Іван Богун походив з української шляхти. Брав участь у Азовському сидінні, зокрема керував тоді одним із козацьких загонів, який прикривав Борівський перевіз через річку Сіверський Донець. Сіверський Донець

У 1648 році у Визвольній війні Богун став одним із сподвижників гетьмана Богдана Хмельницького, і згідно «Реєстру Війська Запорізького 1649 року» він значився серед козаків Чигиринського полку.

Згодом, в 1650 році, за добрі організаторські здібності та військовий талант Богуна було призначено кальницьким полковником.

У боях під Вінницею в березні 1651 року Богун вперше найбільш масштабно проявив свої здібності воєводи, заманивши в ході бою польську кінноту на Південний Буг.Вінницею Південний Буг

Важливою сторінкою кальницького полковника стала Берестецька битва.Саме його було обрано наказним гетьманом в оточеному поляками козацькому таборі.

Військо Богуна виступило проти армії Стефана Чернецького, який, захопивши Липовець, Погребище та інші міста, рухався вглиб України.Стефана Чернецького

Стефан Чернецький

Цього ж року Богун разом із Тимошем Хмельницьким водив козацькі полки в похід на Молдавію, де було розгромлено армію Георгіци та його союзників. Там же і загинув Тиміш Хмельницький.Тиміш Хмельницький

Іван Богун був по-зрадницькому вбитий поблизу Новгорода-Сіверського 17 лютого 1664 р.

Ім'я Івана Богуна - видатного полководця та політичного діяча України середини XVII ст. навіки залишилося в пам'яті нащадків, про що свідчать численні народні перекази та думи. В одній з них говориться : «А кобзарі грали, в струни дотикали та Богдана з Богуном піснями вихваляли!»