Т. Г. Шевченко Ліро-епічна соціально- побутова поема Катерина (Василию Андреевичу Жуковскому на память 22 апреля 1838 года) Кохайтеся, чорнобриві, Та не з москалями, Бо москалі чужі люди, Роблять лихо з вами.

Основний мотив- проблеми знаковою Основний мотив- трагічна доля жінки- покритки. У ліро-епічній соціально-побутовій поемі "Катерина", гостро поставлені проблеми соціальної нерівності і трагічної долі селянки. Поема стала знаковою,бо змалювала центральний жіночий образ творчості Т.Г.Шевченка.

Композиція : 1. Вступ ( звернення до дівчат - селянок ); 2. Показ кохання і народження позашлюбного сина ; 3. Вигнання зганьбленої з дому ; 4. Поневіряння її на чужині ; 5. Випадкова зустріч з Іваном і самогубство героїні ; 6.Доля сина.

Особливістю сюжету Особливістю сюжету поеми є підбір надзвичайно гострих драматичних ситуацій, завдяки чому стисло і водночас глибоко розкриваються характери персонажів. Велику роль у "Катерині" відіграють ліричні відступи, завдяки яким схвильованість поета мимоволі передається читачам, а також пейзажі, якими Т. Шевченко підкреслює психологічний стан героїв.

Катерина Жінка, здатна на велике, безоглядне, пристрасне кохання, ошукана у своєму почутті й покарана за нецноту. Збезчещена дівчина, кинута на осуд і глум оточуючих, типовий образ у класичній українській літературі.

Іван Зайшлий « москалик » людина з іншого світу, небуденний, особливий, так не схожий на сільських парубків поводженням. Катерина закохалася і повірила у слова, на якій той не скупився і яким насправді не надавав значення. Чужак, мародер, брутальний, морально розбещений чоловік, розважився, попив, поїв і в полк, справно нести службу.

Батьки Батьки Катерини передбачали трагедію, застерігали свою доньку. І мати, і батько люблять свою дитину. Їм боляче, що Катерина так учинила. Ненька, «як мертва, на діл повалилась». У промові матері і ніжні, чуйні слова, і прокляття. Батько мовчазний, суворий, йому теж боляче, але він мовчить, приголомшений своїм горем. Сидить батько кінець стола, на руки схилився… Не дивиться на світ Божий: Тяжко зажурився. … Доню моя, Що ти наробила?

Односельці Жорстокі люди «у всі дзвони дзвонять». Неслава пішла по селу, чутки дійшли й до батьків. Саме через тиск односельців батьки вигнали доньку з хати. А жіночки лихо дзвонять, Матері глузують, Матері глузують, Що москалі вертаються Що москалі вертаються Та в неї ночують : Та в неї ночують : « В тебе дочка чорнобрива, « В тебе дочка чорнобрива, Та ще й не єдина, Та ще й не єдина, А муштрує у запічку А муштрує у запічку Московського сина. Московського сина. Чорнобривого придбала... Чорнобривого придбала... Мабуть, сама вчила... Мабуть, сама вчила...

образ Катерини, її доля символізують долю України. У трагедії однієї дівчини Шевченко зумів показати трагедію всього народу. Враховуючи історичний контекст, можна розглядати поему «Катерина» не тільки як соціально-побутовий твір, але як твір філософський. Із цієї точки зору образ Катерини, її доля символізують долю України. Катерину зганьбив не просто панич, а москаль, тобто чужинець, він поводиться з нею, як завойовник. Це наштовхує на аналогії суспільно-політичного плану. Україна у XIX столітті також була в ролі підневільної. Доля Катерини багато в чому нагадує страдницький шлях України, яка уявлялась Шевченкові жінкою-покриткою, вигнаною з власної хати.

Головна тема твору нещасне кохання дівчини, яка полюбила москаля Ідея твору попередження українських дівчат про лихо, яке може статися через кохання з москалями та показ жорстокості та безтурботності москалів