Модернізація Російської імперії. Модернізація Російської імперії.

Мета : сформувати уявлення про Російську імперію в останній третині ХІХ ст.; сформувати уявлення про Російську імперію в останній третині ХІХ ст.; проаналізувати причини й наслідки реформ у Російській імперії другої половини ХІХ ст.; проаналізувати причини й наслідки реформ у Російській імперії другої половини ХІХ ст.; розвивати уміння оцінювати історичні події, висловлювати власну думку, робити висновки та узагальнення. розвивати уміння оцінювати історичні події, висловлювати власну думку, робити висновки та узагальнення.

План вивчення нового матеріалу : 1. Модернізація Російської імперії. Скасування кріпосного права. 2. Реформи Олександра ІІ та їх наслідки для імперії. 3. Росія в пореформенний період. Особливості економічного розвитку. 4. Зовнішня політика Російської імперії.

Проблемне запитання : Чи згодні ви з твердженням, що реформи рр. Чи згодні ви з твердженням, що реформи рр. ХІХ ст. в Росії мали половинчатий характер ?

Перше питання. Модернізація Російської імперії. Скасування кріпосного права.

Розповідь вчителя : У середині ХІХ ст. Російська імперія простяглася від європейських просторів до Тихого океану та Північної Америки (Аляска входила до складу імперії). Політичний устрій країни дістав назву «самодержавство», тобто абсолютна влада монарха. У Росії були відсутні будь-які паростки демократії. У середині ХІХ ст. Російська імперія простяглася від європейських просторів до Тихого океану та Північної Америки (Аляска входила до складу імперії). Політичний устрій країни дістав назву «самодержавство», тобто абсолютна влада монарха. У Росії були відсутні будь-які паростки демократії. У зовнішній політиці Росія відігравала роль «жандарма Європи», беручи активну участь у придушенні революційних проявів у Європі, намагаючись впливати на європейську політику. Проте Кримська війна, у якій Росія зазнала поразки, поставила певні перепони в подальшій активній ролі Росії в Європі. У зовнішній політиці Росія відігравала роль «жандарма Європи», беручи активну участь у придушенні революційних проявів у Європі, намагаючись впливати на європейську політику. Проте Кримська війна, у якій Росія зазнала поразки, поставила певні перепони в подальшій активній ролі Росії в Європі. Більшість населення Російської імперії становили селяни, переважна частина яких були кріпаками. Невеликий прошарок купців, торговців та вільних селян суттєво не впливав на становище в країні. Слабкий розвиток економіки, який у першу чергу позначався на діяльності промислового виробництва, не сприяв зростанню кількості робітників. Більшість населення Російської імперії становили селяни, переважна частина яких були кріпаками. Невеликий прошарок купців, торговців та вільних селян суттєво не впливав на становище в країні. Слабкий розвиток економіки, який у першу чергу позначався на діяльності промислового виробництва, не сприяв зростанню кількості робітників. Таким чином, у середині ХІХ ст. Російська імперія була як економічно, так і політично відсталою країною порівняно з країнами Європи та Сполученими Штатами Америки. Необхідності реформ потребувала сама епоха. Таким чином, у середині ХІХ ст. Російська імперія була як економічно, так і політично відсталою країною порівняно з країнами Європи та Сполученими Штатами Америки. Необхідності реформ потребувала сама епоха. Російський імператор Олександр ІІ ( ) розумів необхідність реформ для розвитку держави. Країна перебувала в складному становищі поразка в Кримській війні показала кризовий стан економіки. Російський імператор Олександр ІІ ( ) розумів необхідність реформ для розвитку