Міжнародна Організація Обєднаних Націй в боротьбі за права людини Презентацію підготував вчитель правознавства Жизномирської ЗОШ І-ІІІ ступенів Суслик О.Т.
ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКІ МІЖНАРОДНІ АКТИ ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКІ МІЖНАРОДНІ АКТИ ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ (англ. the general/common human international acts about human rights): такі: 1)Міжнародний білль прав людини (Хартія прав людини), що проголошує невід'ємні права й основні свободи людини. Його складає комплекс міжнародних документів: Загальна декларація прав людини 1948 p., Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права і Міжнародний пакт про цивільні і політичні права, прийнятий ООН у 1966 p., Факультативний протокол до останнього; 2) угоди, спрямовані на запобігання злочинам, що ведуть до грубих масових порушень прав людини, і покарання за них (Конвенція про незастосування терміну давнини до військових злочинів проти людства від p., Конвенція про запобігання злочинів геноциду і покарання за нього від p.);
3)конвенції, спрямовані на захист груп населення, що вимагають особливої турботи з боку держави (Конвенція про права дитини 1989 p., Конвенція про охорону материнства 1952 p., Конвенція про статус осіб без громадянства 1954 р. та ін.); 4)конвенції, спрямовані на захист індивіда від зловживань з боку державних органів і посадових осіб (Конвенція проти катувань й інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання від p., Женевські конвенції 1949 р. про захист жертв війни і Додаткових протоколів до них 1977 р. та ін.). До них належать також документи, що передбачають можливість окремих осіб домагатися розгляду їхніх скарг (петицій) на свій уряд у міжнародних органах.
Борці за права людини Твори Руденко кваліфіковані як наклеп на радянську владу. Рішенням Головліту всі твори Руденка були вилучені з продажу та бібліотек СРСР. У 1987 р. під тиском громадськості звільнений. Емігрував за кордон. Спочатку до Німеччини, потім до США. Працював на радіостанціях "Свобода", "Голос Америки". 1988р. позбавлений радянського громадянства. У 1990 році Микола Руденко повернувся в Україну. Відновлений у громадянстві, реабілітований р. за роман "Орлова балка" йому присуджено Державну премію України ім. Т. Шевченка в галузі літератури. Указом Президента України Л.Кучми від 19 грудня 2000р. Руденко Миколі Даниловичу "за активне і послідовне відстоювання ідеї побудови незалежної Української держави, багаторічну плідну правозахистну і літературну діяльність" присвоено звання Герой України з врученням ордена Держави. Микола Руденко ( ) відомий поет, письменник, філософ, правозахисник, засновник Української Гельсінської групи. В 70-і роки Руденко активно залучається до захисту прав людини, в тому числі національних. 1975р. заарештований за антирадянську пропаганду. 5 лютого 1977р. Микола Руденко заарештований у Києві. Руденко був засуджений до 7 років таборів суворого режиму і 5 років заслання за так звану антирадянську агітацію і пропаганду.
Василь Стус був аспірантом інституту літератури в Києві й здружився з шістдесятниками, нечисленним колом молодих інтелігентів, що дедалі гучніше заявляли про своє право бути в світі українцями. Арешти 1965 року друзів викликали у Стуса хвилю протесту. Він виступав привселюдно на їх захист. Збірка його поезій «Зимові дерева» вийшла в Брюсселі, що й стало причиною для арешту. За десяток віршів і статей він отримав 5 років мордовських концтаборів й три роки заслання на Колимі. Повернувшись до Києва, важко хворий поет включився в діяльність Української Гельсінської групи. За кордоном знову вийшли його поезії. У травні 1980 року Стуса заарештували вдруге, піддали фізичним тортурам. Не зламавши поета, його засуджують на 15 років. Стус загинув 4 вересня 1985 року у карцері під Перм'ю. Як і Кобзареві, йому було 47 років.
Андрій Сахаров видатний радянський учений у галузі ядерної фізики, отримав визнання як борець за демократію і людські права 1968 року, опублікувавши на Заході свій таємно написаний маніфест «Прогрес, співіснування та інтелектуальна свобода». У 1970 р. брав участь у створенні Комітету з прав людини в Радянському Союзі. Його зусилля були відзначені Нобелівською премією Миру 1975 р. За критику влади наприкінці 1979 р. Сахарова було заслано до м. Горького. Коли 1986 р. він був звільнений, то побачив, як багато ідей, за які він боровся, перетворилися на офіційну політику держави р. він був обраний делегатом до новосформованого законодавчого органу Радянського Союзу З'їзду народних депутатів. Наприкінці того ж року Сахаров помер.
