Культура бароко не обіцяла людям Легкого щастя на землі, але вчила Бути совісними, мудрими, свідомими Своєї приналежності до вічності. А. Макаров

Трипільська культура Культура східних слов'ян Античність Культура Київської Русі Ренесанс Бароко

ознайомлення з стилем бароко ; особливості стилю бароко в українському мистецтві ; особливості художньої культури козацької доби ; виховувати цікавість до мистецтва України. Завдання уроку: Завдання уроку:

Українська архітектура та образотворче мистецтво другої половини XVII XVIII ст. розвивалися під потужним впливом мистецтва бароко. Бароко в перекладі з італійської означає химерний, чудернацький. Так називають мистецький стиль, який панував у Європі від кінця XVI майже до кінця XVIII ст. Наш черкаський учений-філолог, письменник Василь Пахаренко у своєму "Нарисі української поетики" він пише: На зміну ренесансу в європейській культурі приходить бароко, у ньому поєднуються традиції готики і ренесансу. Визначальні прикмети бароко: 1. Знову спостерігається нахил до ускладненої форми (як у пізній готиці). 2. Повертається дотичний теоцентризм (тобто погляд на Бога як на вершину досконалості, серцевину буття), але зберігається й антропоцентризм, лише тепер людина трактується не як противага Богові, а як найдосконаліше його творіння.

3. Замість світської спрямованості ренесансу в часи бароко знову релігійне забарвлення усіх сфер культури, як у добу середньовіччя. 4. Замість визволення людини від пут соціальних та релігійних норм знову помітне посилення ролі церкви і держави. 5. Зберігається античний ідеал краси (його можна уособити в образі Венери Мілоської), але робиться спроба поєднати його з християнським ідеалом (уособлення в образі Сикстинської Мадонни), тобто йдеться про поєднання краси духовної і фізичної, внутрішньої і зовнішньої, в цілому відбувається примирення традицій античної і християнської. 6. Як і ренесанс, бароко зберігає увагу до природи (і в науці, і в мистецтві), але тепер природа трактується не як противага Богові, але як шлях пізнання досконалості і благостини Творця".

В українській ментальності тоді витав козацький дух. Як зазначає М. В. Гоголь, саме козацтво "накинуло свій характер і, можна сказати, колорит на всю Україну". Козацтво стало тією верствою, що повело народ до власної державотворчості, національної свідомості, до утвердження кращих прагнень до свободи, правди і краси. Все українське суспільство пройнялось надією на волю, динамічним прагненням до визволення, енергією діяння і вірою в справедливість Божого промислу. Земне ніби з'єдналось із небесним, тому в цей час в українську культуру природно входять барокові мотиви. Еліта (козацька старшина, професійні письменники, художники, зодчі) сприйняли ті мотиви як свої, а низи поступово трансформували їх по-своєму, з'єднавши з давнішими (архетипними) традиціями єдності побожного і людського. Адже козаки виступили на захист рідної землі і православної віри, і волі.

Найяскравіше стиль бароко утілювався в архітектурі: бароковим спорудам притаманні нагромадження розкішних оздоб, підкреслена декоративність, грандіозність. Прикметні риси європейського бароко в українській архітектурі набули яскравої своєрідності. Тому дослідники українських барокових споруд послуговуються терміном українське, або козацьке бароко. Найбільшою самобутністю відзначаються барокові споруди на землях Гетьманщини й Слобідської України за часів гетьмана Івана Мазепи. Проте пам'ятки української барокової архітектури збереглися і в Західній Україні та в дерев'яному народному будівництві всіх українських земель.

Справжніми шедеврами світової архітектури є українські барокові споруди: Софійський та Михайлівський Золотоверхий собор в Києві, Хрестоздвиженський у Полтаві (1709 р.), Покровський у Харкові (1689 р.). Георгіївський собор Видубицького монастиря в Києві ( рр.), церква Всіх святих над Економічною брамою Києво- Печерської лаври ( рр.), Церква Катерини в Чернігові (1716 р.), Преображенська церква у Великих Сорочинцях (1732р.), Собор св. Юра у Львові ( рр.).

Андріївська церква Унікальний пам'ятник архітектури побудований в 18 столітті у стилі барокко за проектом російського архітектора італійського походження Франческо Бартоломео Растреллі. Своїми витонченими контурами церква велично вимальовувалася на тлі небосхилу і гармонійно вписується в ландшафт над Дніпром. Прикрасою інтер'єру є багатоярусний, багато декорований іконостас, елементи декоративного барочного ліплення, скульптура і живописні полотна.

