Міжособистісні взаємини дітей як чинник розвитку особистості Основні напрямки формування та розвитку ділових відносин дітей Підготувала В.І.Лата, директор.

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
Загальні методи виховання. Виховання як цілеспрямований процес формування особистості здійснюється за допомогою методів виховання.
Advertisements

Характеристика виховного процесу. Процес виховання – система виховних заходів, спрямованих на формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості.
© FokinaLidia Спільний проект колективу. © FokinaLidia Сім'я – перша школа людських взаємин, де діти з ранніх років засвоюють систему моральних цінностей,
ПЕДАГОГІКА Професійна діяльність і особистість педагога.
Допрофільна та профільна підготовка учнів. Профільне навчання - вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів та.
Виконала: студентка групи 5-Б факультету спеціаьної освіти Коваленко Т.М.
Проблемне питання школи з виховної роботи: Формування успішної особистості школяра, створення умов для самореалізації учнів у різних видах творчої діяльності.
Сутність процесу виховання Викладач: Катинська Л.Л.
МЕТОДИЧНА РОБОТА В ШКОЛІ Якимівська ЗОШ 1. МЕТОДИЧНА РОБОТА В ШКОЛІ це цілісна, заснована на досягненнях науки та пере- дового педагогічного досвіду і.
Стратегія розвитку навчального закладу – один з пріоритетних напрямків педагогічного менеджменту Продовження ознайомлення керівників ЗНЗ району з перспективним.
... Хто зазнав насолоду творчості, для того всі інші насолоди вже не існують. Чехов Антон.
Класний керівник 6-А класу Білінська Галина Василівна Міжособистісні стосунки між учасниками навчально- виховного процесу.
Виховання свідомої дисципліни. Основи правового виховання.
Форми правового виховання. Правове виховання - це цілеспрямована діяльність державних органів і громадськості по формуванню правосвідомості та правової.
МЕТОДИ, ПРИЙОМИ ТА ЗАСОБИ ВИХОВАННЯ. ПЛАН 1. Поняття про методи, прийоми та засоби виховання. 2. Різні підходи до класифікації методів 3. Класифікація.
Нетрадиційні методи партнерського спілкування це сукупність психотерапевтичних, психокорекційних та навчальних методів, спрямованих на розвиток навичок.
План 1.Мовлення і комутативна поведінка вчителя 2.Функції мовлення вчителя у взаємодії з учнями 3.Умови ефективності професійного.
Формування здоровязбережувальної компетентності молодшого школяра у процесі вивчення предмету «Основи здоровя»
Ліперт Алла Сергіївна Педагог-організатор Костянтинівської ЗШ І-ІІІ ступенів 4.
Транксрипт:

Міжособистісні взаємини дітей як чинник розвитку особистості Основні напрямки формування та розвитку ділових відносин дітей Підготувала В.І.Лата, директор дитячого будинку

Зміст 1.Колектив як основа соціальної адаптації 2.Функції колективу 3.Види колективу 4.Функції виховного колективу 5.Самовиховання як вищий тип виховання в колективі 6.Висновки 7.Література

Колектив соціально значима група людей, які об'єднані спільною метою, узгоджено діють для досягнення мети і мають органи самоврядування. Його характеризують єдність цілей, високий рівень міжособистісного спілкування, згуртованість, внутрішня дисципліна, специфічні норми співжиття. Він є ланкою, що з'єднує особистість із суспільством.

Функції колективу Колектив є соціальною системою, яка виконує такі функції: організаторську (полягає в об'єднанні особистостей для виконання певних завдань); виховну (спрямована на створення оптимальних умов для всебічного виховання, психічного й соціального розвитку особистості); стимулюючу (сприяє формуванню морально-ціннісних стимулів діяльності особистості, регулює поведінку членів колективу, впливає на формування в особистості цілеспрямованості, волі, гуманності, працьовитості, совісності, чесності, гідності тощо).

Види колективу Первинний колектив. Об'єднує людей (школярів), згуртованих у порівняно невелику соціальну групу, учасники якої перебувають у постійних ділових, товариських, побутових стосунках. Загальношкільний колектив. Об'єднує усіх учнів і педагогічних працівників загальноосвітнього навчально-виховного закладу Тимчасовий колектив. Складається з осіб, які належать до постійних колективів для виконання тимчасових завдань, задоволення своїх пізнавальних і соціальних інтересів (танцювальний колектив, хор, туристська група та ін.) Сімейний колектив. Його складають члени однієї родини. Склався історично як важливе соціальне утворення суспільства.

