ПРЕЗЕНТАЦІЯ на тему: «Підготовка оратора до виступу»

Публічний виступ - це усне монологічне висловлення з метою досягнення впливу на аудиторію. У сфері ділового спілкування найбільш часто використовуються такі жанри, як доповідь, інформаційна, привітальна і торгова промова.

В основі класичної схеми ораторського мистецтва лежить 5 етапів: Добір необхідного матеріалу, змісту публічного виступу; Складання плану, розподіл зібраного матеріалу в необхідній логічній послідовності; Словесне вираження, літературна обробка мови; Завчання, запам'ятовування тексту; Проголошення.

Підготовка до будь-якого ораторського монологу починається з визначення його теми і мети. Тему визначає або сам автор, або ті, хто запрошує його виголосити промову. Назва виступу повинна бути ясною, чіткою, по можливості короткою. Вона повинна відбивати зміст промови і привертати увагу слухачів.

Приступаючи до розробки тексту, необхідно визначити мету виступу. Виступаючий повинен ясно представляти, якої реакції він домагається. Основні цілі публічного монологу - повідомлення і вплив. Оратор може поставити задачу інформувати слухачів, дати певні відомості.

Або він розраховує схвилювати аудиторію, сформувати у людей переконання, уявлення, що стануть мотивами їх поведінки, тобто призиває до будь-яких дій. Часто ці цілі перехрещуються, сполучаються в одному виступі. Свої цілі і задачі варто повідомити слухачам.

Важливо оцінити склад майбутньої аудиторії, заздалегідь настроїтися на своїх слухачів, з огляду на такі фактори: освітній рівень, напрямок освіти (гуманітарна, технічна...), пізнавальні інтереси, стать, вік, ставлення до теми і до оратора. Завжди легше говорити, звертаючись до однорідного (гомогенного) складу (дилетанти, фахівці, колеги, студенти, люди однакових політичних поглядів і т. д.) У неоднорідній (гетерогенній) аудиторії виголошувати промову сутужніше.

Необхідно також з'ясувати чисельність аудиторії. Великою кількістю слухачів складніше керувати. У величезній масі людині легковірний, схильний до знеособлювання, не здатний до критики, бачить усе в чорно-білих фарбах, реагує на емоції. Варто довідатися, у якій обстановці буде проходити виступ - у залі, у кабінеті, чи є там кафедра, стіл, мікрофон...

Наступна ступінь - "кодування" - складання тексту - починається з добору матеріалу. Щоб виступ вийшов змістовним, краще використовувати не одне джерело, а кілька.

Джерела матеріалу підрозділяються на групи: 1.Безпосередні - матеріал, добутий автором з життя шляхом спостережень, власного досвіду: знання, практика; особисті контакти, бесіди, інтерв'ю; уява - уявне створення нових картин, образів, проектів на основі минулого досвіду з елементами творчості. 2.Опосередковані: а) офіційні документи: б) наукова і науково-популярна література; в) художня література; г) статті газет і журналів; д) передачі радіо і телебачення; е) довідкова література: енциклопедії, словники; ж) результати соціологічних опитувань.

Варто пам'ятати, що "живий" досвід завжди добре сприймається слухачами, він переконливий і йому вірять.

ПАМЯТАЙТЕ: Матеріал публічного виступу може бути теоретичним і фактичним. Насиченість промови тим або іншим типом матеріалу залежить від жанру. Так, у звітній доповіді потрібно приводити безліч фактів, щоб довести положення і переконати слухачів. Матеріал виступу повинен бути достовірним. Попередньо перевіряють точність інформації, цифр, дат, цитат, імен.

Систематизуючи матеріал, оратор створює план, продумує композицію, логіку викладу, складає і редагує текст.

Підготовка письмового тексту має багато переваг: написану промову можна перевіряти, виправляти; вона легше запам'ятовується і довше утримується в пам'яті. писати слід на окремих аркушах, на одній стороні. Досвідчений оратор може обмежитися складанням тез, конспекту або розгорнутого плану виступу.

Репетиція – невідємна складова підготовки оратора. Вона являє собою проголошення тексту думкою або вголос, краще перед дзеркалом. - Треба знайти таку позу, у якій ви почуваєте себе легко і зручно, і постаратися її запам'ятати; - Вивчити обличчя - розправити нахмурені брови, мімічні зморшки, що набігають на чоло; -Продумати жести, прийоми встановлення контакту. - Досвід показує, що на кожну хвилину виступу приходиться хвилин підготовки. Якщо виступ ретельний розроблено, то в момент зустрічі зі слухачами виступаючий буде триматися впевнено.

ВИСНОВОК: Успішність мітингової промови залежить від індивідуального стилю оратора, його вміння доречно використовувати весь арсенал вербальних і невербальних засобів спілкування та майстерності імпровізувати залежно від реакції аудиторії. Палка, заклична, актуальна, майстерно виголошена мітингова промова, як свідчить історія- дієвий чинник впливу на свідомість слухачів.

Використана література: pu pu