Маріїнінський палац Прекрасний палац в кремово-блакитних тонах був побудований архітектором Бартоломео Растреллі під управлінням російського архітектора Івана Мічуріна. Палац розташувався в живописному парку на горбі з виглядом на Дніпро. Він використовувався як київська резиденція царської сім'ї. В наші дні в палаці проходять офіційні прийоми вищого рівня.

Михайлівський собор (Київ) Михайлівський Золотоверхий монастир - один з прадавніх монастирів в Києві. Включає зруйнований в 1930-і роки і заново побудований в середині 1990-х років соборний храм на честь Архангела Михайла в стилі українського бароко, а також трапезну з церквою Іоана Богослова (1713 рік) і дзвіницю ( років).Предполагается, що Михайлівський собор був першим храмом з позолоченим верхом, звідки на Русі пішла ця своєрідна традиція. Зведений в роках Михайлівський собор мав особливе значення для киян, бо був присвячений архангелові Михайлу - небесному заступникові Києва. У XII столітті монастир був місцем поховання князів.

Передбачається, що при церкві був тоді ж заснований і монастир. З прадавньої пори церква носить назву Золотоверхою, ймовірно, тому, що була єдиною у той час церквою з позолоченим верхом. До часу Святополка віддання відносить і перенесення до Києва з Константинополя в 1108 році головної святині Золотоверхого монастиря, мощів святої великомучениці Варвари.

У Київ І.Г. Шедель був запрошений для будівництва великої дзвіниці Успенського собору, яка є композиційним центром нинішнього Києво- Печерського історико- культурного заповідника. Перший варіант проекту, що належав архітекторові Ф. Васильєву, І.Г. Шедель істотно переробив: змінив пропорції споруди, конструктивну основу, спростив декор, наблизив архітектуру споруди до класичних форм.

Брама Заборовського Велика Лаврська дзвіниця. арх. Іоганн Шедель. Нахилена в північно-східному напрямі і Трапезна церква прпп. Антонія і Феодосія Собор першого Пречистого Пресвятої Богородиці

На західних землях України на зламі століть виникає короткочасна суміш з стилів маньєризму, ранішнього бароко і залишків Відродження. Найбільш яскравим прикладом цієї суміші став фасад Бернардинського костелу у місті Львів. Щит - фронтон костелу - яскравий приклад стилю маньєризм на ренесансній основі. Якщо в гравюрі і живопису стиль маньєризм утримав свої позиції до початку 18 століття, то в архітектурі він зникає під могутнім наступом римського бароко. Комплекс монастиря та костелу Бернардинів

Визначним будівничим доби бароко був Степан Ковнір. Одна з найкращих споруд Ковніра корпус на території Києво- Печерської лаври, названий його ім'ям. Кловський палац, м.Київ Церква Антонія і Феодосія з дзвінницею (175658). м. Васильків

Найвідоміший архітектор українського бароко Іван Григорович-Барський. Він спорудив, зокрема, дзвіницю Кирилівського монастиря, Покровську церкву й церкву Миколи Набережного на Подолі в Києві. Церква Миколи Набережного на Подолі

Спасо-Преображенська церква у Великих Сорочинцях - один із найкращих зразків церковної архітектури Лівобережної України початку XVIII століття. Заснована гетьманом Данилом Апостолом, який у ній і похований. Церква відзначається багатством декоративного оформлення фасадів у стилі українського бароко. У храмі зберігся унікальний дерев'яний різьблений іконостас, що налічує 113 ікон року тут хрестили майбутнього великого письменника Миколу Гоголя. Іконостас храму

Іллінська церква Як вказано в Повести временних лет в 945 році на цьому місці була побудована перша на Русі дерев'яна церква, в якій представники київського князя Ігоря прийняли клятву з приводу підписання з греками світового договору. Існує припущення, що Хрещення киян в 988 році здійснилося біля церкви святого Іллі, розташованої на березі річок Дніпра і Почайни, тим паче, що, згідно церковним канонам, людину після хрещення вводять в церкву. У церкві святого Іллі свого часу молилася і княгиня Ольга. Іллінська церква була побудована в 1692 році. У плані церква повторює дерев'яну. У першій половині XVIII століття була побудована двох'ярусна дзвіниця і встановлені ворота храму в стилі українського бароко, виконана видатним українським архітектором І. Г. Григоровичем - Барським.

