Лекція 1. Сучасні методи організації та представлення електронних даних і повідомлень

–Інформатика: Компютерна техніка. Компютерні технології: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О.І. Пушкаря. – К.: Видавничий центр «Академія», – 704 с. (Альма-матер). –Основи інформатики. Модуль І. Інформаційні засади побудови обчислювальних систем: Навч. посіб. для студ. гуманітарних спец. / Упоряд. В.О. Абрамов, Г.Ф. Бонч-Бруєвич, Т.І. Носенко, А.В. Шекунов – К.: КМПУ ім. Б.Д. Грінченка, – 97 с. –Бонч-Бруєвич Г.Ф. Технічні засоби навчання з використанням інформаційних компютерних технологій: Навч. посіб. – К.: КМПУ імені Б.Д. Грінченка, – 64 с. –Бонч-Бруєвич Г.Ф. Методологічні засади тестового контролю на базі інформаційних технологій: Навч. посіб. – К.: КМПУ імені Б.Д. Грінченка, – 44 с. –Методика застосування технології SMART Board у навчальному процесі: Навч. посіб. / Упоряд. Г.Ф. Бонч-Бруєвич, В.О. Абрамов, Т.І. Носенко – К.: КМПУ ім. Б.Д. Грінченка, – 102 с.

Основні питання лекції: Державна політика України в сфері національного інформаційного простору Електронна інформація, дані, повідомлення, сигнали Інформація та інформатика Інформаціологія, інформономія, інформологія, інформатика Кодування інформації Інформаційна система, інформаційний ресурс Структура інформаційної системи Класифікація інформаційних систем Визначення й інструменти інформаційної технології Правила техніки безпеки при роботі з ЕОМ

Державна політика України в сфері національного інформаційного простору Положення Конституції України розвиваються та конкретизуються у понад 200 доку­ментах, які встановлюють правові норми в інформаційній сфері. Серед них такі закони України: Закон України «Про інформацію». Закон України «Про національну програму інформа­тизації». Закон України «Про захист інформації в автоматизованих системах». Закон України «Про науково-технічну інформацію». Закон України «Про електронний підпис». Закон України «Про електронний документообіг» та ін.

Мету політики формування інформаційного простору можна сформулювати таким чином: Забезпечення захисту інформаційного суверенітету України, зокрема, захисту національного інформаційного ресурсу, а також захисту і контролю систем формування суспільної свідомості в сучасних умовах інтернаціоналізації і глобалізації процесів, що відбуваються в інформаційній сфері. Забезпечення реалізації конституційних прав громадян, суспільства і держави на інформацію. Забезпечення державним установам, підприємствам і громадянам рівня інформаційної достатності для прийняття рішень.

Завданням політики формування інформаційного простору є: Виявлення, оцінка і прогнозування загроз безпеці інформаційного простору, що можуть здійснюватися шляхом оперативного моніторингу інформаційної обстановки. Виготовлення, координація і здійснення єдиної державної політики в галузі формування інформаційного простору. Створення і експлуатація систем забезпечення безпеки інформаційного простору. Розробка, координація і здійснення єдиної державної політики в галузі міжнародних інформаційних відносин, зокрема в напрямку формування іміджу держави.

Виходячи із цілей і завдань політики формування інформаційного простору, сформульованих вище, доречно виділити чотири основних напрями забезпечення безпеки національного інформаційного простору: Захист інформації, захист національних інформаційних ресурсів (авторське право, інтелектуальна власність). Законодавчо-нормативне забезпечення захисту інформації (розробка законодавчих актів в галузі захисту інформації, забезпечення нагляду за виконанням законодавства з боку правоохоронних органів, забезпечення судового захисту безпеки інформації). Організаційно-технічне забезпечення інформаційної достатності. Здійснення інформаційної експансії у світовий інформаційний простір з метою забезпечення національних інтересів.

