Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Закарпатське обласне управління Міжгірський професійний ліцей Підготувала Чикальська О.Д., Чикальська О.Д., викладач історії викладач історії Міжгірського професійного ліцею 2012 рік УКРАЇНА В 1943 РОЦІ

МЕТА: Охарактеризувати бойові дії в Україні в 1943 р. Показати героїзм визволителів. Розкрити значення битви за Дніпро. Навчити учнів працювати з усіма доступними джерелами знань, вміти самостійно добувати історичну інформацію за темою; розвинути вміння на основі історичних фактів обстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, толерантно ставитися до протилежних думок. Виховувати повагу до історичного минулого нашої Батьківщини, шанобливе ставлення до героїв Великої Вітчизняної війни, сприяти тому, щоб в учнів сформувалася гордість за героїзм своїх співвітчизників у роки війни.

ОПЕРАЦІЇ РАДЯНСЬКИХ ВІЙСЬК ЗІ ЗВІЛЬНЕННЯ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ І ВИСАДКА В КРИМУ Грудень 1942 р.- звільнення першого населеного пункту на території України - село Півнівка Міловського району Ворошиловградської (тепер Луганської) області. 29 січня-18 лютого 1943 р. - наступ Південно-Західного і Південного фронтів. Звільнення північної частини Донбасу. 2 лютого – 6 березня 1943 р. – у результаті наступу Воронезького і Центрального фронтів було звільнено Харків та східну частину Донбасу. 19 лютого – 25 березня 1943 р. – у результаті контрнаступу німецьких військ утрачено Харків і північно-східну частину Донбасу.

17 – 25 липня 1943 р. – Ізюмсько-Барвінківська операція 17 липня – 2 серпня 1943 р. – Міуська операція 3 – 23 серпня 1943 р. – Бєлгород-Харківська операція 13 серпня – 22 вересня 1943 р. – Донбаська операція 26 серпня – 1 жовтня 1943 р. - Чернігово - Припятська операція Серпень – грудень 1943 р. – Битва за Дніпро, що складалася з ряду операцій по форсуванню Дніпра і звільнення Києва 26 вересня – 5 листопада 1943 р. – Мелітопольська операція 10 – 14 жовтня 1943 р. – Запорізька операція Жовтень 1943 р. – Дніпропетровська операція 31 жовтня – 11 грудня 1943 р. Керченсько - Ельтигенська операція

ФРОНТИ РАДЯНСЬКИХ ВІЙСЬК,ЩО ДІЯЛИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ в рр. ВОРОНЕЗЬ- КИЙ ФРОНТ СТЕПОВИЙ ФРОНТ ПІВДЕННО- ЗАХІДНИЙ ФРОНТ ПІВДЕННИЙ ФРОНТ ПЕРШИЙУКРАЇНСЬ- КИЙ ФРОНТ (М. ВАТУТІН) ДРУГИЙ УКРАЇНСЬ- КИЙ ФРОНТ (І. КОНЄВ ) ТРЕТІЙ УКРАЇНСЬ- КИЙ ФРОНТ (Р. МАЛИ- НОВСЬКИЙ ) ЧЕТВЕРТИЙ УКРАЇНСЬ- КИЙ ФРОНТ (Ф.ТОЛБУХІН)

Генерал-лейтенант танкових військ П.С. Рибалко в центрі Харкова. 3-я битва за Харків У визволеному Харкові.1943р.

СПІВВІДНОШЕННЯ СИЛ У БИТВІ ЗА ДНІПРО НАЗВАНІМЕЧЧИНАСРСР Солдати, тис. осіб 1240 тис. осіб 2633 тис. осіб Танки, одиниць Гармати ̸ міно- мети, одиниць Літаки, одиниць

БИТВА ЗА ДНІПРО В результаті наступу з 26 серпня до 30 вересня 1943 року радянські війська вийшли до Дніпра майже на 750- кілометровому фронті від Лоєва до Запоріжжя, форсували річку, захопили 23 плацдарми. До кінця вересня була звільнена майже вся Лівобережна Україна. Битва на Дніпрі одна з яскравих сторінок війни. Оперативне блискавичне форсування такої великої водної перепони видатний подвиг радянських воїнів воїнів-учасників битви за Дніпро удостоєно звання Героя Радянського Союзу. 6 листопада було звільнено столицю України Київ. В ході битви за Дніпро нанесли серйозну поразку основним силам противника, звільнили більше 38 тисяч населених пунктів, у тому числі 160 міст. Були створені умови для наступу на західному та південно-західному напрямках.