Іллінська церква

Іллінська церква у Суботові Храми Черкащини Архітектор І. Григорович - Барський На Черкащині однією з перших барокових культових споруд була Богданова Іллінська церква у Суботові. Вона збереглася донині. її можна вважати будовою перехідного типу. Основа - чотирикутна базиліка з вівтарем у напівокруглій апсиді. Кошикоподібна покрівля. А фронтон, хоча й трикутний, але вже й бароковий за своїми вигинамиі прикрасами. Споруда ще важкувата, товстостінна, як фортеця, малувато граційності і все ж уже відчувається крок до неї. Панько Куліш залишив нам художній опис руїн гетьманських палату Суботові, які він мав нагоду бачити у першій половині XIX ст. Вони теж, мабуть, були початком барокової забудови.

Ратуша (1750 р.), пл. Волі м. Бучачі Побудована за проектом Бернарда Меретина в стилі українського бароко з елементами Відродження. Нижня частина є двоповерховою будівлею квадратної форми з масивним фігурним фронтоном і балюстрадою на верху. На будівлі посередині зведена двох'ярусна башта з куполом у стилі барокко. Загальна висота споруди - 35 м. Будівля ратуші прикрашена скульптурами роботи Пінзеля. Більшість скульптур до нашого часу не збереглися.

Протягом XVIIXVIII ст. в Україні розвивалася скульптура. Автором численних іконостасів і скульптур, зокрема у Хрестоздвиженському соборі в Полтаві, у Мгарському монастирі, церкві св. Покрови в Ромнах, був Сисой Шалматов. Талановиті скульптори працювали і в Західній Україні, з-поміж яких найвидатнішим був Йоган Пінзель, автор скульптурного оформлення Святоюрського комплексу у Львові та ратуші в Бучачі.

За тих часів бурхливо розвивалася гравюра. Великої слави зажили українські художники-графіки Олександр та Леонтій Тарасовичі. У 1702 р. в Києві вийшов друком Києво-Печерський патерик із 40 гравюрами Леонтія Тарасевича. Неперевершеним гравером був Іван Щирський. У гравюрах цього майстра складні рослинні орнаменти поєднуються з античними, глибоко символічними сюжетами й реалістичними зображеннями. Так у графіці втілювалися закони мистецтва бароко.

Нові мистецькі принципи поступово поширювалися в іконописі. Своєрідне поєднання іконописних традицій із тогочасними художніми досягненнями спостерігалось у творчості Івана Рутковича та Йова Кондзелевича найвидатніших іконописців козацької доби. Пензлю Рутковича належить частина ікон з іконостасів у селах Водиця-Деревянська, Воля-Висоцька (Львівська обл.) та в с. Потеличі (Львівська обл.), а також іконостас церкви Різдва Христового у Жовкві. Йов Кондзелевич (1667 після 1740) автор ікон із Богородчанського іконостаса, виконаного для Манявського скиту.

Зішестя Святого Духа на апостолів. Білостоцький монастир Волинської області. Початок ХVІІІ ст. "Вознесіння " Богородчанський іконостас рр. Національний музей, Львів Йов Кондзелевич

" Нерукотворний Спас" Богородчанський іконостас рр. Національний музей, Львів.

Богородиця. Богородчанський іконостас рр. Національний музей, Львів Спас Намісний. Богородчанський іконостас рр. Національний музей, Львів

Фарби сорочинських ікон подібні до гоголівських: «Тихо разлился прозрачный голубой свет, волны бледно-желтого переливались, ныряли, словно в голубом море, тонкий розовый свет становился всё ярче». У XVIII сторіччі гетьманська Україна була європеїзованою державою. В сорочинських іконах помітний перегук з італійцем Тинторетто, іспанцем Ель Греко, ба навіть із галантним французом Буше. Разом із цим, православні ікони із золотим візантійським тлом – правдиве культурне уніатство. Напевно, одним із авторів ікон був Лука Боровик, батько придворного портретиста Катерини ІІ і Павла І Володимира Боровиковського.

Але головним керівником артілі митців був києво- печерський маляр Алімпій Галик. Образ великомучениці Уляни – наче коштовна мініатюра: тонко виписані риси обличчя, губи – як червоні пелюстки, і троянди поруч – білі (цнота) й червоні (страждання). Деякі ікони вражають своєю куртуазністю перед жіноцтвом: архангел Гавриїл із букетом лілей і троянд схиляється перед царственною Дівою Марією. Деталі одягу на багатьох іконах осучаснені. Навіть патрона гетьмана Апостола – пророка Даниїла, який жив у стародавньому Вавилоні, – художник вдягнув у жупан і делію «гетьмана обох сторін Дніпра». Цим іконостасом Україна може вписатися у світовий контекст як прикладом діалогу із західною культурою.