Інформаційна безпека – це стан захищеності суспільства, держави, особистості, стан захищеності інформаційних ресурсів, які забезпечують прогресивний розвиток життєво важливих сфер суспільства. Об'єктами захисту інформації є: документи, програмні продукти, ноу-хау, бази даних, тексти, на яких зафіксована інформація, інші матеріальні носії інформації, захист яких передбачений державними нормативними актами, внутрішніми постановами та розпорядженнями, іншими спеціальними документами.

2. Електронна інформація, дані, повідомлення, сигнали

Електронна інформація, дані, повідомлення, сигнали Електронна форма представлення інформації – це спосіб фіксації інформації, який дозволяє її збереження, обробку, розповсюдження та представлення користувачеві за допомогою засобів обчислювальної техніки.

Електронна інформація, дані, повідомлення, сигнали Усі застосування визначення «електронні» можна узагальнити за такими ознаками, як: подання інформації в цифровому вигляді (текст, звук, зображення статичне або те, що рухається); необхідність програмних та апаратних засобів для її сприйняття людиною (тобто, комп'ютерного обладнання та програмного забезпечення); необхідність телекомунікаційних засобів для отримання або розповсюдження інформації.

Електронна інформація, дані, повідомлення, сигнали До електронної інформації як такої належать: дані, відомості, повідомлення, сигнали, програми, інформаційні системи, інформаційні технології та ін. Розглянемо стисло ці поняття. Дані – тексти, таблиці, ілюстрації, відомості про факти, явища і т. ін., представлені у буквено-цифровій, числовій, текстовій формах, які зберігаються в компютері, можуть пересилатися і піддаватися обробці. Повідомлення – дія зі значенням повідомити, повідомляти; те, що доводиться до чийого-небудь відома, сповіщається комусь; письмова або усна інформація; дані, передані, викладені ким- небудь; публічний виступ, невелика доповідь на якусь тему та ін. Сигнал – повідомлення про те, що відбувається або може відбутися; матеріальний носій інформації; сукупність умовних знаків та засобів їхнього передавання й приймання.

3. Інформація та інформатика

Інформація та інформатика Інформація як така існує лише в людській свідомості. Інформація являє собою не всяке відображення, не всяке знання, а те знання, що виражене в повідомленні. Повідомлення несуть інформацію. Повідомлення фіксуються і подаються за допомогою двійкових кодів певної довжини. Найкоротший одно розрядний двійковий код (одно розрядне двійкове число, один двійковий розряд) має довжину 1 біт (binary dіgit – двійкове однозначне число, двійкова цифра). Восьми розрядне двійкове число – 1 байт (Б).

Інформація та інформатика Кратні одному байтові двійкові коди мають такі розміри: 1 Кілобайт (КБ) = 2 10 Б = 1024 Б 10 3 Б 1 Мегабайт (МБ) = 2 10 КБ = 1024 КБ 10 6 Б 1 Гігабайт (ГБ) = 2 10 МБ = 1024 МБ 10 9 Б 1 Терабайт (ТБ) = 2 10 ГБ = 1024 ГБ Б 1 Петабайт (ПБ) = 2 10 ТБ = 1024 ТБ Б 1 Ексабайт (ЕБ) = 2 10 ПБ = 1024 ПБ Б 1 Зеттабайт (ЗБ) = 2 10 ЕБ = 1024 ЕБ Б 1 Йоттабайт (ЙБ) = 2 10 ЗБ = 1024 ЗБ Б

4. Інформаціологія, інформономія, інформологія, інформатика

Інформаціологія, інформономія, інформологія, інформатика Узагальнюючим ученням, наукою про інформацію є інформаціологія. У науковому контексті інформаціологія – це унікальна наука про всі інформаційні явища, мікро й макродинамічні процеси безмежного Всесвіту. Об'єктом інформаціології є обєктивна реальність інформаційного Всесвіту, що існує незалежно від нашої свідомості і виступає як обєкт існування й пізнання. Предметом інформаціології є дослідження інформаційних мікро і макродинамічних процесів, що відбуваються у Всесвіті і повязані зі збиранням, зберіганням, обробкою, передачею, візуалізацією й пізнанням інформації.

