Адміністративне законодавство України

Адміністративне законодавство Кодекс про адміністративні правопорушення 1985 р. Основний нормативний акт у цій галузі права Визначає завдання законодавства щодо адміністративних правопорушень. В основному присвячений адмінправопорушенням і адмінвідповідальності. Дається система органів, у повноважених розглядати справи про адмінправопорушення. Правопорушення поділені за обєктом посягань, наприклад. У сфері охорони праці і здоровя, на транспорті... Регламентується порядок провадження цих справ, а також виконання адміністративних стягнень.

Адміністративне правопорушення Адміністративне правопорушення (проступок) – протиправна, провинна (зумисна чи необережна) дія чи бездіяльність, які посягають на державний і громадський порядок, державну і колективну власність, права і свободи громадян, установлений порядок управління, і за яку законодавством передбачено адміністративну відпові- дальність. Адміністративне правопорушеннчя Адміністративний проступок як вид правопорушення відрізняється від злочину за ступенем суспільної небезпеки діяння. Його слід відрізняти і від такого правопорушення, як дисциплінарний проступок, який повязаний з трудовою і службовою дисципліною робітників і службовців, за який законодавством передбачено відповідальність у дисциплінарному порядку.

Ознаки адмінпроступку проти- правність провинасуспільна шкода адмін- карність Ознаки адмінпроступку

Склад адмінпроступку Обєкт проступку – суспільні відно- сини, що охороняються адміністра- тивним правом Субєкт – особа, яка досягла до моменту здійснення проступку 16-річного віку Субєктивна сторона – вина, мета, мотиви здійснення проступку Обєктивна сторона – сукупність передбачених законом ознак, що характеризують зовнішні прояви проступку – місце, час, спосіб і обстановка, що стосується проступку, і самі дії чи бездіяльність Склад адмінпроступку

Адміністративна відповідальність Настає за адміністративне правопорушення (проступок), є одним з різновидів юридичної відповідальності і означає обовязок відповідати за свої поступки.

Види адміністративних стягнень попередження – офіційний осуд правопорушника, оформлений пись- мово або зафіксований іншим чином конфіскація, примусове, безплатне перетворення майна у власність держави (предмети контрабасди) позбавлення спеціального права, наданого цьому громадянинові (управління транспортним засобом, заняття полюванням) штраф – стягнення з порушника певної грошової суми виправні роботи строком до 2-х місяців з відбуттям їх за місцем постійної роботи правопорушника та з утриманням до 20% його заробітку у прибуток держави. Цей вид покарання застосовується лише в судовому порядку адміністративний арешт до 15 діб з використанням на фізичних роботах без оплати. Призначається лише у судовому порядку оплатне вилучення пред-мета, який після примусового вилучення реалізується за рахунок порушника, а йому передається певна виручена сума. Таким предметом може бути незареєстрована мисливська рушниця До іноземців та осіб без громадянства за санкцією прокурора можливе адміністративне затримання і видворення за межі України Не застосовується цей вид покарання до вагітних, жінок, які мають дітей віком до 12 років, до неповнолітніх, інвалідів І та ІІ груп

Порядок притягнення до адмінвідповідальності Заснований на таких принципах -своєчасне, всебічне, повне й обєктивне зясування обставин справи; - доказ проступку і вини; - законність; - рівність громадян; - відкритий розгляд справи; - забезпечення права на захист та ін. Провадження за справою про адміністративне правопорушення починається, як правило, із складання відповідного протоколу уповноваженою на це посадовою особою. Протокол не складається, коли, наприклад, стягується штраф на місці і правопорушник цьому не перечить (за безбілетний проїзд, порушення правил вуличного руху та ін.) У протоколі зазначаються всі суттєві обставини правопорушення, особливо звертається увага на доказовий аспект, перевірку пояснень правопорушника, на забезпечення його прав. З метою складання протоколу і для засвідчення особи правопорушника може бути доставлено до відділення міліції на строк не більше 3-х годин. При цьому допускається проведення особистого обшуку і огляду речей. За загальним правилом адмінстягнення може бути накладено не пізніше 2-х місяців від дня скоєння правопорушення.

Особи, які мають право розглядати справи про адмінправопорушення суддя начальник чи заступник начальника ВВС ревізори потягів державтоінспектор начальники митниць райвійськкоми правові інспектори праці головсанлікарі Особи, які мають право розглядати справи про адмінправопорушення

Колегіальні органи Адміністративна комісія виконкоми селищних та сільських Рад та ін. служба у справах неповнолітніх Колегіальні органи

Розгляд справ Справи, як правило, розглядаються компетентними органами та особами за місцем скоєння правопорушення з участю порушника Можуть бути викликані й свідки, потерпілі, експерти, перекладачі. Інтереси притягненого до відповідальності може захищати адвокат. У розгляді справи може брати участь і прокурор. Зясовуються всі обставини справи, розмір збитку, наявність у адмінпроступку складу злочину. Про прийняття рішення складається мотивована постанова про накладення адмінпокарання або припиненні справи За результатами розгляду матеріали можуть бути передані до товариського суду, прокуророві чи органам попереднього розслідування. Постанова може бути оскаржена у 10-денний строк від дня винесення або опротестування прокурором.

Співвідношення переконання і примусу Державні органи управління у своїй діяльності застосовують не лише засоби примусу, вони зобовязані керуватися принципом переконання. При цьому переконання повинно бути головним методом реалізації функцій і завдань виконавчо-розпорядницької діяльності Необхідно орієнтуватися на добровільне виконання вимог закону громадянами і посадовими особами Переконання – це система заходів виховного, розяснювального і заохочувального характеру для позитивного впливу на свідомість і поведінку особи.

Засоби переконання виховання розяснення агітація показ кращих прикладів заохочення критика та ін. Засоби переконання Метод переконання сприяє попередженню правопорушень. При необхідності він доповнюється і методом примусу

Адміністративний примус Види примусу Адміністративний примус Це застосування компетентними органами передбачених законом засобів впливу, з метою забезпечення встановленого порядку управління, громадської безпеки, боротьби з правопорушеннями, притягнення порушників до відповідальності. примусове лікування попереджувальні (перевірка документів, заборона виходу на лінію несправного транспорту та ін.) безпосередній фізичний вплив (застосування спеці- альних засобів, зброї) заходи адміністратив- ного припинення (вимога працівника міліції припи- нити протиправну пове- дінку, затримання, огляд) заходи адміністративного стягнення (штраф, конфіс- кація, арешт) Види примусу