Реалізація сутності виховного колективу Виховний колектив відзначається розмаїттям видів, форм суспільно корисної праці та спілкування. Його сутність реалізується в різних аспектах: -е-економічному аспекті; -п-політичному аспекті; -с-соціальному аспекті ; -м-моральному аспекті ; -г-громадсько-ціннісному аспекті; -к-культурно-естетичному аспекті; -ю-юридичному аспекті ; -п-психологічному аспекті; -о-організаційному аспекті; -і-індивідуально-особистісному аспекті; -п-педагогічному аспекті.

Роль виховного колективу Виховний колектив педагогічно організована система відносин. Він має органи самоврядування й координації, що уповноважені представляти інтереси дітей і суспільства, традиції, громадську думку, об'єднує дітей спільною метою та організацією праці. Він необхідний як середовище взаємодії й ефективного впливу на дітей, формування колективістських якостей, як форма організації життя, що виховуюче впливає на всіх членів колективу й кожного зокрема. Тому організація виховного колективу в школі, класах, позашкіллі першочергове завдання вихователів.

Функції виховного колективу Виховний колектив виконує такі функції: залучення дітей до системи суспільних відносин, набуття ними досвіду таких відносин. Колектив акумулює основні риси й вимоги суспільства, передає практичний досвід використання існуючих суспільних відносин; організація самостійної діяльності дітей: навчальної, трудової, громадської, ігрової. Колективна діяльність сприяє формуванню ділових стосунків (взаємозалежності, відповідальності, контролю, взаємодопомоги, керівництва, підлеглості, вимогливості, дружби, товариськості, симпатії). Чим міцніша організаційно-ділова структура колективу, тим кращі умови для створення у ньому високоморальної атмосфери, ділових стосунків; формування моральної сутності особистості, її морально-естетичного ставлення до світу й самої себе. Колективістські стосунки сприяють формуванню гуманістичних якостей особистості, колективістської свідомості; ефективного педагогічного засобу впливу на особистість, групу дітей. Завдяки цьому відбувається коригування й регулювання їх поведінки та діяльності. Сформована в колективі громадська думка є дієвим інструментом педагогічного впливу, сила якого залежить від рівня розвитку колективу.

Самовиховання як вищий тип виховання в колективі Кожен вихованець сприймає колективні, загальноприйняті вимоги як вимоги до себе. У дітей розвивається інтерес до самовиховання, що переходить у внутрішнє прагнення до вдосконалення особистих якостей, рис характеру. Педагог інструктує, консультує, надає методичну допомогу щодо прийомів самовиховання (самоаналізу, самонавіювання, самонаказу, самовідмови від негативного), поступово привчаючи до цього весь колектив. Допомагає дітям визначити потрібні для самовдосконалення якості, скласти індивідуальні плани самопізнання, саморозвитку

Висновки Створення та розвиток ділових стосунків між дітьми у колективі можливі лише за таких умов: - глибоке знання вихователями наукових психолого- педагогічних основ теорії та практики формування і розвитку колективу; - забезпечення наступності та єдності у роботі педагогів з колективом; - володіння технікою формування перспективних напрямів; - забезпечення педагогічно доцільної роботи з активом та органами самоврядування.

А.С. Макаренко наголошував: «Колектив - це соціальний живий організм, який через те і організм, що він має органи, що там є повноваження, відповідальність, співвідношення частин, взаємозалежність, а якщо нічого цього немає, то немає і колективу, а є просто юрба або зборище. Лише в колективних взаєминах створюються умови для соціально-психічного розвитку особистості. Відокремлення людини від інших людей, від соціального середовища - це соціально-психічний вакуум, який стоїть на заваді розвитку окремої людини і певної спільноти взагалі».

Література 1.Волкова, Н.П. Педагогіка [ Текст] :Н.П.Волкова- К.: Академія, Гончаренко, С. Український педагогічний словник [ Текст]: С.Гончаренко - К.: Либідь, Кузьмінський, А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка [ Текст]: підручник /А.І.Кузьмінський, В.Л.Омеляненко - К.: Знання - Прес, Макаренко, А.С. Методика організації виховного процесу [ Текст] :А.С.Макаренко.- Вибрані твори: В 7 т. - Т К.: Рад. шк., Ягупов, В.В. Педагогіка [ Текст]:підручник/ В.В.Ягупов. - К.: Либідь,