Інформаціологія, інформономія, інформологія, інформатика Інформономія – наука про закони інформації. Інформологія – дисципліна про технології, телекомунікації, маршрутизації й передавання інформації з використанням нейрорецепторних, провідних, теле, радіо і супутникових каналів зв'язку. Інформатика – комплексна наукова й інженерна дисципліна, що вивчає структуру і загальні властивості інформації, всі аспекти проектування, створення, оцінювання, функціонування компютерних систем оброблення інформації, їх застосування і вплив на різні галузі соціальної практики.

Інформаціологія, інформономія, інформологія, інформатика Інформатизація – сукупність різних чинників, спрямованих на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян та суспільства.

5. Кодування інформації

Кодування інформації Кодування – операція заміни знаків або групи знаків однієї знакової системи в знаки або групи знаків іншої знакової системи при збереженні тієї інформації, яка за допомогою цих знаків подається. В технічних пристроях збереження, обробки і передачі даних, як правило, для кодування використовують двійковий код, що складається з двох знаків ( 0, 1 ). Ці два знаки відповідають двом фізичним станам – наприклад, є чи нема струму, або виражає логічні значення так ( 1 ), чи ні ( 0 ).

Кодування інформації Один двійковий розряд (біт) – це мінімальний розмір коду. Таке кодування інформації в компютері називається двійковим кодуванням, а логічні послідовності нулів та одиниць – машинною мовою. Отже, алфавіт машинної мови складається з двох цифр або розрядів (0 та 1). N розрядами можна закодувати 2 N значень. Наприклад, двома бітами можна закодувати чотири значення (2 2 ): 00, 01, 10, 11.

6. Інформаційна система, інформаційний ресурс

Інформаційна система, інформаційний ресурс Інформаційна система – сукупність технічного, програмного й організаційного забезпечення, а також персоналу, призначена для того, щоб вчасно забезпечувати користувачів належною інформацією. Інформаційний ресурс – це сукупність документів у інформаційних системах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо) або сукупність інформаційних продуктів певного призначення, які необхідні для забезпечення інформаційних потреб споживачів у визначеній сфері діяльності. Електронні ресурси – це інформаційні ресурси, які керуються комп'ютером, у тому числі ті, які потребують використання периферійного пристрою, підключеного до комп'ютера.

Інформаційна система, інформаційний ресурс Процеси, що забезпечують роботу інформаційної системи будь-якого призначення, умовно можна представити у вигляді блоків: введення даних із зовнішніх або внутрішніх джерел; оброблення вхідних даних й подання їх в зручному виді; виведення даних користувачам або передавання їх іншій системі; зворотній зв'язок – дані, які перероблені користувачем інформаційної системи для корекції вхідних даних.

Інформаційна система, інформаційний ресурс Інформаційна система має такі властивості: будь-яка інформаційна система може бути піддана аналізу, побудована й керована на основі загальних принципів побудови систем; інформаційна система є динамічною і може розвиватися; при побудові інформаційної системи необхідно використовувати системний підхід; вихідною продукцією інформаційної системи є дані, на основі яких приймаються рішення; інформаційну систему потрібно сприймати як людино- комп'ютерну систему обробки даних.

7. Структура інформаційної системи

Структура інформаційної системи Структуру інформаційної системи складає сукупність окремих її частин, що називаються підсистемами. Підсистема – це частина системи, яка виділена за певною ознакою. Тому структура будь-якої інформаційної системи може бути представлена як сукупність підсистем, що забезпечують інформаційне, технічне, математичне, програмне, Організаційне, правове забезпечення

Структура інформаційної системи Інформаційне забезпечення – сукупність єдиної системи класифікації й кодування даних, уніфікованих систем документації, схем інформаційних потоків, що циркулюють в організації, а також методологія побудови баз даних. Технічне забезпечення – комплекс технічних засобів, призначених для роботи інформаційної системи, а також відповідна документація на ці засоби й технологічні процеси. Математичне й програмне забезпечення – сукупність математичних методів, моделей, алгоритмів і програм для реалізації цілей і завдань інформаційної системи, а також нормального функціонування комплексу технічних засобів.