СПІВВІДНОШЕННЯ СИЛ НА ЛІНІЇ УКРАЇНСЬКОГО ФРОНТУ НА 3 ЛИСТОПАДА 1943 р. НАЗВАНІМЕЧЧИНАСРСР Солдати, осіб Танки, одиниць Гармати ̸ міно- мети, одиниць Літаки, одиниць

ВИЗВОЛЕННЯ КИЄВА

6 листопада 1943 р. Київ визволено від німців Радянські солдати йдуть по Хрещатику у визволеному Києві. Бій за Київ.1943р.

Попрацюйте з історичною картою 1. Які міста були захоплені гітлерівськими військами в рр.? 2. У якій послідовності відбувалося звільнення українських міст?

РЕЙКОВА ВІЙНА Коли розпочався контрнаступ радянських військ на Курській дузі, в ніч на 3 серпня 1943 р., 167 партизанських загонів на території Росії, Білорусії, України одночасно завдали удару по залізницях. У першу ж ніч було висаджено в повітря 42 тис. рейок, а згодом було завдано удари по мостах і залізничних станціях. Ця операція порушила роботу залізничного транспорту ворога і створила чимало перешкод і труднощів. Коли розпочався контрнаступ радянських військ на Курській дузі, в ніч на 3 серпня 1943 р., 167 партизанських загонів на території Росії, Білорусії, України одночасно завдали удару по залізницях. У першу ж ніч було висаджено в повітря 42 тис. рейок, а згодом було завдано удари по мостах і залізничних станціях. Ця операція порушила роботу залізничного транспорту ворога і створила чимало перешкод і труднощів.

РЕЙКОВА ВІЙНА Після успішної диверсіїПостановка завдання

12 ЧЕРВНЯ 1943 РОКУ РОЗПОЧАВСЯ КАРПАТСЬКИЙ РЕЙД ПАРТИЗАНСЬКИХ ЗАГОНІВ СИДОРА КОВПАКА

Політично-військова стратегія ОУН і УПА передбачала реалізацію наступних головних завдань 1. Організація військових відділів ОУН на теренах Волині і Полісся, а потім у Східній Галичині; 1. Організація військових відділів ОУН на теренах Волині і Полісся, а потім у Східній Галичині; 2. Опанування якнайбільших теренів Волині, усунення з них німецької адміністрації; 2. Опанування якнайбільших теренів Волині, усунення з них німецької адміністрації; 3. Створення основ української адміністрації, підпорядкованої ОУН і УПА; 3. Створення основ української адміністрації, підпорядкованої ОУН і УПА; 4. Підпорядкування всіх партизанських відділів керівництву ОУН-Б ( в тому числі відділів 4. Підпорядкування всіх партизанських відділів керівництву ОУН-Б ( в тому числі відділів Т. Бульби, ОУН – Мельника, не зупиняючись перед застосуванням сили); Т. Бульби, ОУН – Мельника, не зупиняючись перед застосуванням сили); 5. Усунення або знищення польського елемента на Волині і в Східній Галичині, як перешкоду українських прагнень до незалежності. 5. Усунення або знищення польського елемента на Волині і в Східній Галичині, як перешкоду українських прагнень до незалежності.