Вацлав Гавел народився 1936 р. в Празі. Драматург за професією, він у 1977 р. брав участь у заснуванні «Хартії-77» (правозахисної організації у Чехословаччині), за що зазнав переслідувань з боку влади і провів майже чотири роки у в'язниці ( ) Коли в листопаді 1989 р. в Празі вибухнули антиурядові маніфестації, Гавел став провідником Громадянського форуму, об'єднання антикомуністичних опозиційних груп, що домагалися демократичних реформ. Через місяць після падіння комуністичного режиму Гавел був обраний тимчасовим президентом країни, а потім переобраний на цю посаду в липні 1990 р. За час свого президентства Гавел працював над розширенням громадянських свобод у Чеській республіці.
Мохандас Ганді ( ) народився в Індії. У 19 років поїхав до Англії вивчати право, а потім 21 рік перебував у Південній Африці, де зіткнувся з расовою дискримінацією і почав захищати права індійців, які приїхали сюди на заробітки. Він повертається на батьківщину 1915 р. і стає лідером індійського національного руху, що проводив успішну кампанію ненасильницького опору Британській владі за здобуття політичної та економічної незалежності Індії. Він був настільки популярним у масах, що Рабіндранат Тагор назвав його «Махатмою» «великою душею». Він глибоко віруюча людина, в житті аскет. Вважав, що не можна відповідати злом на зло чи насильство. Насильству, з його точки зору, треба протистояти ненасильницькими діями і методами боротьби. У 1948 p., всього через рік після здійснення його мрії про запровадження самоврядування в Індії, Ганді загинув від руки співвітчизника, який не поділяв його програму миру й терпимості до всіх релігій та вірувань.
Мартін Лютер Кінг ознайомився з філософією Ганді, коли навчався в Кроузерівській семінарії. Саме на її основі Кінг виробив власну громадянську позицію. А в його кабінеті завжди висів портрет Ганді. Мартін Лютер Кінг ( ) був головним лідером Руху за громадянські права у США. Як священик Кінг разом з іншими чорношкірими священиками заснував у 1957 р. Південну Конференцію християнських проповідників для боротьби з расовою несправедливістю ненасильницькими засобами, такими, як бойкотування і демонстрації. Його діяльність стала поштовхом до прийняття Акта про громадянські права p., що заборонив расову дискримінацію в громадських місцях і закликав до рівності можливостей у працевлаштуванні та освіті р. Кінг за свою діяльність був нагороджений Нобелівською премією Миру. Кінг загинув від кулі вбивці 4 квітня 1968 року у місті Мемфіс, штат Теннессі, де він підтримував страйк чорношкірих робітників.
Ральф Банч був американським дипломатом і відповідальним співробітником Об'єднаних Націй понад два десятиліття. Він брав активну участь у заснуванні цієї організації і 1947 р. увійшов до Секретаріату ООН як голова Опікунського відділу. Згодом, 1949 p., на посаді заступника Генерального Секретаря ООН з особливих політичних питань він опрацьовує угоду про припинення вогню у війні між палестинськими арабами та євреями. За майстерність і наполегливість, виявлені в цій справі, 1950 р. він був удостоєний Нобелівської премії Миру. Банч тривалий час був активістом Руху за громадянські права у США. Співзасновник Національного Конгресу у справах нефів, він протягом 22 років був членом Національної Асоціації за поступ кольорового населення.
Анна Елеонора Рузвельт ( ) американська гуманістка і дружина президента Франкліна Рузвельта, була щирим захисником трудящого та знедоленого люду й активно боролася за розв'язання проблем в освіті, медичному обслуговуванні і тих, що стосуються дитинства. Протягом Другої світової війни вона багато подорожувала від імені свого чоловіка, втілюючи в життя ідею, якій він був відданий, створенню міжнародної організації для запобігання майбутнім війнам. Після смерті Франкліна Рузвельта 1945 р. Елеонора Рузвельт була призначена членом делегації США до новоствореної Організації Об'єднаних Націй, а на початку 1946 р. вона стала першою, хто очолив "Комісію ООН з прав людини. Перебуваючи на цьому посту, вона відіграла визначну роль у розробці та прийнятті Міжнародної Декларації прав людини. Робота Елеонори Рузвельт в ООН тривала до 1952 р.
