3801 : 3

У сім ´ ї Косачів мати вважалася Божеством. Мамочко, голубочко, ластівочко, мамочко - серденько, - щебетала Леся до матінки.

Батько, юрист за освітою, був людиною лагідною і правдивою. У сім ´ ї панувала атмосфера поваги до народних звичаїв і традицій, до української культури.

Найбільше Леся товаришувала зі старшим братом. Вони вигадували різні забави, умовно мандрували до далеких країн.

У 4 роки вже читала. Писала вірші. У 13 років – друкувалась. Захоплювалась вишиванням. Любила працювати на городі. Знала 10 іноземних мов. Грала на фортепіано. Писала музику. Гарно малювала, співала.

Мій давній друже ! Мушу я з тобою Розстатися надовго … Жаль мені ! З тобою звикла я ділитися журбою, Вповідувать думки веселі і сумні. Л. Українка

Я любила працювати, коли наодинці зі мною була ніч і ті зорі, що дивились через віконце у мою кімнату. Л. Українка

Як дитиною, бувало, Упаду собі на лихо, То хоч в серце біль доходив, Я собі вставала тихо. «Що, болить?» – мене питали, Але я не признавалась – Я була малою горда, – Щоб не плакать, я сміялась. А тепер, коли для мене Жартом злим кінчиться драма І от-от зірватись має Гостра, злобна епіграма, – Безпощадній зброї сміху Я боюся піддаватись, І, забувши давню гордість, Плачу я, щоб не сміятись