держави. Країна перебувала в складному становищі поразка в Кримській війні показала кризовий стан економіки. У середині ХІХ ст. Росія була аграрною країною і більшість селян були кріпаками. Це гальмувало розвиток ринку вільної праці, а також всієї економіки. Кріпаки не були зацікавлені в результатах своєї праці на панів. Їхні жахливі умови життя спричинювали посилення селянського руху. Крім того, Росія єдина в Європі залишалася імперією, де використовували підневільну працю, що суттєво знижувало її міжнародний авторитет. У суспільстві розгоралися суперечки щодо можливого реформування та ліквідації кріпосного права. У середині ХІХ ст. Росія була аграрною країною і більшість селян були кріпаками. Це гальмувало розвиток ринку вільної праці, а також всієї економіки. Кріпаки не були зацікавлені в результатах своєї праці на панів. Їхні жахливі умови життя спричинювали посилення селянського руху. Крім того, Росія єдина в Європі залишалася імперією, де використовували підневільну працю, що суттєво знижувало її міжнародний авторитет. У суспільстві розгоралися суперечки щодо можливого реформування та ліквідації кріпосного права. 19 лютого 1861 р. були оприлюднені Маніфест про ліквідацію кріпосного права та «Положення про селян, що виходять з кріпосної залежності». Реформа поширювалася на більшу частину території Російської імперії й охоплювала близько 22 млн селян. Відповідно до цих документів кріпаки отримували особисту свободу селяни переставали бути власністю поміщиків, могли обирати місце проживання, володіти особистим майном, поступати на службу, здобувати освіту. А землю селянам не дали, її потрібно було викупити. Селяни отримували тільки садибу, а за землю, яку їм держава надавала в кредит (на 49 років у розмірі 6 % річних), вони мали сплачувати протягом десятиліть (на початок ХХ ст. селяни виплатили три вартості отриманої землі). На час виплати селяни ставали тимчасовозобовязаними, доки не укладуть угоду про викуп наділу. Для управління в селах створювалися органи селянського самоврядування громади. 19 лютого 1861 р. були оприлюднені Маніфест про ліквідацію кріпосного права та «Положення про селян, що виходять з кріпосної залежності». Реформа поширювалася на більшу частину території Російської імперії й охоплювала близько 22 млн селян. Відповідно до цих документів кріпаки отримували особисту свободу селяни переставали бути власністю поміщиків, могли обирати місце проживання, володіти особистим майном, поступати на службу, здобувати освіту. А землю селянам не дали, її потрібно було викупити. Селяни отримували тільки садибу, а за землю, яку їм держава надавала в кредит (на 49 років у розмірі 6 % річних), вони мали сплачувати протягом десятиліть (на початок ХХ ст. селяни виплатили три вартості отриманої землі). На час виплати селяни ставали тимчасовозобовязаними, доки не укладуть угоду про викуп наділу. Для управління в селах створювалися органи селянського самоврядування громади. Реформа мала половинчастий характер, імперією прокотилися селянські бунти, які були придушені. Проте скасування кріпацтва привело до розвитку внутрішнього ринку, формування ринку вільної найманої праці, стимулювання виникнення «кріпких» сільських господарств, розшарування серед селянства і переходу частини селян до міст на фабрики і заводи. Реформа мала половинчастий характер, імперією прокотилися селянські бунти, які були придушені. Проте скасування кріпацтва привело до розвитку внутрішнього ринку, формування ринку вільної найманої праці, стимулювання виникнення «кріпких» сільських господарств, розшарування серед селянства і переходу частини селян до міст на фабрики і заводи.