Рене Кассен теоретик, юрист, дипломат. Створення Загальної Декларації прав людини пов'язане з життям і працею видатного французького юриста Рене Самюеля Кассена. У 1946 р. став одним з ініціаторів і засновникїв ЮНЕСКО і до 1952 р. був представником своєї країни у цій організації. Найбільшу увагу Кассен приділяв роботі з питань прав людини. У статуті ООН наголошувалося, що нова міжнародна організація рішуче захищатиме права людини. 10 грудня 1948 р. Загальну Декларацію прав людини було схвалено. Від 1950 р. цей день урочисто відзначається в усіх демократичних країнах як День прав людини. Рене Кассен, який обійняв посаду голови Комісії ООН з прав людини, продовжував, роботу щодо запровадження Декларації у життя. У рр. він очолює Європейський Суд з прав людини. У 1968 р, на відзначення двадцятиріччя - Загальної Декларації Рене Кассен головний її творець був,нагороджений Нобелівською премією Миру.
Корецький Володимир Михайлович ( ). Правознавець, академік Академії наук УРСР (1948), доктор юридичних наук (1939), професор (1920). Підсумком багаторічної праці вченого в галузі міжнародного приватного права стало створення великої монографічної праці «Нариси англо- американської доктрини і практики міжнародного приватного права» (1948). Володимир Михайлович зробив вагомий внесок у розвиток юридичної науки, насамперед міжнародного приватного права, міжнародного публічного права та порівняльного правознавства. Багатогранною була його діяльність і як історика права. Член і перший заступник голови Комісії з прав людини ООН (1947–1949), до функцій якої у цей період належала розробка проекту Загальної декларації прав людини. В.М. Корецький – єдиний вчений-юрист у колишньому СРСР, який був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці (1980). 15 лютого 1990 року Рада Міністрів УРСР присвоїла імя В.М. Корецького Інститутові держави і права АН України.
ООН: вчора і сьогодні ООН є унікальною міжнародною організацією. Вона була заснована після Другої світової війни в 1945 році представниками 51 країни, що були прихильниками курсу на підтримання миру і безпеки у всьому світі, розвитку дружніх відносин між країнами і сприяють соціальному прогресу, покращенню умов життя і становища в галузі прав людини. Для 192 держав-членів ООН є форумом, який дозволяє їм через Генеральну Асамблею, Раду Безпеки, Економічну і Соціальну Раду та інші органи та комітети висловлювати свою точку зору.
Про діяльність ООН знають у найвіддаленіших куточках планети. Загальновідомі успіхи ООН в таких галузях діяльності, як підтримка миру і гуманітарна допомога. Однак існує цілий спектр інших галузей, де ООН і організації її системи сприяють покращенню становища у світі і тим самим впливають на хід панюго повсякденного життя. Діяльність Організації багатогранна й охоплює широке коло важливих проблем від стійкого розвитку і боротьби з тероризмом, заохочування демократії і розвитку системи управління до охорони навколишнього середовища і розв'язання глобальних медичних проблем; від розмінування до розвитку продовольства продуктів харчування.
Головна мета ООН в галузі прав людини переконати весь світ, що людська гідність кожного повинна поважатися усіма. Це означає, що Організація створює стандарти, яким мають відповідати усі країни. Як тільки стає відомо, що права людини порушені, до цього факту привертається увага усього світу. Спеціальний звід законів створюється для захисту тих категорій людей, які найбільше цього найбільше потребують, жінки, діти, в'язні, розумово відсталі... Мало лише створювати закони, потрібно ще контролювати їх дотримання. Про це також турбується ООН, і лише деякі уряди наважуються до неї не прислухатися.
Організація Об ׳ єднаних Націй забезпечує продуктами харчування 108 мільйонів людей в 74 країнах; проводить вакцинацію 40 % від загальної кількості дітей в світі, щорічно рятує життя 2 млн людей; надає допомогу 34 млн біженцям і особам, які рятуються від війни, голоду та переслідувань; веде боротьбу із змінами клімату та очолює щорічну кампанію насаджень одного мільярда дерев; підтримує мир з допомогою своїх миротворців у складі 17 операцій на 4 континентах; веде боротьбу з бідністю, за 30 років надали допомогу в покращенні умов життя 300 млн. сільських бідняків; стежить за становищем в галузі прав людини в світі, заохочує їх захист і сприяє їх розвитку; сприяє забезпеченню загальної початкової освіти, кількість учнів в країнах, що розвиваються, сягає 88 %; ООН підтримувала рух за деколонізацію, в результаті якого більше 80 країн здобули незалежність; нагороджена Нобелівською премією миру.
Чи вдавалося ООН коли-небудь зупинити війну? Завдяки ООН багато конфліктів не переросли у широкомасштабні війни. До того ж за допомогою переговорів вдавалося досягти мирного врегулювання різних конфліктів. ООН неодноразово сприяла нейтралізації потенційних конфліктів, наприклад берлінської кризи ( ), кубинської ракетної кризи (1962). В усіх випадках втручання ООН допомагало попередити війни між наддержавами. До того ж ООН належить важлива роль в припиненні війн у Конго (1964), між Іраном та Іраком (1988), в Сальвадорі (1992), Гватемалі (1996). Завдяки зусиллям ООН був досягнутий мир, який забезпечив стабільний економічний розвиток в Мозамбіку (1994), незалежність в Тимора - Лешті (2002), а в грудні 2005 р. Організація успішно завершила свою миротворчу місію в Сьєрра-Леоне.
