ЛЕОНІД МОСЕНДЗ ( ) - поет, прозаїк, публіцист. Підготували: Федосєєва Ганна, Баранов Олександр

Народився 20 вересня 1897р. в м.Могилеві- Подільському у родині службовця Марка Мосендза.

У 1915 році закінчив Вінницьку вчительську семінарію.

Під час Першої світової війни перебував у царській армії, а коли лідери УНР закликали українців захищати волю Вітчизни, він перейшов до військ Петлюри

У 1922 році переїхав до Подєбрад і навчався в Українській господарській академії.

У 1945р. виїхав до Австрії, в 1946р. – до Швейцарії

Поет лікувався від сухот у санарторії, витримав декілька операцій.

Помер 13 жовтня 1948р. в Швейцарії.

Лейтмотивом поезій Мосендза – відродження України, визвольної боротьби її народу після Першої світової війни.

Одним із перших відчув космічність свого народу й нації. Це було модерне світовідчуття людини ХХ століття.

Леонід Мосендз творив наукову поезію, сміливо в її образну тканину включав філософські мотиви, поняття й лексику з точних наук, розширюючи естетичне поле лірики.

Збірка Юнацька весна Той сам закон напрямо-точних ліній обмежує обчислений кристал, і снігові зірки, й волошки сині, і мутно нашарований опал. Спіраль стихій на скрайніх межах неба, прудкий в орбітнім леті електрон... Від сяйв зеніту до глибин Ереба один у Необхідності закон. Його пізнать від альфи до омеги. Йому віддать напруженість турбот. Від точки охопити аж до Веги матерії незупинимий льот.