встановлено 35 імен померлих від голоду односельців, які поховані на місцувому кладовищі.

с. Добраничівка

Засноване в 1859 році. На початку 30-х років входтлр до складу Шрамківського району Харківського області. На початку 30-х років входтлр до складу Шрамківського району Харківського області. Архівні дані про період колективізації і голодомору в селі відсутні. Очевидцями трагедії встановлено 144 прізвища померлих односельців, які поховані на місцевому кладовищі.

с. Жоравка

Засноване в 1714 році. На початку 30-х років входило до складу Шрамківського району Харківської області. У 1930 році було створено 3 колгоспи: ім. Шевченка, ім. Сталіна та ім. Дімітрова. Очевидцями трагедії голодомору встановлено імена 81-го загиблого від голоду односельця.

с. Засупоївка

Засноване в кінці ХVІІІ ст. На початку 30-х років входило до складу Переяславського району Харківської області. Колгосп створений 1933 році з назвою Перше Травня. Очевидцями трагедії голодомору встановлено імена близько 235-ти загиблих від голоду.

с. Капустинці

Засноване в 1723 році. На початку 30-х років входило до складу Шрамківського району Харківської області. Село дуже постраждало під час голодомору. Хоронили померлих від голоду, за спогадами очевидців, на сільських кладовищах. З різних джерел встановлено 284 імені загиблих.

с. Кулябівка

Засноване в 1759 році. На початку 30-х років входило до складу Пирятинського району Полтавської області. Під час колективізації штучного голодомору в селі померло багато людей. Імена 240 односельців вдалося встановити.

с. Лемешівка

Засноване у 1625 році. У 1923 році Лемешівка ввійшла до складу Пирятинського району Прилуцького округу Полтавської губернії. Під час колективізації 1928 році Лемешівську економію було реорганізовано в радгосп ім. Молотова. У Лемешівці під час голоду років померло 40 осіб. З них 3 сімї вимерло повністю. Всі жертви голодомору, які загинули страшною смертю, поховані на цвинтарі. На загальній могилі 1992 році було встановлено памятний хрест.

с. Лозовий Яр

Заснодване в 1723 році. На початку 30-х років входило до складу Пирятинського району Полтавської області. На початку 30-х років входило до складу Пирятинського району Полтавської області. У 1929 році було створено колгосп. Під час голодомору р. померло 475 односельців. Хоронили померлих на місцевому кладовищі.

с. Ничипорівка

Засноване 1655 році. На початку 30-х років входило до складу Пирятинського району Полтавської області. На початку 30-х років входило до складу Пирятинського району Полтавської області. У 1930 році було створено колгосп ім. Артема, до якого вступили бідняки і середняки із 50 дворів. Після страшних експерементів радянської влади і партії більшовиків над селом в Нечипорівці під час штучно організованого голоду померло в страшних муках 59 чоловік.

с. Озерне (до 1947 року називалося Нові Війтовці)

Засноване у 1922 році. На початку 30-х років входило до складу Пирятинського району Полтавської області. Під час колективізації був утворений колгосп ім. Комінтерну, розкуркулені сімї О. Рубана та Гречухи П.Д. Під час Голодомору в торьх сімях вимерли всі, а в 5-х залишилось по 1-2 чоловіки. Захоронені жертви Голодомору на цвинтарі с. Озерне. Очевидці трагедії пригадали 15 односельців, замордованих голодом.

с. Панфили

На початку 30-х років входило до складу Переяславського району Харківської області. Під час колективізації близько ста сімей було розкуркулено. До 1933 року в селі налічувалось близько 700 дворів, населення – 3500 чоловік, після голодомору залишилося 550 дворів. Від голоду, за далеко не повними архівними даними, бо не фіксувались ті, про чию смерть не повідомили сільській раді рідні та ті, хто помер у пошуках чогось їстівного в інших населених пунктах, загинули: протягом січня-грудня 1932 року – 71 житель, січня-червня 1933 року – 188 жителів і липня-грудня 1933 року – 113 жителів села. Всього 372 чоловіки. Вони були захоронені на сільському кладовищі, також були захоронення тих, що вимерли сімями, у дворах, на городах.

с. Плужники

Засноване у 1723 році. На початку 30-х років входило до складу Шрамківського району Харківської області. Загальна кількість померлих від голодної смерті, за спогадами очевидців, 92 особи, але настравді вона значно більша. Точно ж встановити її за відсутністю документів того часу і все меншим числом живих очевидців трагедії неможливо.

