Щойно ми гордо випростовуємося, навчившись стояти на своїх двох, і відводимо турботливу руку мами: Я сам!; щойно вирішуємо, куди хочемо іти, як режим управління нами батьки перемикають з ручного на кнопковий.

Тебе вже не ведуть туди, куди треба, за руку, однак контролю не послаблюють. Тепер тобою керують за допомогою слів.

І що більший ти стаєш, то більше в тебе таких кнопок. І скеровувати тебе, розумного і дорослого не важче, аніж у дитинстві.

Чи завжди ти помічаєш, що тобою керують? Чи знаєш ти свої кнопки? Чи вмієш протистояти намірам себе використати?

Натиснув кнопку – вимкнув критичність Дієві кнопки – це цілі психологічні комплекси реакцій, які базуються на інстинктах, попередньому досвіді та засвоєній на рівні підсвідомості інформації. Коли на них натискають, людина перестає адекватно оцінювати власні дії. Тому вплив на психокомплекси є найбільш дієвим засобом маніпулювання людьми.

а підсвідомість почула: твоя сигналізація блимає: За таким принципом працюють реклама, маркетинг, політики. СТРАХ – найбільша і найдієвіша з кнопок.

Жадібність заганяє у капкан Поруч з мізерними страхами за матеріальне розміщена кнопка Жадібність. Охочі натиснути цю кнопку відкривають широке поле для діяльності: Два непотреби за ціною одного, Тільки сьогодні при покупці непотрібної речі ми даруємо вам ще одну непотрібну – таких формул безліч і вони працюють.

Скільки разів ми йдемо наперекір своїй волі, коли хтось з розмаху гепає по кнопці Марнославність! Усі ми марнославні у певній мірі – один хоче здаватися кращим, інший прибідняється чи вдає великого паскудника.

Отут ковдри вартістю від 2500 грн., але, як так розумію, ви собі не можете цього дозволити, - говорить продавець, і марнославник-багач уже сягає в кишеню за гаманцем. Він ладен віддати останнє, щоб довести, що гідний найдорожчого.

А хтось тішиться своїми добрими якостями. І скажи йому: Ну ти ж великодушний, ну пробач ти дурня! – дурня, який який підставляє тебе на кожному кроці, ще й поливає брудом, - і він пробачить. Тільки тому, що не хоче про людське око виглядати дрібязковим.

Фу, як це по-бабськи… …ще один аргумент, який завжди діє на користь кнопконатискача. Якщо нагадати істеричному політику, який в ефірі переходить уже на дискант, що він – чоловік і має бути сильним, цікаво, він заговорить басом чи запищить, доводячи тезу понентів, що він – не зовсім і чоловік.

Дуже ефективна кнопка, що тисне на почуття провини. От тільки, щоб її знайти, треба добре постаратися. Адже в кожному з нас глибоко ховається якась інша провина.

справедливість Несправедливо!!! …волає у тобі ображена маленька дитина, якій змалку обіцяли, що добро винагороджується, а зло карається. …дивується совість, якій говорили, що підлість – це гріх.

І часто саме справедливість волає до помсти. Деякі кнопкарі віртуозно натискають цю кнопку – і загрібають жар чужими руками. Влаштовують революції. Прибирають конкурентів. Нашіптують якомусь бідоласі: У тебе відібрали те, що належить тобі! Помстись! Відбери взамін життя, зіпсуй майно. І тут уже не кожен згадає дух заповіді, коли дух справедливості рве тіло до помсти…

А ще є серед кнопок десь, мабуть, у центрі всього пульта, з написом А тобі слабо? Скільки безглуздих смертей стали відповіддю на це питання! Ця кнопка приводить у дію ще й Мужність та Марнославство. Тому людина робить все, щоб її не запідозрили особою бідною і маленькою.

А тобі слабо вирахувати власні кнопки? Адже знаючи свої слабкі місця, ти ефективніше зможеш себе захистити!!!