ОДІССЕЙ (гр. Odysseus) герой давньогрецького епосу, міфічний владар острова Ітака, син Лаерта й Антіклеї, один з головних героїв Троянської війни, оспіваний в «Іліаді» й «Одіссеї». Славився розумом, розсудливістю, хитрістю і красномовством, тому брав участь у численних посольствах. Дружиною Одіссея була Пенелопа, котру він одержав від Тіндарея як нагороду за мудру пораду (варіант: за перемогу в змаганнях із бігу). У Мессені герой зустрівся з Іфітом, що подарував йому лук Евріта. У майбутньому під час відсутності Одіссея ніхто з наречених Пенелопи не міг натягнути тятиви цього лука. Агамемнон ледве вмовив героя приєднатися до ахейських вождів у поході проти Трої. Одіссей намагався повернути Єлену мирним шляхом. Одіссей. Давньогрецький розпис. IV ст. до н.е.

На десятому році війни Одіссей переконав ахейців продовжувати облогу Трої, був одним із послів до Ахіллеса, коли той посварився з Агамемноном. Після смерті Ахіллеса ахейці присудили Одіссею Ахіллесів обладунок, що прогнівило Аякса Теламоніда. Кілька разів він ходив під Трою як вивідач; йому пощастило зловити троянського розвідника Долана і (за пізнішими переказами) викрасти священну статую покровительки Трої Паллади (палладій). Одіссей був серед тих, що сховалися в Троянському коні, перший побіг разом з Менелаєм до будинку Деїфоба, якого переміг у запеклому двобої. Ще більше прославили героя численні пригоди, коли він, повертаючись додому, десять років блукав світом. Одіссей. Скульптура

Тема поеми Зачин Музо, noвідай мені про бувалого мужа,що довго Світом блукав, священну столицю троян зруйнувавши, Всяких людей надивився, міста їх і звичаї бачив, В морі багато ж бiдu i тілом шукав i душею. Ще Арістотель у своїй «Поетиці» відмітив, що Гомер, завдяки природньому таланту чи вмінню, побудував свої поеми навколо однієї дії. Такою дією в «Oдicceї» є мандрівка головного героя i його повернення на батьківщину. Цим визначається i тема поеми, яка викладається, як i в «Іліаді», уже в перших рядках твору.

Мандрівка Одіссея

Троя на землі кіконів на землі лотофагів у країні кіклопів на острові Еолаострові Еола Ламове місто Телепііл напад о. Еея лестригонів- людожерів у чарівниці Кіркеїчарівниці Кіркеї (1 рік) Харібда мимо Скілла о. СиренСкіллаСирен о. Трінакія о. Огігія о. Схерія о. Ітака о. Ітака у німфи Каліпсо у царя Алкіноя Каліпсоцаря Алкіноя (7 років ) до царства Аїда Одіссей і сирени. Д. У. Уотерхаус

Загальна характеристика сюжету - Рада богів, на якій вирішується доля Одіссея; Розповідь про події, які відбуваються на Ітаці за час відсутності Одіссея; прагнення Телемаха дізнатися про долю батька (1-4 пісня); -Німфа Каліпсо, виконуючи волю богів, допомагає Одіссею відплисти на батькіщину; гнів Посейдона, який здіймає бурю на морі; Одіссей попадає на о.Схерія (5 пісня); -На о.Схерія у царя Алкіноя; зустріч із співцем Демодоком (7-8 пісня); - Розповідь Одіссея про свої мандри (9-12 пісня); - Прибуття Одіссея на Ітаку; попередження про небезпеку Афіною Палладою (13 пісня); - Повернення до рідної домівки у вигляді жебрака. Розправа з нареченими. Сутичка з родичами наречених, втручання Афіни Паллади, припинення міжусобиці (14-24 пісні). Одіссей і Навсікая. В.Сєров I ч. II ч.

Сюжетно-композиційні особливості Організація сюжету в «Одіссеї» значно складніша, ніж в «Іліаді». В поемі чітко вирізняються дві сюжетні лінії: одна пов'язана з Телемахом (I IV пісня, "Телемахія"), інша - з Одіссеєм (V - XXIV пісня, "Одіссея"). В XV пісні ці лінії поєднуються в одну: обидва гepoї прибувають додому i діють спільно. Події, описані в «Одіссеї», тривають приблизно 40 днів. Автор одночасно розповідає про те, що відбуваються в домі Одіссея за час його відсутності, про пошуки батька Телемахом, про долю головного героя, i за допомогою ретроспективного зображення, перервавши хронологічну послідовність подій, про подорож i пригоди Одіссея після його відплиття від Tpoї протягом 10 років.

Елементи поеми пригодницький побутовийказковий

Біографія Одіссея спочатку не була пов'язана з подіями Троянської війни і належала до авантюрно-казкових сюжетів з розповсюдженими фольклорними мотивами: далека морська мандрівка, перебування героя в "потойбічному світі", повернення чоловіка, коли дружині загрожує укладання нового шлюбу. У гомеровому eпoci ці мотиви набувають певної трансформації i доповнюються новими ідеями: повернення на батьківщину, любов до родинного вогнища, страждання героя, який зазнав гніву богів: звідси ім'я Одіссей (грец.Odyssomai - "гніваюсь", "зазнаю гніву") – людина "божеського" гніву ("ненависний " богам).