Структура інформаційної системи Організаційне забезпечення – сукупність методів і засобів, що регламентують взаємодію працівників з технічними засобами й між собою в процесі розробки й експлуатації інформаційної системи. Правове забезпечення – сукупність правових норм, що визначають створення, юридичний статус і функціонування інформаційних систем, що регламентують порядок одержання, перетворення й використання даних.

8. Класифікація інформаційних систем

Класифікація інформаційних систем За типом задач інформаційні системи поділяються на системи, які призначаються для вирішення: структурованих задач, які можна відтворити в формі математичної моделі, що має точний алгоритм рішення; неструктурованих задач, для яких неможливо скласти математичну модель, розробити відповідний алгоритм і прийняти рішення без втручання людини; частково структурованих задач, в яких відома лише частина елементів і звязків між ними, іншу частину доповнює людина, що відіграє вирішальну роль

Класифікація інформаційних систем Інформаційні системи фахівців можна розділити за функціональною ознакою на дві групи: інформаційні системи офісної автоматизації інформаційні системи обробки даних

Інформаційні системи офісної автоматизації Функції: обробка даних на комп'ютерах засобами офісних компютерних технологій; виробництво нових видів і форм даних; архівація і збереження даних; електронні календарі й записні книжки для організації обліку й управління поточними відомостями; електронна, аудіо й відео пошта; відео і телеконференції тощо.

9. Визначення й інструменти інформаційної технології

Визначення й інструменти інформаційної технології Інформаційні технології (в широкому розумінні) – матеріалізовані на базі інформаційної інфраструктури знання в галузі створення, накопичення, збереження, обробки, передачі і використання даних. Інформаційна інфраструктура – сукупність центрів і каналів створення, накопичення, збереження, обробки і по­ширення даних. Комунікаційні технології – засоби передачі даних. Інформаційне середовище – сукупність інформаційної інфраструктури, інформаційних технологій, інформаційних ресурсів та інформаційних відносин.

Визначення й інструменти інформаційної технології Мета інформаційної технології – виробництво відомостей для аналізу людиною й прийняття на його основі рішення щодо виконання відповідної дії. Інструментами інформаційної технології є один або кілька взаємозалежних програмних продуктів для певного типу ЕОМ, технологія роботи в якому дозволяє досягти поставлену користувачем мета. Для персонального комп'ютера це: текстовий процесор (редактор), настільні видавничі системи, електронні таблиці, системи керування базами даних, електронні записні книжки, електронні календарі, інформаційні системи функціонального призначення (фінансові, бухгалтерські, для маркетингу та ін.), експертні системи тощо.

10. Правила техніки безпеки при роботі з ЕОМ

Правила техніки безпеки при роботі з ЕОМ При роботі з ЕОМ і в компютерному класі необхідно: Суворо дотримуватись положень інструкції з експлуатації апаратури. Уважно стежити за справністю блоків і пристроїв. Вимикати компютер після того, коли обробка поточної інформації завершена і вміст оперативної памяті занесений на магнітні носії. При появі запаху горілого чи незвичних звуків негайно вимкнути компютер і покликати системного адміністратора. Не працювати при поганому освітленні та високому рівні шуму. Знаходитись перед екраном монітора на відстані не ближче см. Працюючи з дискетами, оберігати їх від дії магнітного поля, тепла, ударів. В разі потреби надавати першу медичну допомогу, вміти користуватись вогнегасником, знати шляхи екстреної евакуації.

Правила техніки безпеки при роботі з ЕОМ Суворо забороняється: Торкатися до проводів живлення, зєднувальних кабелів, тильної сторони монітора. Порушувати порядок вимкнення та ввімкнення апаратурних блоків, намагаючись самостійно усунути неполадки в роботі, що виникли. Працювати на несправному обладнанні. Працювати у вологому одязі або вологими руками. Класти на апаратуру сторонні речі.