Модерністські і неоавангардистські тенденції в літературі другої половини ХХ століття

Найвизначніші події космос Екологічна криза Ядерні катастрофи Пошук нових засад співіснування Зміна кордонів Крах соціалістичної системи

Головні питання перед людством Що буде з людиною? Як відновити моральні цінності?

Головні тривоги Цивілізація поглинає особисті інтереси Загальна відчуженість Знеосіблення людини в умовах урбанізації Негативний моральний стан людини

Центральне явище у літературному процесі Перехід від модернізму до постмодернізму Пост (після) модернізм (новий) ГОЛОВНІ РИСИ Показ зруйнованої свідомості, деформованої дійсності, задушливої атмосфери епохи

ПОСТМОДЕРНІЗМ – це відображення абсурду життя, розрив соціальних і духовних звязків у світі падіння людства у безодню, де немає шансів на спасіння

Термін появився в 1917 році, поширився наприкінці 60-их рр спочатку в архітектурі, як спрямування проти стандартизації та техніцизму, потім в літературі і живописі Думка філософа Бодрійяра про те, що реальність агонізує стала крилатою серед постмодерністів

Герой літератури постмодернізму Людина, що загубилася у повсякденні, втратила звязок з всесвітом, гостро переживає власну відчуженість і втрату духовних орієнтирів Вона не знає, куди йти, в що вірити, про що думати, що відчувати

Сюжет постмодерністських творів Як правило, розпадається на велику кількість мікросюжетів, відступів. коментарів Текст є колажем думок, почуттів, ситуацій Мета Показати роздрібненість дійсності і висловити надію, що людина зможе її подолати і стати обєднуючою силою

Характерна ознака Поєднання комічного і фантастичного Подія, гротеск, художнє передбачення ЖАНРИ фантастична притча роман-сповідь антиутопія оповідання міфологічна повість соціально-філософський і соціально-психологічний роман

У другій половині ХХ ст активізується жанр НАУКОВОЇ ФАНТАСТИКИ, який поєднується з прогностикою та антиутопією МЕТА Усвідомити загальні тенденції розвитку цивілізації, показати вплив науки на життя людини, попередити про небезпечність перетворень особистості на гвинтик державної машини, про відповідальність людства за долю Всесвіту ПРЕДСТАВНИКИ Апдайк Портер Толкєн Шеклі Бредбері Лем Стругацькі

ІНТЕЛЕКТУАЛІЗМ Умовна назва течії, роду, жанру, повязаної з перевагою інтелектуально-розумових елементів над емоційними Проявляється в посиленні уваги до філософських проблем (людина і світ, природа і цивілізація, техніка і культура, прогрес і мораль), здатності героїв до самоаналізу, процесу мислення, тяжіння до розумових абстракцій ЖАНРИ притча, філософський роман, драма ідей, філософська лірика

ЕКЗИСТЕНЦІОНАЛІЗМ Напрям у філософії і течія модернізму В центрі твору митець зі своїми поглядами, світосприйняттям Зображення настроїв інтелігенції, розчарованої соціальними, етичними теоріями Єдине, чим володіє людина – внутрішній світ ПРИНЦИП Мистецтво не можна аналізувати, пояснювати, можна переживати Правда твору завжди індивідуальна ДЖЕРЕЛО Філософія Кєркегора (німецький філософ ХІХ ст) ПРЕДСТАВНИКИ Камю, Сартр (фр.) Носсак. Деблін (нім) Мердок, Голдінг (англ) Унамуну (ісп.) Мейлер, Болдуїн (амер.) КобоАбе (япон.) Підмогильний (у 20-і рр) Багряний, Осьмачка, Барка (укр.)

АНТИРОМАН Жанровий різновид французького модерного роману х рр Немає відображення дійсності конфлікту сюжетних колізій, завязки, розвязки, Героя, вчинків ЗАСОБИ Розірвана свідомість особи Стан її почуттів Зображення влади речей над людьми Напіврозмова Потік свідомості Внутрішній діалог підсвідомості Мозаїка сприймань роздумів ПРЕДСТАВНИКИ Саррот, Роб-Грійє Бютор Симон Рікардо

ТЕАТР АБСУРДУ Явище театрального авангарду Абсурд не в значенні безглуздя, нісенітниця, а в морально-філософському сенсі: відображення духовних тенденцій часу людина в розладі зі світом, природою, іншими людьми, самим собою ТИПОВІ ОЗНАКИ Відсутність місця і часу дії Руйнування сюжету і композиції Парадокси Поєднання комічного і трагічного ПРЕДСТАВНИКИ Беккет, Іонеску, Олбі, Фріш, Мрожек, Грасс,Релбер,Копіт

МАГІЧНИЙ РЕАЛІЗМ Напрям, у якому поєднуються елементи дійсного і уявного, реального і фантастичного, побутового і міфологічного, ймовірного і таємничого, повсякденного буття і вічності Основою твору виступає міф Митець прагне до універсальності своїх образів, створення яскравого світу, де поєднуються всі раси і культури, і зустрічаються всі Найбільше розвинувся у латиноамериканській літературі ПРЕДСТАВНИКИ Карпентєр,Амаду, Гарсіа Маркес, Варгас Льоса, Астуріас

ТРАДИЦІЙНИЙ РЕАЛІЗМ Набуває нових ознак. Поєднання індивідуальних ознак з історичним аналізом, прагнення усвідомити логіку соціальних законів Ускладнюються засоби побудови твору: різні часові і просторові плани переплітаються, події розгортаються в різних напрямах Використовується композиційний принцип КОНТРАПУНКТУ – поєднання відносно незалежних сюжетних ліній, які розвиваються з неоднаковою швидкістю і не завжди послідовно ПРЕДСТАВНИКИ: Белль, Ремарк, Биков. Думбадзе, Пастернак, Фолкнер,Айтматов, Хемінгуей

МАСОВА ЛІТЕРАТУРА(псевдолітература) Твори масової літератури шаблонізовані, для них характерна естетична вторинність, відсутність індивідуального авторського начала Поетика масової літератури строго регламентована, Стандартизована, представляє собою набір готових розповідних блоків, стильових кліше Жанрово-тематичне розмаїття побудоване на строго заданих сюжетних схемах і складаються з мотивів, що повторюються із твору в твір