Олександр ІІ

Друге питання. Реформи Олександра ІІ та їх наслідки для імперії. Метод Мозковий штурм Визначте причини проведення реформ рр. XIX ст.

Зразок відповіді учнів : Криза кріпацької системи; Криза кріпацької системи; Поразка в Кримській війні; Поразка в Кримській війні; Гальмування розвитку економіки; Гальмування розвитку економіки; Відсутність ринку вільної найманої праці; Відсутність ринку вільної найманої праці; Посилення селянського руху; Посилення селянського руху; Падіння міжнародного авторитету. Падіння міжнародного авторитету.

Випереджувальне завдання. Робота в групах. Розкрити зміст реформ рр. ХІХ ст. в Російській імперії.

Третє питання. Росія в пореформений період. Особливості економічного розвитку.

Розповідь вчителя : Реформи 6070-хх рр. ХІХ ст. мали велике значення для Російської імперії вони визначили подальший шлях розвитку країни, почали формувати систему соціальних цінностей, змінили соціальні групи та їх вплив на суспільство, сприяли посиленню розвитку капіталістичних відносин та зміцненню міжнародного авторитету. Реформи 6070-хх рр. ХІХ ст. мали велике значення для Російської імперії вони визначили подальший шлях розвитку країни, почали формувати систему соціальних цінностей, змінили соціальні групи та їх вплив на суспільство, сприяли посиленню розвитку капіталістичних відносин та зміцненню міжнародного авторитету. Проте реформи мали і негативний характер. Вони були непослідовні та неповні. Царський уряд змінював хід проведення реформ, припиняючи їх або вносячи певні корективи. Реформи не змінили політичної системи держави Російська імперія залишалася абсолютною монархією. Серед чиновників поширювалися корупція та бюрократизм. Більшість населення була незадоволена наслідками проведених реформ. Проте реформи мали і негативний характер. Вони були непослідовні та неповні. Царський уряд змінював хід проведення реформ, припиняючи їх або вносячи певні корективи. Реформи не змінили політичної системи держави Російська імперія залишалася абсолютною монархією. Серед чиновників поширювалися корупція та бюрократизм. Більшість населення була незадоволена наслідками проведених реформ. Подальший хід реформ був перерваний убивством терористами царя Олександра ІІ. Із приходом до влади царя Олександра ІІІ починається період контрреформ. У країні посилюється реакція, відбуваються зміни у проведенні реформ практично під повний контроль влади потрапляють органи самоврядування, відновлюється цензура, судові органи втрачають свою незалежність, закривається доступ нижчих верств населення до освіти та інше. Проте зміни, які почалися, вже було важко припинити. Подальший хід реформ був перерваний убивством терористами царя Олександра ІІ. Із приходом до влади царя Олександра ІІІ починається період контрреформ. У країні посилюється реакція, відбуваються зміни у проведенні реформ практично під повний контроль влади потрапляють органи самоврядування, відновлюється цензура, судові органи втрачають свою незалежність, закривається доступ нижчих верств населення до освіти та інше. Проте зміни, які почалися, вже було важко припинити. Реформи 6070-х рр. ХІХ ст. відкрили шлях до змін в економіці. Починається процес індустріалізації виникають нові заводи та фабрики, держава починає активно залучати приватний капітал, у тому числі іноземний. Виникають нові галузі виробництва вугільна, нафтодобувна, хімічна та інші. Стрімко розвивається мережа залізниць, що дає ще більший поштовх для розвитку капіталістичних відносин та економічного піднесення. Подальший розвиток був обумовлений реформами С. Вітте. Розвиток промисловості сприяв виникненню нових міст (Івано-Вознесенськ, Кривий Ріг та інші). Почала виокремлюватися спеціалізація економічних районів. Підприємці отримують все більший вплив у державі, збільшується кількість робітничого класу. У Росії відбувся демографічний вибух, що ще раз підкреслює певну успішність економічних змін. Реформи 6070-х рр. ХІХ ст. відкрили шлях до змін в економіці. Починається процес індустріалізації виникають нові заводи та фабрики, держава починає активно залучати приватний капітал, у тому числі іноземний. Виникають нові галузі виробництва вугільна, нафтодобувна, хімічна та інші. Стрімко розвивається мережа залізниць, що дає ще більший поштовх для розвитку капіталістичних відносин та економічного піднесення. Подальший розвиток був обумовлений реформами С. Вітте. Розвиток промисловості сприяв виникненню нових міст (Івано-Вознесенськ, Кривий Ріг та інші). Почала виокремлюватися спеціалізація економічних районів. Підприємці отримують все більший вплив у державі, збільшується кількість робітничого класу. У Росії відбувся демографічний вибух, що ще раз підкреслює певну успішність економічних змін. Проте російська економіка мала «наздоганяючий» тип розвитку. Економічний прогрес не збігався із соціальним та політичним. Промисловий розвиток супроводжувався посиленням експлуатації пролетаріату (робітничий клас). Економіка розвивалася нерівномірно, і на неї впливали державні субсидії. Значно гальмувала розвиток економіки корупція та наявність самодержавства, яке обмежувало всіляку ініціативу. Проте російська економіка мала «наздоганяючий» тип розвитку. Економічний прогрес не збігався із соціальним та політичним. Промисловий розвиток супроводжувався посиленням експлуатації пролетаріату (робітничий клас). Економіка розвивалася нерівномірно, і на неї впливали державні субсидії. Значно гальмувала розвиток економіки корупція та наявність самодержавства, яке обмежувало всіляку ініціативу. Російська імперія залишалася аграрною державою. Під впливом реформ село значно змінилося на сільське господарство поширилися капіталістичні відносини, що привело до зменшення поміщицького землеволодіння, застосування нової техніки, утворення передових форм господарства, використання найманої праці. Проте село все ще залишалося відсталим. Селянська реформа призвела до розшарування селянства, але заможних господарств було дуже мало. Общинна система гальмувала розвиток сільського господарства, а система викупних платежів обмежувала розвиток села. Велика кількість селян залишила свої господарства та перебралася до міст. Збільшилася кількість бідняків. Рівень розвитку сільського господарства залишався низьким. Російська імперія залишалася аграрною державою. Під впливом реформ село значно змінилося на сільське господарство поширилися капіталістичні відносини, що привело до зменшення поміщицького землеволодіння, застосування нової техніки, утворення передових форм господарства, використання найманої праці. Проте село все ще залишалося відсталим. Селянська реформа призвела до розшарування селянства, але заможних господарств було дуже мало. Общинна система гальмувала розвиток сільського господарства, а система викупних платежів обмежувала розвиток села. Велика кількість селян залишила свої господарства та перебралася до міст. Збільшилася кількість бідняків. Рівень розвитку сільського господарства залишався низьким.

