ТУРИСТИЧНЕ РАЙОНУВАННЯ УКРАЇНИ 1. Сутність районування 2. Історико-етнографічне районування України 3. Рекреаційне районування території

Докази туристичної сфери у контексті районування України, що виявляється у таких аспектах: розміщення цікавих у туристичному відношенні ресурсів і туристичних об'єктів у найрізноманітніших точках геопростору в межах тих чи інших регіонів конкретної країни, різних державах і на різних континентах ; наявність геопросторових "фокусів" ("ядер") туристичного життя та діяльності, які стягують до себе міграційні потоки рекреантів а) пам'ятки природи, історичні пам'ятники, унікальні архітектурні споруди; б) місця, що викликають сентиментальні почуття; так звані святі місця; апостольські столиці;

розвиток територіальної туристичної інфраструктури, що забезпечує сферу туризму послугами: а) виробництво сувенірів, видання туристичної літератури, туристичних карт, буклетів та ін.; б) підготовка працівників сфери туризму менеджерів готельного бізнесу, гідів, екскурсоводів; в) створення, розвиток і впровадження спеціальних засобів масової інформації, у тому числі в міжнародній інформаційній системі Internet; залежність територіальної диференціації туристичної життєдіяльності від геопросторових відмінностей у способі та якості життя, становищі населення, тенденцій у демографічному та природно-географічному середовищі.

Нормативний принцип районування полягає у досягненні мети максимального задоволення рекреаційних потреб суспільства при раціональному використанні рекреаційних ресурсів, підвищенні ефективності територіального поділу праці й інтеграції рекреаційних функцій. При цьому при виділенні рекреаційних районів беруть до уваги існуючий адміністративно-територіальний устрій.

Туристичну зону розуміють як: 1) частину національної території, на якій є два або більше центрів з прийому туристів не менше ніж на 5000 місць проживання; 2) територію з пріоритетним розвитком туристичної інфраструктури; 3) територію, на якій зосереджено об'єкти показу, що приваблюють туристів, а також інші туристичні об'єкти (готелі, санаторії, пансіонати тощо).

За сучасних умов при туристичному районуванні й оцінці рівня освоєності туристичних територій доцільно виокремлювати туристичні території трьох типів: 1) території з найбільш цінними і різноманітними туристичними ресурсами, які широко використовуються для організації відпочинку в період масових відпусток; 2) території з різноманітними ресурсами для канікулярно-відпускного і святкового відпочинку; 3) території з обмеженими ресурсами, на основі яких рекреація і туризм можуть розвиватися залежно від наявних потреб в організації місць відпочинку, в т. ч. за ініціативою місцевої влади з метою прискорення соціально-економічного розвитку регіонів.

Туристичне освоєння нових регіонів має формуватися на дотриманні таких принципів: раціональне використання природних цінностей і ресурсів; обов'язкове врахування думок і традицій місцевих спільнот; науковий підхід до освоєння нових туристичних територій; надання гарантій безпеки туристам; оптимальне поєднання ціни та якості на туристичні продукти і послуги; гнучка програма туристичного освоєння територій, яка гарантує охорону туристичних ресурсів; планомірний і збалансований розвиток туристичних дестинацій.

2. ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ УКРАЇНИ Етнографічна група - складову частину народу, що проживає на своїй території і визначаються здебільшого шляхом етнографічних досліджень на основі регіональних особливостей традиційно- побутової культури. Етнічна група - національна меншина, що проживає не на своїй території, себто національна меншина Так, в Україні етнічними групами є росіяни, євреї, поляки, чехи, угорці та ін., а етнографічними гуцули, бойки, лемки, поліщуки тощо.

Історико-етнографічні регіони України : 1. Центрально-Східний (Південно-Східний) У його складі вирізняються три райони: Середнє Подніпров'я, Слобідська Україна, або Слобожанщина, і Південна степова Україна. 2. Північний (Поліський) Займає північні райони Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської та Сумської областей. 3. Західний (Південно-Західний) Включає декілька природно-географічних зон: Волинсько-Подільську, Прикарпатську, Карпатсько-Гірську і Закарпатську.

3. Рекреаційне районування території: Рекреаційний регіон територіальна система, що об'єднує підсистеми тривалого і короткочасного відпочинку, санаторно-курортного лікування і туризму, а також інфраструктурні рекреаційні системи, транспортне обслуговування, інженерне забезпечення. Рекреаційний район частина рекреаційного регіону, що охоплює курорти однакового профілю, зони відпочинку, центри туризму. Рекреаційний підрайон це частина рекреаційного району, яка об'єднує один або кілька курортів однакового профілю із зонами відпочинку і центрами туризму (В. Преображенський, Б. Лиханов, Ю. Веденій).

Рекреаційне районування охоплює чотири рекреаційні регіони : Карпатський, Кримський, Дніпровсько-дністровський, Азово-Чорноморський вісім рекреаційних районів Одеський, Приазовський, Феодосійський, Ялтинський, Євпаторійський, Придніпровський, Донецький, Придніпровський

ЗАДАЧІ РЕКРЕАЦІЙНОГО РАЙОНУВАННЯ: 1) пошук оптимальних показників сучасного і можливого у перспективі функціонального використання рекреаційних територій; 2) збагачення методу комплексної оцінки рекреаційних ресурсів та інженерно-будівельних умов району, в яких вони розташовані; 3) розроблення нових методів (за умов переходу до ринкових відносин) визначення перспектив розвитку мережі установ лікування, відпочинку, туризму; 4) прогнозування рекреаційних потоків і напрямів розвитку рекреаційних зон; 5) встановлення оптимальних параметрів елементів територіальних систем; 6) вивчення рекреаційної потреби і рекреаційного попиту населення та факторів, які впливають на їх динаміку; 7) розроблення заходів, спрямованих на збільшення потенціалу рекреаційних ресурсів зокрема; особливу увагу слід приділити визначенню оптимального показника рекреаційного навантаження у різних територіальних системах.

Рекреаційне навантаження це показник, який визначається кількістю рекреантів на одиницю площі за певний проміжок часу: критичне рекреаційне навантаження таке навантаження, коли відбуваються деструктивні зміни природного середовища нормативне рекреаційне навантаження це допустиме навантаження, яке не приводить до порушення стійкості природно-територіальних комплексів. За показником рекреаційного навантаження слід особливо стежити на територіях, що охороняються.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!