Алімпій Галик, Лука Боровик. Пророк Даниїл ві. Алімпій Галик. Богородиця з немовлям в Алімпій Галик. Свята Трійця ві

Від тих часів збереглося багато безіменних іконописних шедеврів. Найчастіше народні іконописці зверталися до образу Божої Матері. На іконах козацької доби Богородицю зображено в національному українському вбранні на тлі золоченого різьбленого рослинного орнаменту. Великого поширення в Україні набула ікона Покрови. Образів Покрови збереглося чимало. У нижній частині таких ікон подавалися реалістичні зображення представників козацької старшини, кошових отаманів, гетьманів. Приміром, збереглася ікона Покрови Богородиці із зображенню Богдана Хмельницького. Ще на одному образі з-поміж козаків, які просять захисту в Богородиці, зображено останнього кошового Петра Каднишевського.

Невідомий художник. Покрова з портретом гетьмана Богдана Хмельницького

Велику популярність мав за тих часів світський портретний живопис. Портрети замовляли представники козацької старшини, власне, тому їх і називають козацькими. Чудовим зразком козацького портрета є зображення стародубського полковника Михайла Миклашевського початку XVIII ст. та знатного військового товариша Василя Гамалії кінця XVII ст. Невідомий художник - Портрет Військового отамана Д. Е. Єфремова Портрет Василя Гамалії

ЙОСИП ІВАНОВИЧ (?) Розп'яття з портретом лубенського полковника Леонтія Свічки Кінець XVII ст. НЕВІДОМИЙ ХУДОЖНИК Портрет козака Якова Шияна. 1784

НЕВІДОМИЙ ХУДОЖНИК Портрет переяславського полковника Семена Сулими НЕВІДОМИЙ ХУДОЖНИК Портрет Парасковії Сулими середина XVIII ст.

Надзвичайну популярність мали в Україні народні картини Козак Мамай. Протягом XVIII ст. зображення козака Мамая можна було побачити в кожній українській хаті. Козаків малювали олійними фарбами на полотні, стінах, дверях, віконцях, кахлях, скринях, посуді й навіть на вуликах, вважаючи символічне зображення Мамая оберегом.

Наснажене животворними визвольними ідеями звитяжного XVII ст., духовне життя українців у XVIII ст. хоч і зазнавало всіляких утисків з боку держав- колонізаторів, проте залишалося розмаїтим і доволі багатим. Найкращі здобутки українських митців XVIII ст. архітектура бароко, картини Козак Мамай та ікони народних майстрів не тільки не втратили своєї мистецької вартості, а й увійшли до золотої скарбниці світової культури, навіки прославивши своїх творців і народ, що їх виплекав.

Високого рівня досягло в XVIII ст українське мистецтво. Особливих успіхів українці, велика частина яких працювала в Росії, добилися в музиці. Композитори Дмитро Бортнянський, Максим Березовський і Артем Ведель заклали основи знаменитого українсько- російського хорового церковного співу. У своїх творах вони надихалися українськими народними мелодіями. Дмитро Бортнянський,опера «Алкід» Артемій Ведель Дмитро Бортнянський Максим Березовський

Напівлегендарна співачка-полтавчанка Маруся Чурай

Народний ляльковий театр – вертеп, його назва пов'язана з тим, що перші лялькові вистави інсценували біблійний сюжет про народження Христа у Віфлеємській печері (вертеп давньослов'янською - печера).

На ХVІІ – ХVІІІ ст. припадає період розвитку українського шкільного театру. Він зародився у навчальних закладах – Києво-Могилянській академії. Феофан Прокопович викладав в Києво-Могилянській академії спочатку пиитику, потім риторику, філософію і, нарешті, богословя, і по всіх цих предметах склав керівництво, дуже чудове для свого часу ясністю викладу і відсутністю схоластичних прийомів.

Назви твори мистецтва бароко, які тобі найбільш запам'ятались. Вислови свої враження від уроку.

На відміну від простоти мистецтва доби відродження для доби бароко характерна підкреслена урочистість, пишність, примхливість, підвищена мальовничість. "Архітектура Придніпров'я, Чернігівщини та Слобожанщини і, особливо, Києва років дала найяскравіші зразки українського бароко. Захопленням цим стилем просякнута діяльність майстрів цього часу як у створенні величних архітектурних ансамблів та окремих будівель, так і в декоративних оздобах. Сила і художня переконаність архітектурних витворів українських майстрів XVIII століття певною мірою вплинула на окремі, найвидатніші будови Галичини та Волині, такі, як комплекс Почаївської лаври та церква святого Юра у Львові".