З обкладинки книги Володимира Сергійчука "Трагедія Волині: Причини й перебіг польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни"

ТРАГЕДІЯ ВОЛИНІ (1943) 16 серпня Сім'я поляків, замучена вояками УПА

ДЕЯКІ ФАКТИ Грудень 1941 р.- лютий 1942 р. Перші поодинокі напади польського підпілля на українське населення на території Польщі. Метою нападів на українське населення Холмщини було знищити тих українців, які працювали в фашистській адміністрації. Загинуло близько 400 людей, серед яких були священики та вчителі. Грудень 1941 р.- лютий 1942 р. Перші поодинокі напади польського підпілля на українське населення на території Польщі. Метою нападів на українське населення Холмщини було знищити тих українців, які працювали в фашистській адміністрації. Загинуло близько 400 людей, серед яких були священики та вчителі.

Початок 1942 р. Польські антиукраїнські акції у Володавському, Грубешівському, Омашівському та Холмському повітах. На Холмщині, згідно з заявою Товариства "Холмщина", в роки війни польські бойові формування тільки в одному Грубешівському повіті спалили понад 50 українських сіл. Початок 1942 р. Польські антиукраїнські акції у Володавському, Грубешівському, Омашівському та Холмському повітах. На Холмщині, згідно з заявою Товариства "Холмщина", в роки війни польські бойові формування тільки в одному Грубешівському повіті спалили понад 50 українських сіл.

Березень-квітень 1942 р. Перші напади на польське мирне населення. Березень-квітень 1942 р. Перші напади на польське мирне населення. В Дубенському, Рівненському, Луцькому, Здолбунівському, Кременецькому повітах і на Поліссі було вбито близько В Дубенському, Рівненському, Луцькому, Здолбунівському, Кременецькому повітах і на Поліссі було вбито близько 2 тисяч поляків 2 тисяч поляків

Квітень 1942 р. На II Конференції ОУН(Б) заявлено про необхідність поліпшення українсько-польских відносин на базі незалежності держав. Проголошено необхідність визнання права українського народу на західноукраїнські землі. Засуджено шовіністичні настрої серед поляків та їхні спроби захопити адміністративно- господарський апарат західноукраїнських земель. Разом з тим, ухвалено рішення про посилення революційної діяльності і підготовку до утворення повстанської армії. Поряд з діючими на терені Волині відділами Поліської Січі Максима Боровця (Тараса Бульби), організовано відділи, що підлягали ОУН(Б). Квітень 1942 р. На II Конференції ОУН(Б) заявлено про необхідність поліпшення українсько-польских відносин на базі незалежності держав. Проголошено необхідність визнання права українського народу на західноукраїнські землі. Засуджено шовіністичні настрої серед поляків та їхні спроби захопити адміністративно- господарський апарат західноукраїнських земель. Разом з тим, ухвалено рішення про посилення революційної діяльності і підготовку до утворення повстанської армії. Поряд з діючими на терені Волині відділами Поліської Січі Максима Боровця (Тараса Бульби), організовано відділи, що підлягали ОУН(Б).

Липень 1942 р. Відбулися перші українські репресивні акції проти поляків у сільських адміністраціях та лісництвах, що були створені нацистами. Липень 1942 р. Відбулися перші українські репресивні акції проти поляків у сільських адміністраціях та лісництвах, що були створені нацистами. 13 листопада 1942 р. Перші жертви серед польського мирного населення (с.Обірки Луцького повіту) грудня 1942 р. Напад польського загону на с.Пересоповичі. Січень 1943 р. Польське населення Волині формує загони Селянської оборони.

17-23 лютого 1943 р. III конференція ОУН(Б). Затверджено рішення про перехід до відкритої форми боротьби з нацистським режимом та з радянською владою. Прийнято остаточне рішення про формування УПА. Рішення про етнічні чистки ця конференція офіційно не приймала, проте було зроблено заяву про те, що ОУН та УПА будуть вести боротьбу проти всіх озброєних ворогів Української держави, включно з радянськими і німецькими військами та польськими військовими формуваннями. Згодом районні організації ОУН(Б) отримали свободу чинити стосовно польського населення так, як вважають за потрібне лютого 1943 р. III конференція ОУН(Б). Затверджено рішення про перехід до відкритої форми боротьби з нацистським режимом та з радянською владою. Прийнято остаточне рішення про формування УПА. Рішення про етнічні чистки ця конференція офіційно не приймала, проте було зроблено заяву про те, що ОУН та УПА будуть вести боротьбу проти всіх озброєних ворогів Української держави, включно з радянськими і німецькими військами та польськими військовими формуваннями. Згодом районні організації ОУН(Б) отримали свободу чинити стосовно польського населення так, як вважають за потрібне.

