Згідно діючого земельного законодавства кадастр України за своєю структурою включає такі складові частини: 1. Кадастрове зонування; 2. Кадастрові зйомки; 3. Бонітування ґрунтів; 4. Економічну оцінку земель; 5. Грошову оцінку земельних ділянок; 6. Державну реєстрацію земельних ділянок; 7. Облік кількості та якості земель. Розглянемо кожні з цих пунктів більш докладніше

Кадастрове зонування – це одна із складових частин державного земельного кадастру. Відповідно до статті 197 Земельного кодексу України кадастрове зонування включає : а) місця розташування обмежень щодо використання земель. б) меж кадастрових зон та кварталів. в) меж оціночних районів та зон. г) кадастрових номерів ( території адміністративно-територіальної одиниці).

Кадастровий план обмежень і обтяжень складається з метою одержання достовірної графічної і аналітичної інформації про наявність, склад, місце розташування обєктів з особливим режимом використання і меж зон в яких обмежуються ті або інші види господарської діяльності з метою гарантування прав власників землі, захисту населення від шкідливих впливів при господарській діяльності, роботи обєктів, що мають спеціальний режим виробничої діяльності. Обмеження – це перелік дій (право третіх осіб), що обмежують права власника або користувача щодо розпорядження або користування земельною ділянкою. Обтяження на використання землі – це право на земельну ділянку включаючи право на заставу, оренду, сервітути, обмеження, обовязки по договору, рішення суду про передачу прав і інші встановленні законодавством права відносно землі.

Обєктами кадастрового зонування є зони особливого режиму використання земель : 1. охоронна зона; 2. зона санітарної охорони; 3. прибережна захисна смуга; 4. зона особливого режиму; 5. санітарно-захисна зона; 6. шумова зона; 7. обмеження, обтяження і земельні сервітути; 8. зони мінімальних відстаней; 9. зони теплових мереж;

Запроваджено єдину систему кадастрової нумерації земельних ділянок для створення і функціонування автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру Щоб забезпечити унікальність кадастрового номера земельної ділянки територію України поділено за такою схемою:.

Структура кадастрового номера земельної ділянки складається із 4-х частин. де | КОАТУУ | -- код одиниці адміністративно-територіального устрою України; | НКЗ | -- номер кадастрової зони; | НКК | -- номер кадастрового кварталу у межах кадастрової зони; | НЗД | -- номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу; | : | -- роздільник між складовими кадастрового номера. Наприклад, код відповідної земельної ділянки в межах кадастрового кварталу в сільській раді має вигляд

Кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: 1. геодезичне встановлення меж земельної ділянки; 2. погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; 3. відновлення меж земельної ділянки на місцевості; 4. встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; 5. виготовлення кадастрового плану.

Бонітування ґрунтів України - це порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями Основна мета бонітування ґрунтів полягає у визначені відносної якості ґрунтів за їх родючістю тобто в встановлені, скільки разів один ґрунт кращий або гірший від іншого за своїми природними і стійко набутими властивостями. Обєкт бонітування – це ґрунт виражений суворо визначеними таксономічними одиницями, встановленими за матеріалами детального ґрунтового обстеження.

Економічна оцінка земель – це оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва. Економічна оцінка земель проводиться для порівняльного аналізу ефективності використання земель. Дані економічної оцінки земель є основою грошової оцінки. Економічна оцінка дає кількісну характеристику ґрунтової родючості, яка обєктивно склалася за економічними показниками. Основна відмінність економічної оцінки землі від бонітування ґрунтів полягає в тому, що бонітування вивчає грунт як природне тіло, без врахування економічних умов ведення сільськогосподарського виробництва. Дані економічної оцінки використовуються як нормативні і нормативно утворювальні фактори при вирішенні таких завдань, як науково обґрунтований розподіл земельного фонду для планомірного і пропорційного розвитку всіх галузей народного господарства, економічне обґрунтування обємів виробництва.

Грошова оцінка земель визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно- правових угод щодо земельних ділянок.

Інформаційною базою для грошової оцінки - земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування, - земель населених пунктів генеральні плани проекти планування і забудови населених пунктів матеріали економічної оцінки території.

