Еволюція у наш час Дискусійні питання сучасної евлоюційної теорії. Інші випадки еволюції

Зародження життя Перші живі істоти мали вигляд дрібненьких слизуватих грудочок, які складалися з білкової речовини. У них не було ні ядер, ні вакуолей, ні інших оформлених частин клітин, але вони могли рости, засвоюючи з навколишнього середовища поживні речовини, і розмножуватися. В процесі природного добору ці первинні організми поступово ускладнювались, і згодом від них пішли перші одноклітинні рослини і тварини. Перші живі істоти мали вигляд дрібненьких слизуватих грудочок, які складалися з білкової речовини. У них не було ні ядер, ні вакуолей, ні інших оформлених частин клітин, але вони могли рости, засвоюючи з навколишнього середовища поживні речовини, і розмножуватися. В процесі природного добору ці первинні організми поступово ускладнювались, і згодом від них пішли перші одноклітинні рослини і тварини.

Еволюційне дерево Щоб легше зрозуміти взаємовідносини між групами організмів, можна уявити соб і їх розвиток у вигляді розгалуженої схеми, яку звичайно називають еволюційним деревом. На цьому дереві низькоорганізовані істоти розташовані внизу, більш високоорганізовані вгорі. На схемі еволюційного дерева видно, що рослини відокремились від тварин на дуже ранніх ступенях розвитку. Щоб легше зрозуміти взаємовідносини між групами організмів, можна уявити соб і їх розвиток у вигляді розгалуженої схеми, яку звичайно називають еволюційним деревом. На цьому дереві низькоорганізовані істоти розташовані внизу, більш високоорганізовані вгорі. На схемі еволюційного дерева видно, що рослини відокремились від тварин на дуже ранніх ступенях розвитку.

Еволюційне дерево Але такий поділ відбувся не відразу. Спочатку виникли організми, які мали ознаки і рослин, і тварин. Ще й тепер деякі найпростіші (наприклад, зелені евглени) поряд з живленням готовими органічними речовинами здатні до фотосинтезу. Але такий поділ відбувся не відразу. Спочатку виникли організми, які мали ознаки і рослин, і тварин. Ще й тепер деякі найпростіші (наприклад, зелені евглени) поряд з живленням готовими органічними речовинами здатні до фотосинтезу.

Походження багатоклітинних тварин Багатоклітинні тварини відрізняються від одноклітинних насамперед тим, що їх тіло складається з великої кількості клітин. Проте окремі клітини багатоклітинних іноді своєю будовою схожі на деяких одноклітинних тварин. У ентодермі губок і кишковопорожнинних є джгутикові клітини, схожі на джгутикових одноклітинних, і амебовидні клітини, дуже близькі будовою до амеб. В розвитку кожної багато­клітинної тварини завжди є одноклітинна стадія яйце. Все це свідчить про походження багатоклітинних тварин від одноклітинних. Тут також слід згадати про будову вольвокса. Багатоклітинні тварини відрізняються від одноклітинних насамперед тим, що їх тіло складається з великої кількості клітин. Проте окремі клітини багатоклітинних іноді своєю будовою схожі на деяких одноклітинних тварин. У ентодермі губок і кишковопорожнинних є джгутикові клітини, схожі на джгутикових одноклітинних, і амебовидні клітини, дуже близькі будовою до амеб. В розвитку кожної багато­клітинної тварини завжди є одноклітинна стадія яйце. Все це свідчить про походження багатоклітинних тварин від одноклітинних. Тут також слід згадати про будову вольвокса.

Походження хребетних Дослідження розвитку яйця нижчих хордових тварин (наприклад, ланцетника) свідчить про значну від­мінність хордових від перелічених раніше типів тварин. Встановити послідовність історичного розвитку хребетних тварин легко, оскільки від них збереглося дуже багато викопних решток. Дослідження розвитку яйця нижчих хордових тварин (наприклад, ланцетника) свідчить про значну від­мінність хордових від перелічених раніше типів тварин. Встановити послідовність історичного розвитку хребетних тварин легко, оскільки від них збереглося дуже багато викопних решток.

