Ми відкрили для себе портрет в уяві художника, як колись Колумб відкрив Америку… Кожен великий майстер пензля привідкриває нам завісу, за якою знаходиться таємниця його трагедії. І справжнім документом про долю майстрів є створені ними портрети
Художник відчуває гострі спалахи щастя, коли його пензель породжує колір, якого шукав, або коли в пустотах полотна народжується образ людини, яку він вже починав розуміти… … розкривається через взаємовідносини художника з моделлю. Як у кожної людини свій почерк, так у художника свій стиль, своя манера виконання портрета, притаманна лише йому…
Художники були хранителями Краси своєї епохи, епохи, життя якої вони зберегли: веселої, страшної, божественної і жахливої… Його життя змішане з радощів і горя, злетів і падінь, безперервної праці і постійних злиднів. В свої портрети митець вдихнув життя, вони виблискують сотнями відтінків, напоєні грою світла й тіні
У своїх полотнах художник трансформує перш за все самого себе, свою фізичну і духовну напруженість художник раннього Нідерландського Відродження ( ) З картини в картину з викликом кочують орди нечисті. Логіка художника проста : слуги й посильні Зла – явище жахливе
Сюрреалізм - спосіб втечі від моралі Гра уяви… всі несподівані деталі створюють художній простір, ввійшовши в який, глядач відкриває для себе світ Сальвадора Далі. Він ніс свій хрест на свою Голгофу. Це шлях страждання. Ми шукали те, що розєднує художників. А знайшли те, що їх обєднує – їх прагнення пізнати оточуючий світ і передати його в образах
Її давно нема. Вже ясний погляд згас. І посмішки нема, Що мовчки промовляла… Але красу її Боровиковський спас… Чи насправді художник може врятувати Красу від загибелі? Портрет Лопухіної Ми зрозуміли, що, не знаючи долі художника, не оціниш його подвигу
Його портрети – метаморфози збентежили всю Європу Це єдиний художник, який обєднав два жанри живопису: портрет і натюрморт. Ці обидва жанри є частинкою духовного світу людини… Портрет бібліотекаря
… А портрети вбивали…
Вона посміхнулась, красива і сива, як доля, Махнула рукою – злетіли увись рушники. Лишайтесь щасливі, - і стала замисленим полем На цілу планету, на всі покоління й віки (Пісня про матір Борис Олійник ) У кожного з них була мати - людина, що дала життя. А разом з ним неоцінений дар – дар ТВОРЦЯ. Митці різьбили обличчя й душу людини для нащадків. Це були обличчя коханих, знайомих, матерів, людей, до яких не були байдужі художники.
Генії, які їх створили, наче зорі. Сяйво від них продовжує йти до нас ще багато століть після їх загибелі … Шедеври на боці сил світла і добра. Адже прекрасне робить людину більш олюдненою, а значить сильнішою і непереможною. Небагатьом вдається перебороти земне тяжіння і вийти на орбіту вічності… Планета Джоконда не записана в жодному зоряному атласі світу. Але вона є
Давно відійшли в небуття художники. Вони залишили нам, людям, свої геніальні полотна, як свідчення багатства свого внутрішнього світу. Весь біль, жаль, тугу вони вклали у свої твори. А разом з тим творці донесли до нас всю трагедію своєї епохи. Це був важкий хрест.
Художники бачили світ через магічний кристал. Ті, що творили свої полотна поряд і водночас, створювали зовсім різні образи (мадонна Рафаеля і мадонна Ботічеллі), тому що кожен з них бачив одну і ту ж деталь по-своєму. Коли мені було лише двадцять, я визнавав тільки себе. В тридцять говорив : Я і Моцарт, - в сорок : Моцарт і я, - а тепер я стверджую : Моцарт Шарль Гуно. Композитор
Леся Оля Петро Нам тільки пятнадцять, і ми дуже хочемо пізнати ІСТИНУ Оля