Реєстрація земельних ділянок - це система юридичних та технічних дій із закріплення прав власників землі та землекористувачів на земельні ділянки та нерухомість відповідно до чинного законодавства, на основі документів, що підтверджують ці права. Об'єктами реєстрації є: 1) об'єкти землі та нерухомості; 2) суб'єкти прав на земельні ділянки та нерухомість; 3) права на земельні ділянки (разом з обтяженнями на ці права); 4) документи або інших прав Суб'єктами реєстрації земельних ділянок є уповноважені державою реєстраційні органи (установи)

Державний реєстр земель складається з 2-х частин : 1. Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; 2. Поземельної книги - містить відомості про земельну ділянку. Документація державного земельного кадастру поділяється на : 1. основну 2. допоміжну 1. Основна документація державного земельного кадастру складається з єдиного державного реєстру земель, кадастрових справ, кадастрових планів, обєктів обліку і чергових кадастрових планів. 2. До допоміжної документації належить книга обліку документів і книга обліку відомостей, каталоги координат, пунктів межової мережі.

Єдиний реєстр земель містить сукупність відомостей про існуючі і ті обєкти обліку, які припинили своє існування. Виникнення або припинення існування обєкта підлягає державному обліку в єдиному державному реєстрі земель. Процедура державної реєстрації земельних ділянок включає: 1. юридичну експертизу правовстановлюючих документів їх відповідність чинному законодавству 2. запис в поземельну книгу 3. виписку реєстраційного свідоцтва (посвідчення), відмітку факту реєстрації в реєстраційній карті земельної ділянки, передачу кадастрової справи 4. реєстраційної карти; свідоцтво про державну реєстрацію і його копію у відділ земельних ресурсів, який вручає свідоцтво субєкта права власності на земельну ділянку і передає кадастрову справу в архів.

Облік кількості земель відображає відомості, які характеризують кожну земельну ділянку за площею та складом угідь. Дані обліку кількості земель відображають фактичний стан їх використання Облік кількості земель забезпечується проведенням кадастрових зйомок. Підсумок обліку - достовірні, дотримані з необхідною точністю та вичерпні дані, які на кінець минулого і на початок наступного років зводяться в земельний звіт за формою 6-зем - Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності.

Облік якості земель відображає відомості, які характеризують земельні угіддя за природними властивостями та набутими властивостями, що впливають на їх родючість, а також за ступенем забруднення ґрунтів. Існують такі категорії придатності земель: 1.придатні під ріллю; 2.придатні під сінокоси; 3.пасовищні, після покращення можуть використовуватись під інші сільськогосподарські угіддя; 4.придатні під сільськогосподарські угіддя після корінних меліорацій; 5.малопридатні під сільськогосподарські угіддя; 6.не придатні під сільськогосподарські угіддя 7.порушені землі.

У межах кожної категорії придатності виділяють класи придатності земель. Дані обліку якості земель за кількістю показників є дуже об'ємними. В повному обсязі ще не вдалося їх зібрати і відобразити у наявній земельно-кадастровій інформації. Облік якості земель у складі державного земельного кадастру забезпечує одержання необхідних і вірогідних відомостей для вирішення важливих завдань регулювання земельних відносин у країні

На жаль, фактично жоден з цих пунктів на сьогоднішній день не виконується в повному обсязі. Якщо, щось і виконується, то тільки за грощі і зі зв язками.

Ми хочемо запропонувати декілька пунктів, які не завадить ввести в дію для раціональної роботи Земельного законодавства: Необхідно всю інформацію різних видів кадастру України обєднати в одну структуру і зробити державним; Інформацію про будівлі та споруди, які знаходяться на земельній ділянці також зробити державним та приєднати до державного кадастру; Всі дані кадастру занести в електронну базу, яка буде загальнодоступною та відкритою;

Навчати спеціалістів з кадастру на основі практичних занять, використовуючи реальні новітні дані; Для навчання використовувати новітнє програмне забезпечення; Створити організації по контролю за використанням земельних ресурсів, яка буде знаходити порушення і відправляти свої пропозиції по вирішенню цих питань до вищестоящого органу; І найголовніше – чітко дотримуватись Земельного законодавства.

Крячко Євген Павлик Галина Мутницька Ганна