ЛЮДИ У ТЕРНОВОМУ ВІНКУ Найвизначніші постаті епохи розстріляного відродження

РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ Умовна назва літературно- мистецького покоління х років періоду бурхливого національного відродження, репресованого більшовиками. Це С.Єфремов, Л.Старицька- Черняхівська, М.Зеров, М.Драй-Хмара, П.Филипович, Є.Плужник, Д.Фальківський, О.Влизько, В.Підмогильний, Г.Косинка, М.Куліш, Лесь Курбас, В.Поліщук, К.Буревій, М.Семенко та інші.

Літературна дискусія років Виникла для обговорення шляхів розвитку української літератури Бути чи не бути українській літературі як мистецькому явищу Сторони дискусій: прихильники європейського напрямку (М.Хвильовий) пролетарські прихильники масової літератури Розпочав М.Хвильовий памфлетом Про сатану в бочці Закінчилась фізичним знищенням її проєвропейських учасників

Неокласики Умовна назва гуртка київських поетів, до якого входили М.Зеров, П.Филипович, М.Драй- Хмара, М.Рильський та Юрій Клен (Освальд Бургарди). Іще їх називали гроно пятірне. Виступили проти засмічення української літератури творами «соцзамовлення», вважаючи, що література має торкатися людських сердець і ума. Цією своєю позицією вони наступили на хвоста радянській владі. Поетів-перекладачів звинуватили у тероризмі і "пришили" замах на кремлівських вельмож. Трьох розстріляли.

МИКОЛА ЗЕРОВ На 1 рік старший за Булгакова Одночасно навчалися у Першій київській гімназії, а згодом в університеті Риси Зерова мають такі герої Майстра і Маргарити, як Коровєв і кіт Бегемот Його найяскравіша риса – це неймовірна ерудиція і магнетичний вплив на аудиторію

МИХАЙЛО ДРАЙ-ХМАРА Дата народження:28 вересня (10 жовтня) жовтня1889 Серед товаришів Михайла Борис Ларін, ВолодимирВолодимир Отроковський і Павло Филипович професор Кам'янець-Подільського університету університету, Український поет Михайло Драй-Хмара почався саме в Кам'янці Михайло Драй-Хмара знав 19 мов Перекладав з російської, білоруської, польської, чеської, Німецької, французької, Фінської, італійської 1928 Михайло Драй-Хмара 1928 надрукував сонет «Лебеді» з присвятою товаришам Неприборканих співців більшовицька система не терпіла Арешт 6 вересня 1935 і заслання на Колиму на 5 років Дата смерті: 19 січня 1939 року

ПАВЛО ФИЛИПОВИЧ Дата народження: 19 грудня 1892 Навчався і працював у Київському унінерситету Святого Володимира Автор збірок поезій «Земля і вітер» (1922), «Простір» (1925) Поет і літературознавець, перекладач з французької та латинської мов, педагог Автор статей про І. Франка, О. Олеся, Лесю Українку, О. Кобилянську, М. Коцюбинського Автор досліджень «Шевченко і романтизм», «Шевченко і Гребінка», «Шевченко і декабристи» Восени 1935 заарештований і засуджений до страти. Засланий на Соловки, де і загинув

ВАЛЕРЯН ПОЛІЩУК Псевдоніми, криптоніми: Микита Волокита,М. Волок, Міше-Нама, Петренко, Василь Сонцвіт, Філософ з головою хлопчика, Gutta Поет, прозаїк, літературний критик, публіцист Жанри: вірш, поема, оповідання, нарис Поема"Сказання давнєє про те, як Ольга Коростень спалила" Ранній Валеріан Поліщук декларував неореалізм Перша збірка Поліщука "Сонячна міць" Належав до літературної організації "Гарт" Понад 50 книжок: Книга повстань, Розкол Європи, Григорій Сковорода Інші твори: Червоний поток, Прометей і людство, Пригода. Поема для дітей