11 липня 1943 р. АКЦІЯ ДЕПОЛОНІЗАЦІЇ ВОЛИНІ, ОРГАНІЗОВАНА КЕРІВНИЦТВОМ ОУН(Б). У Володимирському повіті українські загони напали на щонайменше 99 польських сіл (згідно польських джерел: 167 населених пунктів) і масово винищили польське населення. В результаті акцій проти мирного населення на Волині від рук поліції та українських націоналістів загинуло близько 40 тисяч поляків (задокументовано втрати людей, відомі імена та прізвища людини).Втрати української сторони на Волині визначають у декілька тисяч. Максим Боровець (Тарас Бульба) відмовився підкоритися керівництву ОУН(Б). Керівник ОУН(Б) на той момент – Микола Лебідь – виступив проти, але гору взяла позиція волинського крайового проводу на чолі з Дмитром Клячківським (Климом Савуром). 11 липня 1943 р. АКЦІЯ ДЕПОЛОНІЗАЦІЇ ВОЛИНІ, ОРГАНІЗОВАНА КЕРІВНИЦТВОМ ОУН(Б). У Володимирському повіті українські загони напали на щонайменше 99 польських сіл (згідно польських джерел: 167 населених пунктів) і масово винищили польське населення. В результаті акцій проти мирного населення на Волині від рук поліції та українських націоналістів загинуло близько 40 тисяч поляків (задокументовано втрати людей, відомі імена та прізвища людини).Втрати української сторони на Волині визначають у декілька тисяч. Максим Боровець (Тарас Бульба) відмовився підкоритися керівництву ОУН(Б). Керівник ОУН(Б) на той момент – Микола Лебідь – виступив проти, але гору взяла позиція волинського крайового проводу на чолі з Дмитром Клячківським (Климом Савуром).

21-25 серпня 1943 р. ІІІ Надзвичайний Великий Збір ОУН(Б). Підтверджено політику боротьби за Незалежну Соборну Україну. Головою проводу ОУН(Б) було призначено Романа Шухевича (Тараса Чупринку). (До нього фактичним лідером УПА був Дмитро Клячківський (Клим Савур) серпня 1943 р. ІІІ Надзвичайний Великий Збір ОУН(Б). Підтверджено політику боротьби за Незалежну Соборну Україну. Головою проводу ОУН(Б) було призначено Романа Шухевича (Тараса Чупринку). (До нього фактичним лідером УПА був Дмитро Клячківський (Клим Савур). Жовтень 1943 р. Комюніке ОУН, в якому засуджено українсько-польський конфлікт на Волині Жовтень 1943 р. Комюніке ОУН, в якому засуджено українсько-польський конфлікт на Волині 27 жовтня 1943 р. "Наказ 1/43" ОУН, який заборонив антипольські дії 27 жовтня 1943 р. "Наказ 1/43" ОУН, який заборонив антипольські дії

Висновок Український народ мав повне право прагнути до здобуття незалежності, проте методи і засоби, що застосовувалися ОУН і УПА проти польського населення, не можуть бути виправдані. Не мають виправдання і польські акції проти українського населення. Український народ мав повне право прагнути до здобуття незалежності, проте методи і засоби, що застосовувалися ОУН і УПА проти польського населення, не можуть бути виправдані. Не мають виправдання і польські акції проти українського населення.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА Історія України класи. Наочний довідник. (О.В.Гісем, О.О. Мартинюк.-К.;Х.; Веста, 2007 Історія України. 11 клас. Рівень стандарту. Академічний рівень. Розробки уроків. Харків, 2011.