Пташечка мене гука, вийду – зразу ж утіка. Тільки в хату я зайду, вже виспівує в саду. Винесу їй хлібця, сала, щоб і завтра заспівала. В. Бойко

Жовтогруді щебетушки, Мають чорні капелюшки, Сірі лапки, білі щічки, Називаються …

Синиця Взимку синицям живеться нелегко. Від голоду і холоду вони потерпають більше ніж інші птахи. Вчені підрахували, що із 10 синиць до весни доживає лише 2, решта гинуть.

Крізь зимові заметілі Пташенята прилетіли. В них червоні гарні груди – Ніби яблука усюди Хтось розвісив у дворі. Звуться пташки…

Снігур Ці пташки, за народним повірям – перші вісники зими і снігу. Живляться вони різними ягодами, бруньками, насінням деревних і чагарникових рослин.

Вони бувають сизі, білі, Воркують, в парку проживають. Вважають їх птахами миру, На щастя в небо випускають. І линуть в сині голубій Птахи чудові...

Голуб До мого віконця прилітає голуб, Я його годую крихтами з руки. Посмішка проникла крізь північний холод, Хитаються під голубом яблуні гілки. Голуб довіряє, голуб зазирає Каросонцим оком у душі блакить. Зіркою злітає у гарячім маї, Рухом швидковітрим у мені бринить. Голуб не людина, голуб не обмане, Я знайду довіру під його крилом. Більше голубів хай серед нас постане, Щоб була надія завжди за вікном.

Дзоб міцний і гарні крила, Чорний хвіст, жилетка сіра, Чи присяде, чи летить, - «Кар, кар, кар!» - усе кричить.

Ворона Птахи цієї родини дуже розумні. У неволі вони швидко звикають до людей, можуть навчитися багатьом трюкам і вміють наслідувати різні звуки, зокрема людську мову.

Сіра шубка із пірїн, На морозі жвавий він. Не орел цей стрибунець. Хто це, діти? - …

Горобець Горобець - жвавий, життєрадісний, винахідливий і товариський птах. Без нього міський пейзаж значно сумніший.

Птаха ця живе на морі, Там літає на просторі. Дзьобом рибу ловить влучно, А співає різко й гучно.

Чайка Хочеш вір, а хоч не вір: В чайки шапка набакир, Бо носила чайка сіно, Обросилась по коліна; Збило сіно шапку чайці, Натрусилось у сап'янці', Так зате дітки чаїні Не в болоті сплять, а в сіні.

Тук-тук-тук! Так-так-так! І комашка, і черв'як, І личинка біла спинка, І жучок-короїд Мій сніданок, мій обід.

Дятел Великий строкатий дятел -це корисний птах, справжній лісовий санітар. Він, знищуючи комах-шкідників, довбає тільки хворі дерева. Порожні дупла, що їх залишають дятли, займають інші птахи.

Балакуча ця вертуха! Ліс її щоденно слуха - Довгохвоста, білобока … Ну й плетуха! Це - …

Сорока А ви знаєте, що сорока - дуже дбайлива господарка? Вона вимостить гніздо, а тоді усередині ще й глиною обмаже.

Дивний дзьобик, мов лещата, Щоб шишками ласувати. Вже повинен знать школяр, Що цей птах зветься …

Шишкар Краї дзьобика в нього перехрещені, щоб легше було ялинові та соснові шишки вилущувать. Підвіситься він на краю гілки - та й за сніданок! А малят висиджує в зимову стужу.

Про кого цей вірш? Щиглик щиро щебетав. Слухав Щигля чоботар, І такі він чоботята пошив, що щебечуть на сімсот голосів. Цок підківками на різні лади – Щигленяточок до танцю веди.

Щиглик Полетів щиглик на пташиний ярмарок і всякого пір'ячка накупив. На голівку - чорного й червоного, на спинку - бурого, на груди - жовтуватого, а знизу - біленького. Вбрався гарненько - і тепер щебече.

Далекими світами Вночі і по ночах Горбатими морями Летів додому птах. Його мала голівка Боялась над крилом Та зацвітала гілка Блакитно-білим сном. І птах сказав до себе, До вітру на крилі: Нам лиш літати небом, А жити на землі.