ЄВГЕН ПЛУЖНИК прозаїк, поет, драматург, перекладач Його останніми словами були «Я вмиюся, пригадаю Дніпро і вмру» Перші поетичні збірки «Дні» (1926) і «Рання осінь» (1927) Поезії притаманний глибокий ліризм, драматизм почуттів, майстерна поетична мова Перекладав Гоголя, Чехова, Михайла Шолохова, Л.Толстого, М.Горького, Я.Кальницького, І.Кіпніса Автор збірки поезій «Рівновага», роману «Недуга, п'єс «Професор Сухораб», «У дворі на передмісті», «Болото» (текст невідомий), віршованої п'єси «Змова в Києві» («Шкідники», «Брати») Щоб покохати жінку, треба полюбити її, як людину. Шукати в жінці людину це суть кохання… Дружина емігрувала до США і написала спогади про поета

МАЙК ЙОГАНСЕН Поет, прозаїк Один із засновників письменницької групи ВАПЛІТЕ Знав старогрецьку й латину, володів англійською, німецькою, французькою, знав скандинавські та слов'янські мови Перша поетична книга «Д'горі» Видав вісім книг віршів, десять книг прози, чотири книжки для дітей та дві з літературознавства Поєднував прозу й поезію в одному творі, полюбляв містифікацію « У бесідах з Епіком, Вражливим я говорив, що Остап Вишня ніякий не терорист, свідчив він на допиті. Що саджають людей безвинних у тюрми. Я стверджував, що арешти українських письменників є результатом розгубленості й безсилля керівників партії і Радянської влади» На допитах не запобігав перед слідчим, не «топив» побратимів по перу, не приховував своїх політичних поглядів 27 жовтня 1937 року було розстріляно у Києві

МИХАЙЛЬ СЕМЕНКО поет, теоретик мистецтва, літературний критик, редактор Основоположник і теоретик українського футуризму Збірки «Prelude», Дерзання, «Кверофутуризм», П'єро задається», «П'єро кохає», «Дев'ять поем»,П'єро мертвопетлює», «Bloc- notes» і «В садах безрозних» За три дні до свого арешту провів у Києвi творчий вечiр Звинуватили в спробі скинути Радянську владу в Украïнi за допомогою нiмецьких фашистiв. Надломлений морально та фiзично, «зiзнався» у всiх звинуваченнях Комісія іменем Союзу Радянських Соціалістичних Республік «приговорила Семенко Михайла Васильевича к высшей мере уголовного наказания расстрелу 23 жовтня 1937 р. Cеменка було страчено

ГЕО ШКУРУПІЙ поет, прозаїк Жанр:вірш, поема, новела, роман Представник напрямку панфутуризм Арештований у Києві 3 грудня 1934 року за звинуваченням у приналежності до «київської терористичної організації ОУН» 27 квітня 1935 року засуджений на 10 років виправно- трудових таборів 25 листопада 1937 року «особлива трійка» переглянула справу Шкурупія і засудила його до смертної кари Розстріляний 8 грудня 1937 року в Ленінграді Належав до літературних організацій Асоціація панфутуристів, ВАПЛІТЕ Перші збірки його поезій «Психетози. Вітрина третя» та «Барабан. Вітрина друга» написані в стилі футуризму Збірка «Жарини слів» засвідчила, що «футуристична бравада дедалі більше обертається неоромантизмом

СЕРГІЙ ЄФРЕМОВ літературний критик, історик літератури, академік Української Академії Наук Надрукував близько 3 тисяч статей та рецензій Видав ряд монографічних нарисів, присвячених творчості Марка Вовчка, Тараса Шевченка, Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Івана Нечуй-Левицького, Івана Карпенка- Карого, Панаса Мирного та інших Репресований 1930 року в результаті сфабрикованого радянською владою так званого «процесу Спілки визволення України» Реабілітований 1989 року Засуджував грубу й неоковирну русифікаторську політику російської військової адміністрації Створив і очолив Спілку визволення України (СВУ), яка послідовно відстоювала ідею української державності Засуджений до 10-річного ув'язнення з суворою ізоляцією Помер 10 березня 1939 року в одному з таборів ГУЛАГу Історико-літературні погляди Єфремова найповніше представлені в його праці «Історія українського письменства»