ООН брала і бере активну участь у врегулюванні міжнародних конфліктів у В'єтнамі, Кореї, на Близькому Сході, у Сомалі, Намібії, Камбоджі, Югославії. І хоча на сьогодні, а особливо після початку американських вторгнень в Ірак, навесні 2003 р. без дозволу (санкції) ООН, багато країн піддають критиці роботу цієї міжнародної організації, проте роль ООН, що об'єднує понад 190 країн, виступаючи світовим арбітром та інструментом миру і міжнародного співробітництва, зростає.
Що ще робить ООН для зміцнення миру? Діяльність ООН на благо миру не закінчується з успішним завершенням миротворчої місії. Після закінчення конфлікту ООН допомагає переміщеним особам і біженцям повернутися додому. Вона займається знешкодженням мін, ремонтує дороги, мости, надає економічну і технічну допомогу для відновлення економіки. До того ж, ООН спостерігає за ходом виборів, стежить за тим, як в країні дотримуються права людини. Завдяки цьому процесу понад 60 країн створили демократичні інститути.
ООН бореться за мир і прогрес, але сьогодні на планеті так мало миру. Чи потрібна нам ООН? Більшість вважає, що ООН необхідно посилити з тим, щоб вона могла припиняти малі війни і забезпечувати повноту виконання своїх рішень. Разом з тим ефективність дій ООН залежить від політичної волі держав- членів, від їх готовності виконувати ті рішення, які вони самі прийняли. До того ж ця діяльність супроводжується великими витратами. Брак коштів часто не дозволяє ООН взяти на себе більш вагому роль. Протягом останніх 60 років у світі відбулося понад 50 війн. За даними Стокгольмського міжнародного інституту з дослідження проблем миру, лише в 2006 р. у світі сталося 17 великих збройних конфліктів. На щастя, жоден з них не переріс у спустошливу світову війну. На загал, велика заслуга тут належить ООН та її кампаніям за мир і роззброєння.
Сила ООН полягає в тому, що вона не зупиняється навіть перед великими труднощами. Якщо країни, які перебувають у стані війни, не виявляють політичної волі, щоб її зупинити, ООН буває вимушена виводити свої миротворчі сили. Проте вона продовжує вести роботу по дипломатичних каналах і за допомогою переговорів здійснювати постійний діалог з відповідними сторонами. Якщо обстановка не покращується, миротворці можуть повернутися. Мине чимало часу, перш ніж людство зможе жити в мирі і справедливості. Війни, бідність і порушення прав людини, як і раніше, залишаються поширеним явищем. Саме тому ООН повинна продовжувати свою діяльність. Хтось сказав, що якби ООН не було, країнам світу потрібно було б створити іншу організацію, можливо, з іншою назвою, яка б робила те, що робить ООН.
Список використаної та рекомендованої літератури: 1.Воронянський О. В., Борисов Г. В., Зайончковський Ю. В. Основи правознавства: Навч. посібник. X.: Парус, с. 2.Колодій А. М., Копейчиков В. В. Загальна теорія держави і права. К., Погорілий Д.Є. Правознавство: Навч. посібник. X.: Золоті сторінки, с. 4.Права людини. Підручник для класів, ліцеїв та гімназій / упорядник Л. Заболоцька. К.: Право, с. 5.Ратушняк С. П. Правознавство: словник-довідник. Тернопіль: Навчальна книга Богдан, с. 6.Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) таін. К.: «Укр. енцикл.», 1998.
Адреса веб-сайтуНазва веб-рееурсу України Рада України Міністрів України Суд України Суд України Господарський Суд України www. ombudsman.kiev.uaУповноважений Верховної Ради України з прав людини www. rainbow. gov. uaРада національної безпеки та оборони України юстиції України рада юстиції України прокуратура України представництво ООІІ виборча комісія України правників України бібліотека з правознавства політико-правових реформ підручники он-лайн / Право www. uapravo.orgПравовий журнал акти України законодавство для практиків компанія «Чечель, Маллаєв та Партнери» ресурс для правників «Юриспруденція он-лайн» забезпечення в Україні Асоціація викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова доба» бібліотека Перелік сайтів Інтернету з назвою веб-ресурсів, де є можливість отримати правову інформацію