с. Райківщина

На початку 30-х років входило до складу Пирятинського району Полтавської області. Колгосп створений у 1928 році. У селі Райківщина голодна сметь забрала близько 200 осіб.

с. Розумівка

На початку 30-х років входило до складу Пирятинського району Полтавської області. Колгосп створений у 1929 році. За свідченнями очевидців Голодомору, в селі померло 54 особи, які захоронені на місцевому кладовищі.

с. Рокитне

На початку 30-х років входило до складу Пирятинського району Полтавської області. Колгосп створений у 1929 році. За свідченнями очевидців, у селі померло 47 осіб. Жертви Голодомору захоронені на місцевому цвинтарі.

с. Сотниківка

Засноване у 1729 році. На початку 30-х років входило до складу Пирятинського району Полтавської області. У перші роки радянської влади село одержало від міста інвентар для сільськогосподарських робіт. Проте у 30-х роках до населення почали застосовуватись репресивні заходи – відбирались продукти харчування, худоба, сільгосптехніка. Загальна кількість померлих від голоду, за свідинями очевидців, - понад 600 осіб.

с. Сулимівка

Засноване в 1714 році. На початку 30-х років входило до складу Пирятинського району Полтавської області. В селі до голодомору налічувалось 482 двори, в яких проживало 2900 чоловік. Після років населення села складало 1600 чоловік. Загальна кількість померлих від Голодомору років, зі слів очевидців тих подій, складає близько 1300 чоловік.

с. Супоївка (до Війтовці)

Засноване в 1654 році. На початку 30-х років входило до складу Пирятинського району Полтавської області. Колгосп створено в грудні 1929 року, до якого увійшло 1185 селянських родин. Голодомор рр. забрав більше 170 громадян жителів села Супоївка, вимирали сімями, були випадки людоїдства. Зі свідчень очевидців подій, повністю вимерло 16 сімей, а у 27 сімях з 5-6 членів родини залишилося по 1-2 чоловіки.

с. Фарбоване

Засноване у 1740 році. На початку 30-х років входило до складу Шрамківського району Харківської області. До 1933 року в селі нараховувалось 583 двори з кількістю населення 2486 чоловік. Після 1933 року дворів у селі залишалось 578 з кількістю населення менше ніж 2000 чоловік. Як свідчать очевидці тих страшних подій, від голоду померло приблизно 600 чоловік, траплялись випадки людоїдства. Жертви Голодомору захоронені на 3-х кладовищах. Також є захоронення (тих, що вимерли сімями) у дворах, на городах.

с. Червоне

Засноване у 1728 році. В рр. входило до складу Пирятинського району Полтавської області. В 30-х роках у селі налічувалось 267 дворів, населення складало приблизно 1200 чоловік. В звязку з тим, що достовірних даних про кількість дворів та кількість населення в сільській раді не збереглося, записи- свідчення зроблені тільки з розповідей односельців. За роки голодомору померло близько 360 чоловік. Поховання людей проводилось на двох клаловищах села, які існують по цей час.

с. Черкасівка

Засноване у другій половині XVII ст. На початку 30-х років входило до складу Пирятинського району Полтавської області. Кількість померлих під час голодомору в селі Черкасівка – майже 100 жителів. Місця захоронення – на сільському кладовищі. Памятний знак жертвам голодомору не встановлений.

с. Черняхівка

Засноване у 1725 році. На початку 30-х років входило до складу Шрамківського району Харківської області. Під час голодомору померло 293 односельці. Хоронили померлих на сільському кладовищі.

Голод рр. – одна з найтрагічніших сторінок історії України. Голод рр. – одна з найтрагічніших сторінок історії України. ШТУЧНИЙ голод поставив крапку в житті багатоьх людей, дітей та навіть немовлят. ШТУЧНИЙ голод поставив крапку в житті багатоьх людей, дітей та навіть немовлят. Ніякі пільги не надавалися ані людям похилого віку, інвалідам та навіть дітям. Ніякі пільги не надавалися ані людям похилого віку, інвалідам та навіть дітям.

Важко усвідомлювати, що не війни, не катастрофи, не природні катаклізми, а голодна мученицька смерть забрала мільйони життів. Наш обовязок – знати правду, памятати, щоб ніколи і ніде не допустити подібної трагедії. Нехай довгі списки загиблих земляків і немовито тяжкі спогади очевидців тих страшних подій стануть застереженням багатьом поколінням. Памятаймо, бо Лиш по памяті в людині Пізнає Людину світ.

Виконала учениця 9-Б класу Яготинської ЗОШ І-ІІІ ступенів 1 Дрофа Анна