ГРИГОРІЙ ЧУПРИНКА український поет, політик, борець за самостійність України В 1919 році керував повстанням проти більшовиків на Чернігівщині. Тяжів до авангардизму, добре обізнаний з російським символізмом. Чупринка автор збірок лірики: «Огнецвіт», «Метеор», «Ураган» (1910). «Сон-трава», «Білий гарт» (1911), «Контрасти» (1912), поеми «Лицар-Сам» (1913), а також літературно- критичних статей та рецензій. Особливу увагу в поезії Чупринки привертають ритміка та звукопис. Найповніше видання «Твори Г. Чупринки» вийшло 1926 році в Празі за ред. П. Богацького. Загинув за нез'ясованих обставин у Києві, ймовірно розстріляний більшовиками.

МИКОЛА ФІЛЯНСЬКИЙ поет, прозаїк, художник, геолог, музейний діяч Літературну творчість розпочав у Москві, тяжіючи до символізму Видав у Москві дві збірки переважно містично- релігійних поезій: «Лірика» (1906) і «Calendarium» (1911) Видав збірку поезій, сповнених любові до рідного краю «Цілую землю» (1928) Поєднав надбання української класичної поезії з новітніми художніми пошуками в галузі форми Автор книг подорожніх нарисів археологічно- історичного та економічного характеру «Від порогів до моря» Дуже активно працював у музеях України Розстріляний 12 січня 1938 року в Києві Реабілітований посмертно 21 листопада 1959 року «за відсутністю складу злочину»

МИХАЙЛО ЯЛОВИЙ поет, прозаїк і драматург Належав до літературної організації «Гарт» і ВАПЛІТЕ 1920 р. вступає до КП(б)У, деякий час перебуває в Москві як представник українського уряду Було заарештовано в 1933 році й виключено з лав КП(б)У за контрреволюційну діяльність Звинувачено в шпигунській діяльності й засуджено до 10 років виправно-трудових таборів Було розстріляно 3 листопада 1937 року 19 червня 1957 р. вирок було скасовано за «відсутністю складу злочину» Літературна спадщина: збірка поезій «Вéрхи», роман Золоті лисенята, оповідання Три зради, комедія Катіна любов, або будівельна пропаганда, статті, присвячені Михайлу Семенку, Гнату Михайличенку, Василю Чумаку, Андрію Заливчому; автор сценарію фільму Василина і перекладів з німецької мови

КОСТЬ БУРЕВІЙ поет, драматург, театрознавець і літературний критик Літературна спадщина Збірка поезій «Поэт белого знамени» Сатиричні та пародійні твори: «Хами», «Зозендропія», «Опортунія», «Чотири Чемберлени», «Мертві петлі. Тюремні мемуари» Історична драма «Павло Полуботок» Монографії «Три поеми», «Амвросій Бучма» «О! Я тепер добре знаю, що воля міститься на кінці шаблюки!» В цих словах Павла Полуботка прозвучав висновок, який зробило ціле радянське покоління українців із свого найсвіжішого досвіду співпраці з більшовицькою Росією 13 грудня 1934 року Військовою колегією Верховного суду в Києві за звинуваченнями «в організації підготовки терористичних актів проти працівників Радянської влади» Буревія було засуджено до розстрілу Вирок було виконано 15 грудня 1934 року у Жовтневому палаці Києва

ЛЕСЬ КУРБАС режисер, актор, драматург, публіцист, перекладач У 1922 році створив свій театр «Березіль» Його ювілейні дати відзначають за рішенням ЮНЕСКО У жовтні 1933 року його звинуватили в ідеологічних помилках і звільнили від художнього керівництва театром, а згодом заарештували Розстріляли в 1937 році в урочищі Сандормох. а могила на Соловках невідома до цього часу У серпні 1925 року був удостоєний звання Народного артиста УРСР Викладав у музично-драматичному театрі Виступав як театральний критик і публіцист