Урок з української мови в 8 класі Тема: Відокремлені означення Виконала учитель Боярського НВК Гімназія – ЗОШ І ступеня Словецька Т.В.

Мета: з`ясувати умови та особливості відокремлення означень; удосконалити пунктуаційні навички; формувати вміння будувати ускладнені речення; Поглибити знання учнів про Дніпро – найбільшу річку в Україні.

Завжди і скрізь Дніпро вражав непередаваною на словах вельможною величчю, приступною не так розуму, як серцю і підсвідомості. Є. Гуцало

могутній Дніпро рудо- жовтаві кручі блакить без меж береги з чагарни- ками

- зарослі лозою береги облямовані ясно-жовтими замілинами острівці мальовни- чий простір прибереж- ні хвилі

ВИДИ ЗА БУДО- ВОЮ ОЗНАЧЕННЯ ВІДОКРЕМЛЮЮТЬСЯ ПРИКЛАДИ ПОШИ- РЕНІ І НЕПО- ШИРЕНІ 1. Коли стоять перед або після означуваного слова, вираженого особовим займенником. 2. Після означуваного слова, особливо якщо перед ним теж є означення. 1.А він іде, високий, посивілий, на схід, на захід – поле огляда. 2.І тиха осінь, мрійна, яснолиста, несла в серця надію і тривогу. ПОШИ- РЕНІ 1.Завжди, коли виражені дієприкметниковим зворотом і стоять після означуваного слова. 2.Перед означуваним словом тільки тоді, коли вони мають додаткове значення причини. 1.Поріг переступила жінка, закутана у велику сіру хустку. 2.Підняті з землі наказом, хлопці помчали що було сили геть.

Алгоритм визначення відокремлених означень 1.Виділи у простому реченні означення. 2.З`ясуй поширене воно чи непоширене, узгоджене чи неузгоджене. 3.Визнач, до якого члена речення (означуване слово ) відноситься означення. 4.З`ясуй, якою частиною мови виражене означуване слово і яку позицію щодо нього займає означення. 5.Перевір, чи має означення додаткове обставинне значення причини. 6.Постав у реченні розділові знаки.

Прочитайте вірш. Яким настроєм він пройнятий ? Знайдіть відокремлені означення. Обгрунтуйте умови відокремлення. Знайдіть поширене означення, що не відокремлене комами. Чому? ТАРАСОВЕ СЛОВО Снились Тарасові в чорній неволі Гори дніпрові високочолі, Де сокорина, пухом припала, Віти на воду порозпускала. Снилась веселочка в тихі години, Що позичає в плесі краплини. Снився щоночі сивий Славута, Вся Україна, горем закута. Рідний народ його, битий і гнаний, Як він устане, зірве кайдани, І розкувавши руки могучі, Панство несите скине із кручі. Все, що наснилось, пісня сказала. Пісня пророча правдою стала! Цвітом повиті Тарасові гори. Поле безмежне з вітром говорить. Слово Тарасове струнами б'ється. Ходить між люди з серця до серця. Ходить між люди, лине світами Так йому жити й жити віками, Поки, як море, в срібній обнові Б'ються об берег хвилі дніпрові!

До яких стилів мовлення належать подані уривки? Знайдіть відокремлені означення. Обгрунтуйте вживання розділових знаків. Визначте стилістичну функцію відокремлених означень. 1. Віками тече сивий Дніпро, оспіваний українським народом у піснях, билинах, легендах, уславлений у творах письменників. На його берегах постала могутня держава Київська Русь.

Народившись з невеликого джерельця на Валдайській височині, Дніпро, напоєний водами Прип`яті і Десни, приходить з Білорусії на територію України вже великою річкою.

2. Дніпро – третя за довжиною річка Європи. Його довжина км. Дніпро – ріка рівнинна. Течія переважно швидка, але зустрічаються тихі плеса й вири зі зворотньою течією.

Глибини різні – існують перекати, де глибина може досягати 0,5 м., а ще є ями глибиною м; добре розвинута водна рослинність.

3. Дніпро забезпечує водою 50 великих міст і промислових центрів, а це близько 30 млн. людей. На жаль, бездумне господарювання робить воду все менш придатною для споживання.

Щоб привернути увагу громадськості до проблеми річки, у першу неділю липня з 2003 року відзначається День Дніпра, пов`язаний зі святом Івана Купайла, назва якого походить від слова купатися. Саме в цей день, особливо очікуваний молоддю, починалося масове купання в річках та озерах.

Знайдіть відокремлені означення в реченнях. Розділові знаки пропущені. Визначте, яке речення зайве і чому ? 1.Мій Дніпро могутній і красивий Стрічкою ясною по Вкраїні плине 2. Він бачив Святославове життя Загублене в його ж таки порогах. 3.Борисфене наш славний носителю добра Твоєю водою Вкраїна жива. 4.До берега зарослого очеретом пристав човен. 5.І вже веcелка чиста і грайлива У чистім небі стала над Дніпром. 6. І уявляється мені степ широкий безмежний незайманий.

Перебудуйте речення так, щоб невідокремлені означення стали відокремленими. 1.Під горою розташувалися домівки відтиснутих до Дніпра ремісників. 2.У Києві гули дзвони оновленої до Великодня Софії. 3.Оповиті нічним мороком схили Дніпра нагадували якогось чудернацького звіра. 4.Дніпро котив свої хвилі до зарослих лозою берегів.

Самодиктант Дніпро Дніпро! Від цього слова (с,з)падає з тебе зневіра і втома і (с,з)цілюєшся ти ослаблений і повертаєш собі жи(т,тт)єдайні сили. Не/в/образі водного шляху не/у/вигляді повені не/стримної й бурхотливої не в картині сизого безме(ж,жж)я простору (с,з)повненого світла барв і гомону постає Дніпро. Він є символом нашої сутності вічного буття народу його бага(ц,тс)тва сили і здоровя. Висвітливши у своїй душі цей символ воскресаєш як тлінний Лазар з не/буття. Стаєш мов хрест на церковній бані св...ятий і чистий. Дніпро… Розділився монолітний і дужий на річки потоки й рукави ніби стомився дорогою й спинитися хоче. Досягаючи столиці України він омиває зелені острови тихою гладі(н,нн)ю засинає на лебединих озерах. Та допавши до зелених круч (П,п)ечерська вир(и,е)вається на степовий простір. Тоді благословляють золотим блиском його не/стримний біг до моря суворі шпилі (Л,л)аврських соборів. За Р. Іваничуком

Дніпро (Контрольна картка) Дніпро! Від цього слова спадає з тебе зневіра і втома, і зцілюєшся ти, ослаблений, і повертаєш собі життєдайні сили. Не в образі водного шляху, не у вигляді повені, нестримної й бурхотливої, не в картині сизого безмежжя простору, сповненого світла, барв і гомону, постає Дніпро. Він є символом нашої сутності, вічного буття народу, його багатства, сили і здоровя. Висвітливши у своїй душі цей символ, воскресаєш, як тлінний Лазар з небуття. Стаєш мов хрест на церковній бані – святий і чистий. Дніпро… Розділився, монолітний і дужий, на річки, потоки й рукави, ніби стомився дорогою й спинитися хоче. Досягаючи столиці України, він омиває зелені острови, тихою гладінню засинає на лебединих озерах. Та допавши до зелених круч Печерська, виривається на степовий простір. Тоді благословляють золотим блиском його нестримний біг до моря суворі шпилі Лаврських соборів. За Р. Іваничуком

Написати твір-мініатюру Священна ріка мого народу