Кримська наступальна операція Кримська наступальна операція це велика перемога Червоної Армії. Супротивник втратив 100 тисяч солдатів і офіцерів (у тому числі більше 61 тис. чоловік полоненими). Визволивши Крим, Червона Армія повернула країні важливий економічний район, а Чорноморському флоту його головну базу. Ворог втратив найважливіші стратегічні позиції на Чорному морі. Покращилися умови для наступу Червоної Армії на Балкани і визволення народів Південно-Східної Європи.

Кримська операція 1944 року – наступальна операція радянських військ проводилася з 8 квітня по 12 травня 1944 року силами 4-го Українського фронту та Окремої Приморської армії у взаємодії з Чорноморським флотом і Азовською військовою флотилією. 8 квітня війська 4-го Українського фронту почали артилерійську та авіаційну підготовку загальною тривалістю 2,5 години. Після чого війська фронту перейшли в наступ, завдаючи головного удару силами 51-ої армії з сивашського плацдарму.

Запеклий характер боротьби за півострів призвів до величезних втрат з обох боків. За даними Генерального штабу Червоної Армії, наші втрати убитими і тими, хто пропав без вісти, склали понад 475 тис. чоловік, пораненими більше 345 тис. чоловік.

У ніч на 11 квітня одночасно з 19-м танковим корпусом у наступ перейшла Окрема Приморська армія, яка за підтримки авіації 4-ої повітряної армії і Чорноморського флоту до ранку звільнила Керч. Розвиваючи наступ, радянські війська 13-го квітня звільнили Феодосію, Сімферополь і Євпаторію, 14 квітня - Судак і Алушту, а 15 квітня вийшли до Севастополя.

Спроба узяти місто сходу потерпіла невдачу,і радянські армії почали готуватися до штурмуміста. Генеральний штурм Севастополя було призначено на 5 травня. Почавши його за планом,після чотирьох днів важких боїв 9 травня війська фронту звільнили місто.

12 травня залишки ворожих військ на мисі Херсонес склали зброю. Кримська операція завершилася повним розгромом 17-ої німецької армії. У результаті визволення Криму було відвойовано головну військово-морську базу Чорноморського флоту - Севастополь. Висновок