Державна премія імені Тараса Шевченка

Націона́льна пре́мія Украї́ни і́мені Тараса́ Шевче́нка (Шевченківська премія) державна нагорода України, найвища в Україні творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва.

Заснована 1961 року Національна премія встановлена для нагородження за найвидатніші твори літератури і мистецтва, публіцистики і журналістики, які є вершинним духовним надбанням Українського народу, утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам'ять народу, його національну свідомість і самобутність, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства

Першими Диплом та Почесний знак лауреата 9 березня 1962 року отримали Павло Тичина, Олесь Гончар в галузі літератури

Платон Майборода - лауреат Шевченківської премії в галузі музики.

У 1982 році встановлено додатково ще одну премію за кращий твір літератури і мистецтва для дітей та юнацтва.

У 2007–2008 роках було засновано Народну Шевченківську премію (Залізний Мамай).

Нагородження Національною премією провадиться Указом Президента України. Щорічно присуджується до 5 Національних премій, але не більше однієї з кожного напряму: література, літературознавство і мистецтвознавство, публіцистика і журналістика, кінематографія, музичне, театральне, концертно-виконавське, народне і декоративно- прикладне та образотворче мистецтво).

Лауреатами національної премії ім.Тараса Шевченка 2013 року став письменник Леонід Горлач

Режисер-постановник Дмитро Богомазов Режисер-постановник Дмитро Богомазов – за вистави "Гамлет" У. Шекспіра Одеського академічного українського музично- драматичного театру ім. В. Василька; "Гості прийдуть опівночі" А. Міллера Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра; "Щуролов" за О. Гріном Київського театру "Вільна сцена".

Художник Петро Печорний – за серію декоративних тарелей за мотивами творів Т. Шевченка