ОСНОВИ СІМЕЙНОГО ПРАВА

відносини між подружжям щодо порядку та умов узяття шлюбу, особисті і майнові відносини між ними, порядок та умови припинення шлюбу; відносини між батьками й дітьми; регулює відносини усиновлення, опіки й піклування

Рівність громадян у сімейних відносинах. Рівноправність жінки і чоловіка в сімейних відносинах. Одношлюбність (моногамія). Свобода і добровільність вступу до шлюбу. Свобода в розірванні шлюбу. Державна турбота про материнство і дитинство, охорона їх інтересів, заохочення материнства. Взаємна турбота членів сімї один про одного.

Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сімю складають особи, які спільно проживають, повязані спільним побутом, мають взаємні права та обовязки. Сім'я - первинна ланка громадянського суспільства, в якій реалізується дітородна, виховна та інші функції суспільного життя.

Шлюб – це добровільний, рівноправний союз жінки і чоловіка, заснований на почуттях взаємної любові й поваги, який укладається для створення сімї, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану і породжує взаємні права та обов'язки.

необхідна взаємна згода осіб, які одружуються; досягнення ними шлюбного віку; укладається у державних органах реєстрації актів цивільного стану; жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі, мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.

Шлюб неможливий: між особами, з яких хоча б одна перебуває в іншому шлюбі; між близькими родичами ; між усиновителями та усиновленими; між особами, з яких, принаймні, одну визнано судом недієздатною; шлюб, зареєстрований за відсутності нареченої і нареченого, вважається неукладеним.

між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною; між родичами, який заборонено законом; з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого подружжя і їхніх нащадків; з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано право на шлюб; з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі; фіктивний шлюб.

Шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя. Шлюб може бути розірваним через розлучення за заявою одного з подружжя або спільною їхньою заявою. Розірвання шлюбу можливе з особами, визнаними у встановленому законом порядку безвісно відсутніми, недієздатними. Шлюб розривається з засудженим за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менше 3 років

Бути взаємно обізнані про стан здоровя один одного; Вирішувати питання щодо місця проживання; Вибору занять, професії; Спільно вирішувати питання життя та виховання дітей.

1)на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок і уподобань; 2) на фізичний і духовний розвиток, на здобуття освіти, прояв своїх здібностей, на створення умов для праці та відпочинку; 3) на обране прізвище одного з них як їхнього спільного прізвища або приєднання до свого прізвища прізвище одного і з подружжя; 4) на розподіл обовязків і спільне вирішення питань життя сімї; 5) на особисту свободу.

Особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу може бути укладений шлюбний договір. Ним регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обовязки. Шлюбний договір укладається в письмовій формі і нотаріально посвідчується.

Майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю, тобто кожен із подружжя однаковою мірою має право володіти, користуватись і розпоряджатися цим майном. Майном, що нажите за час шлюбу, подружжя може розпоряджатися за спільною згодою. Це означає, що за укладання угод одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

Роздільне майно подружжя - це таке, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування. До цієї категорії майна належать і речі індивідуального користування (одяг, взуття тощо), навіть якщо їх придбано під час шлюбу за рахунок спільних коштів подружжя, за винятком коштовностей і предметів розкоші.

право та обов'язок присвоїти дитині прізвище, ім'я та по батькові; право та обов'язок виховувати й утримувати дітей; право визначити місце їх проживання; право забезпечувати їхні інтереси.

право та обов'язок батьків з управління майном дітей, обов'язок поважати спільну й роздільну власність, утримувати своїх неповнолітніх і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, повнолітні діти зобов'язані утримувати й піклуватися про непрацездатних батьків.

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони: 1) не забрали дитину з пологового будинку без поважної причини і протягом 6 місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обовязків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування і бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Опіка й піклування встановлюються відносно: а) осіб, які не досягли 18-річного віку і з різних причин залишилися без батьківського піклування; б) осіб, визнаних судом недієздатними внаслідок душевної хвороби чи недоумства; в) осіб, визнаних судом обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними речовинами; г) осіб, які потребують піклування за станом здоров'я.

Іноземці, особи без громадянства мають в Україні такі ж права і обовязки у сімейних відносинах, як і громадяни України. Шлюб між іноземцями, зареєстрований за межами України за законом держави – місця його реєстрації, є дійсним в Україні.