Докази еволюції тваринного світу Багато біологічних наук дають беззаперечні докази еволюції тваринного світу. Насамперед це палеонтологія наука про викопні організми. Цілі екземпляри вимерлих тварин трапляються вченим дуже рідко. Так, у шарі вічної мерзлоти на півночі Сибіру було знайдено мамонта, який добре зберігся, а також вимерлих гризу­нів та інших дрібних тварин. Частіше трапляються лише кістки хребетних тварин, а від безхребетних інші тверді частини (черепашки, голки). Іноді зберігаються тільки відбитки цілих членистоногих або тих чи інших частин тіла тварин, наприклад крил комах і піря птахів. Багато біологічних наук дають беззаперечні докази еволюції тваринного світу. Насамперед це палеонтологія наука про викопні організми. Цілі екземпляри вимерлих тварин трапляються вченим дуже рідко. Так, у шарі вічної мерзлоти на півночі Сибіру було знайдено мамонта, який добре зберігся, а також вимерлих гризу­нів та інших дрібних тварин. Частіше трапляються лише кістки хребетних тварин, а від безхребетних інші тверді частини (черепашки, голки). Іноді зберігаються тільки відбитки цілих членистоногих або тих чи інших частин тіла тварин, наприклад крил комах і піря птахів.

Докази еволюції тваринного світу Порівняльно-анатомічні докази еволюції. Для багатьох сучасних тварин не знайдено викопних предків. У таких випадках для зясування їхнього походження велике значення мають дані, здобуті в результаті порівняння їхньої будови з будовою тварин інших видів. Наприклад, лусочки на ногах птахів за формою та будовою такі самі, як і лусочки ящірок і змій. Порівняння скелета передніх кінцівок різних наземних хребетних свідчить про те, що предки в них були спільні Порівняльно-анатомічні докази еволюції. Для багатьох сучасних тварин не знайдено викопних предків. У таких випадках для зясування їхнього походження велике значення мають дані, здобуті в результаті порівняння їхньої будови з будовою тварин інших видів. Наприклад, лусочки на ногах птахів за формою та будовою такі самі, як і лусочки ящірок і змій. Порівняння скелета передніх кінцівок різних наземних хребетних свідчить про те, що предки в них були спільні

Докази еволюції тваринного світу Ембріологічні докази еволюції. Переконливим доказом еволюції тваринного світу є дані про індивідуальний розвиток тварин. Зародки, або ембріони, тварин не просто ростуть, збільшуючи свою масу, а дедалі ускладнюються і вдосконалюються. І найці­кавіше те, що на перших порах свого розвитку вони схожі не стільки на дорослих тварин цього виду, скільки на їхніх далеких предків. Зародки всіх хребетних на ранніх стадіях дуже подібні між собою. Ембріологічні докази еволюції. Переконливим доказом еволюції тваринного світу є дані про індивідуальний розвиток тварин. Зародки, або ембріони, тварин не просто ростуть, збільшуючи свою масу, а дедалі ускладнюються і вдосконалюються. І найці­кавіше те, що на перших порах свого розвитку вони схожі не стільки на дорослих тварин цього виду, скільки на їхніх далеких предків. Зародки всіх хребетних на ранніх стадіях дуже подібні між собою.

Докази еволюції тваринного світу Усі вони (зародки) мають зяброві щілини, які потім у назем­них тварин плазунів, птахів і ссавців зникають. Згадайте, як розвивається жаба: її пуголовок дуже нагадує рибу (видовжене тіло, хвостовий плавець, зябра, двокамерне серце, одне коло кровообігу). Таким чином, зародок у своєму розвитку мовби повторює ті основні зміни, яких протягом мільйонів років зазнали його предки. Усі вони (зародки) мають зяброві щілини, які потім у назем­них тварин плазунів, птахів і ссавців зникають. Згадайте, як розвивається жаба: її пуголовок дуже нагадує рибу (видовжене тіло, хвостовий плавець, зябра, двокамерне серце, одне коло кровообігу). Таким чином, зародок у своєму розвитку мовби повторює ті основні зміни, яких протягом мільйонів років зазнали його предки.

Висновок Походження сучасних видів тварин є відкритим питанням, бо всі еволюційні процеси тривають і в наш час. Можна лише погоджуватись з сучасними теоріями походження світу, але істину, напевно, за своє життя ми зрозуміти не встигнемо... Походження сучасних видів тварин є відкритим питанням, бо всі еволюційні процеси тривають і в наш час. Можна лише погоджуватись з сучасними теоріями походження світу, але істину, напевно, за своє життя ми зрозуміти не встигнемо...

Дякуємо за увагу! Презентацію підготували: Шевченко Тарас та Кучминда Олексій