Одіссей – багатостраждальний" і хитромудрий герой. У першій частині поеми на долю Одіссея випадають численні випробування. Герою вдається врятуватись тільки завдяки своїй хитрості i кмітливості. Хитрість, яка поєднується із життєвою мудрістю, - одна із визначних його якостей. Сама Афіна Паллада заявляє: Хитрому ж треба й лукавому бути, щоб в пiдcтyпax різних все ж подолати тебе, хоч би й бог iз тобою змагався! Одіссей у печері Поліфема. Йорданс Якоб, 17ст.

Образ Одіссея Одіссей ватажокмудрий цар справжній патріот вірний товариш люблячий батько і син мандрівник доблесний воїн

Образ Пенелопи Зразком сімейної доброчесності i вірності змальована в "Oдicceї" Пенелопа. Образ Пенелопи є одним із перших образів жінки у світовій літературі. За міфологічними джерелами вона дочка спартанця Ікарія i німфи Піребої. Двадцядть довгих років чекає Пенелопа на повернення чоловіка. У поемі вона змальована як дбайлива господиня i турботлива мати. На долю Пенелопи випадають тяжкі страждання і численні випробування, які вона з честю і гідністю долає. В образі Пенелопи знайшов втілення вищий ідеал жіночого благородства i вірності. Пенелопа. Статуя. Рим.

Пафос поеми Провідним пафосом поеми Одіссея є звеличення людського розуму, винахідливості та допитливості.

Міфологічний довідник Oдіссей - володар о. Ітаки, син Лаерта і Aнтіклеї, один iз учасниюв Троянської війни. Образ Одіссея відбито також у трагедіях Софокла "Філоктет", "Еант", Евріпіда - "Іфігенія в Тавриді" та інш. Пенелопа - дочка Ікарія i німфи Піребої, Одіссеєва дружина. Телемах - син Одіссея i Пенелопи, вихований Ментором, в образі якого Афіна допомагала Телемахові під час шукань батька. Ітака - вітчизна Одіссея, за Гомером крайній західний з грецьких островів; можливо - це сучасна Кефалленія або якийсь інший острів в Іонійському морі. АЇД, Аїдоней, Гадес - 1) бог підземного світу, володар «царства тіней» померлих, син Кроноса й Реї, брат Зевса, Посейдона й Деметри. При поділі світу між братами після перемоги богів над титанами А. дістав підземне царство й владу над тінями померлих. Дружиною Аїда була Персефона, дочка богині родючості Деметри. У грецькій релігії Аїд як бог смерті вважався страшним богом. Навіть імя його боялися вимовляти. Афіна Паллада - Зевесова донька, богиня наук, мистецтва i ремесла, переможної війни i мирного процвітання, покровителька Аттики i Афін. Посейдон - син Кроноса i Peї, брат Зевса, бог землі і земної родючості, земледержець, пізніше - бог морів, землі потрясатель, якого уявляли у вигляді озброєного тризубцем могутнього старця. Кікони - фракійські союзники троян. Кіклоп и (Циклопи) - міфічні одноокі велети, що жили, як вважали античні коментатори Гомера, на острові Сицілії. Поліфем - син Посейдона i німфи Фооси, одноокий кіклоп, осліплений Одіссеєм.

Кіркея(Цірцея) - дочка Геліоса и Океанової дочки Перси, сестри колхідського володаря Еета; лиха чарівниця, що жила на острові Eeї. Еол - бог вітрів. Лотофаги - казкове плем'я, що нібито жило в Лівії й живилося лотосом. Люди, які покуштують лотоса, забувають минуле; звідси країна лотоса або земля лотофагів - край, де забуваються печалі. Каліпсо - німфа острова Oгiгiї, дочка Атланта, що сім років затримувала в себе Одіссея. Трінакія - міфічний острів, на якому паслися корови Геліоса. Геліос - бог сонця, син титана Гіперіона. Лестригони міфічне плем'я велетів-людоїдів. Скілла - дочка Форкія і Гекати, красуня, в яку закохався морський бог Главк. Небайдужа до Главка чарівниця Кірка обернула її на морську потвору з шістьма парами ніг та шістьма головами; жила навпроти Харібди в печері біля морської протоки між Італією та Сицілією. Харібда - міфічне морське страховисько, яке то поглинало хвилі разом з кораблями, то викидало їx, – втілення морського водовороту. Алкіной - онук бога морів Посейдона, мудрий володар феаків-міфічного народу моряків, що жили на острові Cxepii. Він прийняв Одіссея, викинутого на берег бурею, i допоміг повернутися додому. Сирени - морські істоти, що уособлювали чарівну, але оманливу морську гладінь, під якою криються гострі скелі й мілини. Зображувались у вигляді напівжінок, напівптахів, жили на казкових островах. Перші згадки про сирен знаходимо в «Одіссеї», де розповідається, ніби вони живуть на острові між землею Кірки та Скіллою і зваблюють усіх мореплавців. Подорожні, почувши спів сирен, забували про все на світі, не могли вже керувати кораблем, підпливали до чарівного острова й гинули.