Метод Коло ідей Метод Коло ідей Якими були наслідки реформ рр. ХІХ ст. для Російської імперії ?

Зразок відповіді учнів: Визначили подальший хід розвитку Росії; Визначили подальший хід розвитку Росії; Зміцнення міжнародного авторитету; Зміцнення міжнародного авторитету; Незадоволення населення результатами реформ; Незадоволення населення результатами реформ; Половинчастий характер реформ; Половинчастий характер реформ; Розвиток капіталістичних відносин; Розвиток капіталістичних відносин; Формування системи соціальних цінностей. Формування системи соціальних цінностей.

Проблемне запитання : Чи згодні ви з твердженням, що реформи рр. в Росії мали половинчатий характер ? Чи згодні ви з твердженням, що реформи рр. в Росії мали половинчатий характер ?

Четверте питання. Зовнішня політика Російської імперії. Зовнішня політика Російської імперії. Завдання : складіть хронологічну таблицю колоніальних дій Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Зовнішня політика Російської імперії. Хронологічна таблиця. РокиПодії Кримська війна (проти Росії воювали Туреччина, Велика Британія, Франція). Синопська битва, Закавказзя, облога Севастополя. Паризький договір. Поразка Росії Придушення Польського повстання. 1873, 1881 Союз трьох імператорів Росії, Австро-Угорщини, Німеччини Російсько-турецька війна (Тирново, Шипка, Плевна). Сан- Стефанівський мир, Берлінський конгрес перемога Росії. 70-ті ХІХ ст. Зближення з Францією Таємна російсько-французька конвенція.

Колоніальна політика Російської імперії. Хронологічна таблиця. Зразок відповіді учнів : Кавказ Середня Азія США та Далекий Схід Кавказька війна (з 1817 р); Шаміль (розбитий у 1859 р); 1864 р – Придушення останніх осередків опору. 60-ті рр. ХІХ ст. приєднання казахських земель; 1868 р. визнання залежності від Росії Кокандським ханством і Бухарським еміратом; 1873 р. приєднання Хівинського ханства; 70-ті рр. ХІХ ст. приєднання Туркменистану р – захоплення Амурської обл. у Китаю; 1860 р – захоплення Усурійського краю у Китаю; 1867 р – продаж Аляски.

Узагальнення та систематизація знань : 1) Чому були проведені реформи рр. в Росії ? 2) Які наслідки реформ рр.? 3) Назвіть особливості економічного розвитку Росії в пореформенний період. 4) Перечисліть колоніальні загарбання Росії другої половини ХІХ ст.

Метод Знайдіть зайве Метод Знайдіть зайве Завдання : Визначте закономірність та закресліть зайве слово. 1) Військова реформа, освітня реформа, судова реформа, політична реформа. 2) Коканд, Бухара, Тува, Хіва, Туркменистан.

Основні дати : 1861 р. ХІХ ст. скасування кріпосного права ; 1861 р. ХІХ ст. скасування кріпосного права ; ті рр. ХІХ ст. проведення реформ ; ті рр. ХІХ ст. проведення реформ ; 60- ті рр. ХІХ ст. – завершення приєднання Кавказу ; 60- ті рр. ХІХ ст. – завершення приєднання Кавказу ; ті рр. ХІХ ст. приєднання земель у Середній Азії ; ті рр. ХІХ ст. приєднання земель у Середній Азії ; рр. російсько - турецька війна ; рр. російсько - турецька війна ; 1 березня 1881 р. убивство царя Олександра ІІ. 1 березня 1881 р. убивство царя Олександра ІІ.

Домашнє завдання : Вивчити § 19 ст , ; Вивчити § 19 ст , ; повторити § 18; повторити § 18; переглянути в YouTube фільм Російські царі – ОлександрІІ Миколайович. переглянути в YouTube фільм Російські царі – ОлександрІІ Миколайович.